Удосконалюватися і усувати егоїзм у процесі порятунку ув’язнених практикувальників

(Minghui.org) Я почала практикувати Фалунь Дафа в травні 1999 року. Через два дні після того, як я почала читати книгу «Чжуань Фалунь», у мене зникла хвороба серця. Інші хвороби також минули.

Через два місяці після початку моєї практики компартія Китаю розв’язала жорстоке переслідування практикувальників Фалунь Дафа. Завдяки захисту Учителя Лі (засновника Фалунь Дафа) мене звільнили спочатку із центру ув’язнення, а пізніше із центру «промивання мізків». Я хотіла б поділитися невеликим досвідом, який здобула в проєкті з порятунку незаконно ув’язнених практикувальників.

Вийти вперед і взяти на себе нові обов’язки

Я беру участь у місцевій координаційній роботі і в основному відповідаю за збір матеріалів із роз’ясненням правди в моєму районі. Коли незаконно заарештували кілька місцевих практикувальників і засудили до тюремного ув’язнення, ми вирішили їх врятувати. Ми найняли кількох адвокатів із прав людини, щоб вони обстоювали невинуватість заарештованих практикувальників.

Це був наш перший досвід, і хтось із нас мав супроводжувати адвоката в суді. На той час це було доволі ризиковано й непросто знайти відповідного практикувальника, який взявся б за цю справу. У нього мало бути достатньо вільного часу, деякі навички і сміливість. Співучні переконували мене взяти участь у цьому.

Спочатку я трохи вагалася. Я побачила в себе страх, тому щоразу, коли в мене виникали негативні думки, щоб відступити, я рішуче їх відкидала й нагадувала собі, що маю це зробити. Коли взяв гору страх, я сказала собі: «Це пов’язано з допомогою Вчителю в порятунку живих істот, і я маю брати участь».

Коли я твердо вирішила, то відчула впевненість і праведні думки взяли гору. Я сказала координатору: «Мені ніщо не завадить. Я зроблю це!»

Підвищення Сіньсін

У подібних проєктах раніше допомагав практикувальник Хуей, тож він зв’язався з адвокатом із прав людини й попросив мене бути відповідальною цього разу. Два інші місцеві практикувальники погодилися допомагати мені.

Хуей розповів нам, на що потрібно звернути увагу під час найму адвоката. Я вловила суть та все запам’ятала. Але ті два практикувальники, схоже, не зрозуміли. Коли ми зустрілися втрьох, вони були розгублені. Я подумала: «Чому ви нічого не запам’ятали з того, що говорив нам Хуей?» Я почала втрачати терпіння. Стала зарозумілою і дивилася на них зверхньо. Я висловила їм своє невдоволення. Вони були засмучені.

Коли вони пішли, я теж пішла у своїх справах і випадково побачила, як вони розмовляють. Вони мене не помітили. Я раптом зрозуміла, що мені не треба було сердитися. Подивившись у себе, побачила в себе зарозумілість. Також зрозуміла, що це було втручанням злих елементів з інших просторів, які хотіли завадити нам взаємодіяти Єдиним Тілом у порятунку практикувальників. Ми не повинні дозволити злу досягти успіху.

Я зателефонувала тим двом практикувальникам і перепросила в них. Один із них сказав: «Коли ти зі мною так розмовляла, я вирішив покинути цей проєкт, хоча розумів, що не маю так думати». Ми поговорили та обоє підвищилися на основі Фа. Після цього ми дуже добре співпрацювали.

Вчимося взаємодіяти Єдиним Тілом

До початку вдосконалення за Дафа я була по характеру замкнутою жінкою. Це допомогло мені певною мірою уникнути забруднення деградованою мораллю. Але водночас через замкнутість я не хотіла брати участь у жодній діяльності й упустила багато можливостей поліпшити свої здібності й набратися сміливості в досягненні своїх цілей.

Коли я почала практикувати Фалунь Дафа, то брала участь у місцевій координаційній роботі, але моїм основним обов’язком було написання місцевих матеріалів, що роз’яснюють правду. Я завжди вважала, що співучні мають займатися іншими напрямами діяльності.

Цього разу, коли мені довірили вести проєкт (з порятунку ув’язнених практикувальників), мої недоліки стали очевидними. Після того як адвокат прийшов уперше, виконав свою роботу й пішов, я зустрілася з тими двома практикувальниками. Вони запитали мене, що треба робити далі. Я промовчала, бо не знала, що сказати.

На наступній зустрічі в мене знову не було жодної ідеї. Ми не знали, що робити далі, мої помічники занепокоїлися.

Коли вони пішли, я зрозуміла, що більше так тривати не може й подумала: «Якщо я не знаю, що робити, то можна почитати статті на цю тему на сайті Minghui, щоб з’явилися якісь ідеї».

Прочитавши ці статті, у мене виникло кілька пропозицій, як діяти далі. Я записала ідеї і поділилася ними з двома практикувальниками під час наступної зустрічі.

Вони зраділи й сказали: «О, це чудова ідея. Почнімо!»

Завдання було дуже складним, виснажливим та емоційним. Іноді я не погоджувалася з ними, або вони скаржилися на мене іншим. Коли це траплялося, я нагадувала собі дивитися в себе. Я розуміла їхнє занепокоєння, адже вони хотіли, щоб у нас усе вийшло. Мене глибоко зворушила їхня самовіддана співпраця і невпинні зусилля.

Я часто відчувала, що навіть дріб’язкове питання було можливістю відкинути свої пристрасті. Коли виходило усунути пристрасть, я завжди відчувала невимовну радість. Я усвідомлювала, що це Вчитель допомагає мені підвищуватися. Як би я змогла підвищитися без можливостей виявити свої недоліки й пристрасті?

Перед другою зустріччю з адвокатом ми ще раз зустрілися, щоб обговорити подальші дії. Після зустрічі з адвокатом ми обмінялися розумінням про те, як ідуть справи, що робити далі. Ми попросили співучнів відправляти праведні думки. Також підготували матеріали і плакати з роз’ясненням правди, щоб розповсюдити й розклеїти їх за місцем проживання. Водночас надіслали статті на сайт Minghui, що інформують про ситуацію в нашому регіоні. Ми також написали відкриті листи в органи громадської безпеки, прокуратуру й суд, поширили їх у місцевих громадах. Ми дуже добре співпрацювали зі співучнями, сформувавши Єдине Тіло, щоб допомогти Вчителю врятувати більше людей.

Проєкт із порятунку практикувальників підтримали всі місцеві учні Дафа. Ми організували для адвоката автомобіль, а також для співучнів, які слідували за машиною адвоката і відправляли праведні думки, щоб підтримувати адвоката.

Я сіла в машину, у якій їхав адвокат із родичами практикувальників, щоб ми могли поговорити. Ми також вжили відповідних заходів захисту й безпеки. У всіх практикувальників були сильні праведні думки. Адвокат почувався дуже впевнено й був задоволений нашими заходами.

Загальне поле було наповнене сильною праведною енергією. Деякі співучні сказали, що почувалися як 20 років тому, коли їздили апелювати в Пекін у відповідь на розпочате переслідування Фалунь Дафа компартією Китаю.

Потужне поле праведної енергії

Під час суду місцеві практикувальники відправляли праведні думки. Учні з навколишніх районів, дізнавшись про майбутній суд, теж приїхали підтримати нас. Ми стояли по обидва боки дороги, що веде до будівлі суду, відправляли праведні думки. Навколо будівлі суду патрулював спецзагін озброєної поліції, персонал із різних населених пунктів (селищ і сіл), керівники та агенти в цивільному з Бюро національної безпеки департаменту поліції.

Я підійшла до будівлі суду і стала поруч із родичами підсудних практикувальників. Я уважно спостерігала за тим, що відбувається, збирала інформацію з перших рук для статті, яку пізніше надіслала на сайт Minghui.

Я бачила, як один практикувальник спокійно стояв поруч із главою «Офісу 610». Також почула, як співробітники в цивільному говорили іншим: «Дивіться, це практикувальник Фалунь Дафа». Схоже, вони знали, хто з нас практикувальник, але нічого не робили.

Одні учні відправляли праведні думки, сидячи у своїх машинах, інші — стоячи вздовж дороги. Весь простір навколо був наповнений праведною енергією, яка ефективно придушувала зло. Практикувальники не відчували ні страху, ні занепокоєння. Було тільки сильне поле праведної енергії.

На суді наш адвокат обстоював невинуватість практикувальників, і всі спокійно його слухали. Було відчуття, що це Вчитель влаштував усе так, щоб ці люди почули правду. Я щиро сподівалася, що всі вони будуть врятовані.

Після звільнення практикувальник розповів нам, що відчував у залі суду величезну силу праведних думок учнів Дафа.

Епілог

У процесі порятунку практикувальників я підвищилася у вдосконаленні. Я навчилася дивитися в себе при виникненні труднощів і тепер постійно підвищую свій Сіньсін. Я перестала дивитися назовні й шукати недоліки в інших. Я навчилася вдосконалюватися ґрунтовно, що принесло мені справжнє щастя.

Завдяки цьому проєкту в мене з’явилася звичка вести справи, я стала відповідальнішою і більше не уникаю нових завдань та обов’язків у координаційній діяльності. Крім того, я перестала замикатися, займаючись тільки написанням статей і складанням документів, чим обмежувалася раніше.

Практикувальники сказали, що я змінилася, стала кращою і тепер приділяю більше уваги співучням. Один із них сказав: «Учитель дав тобі щось особливе, коли ти взяла на себе таку відповідальність». Це справді так, оскільки я теж відчула, що для мене це був дорогоцінний процес і нагода стати більш зрілою та підвищитися у вдосконаленні.

Щоразу, коли я згадую про той час, мої очі наповнюються сльозами.

Під час кожного епізоду битви між добром і злом, коли ми намагалися врятувати ув’язнених співучнів, усі практикувальники нашого району виходили вперед, відправляючи сильні праведні думки. І зло не наважилося нічого зробити нам. Усе це сталося завдяки могутності нашого Вчителя і Його безмірному милосердю.