(Minghui.org) Я почала практикувати Фалунь Дафа в 1998 році, коли мені було 20 років. Прочитавши «Чжуань Фалунь», головну книгу Фалунь Дафа, я перестала бути атеїсткою і повірила в існування божественних істот і Будд. Я відчула, що Дафа це те, чого я чекала все своє життя. Щоразу, дивлячись на фотографію Вчителя, я бачила Його усмішку.

Я відчула, що мені пощастило стати людиною і вивчати Дафа в цьому житті. У серці я пообіцяла, що буду добре вдосконалюватись і слідувати за Вчителем на всьому шляху вдосконалення. Але вдосконалення — це теорія. Важливо практично слідувати принципам Дафа і вдосконалювати себе.

«Якби всі практикували Фалунь Дафа, поліційна дільниця давно закрилася б»

Наприкінці вересня 2019 року мені зателефонували спочатку з поліції, а потім соціальні працівники, повідомивши, що зі мною хочуть поговорити представники від міста й району. Я припустила, що мною цікавляться з комітету політичних і правових питань. Я запропонувала зустрітися в районному комітеті. Мій чоловік, який також практикує Фалунь Дафа, супроводжував мене і сказав, що допомагатиме, відправляючи праведні думки.

Увійшовши до конференц-зали, я почула незадоволений голос чоловіка. Потім я побачила, що хтось тримав його за руку, не дозволяючи пройти. Було очевидно, що вони хочуть поговорити зі мною наодинці. На зустрічі були присутні дві незнайомі мені людини. Я відправляла праведні думки, щоб той, хто говорить, не сказав нічого негативного.

Один із них повернув голову, підняв очі й, здавалося, сильно задумався. Інший чиновник вручив мені аркуш паперу і сказав, що хоче, щоб я його підписала.

Це був документ, що зобов’язував підписанта бути законослухняним громадянином. Я відмовилася, оскільки не зробила нічого поганого. Я запитала їх, чи підходять вони з подібним документом і вимогою до перехожих на вулиці. Я сказала, що це дискримінація мене й моєї віри, і я цього не прийму. Вони попередили, що вони мають відеозапис нашої розмови й запитали, чи зв’язувалася я з іншими практикувальниками. Пізніше я дізналася, що вони брали участь у кампанії «Повна ліквідація».

Оскільки я не підписала цей документ, мене щотижня відвідували соціальні працівники. Вони приходили до мене на роботу й чекали дорогою додому. Мені погрожували й попереджали, що на мене чекають серйозні наслідки в разі відмови, що це вплине на мою роботу й сім’ю. Потім мені зателефонували і сказали, що зі мною хоче поговорити начальник відділення поліції.

Ми зустрілися в конференц-залі районної спільноти. Коли директор дістав цей документ, я сказала: «Не турбуйтеся, я не підписуватиму».

Я розповіла начальнику поліції, як ми із чоловіком упродовж багатьох років дотримуємося принципів «Істина-Доброта-Терпіння» (кит. «Чжень-Шань-Жень»). Чоловік довгий час не мав роботи. Мені доводилося працювати одній і доглядати свекруху, яка не могла подбати про себе. Директор запитав мене, що йому робити. Я порадила не брати участі в переслідуванні практикувальників, інакше його і його сім’ю можуть притягнути до відповідальності за злочини компартії Китаю.

Він сказав: «Якби половина людей у нашому суспільстві практикували Фалунь Дафа, робота поліціянтів була б набагато легшою. Якби всі вдосконалювалися, то поліційна дільниця закрилася б». Він сказав, що перебуває під сильним тиском, тому був змушений зустрітися зі мною.

Наша розмова показала, що люди не бажають брати участь у переслідуванні. Але щоб вижити в цьому злому середовищі, вони не мають іншого вибору, окрім як робити те, що суперечить їхнім моральним цінностям. Від щоденного бомбардування брехнею і «промивання мізків» люди поступово стають байдужими. Коли практикувальники щиро й терпляче доносять до їх серця принципи «Істина-Доброта-Терпіння», чинники зла усуваються, і ми можемо врятувати їх.

Пройти випробування життям і смертю

Якось на роботі мені зателефонував поліціянт, який відповідає за мою справу, і сказав, що чекає на мене внизу. Я спустилася і побачила директора й когось із районного управління. Я тепло привіталася з ними. Співробітник районного управління сказав: «Ви виглядаєте як нормальна людина!» Я сказала: «Звичайно. Практикувальники Дафа — гідні члени суспільства».

Вони запросили мене на обід до ресторану. Співробітник районного управління дістав два аркуші паперу й попросив мене підписати. Я сказала: «Не підпишу. Крім того, чи можете ви гарантувати, що після того, як я підпишу, зі мною нічого не станеться?» Він сказав, що докладе всіх зусиль. Я відмовилася і сказала, що такий підхід — це дискримінація.

Після того, як їжа була подана, невимушена атмосфера стала напруженою. Людина з районного управління попередила мене: «Якщо ви не підпишете, ми продовжимо приходити до вас додому і в офіс». Я знаю, що все вирішує Вчитель, тож не стала підписувати документ. Цей чоловік і далі мені погрожував, і я помітила, що начальник посміхається.

Було майже три години дня. Я сказала, що мені треба повернутися на роботу, але вони заблокували двері й попросили мене зателефонувати до поліції. Я запитала їх, навіщо мені викликати поліцію, оскільки вони були поліцією. Я зрозуміла, що вони намагаються втримати мене. Якби приїхала поліція, вони спробували б змусити мене підписати заяву й не дозволили б мені піти.

У цей момент я справді не знала, як вчинити. Чи можу я повернутися на роботу? А якщо в мене не вийде? Як вчинить керівництво компанії, якщо дізнається про цю ситуацію? Голова сильно боліла, але я знала, що нічого не підпишу. Коли вони побачили, що я маю намір піти, то наказали мені йти в поліційну дільницю. Я сказала, що мені потрібно повернутися до офісу й забрати сумку.

Спускаючись униз, у серці я благала Вчителя не дозволити їм забрати мене. Я слідуватиму тільки принципам Дафа і йтиму шляхом, запланованим Учителем. Навіть якщо я втрачу все, я не можу дозволити їм вчиняти злочин проти Фалунь Дафа і практикувальників.

У поліційній машині вони сіли по обидва боки від мене. Чоловік із районного управління сказав: «Подумайте ще раз, і ми домовимося про зустріч, щоб обговорити це завтра». Я сказала «так», у глибині душі розуміючи, що насправді вони хочуть знайти вихід, оскільки вони взагалі не мають підстав мене затримувати. Вони висадили мене біля офісу компанії.

Коли я вийшла, людина з районного управління сказала: «Нікому не розповідайте про те, що сталося сьогодні, і не надсилайте інформацію про це на сайт Minghui». Ця ситуація здалася мені кумедною. Ці люди хотіли виглядати такими могутніми, але насправді були налякані. Я відчула, що саме їх дуже шкода, оскільки вони введені в оману брехнею компартії.

Я була під сильним психологічним тиском і розповіла чоловікові, що сталося. У мене сильно боліла голова, я відчувала, що ось-ось помру. Я зрозуміла, що стою перед вибором життя та смерті. Яким би поганим не був мій стан удосконалення, я твердо знала, що не можу дозволити їм переслідувати мене, оскільки це справді завдасть їм болю в майбутньому.

Тієї ночі я не могла заснути. Я подумала, що оскільки отримала Дафа, то маю дорожити їм. Вірити в Дафа, дотримуватися принципів «Істина-Доброта-Терпіння» і бути доброю людиною — не є помилкою. Я попросила Вчителя зміцнити мої праведні думки й намагалася цитувати Фа напам’ять. Я вирішила, що нічого не підпишу, навіть якщо втрачу все. Якось мене незаконно засудили до ув’язнення. На той час я підписала деякі речі через страх, але пізніше опублікувала заяви про відмову від своїх дій.

Коли наступного дня я прийшла з роботи, соціальний працівник чекав мене біля дороги, якою мені треба було проїхати. З ним прийшли чотири особи з районного управління, але не було нікого з поліційної дільниці. Вони дістали підготовлений документ і аркуш чистого паперу. Вони знову хотіли, щоб я підписала документ чи написала щось у довільній формі. Я сказала, що напишу: «Фалунь Дафа несе добро» (кит. «Фалунь Дафа хао»). Вони сказали, що так не піде. Я сказала, що моя віра священна, і я нічого не підписуватиму. Вони побачили, що я справді нічого не підпишу. Мій чоловік, який відправляв праведні думки, зателефонував мені, і мене відпустили додому.

Тієї ночі я відчула, що пройшла випробування життя і смерті. Я буду дорожити часом, що залишився, для вивчення Закону, вдосконалюватись і проявляти доброту до всіх живих істот. Я вирішила щодня слухати одну лекцію Вчителя і частіше відправляти праведні думки. Мене перестали шукати й турбувати. Дякую Вчителеві за милосердну турботу!

Проявляти доброту до членів своєї родини

У дитинстві я боялася своєї матері. Вона була неосвіченою, але зазнала сильної ідеологічної обробки з боку компартії Китаю. Їй подобалося співати комуністичні пісні, а її слова і вчинки дуже ображали. Навіть коли я подорослішала і вийшла заміж, я все ще боялася зустрічатися з нею, тому що вона часто злилася на мене без причини.

Почавши практикувати Фалунь Дафа, я стала рідко сваритися з нею. Я зрозуміла справжній сенс людського життя, і чому ми всі перебуваємо тут. Я знала, що якщо хочу виявити справжню доброту до матері, то маю дати їй зрозуміти, що Дафа несе добро. Це її мета приходу в цей світ. Мій страх перед нею поступово зник.

Я купувала мамі їжу, яка їй подобалася, купала її, підстригала, спілкувалася і гуляла з нею щоразу, відвідуючи її. Я наполягла, щоб вона послухала музику, написану учнями Дафа. Якби я не практикувала Дафа, то не могла б спокійно розмовляти з матір’ю, тому що раніше ми завжди сварилися. Тепер ми ладнаємо, розмовляємо і сміємося.

Моя свекруха практикує Фалунь Дафа вже багато років. Вона була прикута до ліжка впродовж багатьох років через свою пристрасть до родинних почуттів і мала смутне розуміння Закону. Їй подобається читати збірку Хун Їнь Вчителя. Ми із чоловіком про неї дбаємо. Іноді я відчуваю себе дуже втомленою, але я хочу завершити шлях удосконалення разом із нею, як би мені не було важко. Я нагадую собі, що ця складна ситуація показує, що мені потрібно позбутися пристрасті до комфорту.

Повторення дев’яти слів зупинило біль у животі

У 2008 році чоловіка звільнили із центру ув’язнення, і в нього з’явилися серйозні симптоми захворювання. Він був худий, але живіт у нього сильно роздувся. Ми щодня вивчали Фа і виконували вправи. Його стан постійно покращувався.

Завдяки милосердній турботі Вчителя здуття живота в чоловіка зменшилося, і він одужав на 19-й день, не звертаючись до лікарні. Ми були дуже щасливі й розповіли про те, що сталося нашим родичам, які приходили до нас, усі вони були здивовані й раді за нас. Переслідування, яке ми зазнали, також чинило на них великий тиск. Завдяки цьому інциденту ми допомогли їм зрозуміти, що «Фалунь Дафа несе добро», «Істина-Доброта-Терпіння — це добре».

Минулого року мені зателефонувала родичка і сказала, що її чоловік має сильний біль у животі. Лікар сказав, що йому потрібна операція. Рідні вирішили не робити операцію і просто дбали про нього самостійно.

Він був свідком того, як мій чоловік одужав, не звертаючись до лікарні. Тому щоразу, коли він почував себе погано, він просто повторював дев’ять слів: «Фалунь Дафа несе добро», «Істина-Доброта-Терпіння — це добре», і казав, що це справді ефективно.

Під час китайського Нового року наші родичі вечеряли разом із нами. Чоловік родички знову згадав про цю проблему. Він сказав, що коли в нього виникли проблеми зі шлунком, він вирішив не йти до лікарні на операцію. Натомість він щиро повторював: «Фалунь Дафа несе добро», «Істина-Доброта-Терпіння — це добре», і біль минув.

Він також сказав, що ці дев’ять важливих слів потрібно вимовляти дуже щиро. Я була рада за нього, почувши це. Я справді не очікувала, що він зміниться, бо раніше він говорив деякі негативні речі про Дафа.

У моєму вдосконаленні є ще багато недоліків, і в мене немає такого приголомшливого досвіду, як в інших практикувальників. Я просто хотіла поділитися своїм досвідом, щоб надихнути інших практикувальників разом твердо йти шляхом вдосконалення.