Подолання трьох випробувань за один місяць

(Minghui.org) Грудень 2022 року став для мене незабутнім місяцем. Я пройшла три великі випробування поспіль. Крім того, мені довелося виявити й усунути деякі перешкоди. Усе було так, як сказав Учитель:

«Коли сотні мук разом на тебе зійдуть,
Подивимося, як ти будеш жити».

(Хун Їнь «Загартовувати свою волю»).

Перше випробування тривало шість днів і сім ночей

28 листопада 2022 року однокурсниця дала мені флеш-накопичувач, на який вона записала подробиці про випробування, що випало на її долю. Вона не могла його пройти з 2017 року. Співучениця попросила мене прочитати запис і підказати їй, як розв'язати цю проблему.

Того ж вечора я відкрила файл і почала читати. Під час читання я відчувала дискомфорт у тілі. Закінчивши, я знайшла відповідний розділ у лекції Вчителя Лі і відправила його співучениці. Я порадила їй читати цей розділ Фа слово в слово, доки вона не подолає випробування.

Вимкнувши комп’ютер, я відчула біль у спині й слабкість у всьому тілі. Притулившись до спинки ліжка, я заснула і проспала до 5.30 ранку. Прокинувшись, я відчула досаду: як я могла так вчинити? У мене все ще паморочилося в голові та трохи лихоманило, але я сказала собі: «Не звертай уваги й просто роби все, що потрібно».

Я поснідала й почала вивчати Фа. Після обіду я, як завжди, вийшла на вулицю роз’яснювати людям правду. Відправляючи праведні думки о 18.00, я заснула і прокинулася лише о 23.45 від будильника.

Я відчула жар у тілі й зрозуміла, що мені створює перешкоди зміст листа співучениці. Я відразу ж увімкнула комп’ютер і видалила її файл, а потім довгий час відправляла праведні думки. Я знову заснула і спала, поки будильник не розбудив мене о 5.50 ранку. Я продовжувала відправляти праведні думки до 7:20 ранку, а потім зайнялася своїми повсякденними справами.

1 грудня в мене все ще трималася температура, і я подумала: «Так багато людей чекають порятунку; я маю встати з ліжка». Я хотіла робити три справи, але в мене була висока температура і слабкість, і дуже хотілося спати. Я знову тривалий час відправляла праведні думки, але ситуація не покращувалась. Подивившись у себе, я зрозуміла, що причиною перешкод була пристрасть до виконання справ.

Наступного дня я вивчала Фа, виконувала вправи й відправляла праведні думки з розплющеними очима, щоб не заснути. Я змогла закінчити роботу по дому. Однак наступного дня я залишилася в ліжку й не змогла підвестися, навіть коли чоловік запропонував мені пообідати разом із ним.

4 грудня чоловік, відчувши, що зі мною щось не так, виміряв мені температуру. Вона була 40 градусів за Цельсієм. Він вигукнув: «Поїхали до лікарні!» Я відповіла: «Ні, я не хвора. Це завади. Усе буде добре». Чоловік допоміг мені випити трохи води. Того дня він кілька разів вимірював мені температуру. Вона залишалася такою ж високою.

Рано-вранці 5 грудня мій Юаньшень залишив тіло. Я була ніби підвішена в повітрі й бачила величезну чорну масу демонів і гнилих привидів. Я кілька разів озирнулася, але не знайшла своє фізичне тіло. Я подумала: «Треба повернутися туди, звідки я прийшла». Потім я повільно злетіла, але нічого не побачила в небі: воно було порожнім і являло собою безкрайній білий простір.

«Чому нічого немає?» — подумала я. Потім я крикнула, щоб подивитися, якою буде реакція. Сидячи в позі лотоса, я підняла праву руку і прокричала: «Я прийшла з високого рівня Всесвіту…» Не встигла закінчити фразу, як почула гучний звук. Зверху полилося яскраве світло, а по моєму тілу пройшов потік тепла, який здався мені дуже приємним.

Я заспокоїлась і помітила, що велика чорна маса демонів і гнилих привидів зникла. Побачивши своє фізичне тіло, що лежить на ліжку, я подумала: «Я прийшла, допомагати Вчителю у Виправленні Законом і ще не завершила свою історичну місію. Тому я повинна скоріше повернутися, щоб виконати свою обітницю». Потім я відчула, як мій Юаньшень почав повільно спускатись і повертатися в тіло.

Я прокинулася в стані повного сум’яття, мій одяг був мокрим від поту. У мене сталося нетримання, боліла голова, і я відчувала біль у всьому тілі. Я не могла їсти, пити, говорити, нічого не чула й не бачила й навіть не могла поворухнутися. Однак моя свідомість була ясною: я знала, що Вчитель знову врятував мене від смерті. Сльози вдячності потекли з моїх очей, змішуючись із потом, що виступив на обличчі.

Чоловік зайшов до кімнати й торкнувся мого чола — воно було холодне. Чоловік злякався і спершу подумав, що я померла. Потім він виміряв мою температуру. Вона виявилася трохи вищою за 36 градусів. Чоловік вигукнув: «Температура спала!» Я тихенько хмикнула, і він запитав, чи я не хочу води, у відповідь я змогла тільки знову хмикнути. Чоловік і діти дбали про мене, і всі симптоми хвороби зникли впродовж тижня. Я змогла вивчати Фа й виконувати вправи, займатися домашніми справами і виходити із чоловіком на прогулянку. Оскільки мені дуже хотілося рятувати людей, я почала роз’яснювати правду ще до того, як повністю одужала.

Коли я згадую цей випадок, мені стає трохи страшно. Шість днів і сім ночей у мене була висока температура, що сягала 40 градусів! Хіба звичайна людина може таке винести? Дафа врятував мене, така чудова природа Фалунь Дафа! Я хотіла б ще раз від щирого серця подякувати Вчителеві Лі!

Друге випробування: маленька дівчинка прийшла забрати минулий борг

19 грудня 2022 року, відправивши праведні думки о 6 годині ранку, я сперлася на спинку ліжка й задрімала. Я побачила маленьку дівчинку років восьми-дев’яти, яка стояла біля мого ліжка й говорила: «Я Чжоу Сяосань…» Промовивши ці слова, дівчинка накинулася на мене.

Я прокинулася, але дитини поряд не було. Я подумала, що в минулому житті була якось пов’язана із цією дівчинкою. Можливо, я заборгувала їй, і вона прийшла забрати борг. Я знову і знову повторювала їй: «Чжоу Сяосань, незалежно від того, яка доля була в нас раніше, сьогодні я практикую Фалунь Дафа і перебуваю тут, щоб допомагати Вчителю у Виправленні Законом і рятувати людей. Я допоможу тобі по-доброму вирішити наші кармічні стосунки, будь ласка, не заважай мені виконувати три справи й, будь ласка, не завдавай шкоди моєму фізичному тілу. Коли я досягну Повної Досконалості, я розплачуся з тобою подвійно».

21 грудня, відправивши праведні думки опівдні, я була готова вийти роз’яснювати правду, але не змогла розплющити очі, відчула слабкість і заснула. Близько п’ятої вечора мене розбудив чоловік і запитав, чому я не пішла. Я відповіла, що хочу спати.

Чоловік виміряв мою температуру, і вона знову була 40 градусів. Я подумала: «Мабуть, дівчинка не хоче, щоб усе вирішилося по-доброму». У цей час я згадала слова з Фа Вчителя, які рекомендувала співучениці, і пошкодувала, що не додумалася повторювати їх, коли зіткнулася з першим випробуванням. Я мала скористатися цією нагодою, тому почала повторювати напам’ять слова Вчителя.

Учитель сказав:

«Всесвіт перебуває у Виправленні Законом, якщо ви не заважаєте мені підтверджувати Фа, то я можу вам також справедливо запланувати, щоб ви стали життями Майбутнього; якщо хочете, щоб вирішилося по-доброму, то підіть від мене, підіть у середовище, яке мене оточує, і чекайте; якщо ж ви дійсно не маєте сили піти від мене, то тоді не грайте ніякої ролі перешкоди для мене, і коли в майбутньому я зможу досягти Повної Досконалості, я розрахуюся з вами по-доброму; ті, які повністю погані, які все ще заважають мені, ті, яких відповідно до критеріїв не можна залишити — мають бути знищені; якщо я не знищу тебе, Фа Всесвіту однаково не залишить тебе» (Лекція Фа на міжнародній конференції в Нью-Йорку, 2004 рік).

Читаючи, я заснула. Прокинувшись, продовжила повторювати уривок доти, доки вночі 22 грудня температура не спала. Я пройшла друге випробування.

Третє випробування: ілюзія зараження COVID

У той час у Китаї стався великий спалах епідемії COVID (вірусу КПК), і майже кожна сім’я була заражена цим вірусом. Тяжкість захворювання була різною, як і ставлення людей до нього, і моя сім’я не була винятком. У дітей було невелике підвищення температури, і вони чудово обійшлися без ліків.

24 грудня чоловік заразився вірусом, і наступного дня в нього піднялася температура. Я ввімкнула для нього музику Дафа, і коли він прокинувся по обіді, температура спала. Він радісно сказав: «У цій пандемії немає нічого страшного, я одужав після сну».

Я відповіла: «Це тому, що я включила для тебе музику Дафа, тому ти так швидко одужав». Він не повірив і не оцінив мого жесту. У результаті температура в нього ще кілька днів то підіймалася, то спадала, а потім він поступово пішов на поправку.

26 грудня, доглядаючи чоловіка, я відчула слабкість. Я раптом виявила, що не хочу їсти і трохи кашляю. Це змусило мене замислитись, чи не заразилася я теж. Я подумала: «Я учениця Дафа періоду виправлення Законом, як я можу заразитися вірусом КПК?».

Учитель сказав:

«Усі справжні учні Дафа мають енергію і є тими, хто розкладає карму і знищує мікроби. Вони також служать посланцями порятунку наприкінці останньої кальпи. Усі вони знають, що в процесі порятунку людей і роз’яснення правди треба бути розумними.» («Розумність»).

Подивившись у себе, я згадала, що подумала так: «Цікаво, я теж заразилася?» Хіба це не хибна думка, рівносильна визнанню того, що я заразилася? Я знала, що мені потрібно вдосконалюватись, але як я могла вдосконалюватися без випробувань? Ці «симптоми» були хибними, щоб перевірити мене.

Коли моє мислення стало праведним, і Сіньсін підвищився, то неправильний стан зник, але кашель тривав. Я подумки попросила Вчителя про допомогу. Я розуміла, що маю вийти й роз’яснювати правду, щоб рятувати людей, але кашель відлякував людей, і я вирішила трохи почекати. Через кілька днів покращення все ще не було навіть після тривалого відправлення праведних думок.

Я почула голос: «Дивися в себе!» Я подумала: «Так! Дивись у себе!» Подивившись у себе, я згадала, що під час «Культурної революції» я вихваляла компартію, яка здійснювала гріхи. Тепер я в пастці злих чинників КПК і не можу звільнитися. Я подумала: «Ця важка карма виникла, коли я була молода й неосвічена. Але тепер я вдосконалююся; я учениця Дафа, яка допомагає Вчителю у Виправленні Законом. Той, хто втручається, здійснює непростимий гріх!» Щойно ця праведна думка пролунала, я перестала кашляти й вийшла на вулицю роз’ясняти правду.

Наполегливість у порятунку людей

Місць, куди я можу піти роз’яснювати правду незліченно багато. Центральні райони міста, його околиці, сільські райони, ринки, торгові центри, школи, будівельні майданчики, парки й автобусні зупинки — усе це відповідні місця для спілкування з людьми. Зазвичай я, обравши кілька транспортних маршрутів, по черзі їздила ними велосипедом.

Витративши близько місяця на те, щоб розібратися з вищезгаданими проблемами, я не могла вийти на вулицю і тим самим втратила можливість врятувати багатьох людей. І все ж перешкоди продовжувалися. Під час відправлення праведних думок я дрімала. Коли я виходила на вулицю, мені не вдавалося розговоритися із жодною людиною, навіть якщо я долала велику відстань. Я подумала: «Це неправильний стан для практикувальника; я маю зробити прорив. Я маю надолужити згаяне й повністю знищити втручання старих сил!»

Тому щоразу, коли я відчувала, що засинаю під час вивчення Фа чи відправлення праведних думок, я вимовляла слово «м’є». Якщо виникала погана думка, я знищувала її. Коли я роз’яснювала правду, я намагалася відправляти праведні думки, щоб знищити всі злі чинники, які заважали порятунку людей. Отже, перешкод ставало дедалі менше, а мої праведні думки ставали дедалі сильнішими. Число людей, які вирішили вийти з компартії Китаю і організацій, що належать їй, також збільшилося: від кількох людей на день до 30–40, а іноді й до 70 осіб. Нині їх кількість перевищила 90.

У процесі роз’яснення правди, що більше людей ми рятуємо, то більше ймовірність виникнення перешкод. Бувало так, що хтось накидався на мене з кулаками, лаяв, відмовлявся слухати, погрожував заявити в поліцію, фотографував мене й таке інше. Однак я долала кожну перешкоду з милосердям. Я вважаю, що тільки при виконанні трьох справ наші зусилля з порятунку людей можуть пройти гладко. Так ми зможемо виконати нашу історичну місію і віддячити Вчителю за наш милосердний порятунок.