(Minghui.org) Зараз мені 83 роки, а практикувати Фалунь Дафа я розпочала в січні 1997 року. Розповідаючи про свій шлях удосконалення за останні 26 років, я сповнена подяки Вчителю за Його милосердя. Раніше я страждала від багатьох хвороб і мала сильну схильність до суперництва. Фалунь Дафа дав мені нове життя, і я стала здоровою, щасливою, щирою і співчутливою людиною.
Я зрозуміла мету життя і чому я така хвора. Без милосердного захисту Вчителя я б уже двічі померла. Я знаю, що Вчитель продовжив мені життя, і хотіла б висловити свою подяку за милосердний порятунок.
Якось у червні я спробувала підвестися з дивана, але ноги стали такими важкими, що я не могла стояти. Я покликала чоловіка. Він вбіг у кімнату й підтримав мене, щоб я не впала. З підтримкою чоловіка я ледве дошкандибала до ванної кімнати. Він відніс мене назад на диван. Біль не давав мені спати всю ніч.
Будильник продзвенів о 3 годині ночі. Настав час виконання вправ, але надто сильно боліли ноги. Я згадала слова Вчителя:
«Під час справжнього лиха чи під час випробування — спробуй: коли важко щось стерпіти, спробуй стерпіти; коли здається, що щось є нездійсненним або важкоздійсненним, спробуй та подивися: вийде зрештою чи ні. Якщо ти справді подолаєш це випробування, тоді виявиш, що дійсно, як кажуть, після дощу завжди сходить сонце» («Відповіді на запитання під час Лекції Закону в Цзінані» зі збірки Пояснення до Закону «Чжуань Фалунь»).
Я подолала страх болю і повільно підвелася. Потім я попросила чоловіка принести мені килимок і виконала всі п'ять вправ, притулившись до каркаса ліжка.
Після відправлення праведних думок о 6-й годині ранку я зателефонувала практикувальниці, з якою планувала зустрітися, щоб роз'яснювати правду про Фалунь Дафа. Я попросила її прийти до мене додому. Після сніданку я півгодини відправляла праведні думки і просила Вчителя дозволити мені вийти з дому. Попри біль, я не хотіла пропускати жодного дня для роз'яснення правди, бо люди чекали почути правду. Я відмовилася визнати будь-які плани, нав'язані мені старими силами. Якщо це був процес усунення карми, організований Учителем, я благала Вчителя дозволити мені пережити це пізніше того ж дня. Учитель уже стільки виніс за мене, що я маю впоратися зі своєю часткою.
Коли прийшла практикувальниця, я розповіла їй про свій біль. Я сказала: «Я піду з тобою, як ми планували, але мені може знадобитися твоя підтримка». Вона погодилася. На мій подив, мої ноги стали сильнішими, як тільки я вийшла за двері. Перш ніж я це усвідомила, біль повністю пройшов. Того ранку за допомогою Вчителя я допомогла шістьом людям вийти з комуністичних організацій і багатьом розповіла про Фалунь Дафа.
Вранці 1 серпня цього року ми із чоловіком закінчили робити вправи. Настав час відправляти праведні думки, але мій чоловік наполягав на тому, щоб піти по воду. Я була незадоволена і порадила йому спочатку відправляти праведні думки, але він не став слухати, відчинив двері й пішов. Я так розлютилася, що всі мої образи на нього спливли на поверхню. Моя свідомість була настільки стурбована, що я не могла зосередитись на відправленні праведних думок.
Коли я спробувала встати після відправлення праведних думок, то відчула себе важкою та нестійкою. Моє тіло нахилилося назад. Я закричала: «Учителю, будь ласка, врятуйте мене!» Я впала на підлогу і не могла поворухнутися, але розум був ясний. Я благала Вчителя про допомогу.
Невдовзі я змогла рухати руками та ногами й повільно піднялася. Я оглянула себе і виявила, що зі мною все гаразд. Я зрозуміла, що моєю лазівкою скористалося зло з інших просторів. Хоча мені здавалося правильним сказати чоловікові відправляти праведні думки, але він не послухався. Я міркувала про себе, про своє вдосконалення і виявила багато пристрастей.
Мій чоловік
По-перше, я завжди дивилася на чоловіка зверхньо. Я вважала його бідним, малоосвіченим, некомпетентним і таким, що не вміє працювати з людьми. Я використовувала свої зв'язки, щоб допомогти йому переїхати до нашого міста. Я думала, що я здібна і краща, ніж він.
По-друге, у мене були образи. Чоловік не хотів слідувати моїй пораді у виконанні трьох справ. Він не отримав ясного розуміння Закону й не зробив нічого для роз'яснення правди про Фалунь Дафа. Він навіть скаржився на мою діяльність із роз'яснення правди. Він мене розчарував.
Насправді в чоловіка багато чеснот. Він бере на себе всю роботу по дому понад 20 років, тому що я виходжу роз'яснювати правду про Фалунь Дафа щодня, у дощ чи в ясну погоду. Я йду о 7-й ранку і повертаюся близько полудня. На той час, як я приходжу додому, у нього вже готовий смачний обід. Ще він миє посуд і ніколи не дозволяє мені нічого робити. Бачачи, наскільки мені хотілося спати під час відправлення праведних думок, він нагадав мені, щоб я лягала спати раніше і не читала надто довго вечорами. Він завжди піклується про мене.
Коли місцева влада прийшла до нас додому, щоб змусити мене припинити практикувати, чоловік виявив величезне почуття справедливості та відмовився з ними співпрацювати. Поки я була у в'язниці, чоловік боронив книги Фалунь Дафа. Щоразу, коли я відчувала симптоми хвороботворної карми, він добре про мене дбав.
Як практикувальниця, я маю зосередитися на чеснотах інших, а не на їхніх недоліках. Крім пошуку в собі, мені також потрібно допомогти йому покращити розуміння Закону, зі співчуттям допомогти йому. Будь-який негатив суперечить принципу милосердя і має бути усунутий. Після того, як я прибрала свої пристрасті, то не злилася і не засмучувалася, коли чула образливі зауваження чоловіка. Натомість я подумки дякувала йому за допомогу.
Я також зрозуміла, що кожен має своє розуміння залежно від рівня. Вдосконалення — це не те що хтось інший може зробити за вас. Кожен має йти своїм шляхом. Я можу допомогти чоловікові, але не маю його квапити або розв'язувати його проблеми. Це тільки посилило б мої пристрасті. З огляду на обмеженість часу для вдосконалення, я повинна цінувати швидкоплинні можливості старанно вдосконалюватися і виконувати свою місію з порятунку живих істот. Я не можу підвести Вчителя чи живих істот.
Дякую, Вчителю, за Ваше безмірне милосердя! Я також дякую чоловікові за його величезну підтримку та допомогу!