Літня практикувальниця: «Як я розумію, що означає бути істинною ученицею Дафа»

(Minghui.org) Я почала практикувати Фалунь Дафа 1996 року, зараз мені 83 роки. Колись у мене було багато хвороб, але всі вони минули. Я здорова літня жінка, повна енергії. Я допомагаю Вчителю рятувати людей уже 27 років.

Зараз чотири покоління моєї родини живуть разом і ми щасливі. Син і невістка підтримують мене у вдосконаленні. Тому Вчитель дарував їм благословення.

Завжди слідувати за Вчителем

Учитель витягнув мене з пекла й дав мені нове життя. Я стала такою, яка є сьогодні. Якщо Учитель не врятував би мене, то я давно покинула б цю землю. Тому я з вдячністю виконую три справи, а також усе те, чому наставляє і чого чекає від нас Учитель.

Я розклеювала в під’їзді інформаційні матеріали, що викривають звірства влади, яка санкціонувала вирізання органів у практикувальників Дафа. Мене помітив чоловік. Він схопив мене за лікоть і суворо запитав: «Це хто вирізає органи?» Я відповіла, що це правда. Він сказав: «Стій, де стоїш!» Потім почав набирати номер у телефоні, щоб на мене донести.

Я подумки попросила Вчителя допомогти й зробити так, щоб чоловік не додзвонився. Так і сталося, і він мене відпустив. Я подякувала Вчителю.

Учитель хоче, щоб ми вивчали Фа разом, тому я організувала в себе вдома вивчення Фа. З допомогою Вчителя все йде гладко. Міська влада встановила відеокамери по всьому району, але на вулиці біля мого будинку їх немає.

Учитель хоче, щоб ми роз’яснювали правду. Тому я виходжу на вулицю і розповідаю людям про Фалунь Дафа, а також поширюю інформаційні матеріали. Я роблю це у своєму районі й за його межами, на ринку та в автобусах. Я також ходила в навколишні села зі співучнями, щоб поговорити з людьми й роздати їм буклети Дафа. Я зробила багато DVD-дисків із записом фільму «Дев’ять коментарів про комуністичну партію», щоб практикувальники Дафа могли їх поширювати.

Одного разу я побачила трьох жінок, які виходили з дому, і дала їм буклет. Якраз, коли я збиралася заговорити, одна з них сказала: «Ви надто смілива, раз прийшли до дверей нашого будинку».

Я сказала, що роблю це для їхнього ж блага. Жінка дістала телефон і почала набирати номер, щоб на мене донести. Я попросила Вчителя не дати їй додзвонитися, і вона не змогла.

Дві інші жінки сказали: «Гайда». І пішли. Подібне відбувалося багато разів за ці роки, але ми завжди були в безпеці завдяки захисту Вчителя.

Ось уже багато років я роз’яснюю правду віч-на-віч і допомагаю Вчителю рятувати людей. Зазвичай вранці я виходжу на вулицю, а після обіду вивчаю Фа й відправляю праведні думки вдома. Усі ці роки я дотримувалася думки, що врятувати кілька людей — це не надто мало, а врятувати десятки людей — не надто багато. У мене не з’явилося фанатизму.

Я подумала: «Якщо я рятую небагато людей, то отже, погано вивчала Фа. Треба подивитися в себе, винести уроки й наступного разу зробити краще. Якщо я рятую більше людей, то це робить Учитель. Просто в мене є таке бажання. Учитель дав нам могутню чесноту, щоб ми досягали успіху в удосконаленні. Якщо не старатися щосили, то ми будемо негідні того, щоб Учитель нас рятував».

Дивовижні речі, з якими я зустрілася

Поширення матеріалів із правдою про Дафа

Восени ввечері 2020 року ми з літньою практикувальницею Дафа пішли розклеювати й розвішувати плакати. Ми дістали плакат і прив’язали до нього камінь. Я підкинула камінь, щоб повісити плакат на дерево, і впала назад на праву руку. Почувся хруст кісток. Спочатку я подумала, що, напевно, зламалося зап’ястя, але потім одразу ж виправила думки, і сказала собі, що все добре.

Я не знаю, як піднялася. Я попросила Вчителя допомогти мені, після чого встала й вимовила: «Фалунь Дафа несе добро» і «Істина-Доброта-Терпіння — чудові принципи!» (кит. Фалунь Дафа хао, Чжень Шань Жень хао). Не пам’ятаю, як багато разів я це повторила. Я сказала Вчителю: «Будь ласка, допоможіть мені. Я правша, не обійдуся без цієї руки. Будь ласка, допоможіть мені, щоб я поширила ці плакати».

Потім я кинула камінь лівою рукою, усе пройшло успішно. Я розклеювала плакати скрізь, куди могла дотягнутися. Я відчувала, що Вчитель робить це замість мене. Пізніше права рука опухла, було важко нею рухати. Я зціпила зуби й вимовила: «Фалунь Дафа несе добро», «Істина-Доброта-Терпіння — чудові принципи!». Я також повторювала формули для відправлення праведних думок. З’явилося кілька людей, які захотіли подивитися, що я розвішую. Я не хвилювалася.

Я все закінчила й пішла додому, а дорогою зустріла співученицю. Я попросила її піти зі мною, оскільки чоловік погано чує і не почує мого стуку. Але вона відмовилася. Я не пояснила їй справжню причину свого прохання. Я подумала: «Неважливо. Учитель допоможе». І пішла додому.

Молодший син відчинив двері ще до того, як я постукала. Він запитав, що в мене з рукою. Я розповіла. Син не став нічого говорити, оскільки знав, що я не піду в лікарню. Він запропонував зробити лангет із картону й підв’язати руку, щоб можна було тримати зап’ястя нерухомим. Я погодилася і ходила так кілька днів.

Учитель давно дав своїм учням потужний інструмент вдосконалення — дивитися в себе. Порятунок людей — це найправедніша справа. Ніхто не може перешкоджати. Напевно, я потрапила в біду через упущення в удосконаленні. Старі сили вхопилися за якусь лазівку. Я подивилася в себе і знайшла це упущення.

Усі наші сусіди посадили овочі на відкритому майданчику перед своїми будинками. Перед моїм будинком теж був відкритий простір, тому я посадила трохи цибулі-порею. Пізніше управління нерухомістю заборонило нам так робити, і всю цибулю викинули.

Цей випадок показав, що я женуся за вигодою. Звичайні люди можуть так чинити. А я, зробивши так, поставила себе на рівень звичайних людей. У цьому проявився мій егоїзм. Мені соромно, що я намагалася отримати дрібну вигоду навіть після багатьох років вдосконалення. Мені треба прибрати егоїзм, якщо хочу досягти досконалості.

Пухлина на руці повільно спадала. Через п’ять днів я вийшла на вулицю і стала роздавати настільні календарі. На 12-й день рука повністю відновилася.

Весь цей час я не відчувала болю в зап’ясті. Я знала, що Вчитель витерпів за мене цей біль. Мені шкода, що я заподіяла Вчителю неприємності. Але я дуже Йому вдячна.

Страждання й усунення карми

Чотири покоління моєї родини зібралися разом на 2022 китайський Новий рік. Перед обідом я помила руки, голову, а потім у мене раптом сильно заболів живіт. Я притулилася до пральної машини й не могла навіть поворухнутися. Я зібрала всі сили і крикнула. Внучка почула й кинулася до мене. Вона допомогла мені вийти з ванної кімнати, і тут підійшли сини. Вони віднесли й посадили мене на ліжко.

Верхню половину тіла пронизав гострий біль. Я не розуміла, де болить. Боліло скрізь. Навколо зібралися діти. Усі злякались, побачивши мене в такому стані. Старша невістка не практикує Дафа, але знає, що Дафа несе добро. Вона обійняла мене і сказала: «Мамо, не бійся. Усе буде добре. Учитель про нас подбає». Вона продовжувала повторювати: «Фалунь Дафа несе добро», «Істина-Доброта-Терпіння — чудові принципи!»

Я хотіла лягти, але, здавалося, ніби щось у мене встромили. Було так боляче, що я не могла ні сидіти, ні лежати, ні навіть дихати. Словами не описати цей сильний біль. Ніколи в житті я не страждала так сильно. Я була виснажена, а одяг промок від поту.

Я притулилася до невістки, і та не сміла поворухнутися. Великий стіл був заставлений стравами, але ніхто не їв — усі зібралися навколо мене. Я крикнула: «Учителю, будь ласка, врятуйте мене». Діти дуже боялися за мене. Вони опустилися на коліна перед портретом Учителя і попросили про допомогу. Через деякий час я, притулившись до невістки на кілька хвилин, заснула. Минуло ще трохи часу, і я змогла поспати ще.

Наступного дня мій стан, як і раніше, був важким. Родичі моїх дітей приїхали здалеку. Я сказала їм, що зі мною все гаразд, що Вчитель про мене подбає. Я також пояснила, що це усунення карми, і що за кілька днів усе буде гаразд. Я хотіла, щоб вони не хвилювалися та йшли додому. Вони так і зробили.

Коли біль вщух, я спокійно розмірковувала про все. Усі мої знайомі співучні Дафа захворіли на коронавірус, але за кілька днів одужали. Чому в мене все так серйозно? У чому проблема? Подивившись у себе, я виявила, що мої думки не були праведними.

Коли влада скасувала політику нульової терпимості до COVID-19, хворих стало набагато більше. 10 лютого стався спалах захворюваності. Коронавірус поширювався із жахливою швидкістю. 95% людей, які працюють, у нашому та сусідніх районах заразилися. Старший син боявся за нас із чоловіком, тому був категорично проти того, щоб до нас приходили практикувальники Дафа вивчати Закон.

Я мовчки погодилася з ним і виконала його прохання. Група вивчення Фа стала збиратися в іншої практикувальниці Дафа. Я ходила туди один раз, але потім захворіла, і чоловік теж. Він одужав наступного дня, але я хворіла понад два тижні.

За кілька днів я запросила співучнів знову вивчати Фа в мене вдома. Ми поділилися думкою про пандемію. Усі практикувальники Дафа в нашому районі заразилися. В одних були слабкі симптоми, а в інших серйозні. Я задумалася: як практикувальники Дафа можуть заразитися? Деякі заразилися двічі, а деякі навіть померли.

Дізнавшись про це, я злякалася. Саме страх призвів до того, що я заразилась вдруге. На поверхні я нібито через заперечення сина попросила співучнів вивчати Фа в іншому місці. Але насправді я мовчки погодилася з тим, що треба боятися вірусу.

Певний час я не могла вивчати Фа в праведному стані й лише механічно відправляла праведні думки. Я в ключових питаннях не була праведною і не вважала себе практикувальницею Дафа. Я не думала про себе, як про людину, що йде божественним шляхом.

Старі сили заздрять практикувальникам Дафа й хочуть, щоб вони не досягли успіху. Хіба вони не скористаються можливістю нас переслідувати? Ми вдосконалювалися понад 20 років, пройшли через злети й падіння, але спіткнулися через цю пандемію. Мені дуже соромно.

Побачивши свою проблему, я щиро покаялася перед Учителем. Я рішуче хотіла виправитися, більше вивчати Фа і краще відправляти праведні думки. Учитель знову мені допоміг. З кожним днем мені ставало краще, і я сама не помітила, як усе минуло. Я знову віддавала весь час порятунку людей. Усі мої рідні вкотре переконалися в незвичайній силі Фалунь Дафа. Щира подяка Вчителю за мій порятунок.

За останні 27 років вдосконалення я зрозуміла таке: під час проблем насамперед треба подумати про те, що практикуєш Дафа. Тоді знатимеш, як вийти з важкої ситуації. Хоч би які складнощі й перешкоди постали на шляху, насамперед треба звернутися до Вчителя, а Вчитель завжди поруч. Учитель дорожить учнями й не запам’ятовує їхніх помилок. Якщо людина щиро виправляється, то Вчитель обов’язково зможе їй допомогти.

Безумовно, у Дафа є стандарти. Не можна приймати милосердя Вчителя як належне. Потрібно дотримуватися високих стандартів і чинити як справжній практикувальник Дафа. Тому вдосконалюючись ми повинні слідувати настановам Учителя, більше вивчати Фа, рятувати більше людей, дивитися в себе й підвищувати Сіньсін, щоб досягти стандарту справжнього учня Дафа.