Розуміння того, як добре вивчати Фа

(Minghui.org) Коли я тільки почав практикувати Фалунь Дафа в 1998 році, мій ентузіазм спонукав мене вивчати Фа за кожної слушної нагоди, хоча я не розумів істинної суті того, як добре вивчати Фа. Коли я читав уголос або мовчки, мій розум постійно блукав, зайнятий відволікаючими думками про інші речі. Я не розумів, що це форма перешкод і прояв сильних людських думок. Тому читаючи Фа, я ніби просто виконував завдання, не приходячи до жодного істинного розуміння.

Після того, як мене через переслідування деякий час тримали у в’язниці, я зрозумів, що так більше тривати не може. Мені потрібно було знайти спосіб усунути свою неуважність при вивченні Фа, щоб поліпшити стан удосконалення.

Розмірковуючи над тим, що робити, я подумав про те, щоб завчати Фа напам’ять, оскільки при звичайному читанні часто відволікався. Якби я зміг запам’ятати Фа, він завжди був би в моїй свідомості. Це природним чином усунуло б усі погані думки й перешкоди. Питання про те, коли ж я зможу закінчити завчати напам'ять усі 300 сторінок «Чжуань Фалунь», не спадало мені на думку. З погляду деяких практикувальників, завчання Фа вимагає настільки інтенсивних зусиль, що Виправлення Закону закінчиться раніше, ніж я зможу вивчити всю книгу. І все ж я вірив, що отримаю щось, незалежно від того, скільки я запам’ятаю. І навпаки, нічого не здобуду, якщо навіть не спробую. Якби завчання Фа допомогло мені асимілюватися з Фа, мої зусилля були б витрачені не даремно!

Коли я тільки починав завчати Фа, то відчував, як величезний шар поганих субстанцій глибоко всередині заважає мені. Запам’ятати будь-що було дуже складно, тому я постійно концентрував свою енергію та увагу на завчанні, водночас позбуваючись чинників, що відволікають, і розумової карми. Іноді випадали дуже важкі дні, і мені не вдавалося запам’ятати навіть один абзац, попри багатогодинні зусилля. Це було випробуванням моєї сили волі, спрямованої на те, щоб очиститися від залишків поганої матерії, і я знав, що не можна через це розчаровуватися. У хороші дні я міг запам’ятати дві-три сторінки, а в погані — один-два абзаци. Я не примушував себе, але стежив за тим, щоб постійно працювати над запам’ятовуванням Фа.

Ймовірно, через свою карму я запам’ятовував так повільно. Попри це, я, нарешті, опанував Фа, запам’ятовуючи його! Під час завчання я не ставив перед собою жодних проміжних цілей. Насправді завчання Фа напам’ять може бути дуже виснажливим, це подібно до битви між добром і злом, але я продовжував, навіть якщо міг запам’ятати тільки один абзац за раз. Мені було легше завчати вдома. Іноді через роботу за контрактом мені доводилося тимчасово жити в гуртожитках. Галасливе оточення й завади, наприклад, люди, які запрошували мене пограти в карти й побалакати після вечері, уповільнювали процес. Але весь цей час моя рішучість займатися вдосконаленням залишалася непохитною.

Мені знадобився цілий рік, щоб вивчити всю книгу «Чжуань Фалунь», і я почувався так, немов піднявся на високу гору. Коли я тільки почав завчати Фа, це була справжня боротьба за розуміння кожного слова й речення. Мій розум був затуманений, бо на шляху мені зустрічалися великі перешкоди. Однак ближче до кінця я почав відчувати деякий ментальний резонанс під час завчання останніх кількох сторінок «Чжуань Фалунь», що стало проявом моєї асиміляції з Фа під час подолання перешкод і завад.

Я став більш упевнено цитувати Фа й почав завчати «Чжуань Фалунь» вдруге. На той час я вже майже забув те, що вивчив раніше, тому що та частина мене, яка запам’ятала й засвоїла Фа, була відокремлена від цього простору. Я робив те саме, що й раніше: завчав Фа так часто, як тільки міг, чи то вдома, чи то на роботі. Водночас я використовував будь-яку можливість роз’яснювати людям правду.

Після того, як я вивчив «Чжуань Фалунь» вдруге, відчуття асиміляції стало ще сильнішим. Для мене завчання Фа було дуже важливим для осягнення істинної суті Фа. Тепер, після багатьох років зусиль, кожне слово міцно закарбувалося в моїй пам’яті, і моє серце легко заспокоюється, коли я читаю Фа.

Завчання Фа дало мені змогу усвідомити важливість запам’ятовування й асиміляції з Фа всім серцем. Ступінь моєї концентрації й здатність засвоювати вчення Фа щоразу різна. Іноді мої розсіяні думки й несерйозні зусилля призводили до того, що я не міг добре вивчати Фа. Завчання й переписування Фа від руки — ефективні методи, які допомагають зосередитися під час вивчення Фа.

Крім завчання Фа, я також читаю його разом із мамою. Я читаю в повільнішому темпі, з ясною головою, повністю вбираючи кожне слово й речення, не відволікаючись. Я концентруюся на тому, щоб закарбувати кожне слово у своїй свідомості й серці. Під час читання потрібно зосередитися на тому, щоб чітко вловити сенс кожного слова. Хоча я можу правильно вимовляти слова й розуміти їхній зміст, під час швидкого читання в мене завжди виникає відчуття, що подумки десь витаю. Звісно, у всіх різні звички й різне розуміння, коли справа доходить до вивчення Фа. Однак я говорив багатьом практикувальникам, що для отримання найбільшої користі найкраще завчати Фа напам’ять або читати повільно.

Хай там що, я вірю в те, що потрібно вчитися так, як підходить найкраще для себе самого. Вивчення Фа дає змогу практикувальникам зміцнити свою природу Будди, праведні думки й головну свідомість, дозволяючи їм асимілюватися з принципами Істини, Доброти, Терпіння (кит. Чжень, Шань, Жень), усуваючи водночас перешкоди. Вивчення Фа не має сприйматися як проста формальність — це форма самовдосконалення. Читаючи Фа, я намагаюся підтримувати правильний стан свідомості, необхідний для учня Дафа, який вивчає Фа. У цьому спокійному та ясному стані можна відчути потужну енергію нашої практики.

Вивчаємо Фа чи робимо що-небудь у повсякденному житті, ми маємо постійно вдосконалювати свою свідомість і посилювати праведні думки. Крім того, незалежно від того, як довго ви читаєте Фа, обов’язково зберігайте прочитане глибоко у своєму серці, тому що тільки так практикувальники можуть по-справжньому знайти Фа.