Старанне вдосконалення та допомога Вчителю у порятунку людей (Конференція Фа практикувальників материкового Китаю)

(Minghui.org) Здрастуйте, шановний Учителю! Здрастуйте, співучні!

До початку практики Фалунь Дафа я була виснажена хворобами. У мене були проблеми із серцем, артрит, запалення нирок, дегенеративне захворювання кісток та біль у хребті. З вух сочився гній, і траплялася носова кровотеча. Фалунь Дафа врятував мене й подарував здорове тіло. У Китаї, де править компартія, триває падіння доброчесності, але вдосконалення за Фалунь Дафа надихає мене постійно підвищувати свої моральні якості; я стала доброю, хорошою людиною, яка безкорисливо допомагає іншим.

Подолання хвороботворної карми

З безнадійно хворої я перетворилася на здорову, а мої діти стали свідками чарівної сили Фалунь Дафа, бо Дафа дав мені нове життя. Якби я не практикувала за Фалунь Дафа, то давно б померла.

Незабаром після початку практики я пройшла через кілька випробувань, пов'язаних із хвороботворною кармою. Щоразу я швидко відновлювалася без лікування, не приймаючи ні ін'єкцій, ні таблеток.

Якось у мене на спині виникли симптоми оперізувального лишаю. Вважається, що якщо оперізуючий лишай, який є вірусним захворюванням, утворює коло, то людина може померти. Я не злякалася і не розповіла про це дітям, продовжуючи прати, готувати та дбати про себе. Біль був нещадним, наче мене кололи голками. Я, як завжди, виконувала вправи і вивчала Фа, і не ставилася до себе як до хворої. Коли я нахилялася, щоб підняти щось із підлоги, біль був нестерпним.

Я відчувала, що це випробування було перевіркою на мою віру в Учителя та Дафа. Хоча мені було дуже боляче, але я не дозволяла дітям піклуватися про мене. Було б неправильно, якби я вважала себе хворою, бо це означало б, що вдосконалююсь не ґрунтовно. Залучення когось для догляду за мною впродовж кількох днів може здатися дрібницею, але вдосконалення - це серйозна справа.

Терплячи біль, я думала: «Якби я не практикувала Фалунь Дафа, то померла б. Хіба можуть страждання та невеликий біль перешкодити справжньому практикувальнику старанно практикувати?» Я видужала трохи більше, ніж за тиждень. Якби я відразу заперечувала цю ситуацію, то одужала б за кілька годин.

Іншим разом у мене піднялася висока температура, і все тіло горіло, як на розпеченому вугіллі. У мене не було сил одягнутися. Я не могла розплющити очей, тіло дуже боліло, і кожну секунду я терпіла муки. Син так хвилювався за мене, що весь час ходив уперед і назад. Він дав мені склянку води з цукром та оцтом і сказав: «Мамо, чому б тобі не попити трохи води! Вона кисло-солодка». Я відповіла: «Залиш це там, я вип'ю її завтра, коли почуватимусь краще».

На цей раз я не стала пасивно приймати переслідування старих сил. Я сказала синові, що наступного ранку зі мною все буде гаразд, і знала, що Вчитель допоможе мені. Вранці температура спала, а тіло стало легким та відпочилим. Я встала з ліжка, щоб приготувати сніданок. Син зрадів, що мені стало краще. Він ще раз переконався в тому, наскільки Дафа незвичайна практика. Невістка, яка теж турбувалася про мій стан, прийшла провідати мене. Побачивши, що зі мною все гаразд, вона радісно сказала: «Ви налякали мене вчора, ваше обличчя та губи були фіолетовими. Як чудово, що вже сьогодні вранці ви почуваєтеся добре й навіть можете готувати».

Попри те, що в мене кілька днів з носа йшла кров, я продовжувала щодня виходити на вулицю, щоб розповідати людям правду про переслідування. Я подумала: «Це добре, Учитель очищає моє тіло!» У результаті, коли кровотеча з носа припинилася, моя свідомість стала спокійнішою і яснішою.

Якось мій чоловік, коли він ще був живий, зламав мені ногу, і на ній утворилася тверда шишка розміром із яйце. Коли я медитувала, нога так сильно боліла, що все тіло тремтіло, але я не змінювала положення ніг. Я терпіла цей біль (під час медитації) понад півроку, рахуючи кожну хвилину і секунду. Кожна хвилина здавалася нескінченно довгою, але в моєму серці був Дафа, і Вчитель дав мені непохитну віру. Коли я досягала межі своєї витривалості, то знову і знову читала напам'ять вірш: «Загартовувати свою волю».

Коли я перестала медитувати, то виявила, що через біль із такою силою з'єднала подушечки великих пальців рук (у позиції Цзеїнь), що на них утворилися глибокі відмітини. Я відчула біль у пальцях лише після того, як опустила ноги.

Учитель очистив моє тіло й позбавив хвороб; зараз я відчуваю легкість, коли піднімаюся сходами, або коли ходжу і займаюся домашніми справами. Цього року мені виповнилося 75 років. Багато хто говорить, що я виглядаю набагато молодшою. Дочка сказала, що моя практика принесла всій нашій родині величезну користь. Оскільки я здорова й можу виконувати будь-яку роботу вдома, їм не потрібно турбуватися про мене. Вони підтримують мене в удосконаленні за Дафа й у відповідь отримують благословення. Їхній бізнес процвітає.

Ніщо не може завадити мені рятувати людей

Деякі практикувальники допомагають (своїм дітям) у вихованні онуків, тому залишили середовище вдосконалення групи й більше не виконують трьох справ порятунку людей. Деякі обмежуються тим, що просто оплачують покупки грошима, на яких надруковано послання про Дафа, тоді як інші бояться і це робити. Вони ігнорують неодноразові заклики Вчителя. Інші практикувальники поступово припинили практикувати в гонитві за матеріальними благами.

Я сказала собі: «Я не дозволю пристрасті до родинних почуттів, у тому числі до дітей, впливати на мене». Я виходжу, щоб роз'яснювати правду й допомагати Вчителю рятувати людей. Мої діти не скаржаться. Коли моя невістка була вагітна, мені не треба було піклуватися про неї. Якою б не була зайнята моя дочка, їй не потрібна моя допомога в піклуванні про дітей. Ось уже понад два десятиліття мої діти підтримують мене в практиці за Дафа. Щоразу, коли син йде відвідати мене, він купує фрукти, щоб найкращі поставити поряд із портретом Учителя. Дочка також купує фрукти, щоб піднести їх Учителю. Іноді мої діти та зять навіть допомагають мені роз'яснювати факти людям.

Розповідати людям про красу Дафа стало частиною мого життя. Мій син запропонував мені піти на обід до його найкращого друга. Коли я почала розповідати про переслідування, син сказав: «Мамо, давай я йому розповім». Він пояснив другові, що таке Фалунь Дафа, і попросив його вийти з лав компартії. Друг погодився, і коли вийшов, підняв руку і крикнув: «Я вийшов із компартії!»

Він попросив мене допомогти його дружині та дочці вийти з партії. Я дала їм матеріали, щоб вони більше дізналися про Дафа. Минулого року його сім'я розводила свиней і заробляла не більше 200 тисяч юанів на рік. Іноді вони навіть зазнавали збитків. Після того, як уся родина друга вийшла з компартії й дізналася про те, що Фалунь Дафа — чудова практика, не минуло і року, як вони заробили понад мільйон. Друг запросив мого сина на вечерю.

Коли я розповідаю людям про Дафа, багато хто питає, скільки мені років. Почувши відповідь, вони не можуть повірити, що мені 75. Колись в автобусі я сиділа поруч із молодим чоловіком і розповіла йому про переслідування, а він запитав, скільки мені років. Дізнавшись, що мені 70, він здивувався і сказав: «Ви така енергійна», маючи на увазі, що я зовсім не схожа на 70-річну жінку. Він із радістю погодився вийти із компартії. Якось поліціянт схопив мене за руку і спитав: «Як вам вдалося зберегти таку гарну фізичну форму?» Я усміхнулася і відповіла: «Це тому, що я займаюсь Фалунь Дафа».

Одного ранку я зустріла поліціянта в цивільному. На запитання ким він працює, він жартома відповів, що він робітник. Я запитала, чи вступав він до лав компартії. Він відповів ствердно, і я запропонувала йому вийти з неї. Коли поцікавився, навіщо, я роз'яснила йому факти про Дафа. Він дістав телефон і показав мені свою фотографію в поліційній формі. Я поплескала його по плечу і сказала: «Більше не переслідуйте Фалунь Дафа». Він відповів: «Ви можете йти, я не хочу вас заарештовувати».

Минулого року я роз'яснила правду одній жінці. Вона запросила мене до себе на обід після того, як погодилася вийти з компартії. Я чемно відхилила її запрошення. Цього літа ми знову зустрілися. Вона впізнала мене й попросила не йти. Вона хотіла поговорити зі мною, і дізнатися більше про Дафа.

Я дуже намагалася ніколи не забувати про свою місію учня Дафа. Якось мої діти взяли мене із собою у відпустку. Я не хотіла гаяти час, насолоджуючись краєвидами, і приготувала плакати та парасольку з довгою ручкою. У туристичному місці зять допоміг мені повісити плакат. Він за допомогою парасольки потягнув донизу гілку дерева, а іншою рукою вхопився за неї. Я прив'язала плакат і відпустила гілку. Плакат разом із гілкою піднявся вгору й на тлі неба був добре помітний туристам, викликаючи у них здивування.

Пізніше плакат помітили поліціянти. Коли ми виїжджали, нашу машину зупинили для обшуку. Я попросила Вчителя допомогти. Зрештою, поліціянти не знайшли плакати й матеріали, що залишилися, і ми благополучно поїхали. Під захистом Учителя я успішно розвісила плакати в інших місцях.

У мене є дві бамбукові жердини, пов'язані разом. Вночі ми з іншими практикувальниками розвішували великі плакати на високих деревах. Того року ми розвісили багато величезних плакатів. Іноді мені в цьому допомагала дочка; вона підвозила мене до місця, де я розміщувала плакати з інформацією про Дафа. Я розвішую їх не лише у своєму районі, а й в інших місцях, коли відвідую друзів та родичів.

Усі ці роки, ні дощ, ні снігопад не могли завадити мені разом з іншими практикувальниками роз'яснювати правду чи розвішувати плакати. Якось випало майже 40 сантиметрів снігу. Незважаючи на негоду і холодний вітер, ми зі співучнем вирішили розвісити великі плакати. О 8 годині вечора ми йшли глибоким снігом, попри мороз. Ми повісили кілька десятків великих плакатів, і зовсім не відчували холоду. Коли ж я повернулася додому і взялася за ручку дверей, вона здалася мені гарячою. Доторкнулася до стіни — вона теж гаряча. І тут я зрозуміла, як сильно змерзла. На годиннику була вже майже північ, і я негайно відправила праведні думки.

Часто літніми ночами, коли ми виходили розвішувати плакати, раптово починалася злива. Ми, не звертаючи на неї уваги, і далі робили свою справу. Усі були мокрими до нитки, й у взутті хлюпала вода. Поки ми можемо допомагати Вчителю підтверджувати Фа, чи мають значення ці невеликі незручності? Плакати з написами «Фалунь Дафа несе добро» і «Світ потребує Істини, Доброти, Терпіння» тривалий час перебували на деревах. Ніхто їх не знімав. Один провисів на дереві поряд із залізницею понад 6 місяців. Його дуже добре було видно здалеку людям, які проходили повз нього.

За останні два роки більшість практикувальників у моєму районі були під наглядом. Однак це не заважало мені виходити надвір і роз'яснювати факти. Я не звертаю уваги на «політично чутливі» дні та виходжу, коли захочу. Учитель захищає мене, тому навіть якщо за мною слідує поліція, я зберігаю спокій. Поліціянти знають, у який час я виходжу на вулицю і куди йду вивчати Фа. Співучні нашої групи дуже старанні. Ми ніколи не припиняли разом вивчати Фа й допомагати Вчителю в підтвердженні Фа.

Мене заарештовували, але одразу ж після звільнення я вивчала Фа впродовж двох днів і знову виходила роз'яснювати правду. Одного разу влітку 2022 року ми зі співучнем домовилися піти рятувати живих істот. Щойно я вийшла з дому, мене заарештували двоє поліціянтів. Вони запитали, чому я все ще практикую Фалунь Дафа. Я розповіла їм, як почавши вдосконалюватися, позбулася всіх хвороб. Вони запропонували мені прийняти іншу віру. Я відповіла: «Відвідування церкви й буддійського храму мені не допомогло. Почавши практикувати Фалунь Дафа, я знайшла нове життя. Не можна бути невдячною. Я не можу сказати нічого поганого про Фалунь Дафа».

Вони забрали в мене список людей, які побажали вийти з партії, та мій мобільний телефон. У моїй свідомості промайнула думка: «Вони повинні повернути список, він потрібен для порятунку людей». Я попросила Вчителя дати мені мудрість і стала відправляти праведні думки, щоб поліція не могла знайти якусь інформацію в моєму телефоні. Менш як за годину вони повернули мені все. Опівдні поліціянт спитав, чи не хочу я їсти чи пити. Я відповіла: «Коли повернуся додому, тоді й поїм». Я попросила Вчителя допомогти мені набути вигляду хворої людини. Поліціянт подзвонив моїм дітям та попросив забрати мене додому. Повернувшись додому, я вивчала Фа протягом одного або двох днів і знову вийшла роз'яснювати факти віч-на-віч.

Минулої весни мене знову було заарештовано. Поліціянти збрехали, що інші практикувальники підписали заяви з відмовою від практики Фалунь Дафа. Я твердо відповіла: «Мені байдуже, хто і що підписав. Я нічого не підпишу», — і далі роз'яснювала факти про переслідування. Зрештою, начальник поліційної дільниці сказав: «Якщо ви не хочете підписувати заяву, чому б вам не піти додому. Ви можете практикувати вдома!» Він попросив двох молодих поліціянтів відвезти мене додому. Вийшовши з машини, вони вирішили піднятися до мене у квартиру. Я вигукнула: «Залишайтеся на місці!» Коли вони поїхали, я подивилася в себе і знайшла образу на поліціянтів, мені не вистачало милосердя, коли я роз'яснювала їм правду. Також я виявила в собі прагнення до суперництва та боротьби. Якщо в мене щось добре виходило, то виникали хвастощі, захопленість справами та інші пристрасті.

Я використала час для глибокого вивчення Фа і знову вийшла роз'яснювати людям правду. Під керівництвом та захистом Учителя ніщо не може завадити мені слідувати за Вчителем та підвищувати свій рівень!

Вчитель подарував моїй родині чарівну дитину

Моя невістка через надмірну вагу не могла завагітніти. Вона проходила курс лікування, але нічого не допомагало. За десять років шлюбу діти не з'явилися. Невістка накопичувала гроші на штучне запліднення, але через COVID процедуру неодноразово відкладали. Після зняття карантину вона та мій син повернулися до рідного міста. Невістка вирішила попросити Вчителя про дитину. Вона піднесла Вчителю пахощі та фрукти і шанобливо вклонилася.

Менш як через три місяці після повернення додому вона завагітніла. Минулого року моя 37-річна невістка народила чарівну дівчинку. Вона дуже вдячна Вчителю за цей подарунок. Її мати та сестра теж щасливі.

Мені не потрібно було допомагати доглядати за дитиною, оскільки мати невістки вирішила взяти це на себе. Однак, як практикувальниця, я мала проявити турботу про невістку. Я подарувала їй 10 000 юанів, і вона була дуже рада.

Учитель дає мені сили та стійкість займатися вдосконаленням! Я знову і знову дякую Вчителеві за зміцнення моїх праведних думок!