(Minghui.org) Здрастуйте, шановний Учителю! Здрастуйте, співучні!
Я почала вдосконалюватися за Фалунь Дафа 2003 року. На моєму 20-річному шляху вдосконалення я іноді спотикалася, але завдяки милосердю й захисту Вчителя дійшла до сьогодні. Навіть найменше моє покращення відображає жертовну турботу Вчителя про мене. Я хотіла б поділитися своїм досвідом удосконалення.
Мій зв'язок із Дафа
Я народилася в бідній селянській родині. Коли я вчилася в третьому класі початкової школи, почалася «культурна революція». Я не мала підручників, тому здобувати знання було непросто. Мама часто розповідала мені про традиції нашого народу й переконувала серйозно ставитися до навчання. Попри те, що ми бідували, вона купувала книжки з традиційними історіями, які навчили мене жити гідно. Пізніше в Китаї було відновлено вступні іспити, і мені вдалося скласти іспити до професійного училища, закінчивши яке, я стала вчителем. Потім я п'ять років навчалася заочно онлайн і здобула ступінь бакалавра. Я докладала всіх зусиль, щоб жити праведно та втілити свої мрії в життя.
Але дійсність виявилася жорстокою. Колеги не хотіли спілкуватися зі мною через моє етнічне походження. Мене не підвищували на посаді через те, що я не давала хабарі керівникам. Я злилася й відчувала, що зі мною чинять несправедливо. Ми із чоловіком працювали вчителями, але нашої спільної зарплати вистачало лише на те, щоб насилу зводити кінці з кінцями. Щоб наша дочка здобула гарну освіту, ми заплатили велику суму, яку взяли в борг, і в лютому 1996 року переїхали до Південної Кореї.
Я дуже багато працювала в корейських ресторанах та на будівництві, і ми змогли розплатитися з боргами. Незабаром ми купили квартиру, а дочка вступила до університету. Однак через перевтому в мене загострився артрит, і я не могла підійматися чи спускатися сходами. Окрім цього в мене почалися проблеми із серцем, я відчувала стиснення в грудях, кінцівки німіли, а кровотеча з носа не припинялася. Я не могла працювати. Сподіваючись отримати легкі гроші, я вплуталася у фінансові піраміди й втратила всі свої заощадження. Я скаржилася на життя, ображалася на чоловіка й була нещасна.
У 2003 році, коли я йшла на новорічний захід в університет Кьонхі, хтось дав мені буклет з інформацією про Фалунь Дафа. Я дуже хотіла поправити своє здоров'я, тому одразу ж зателефонувала контактній особі.
Я вивчила вправи Фалунь Дафа й почала виконувати їх вранці. Через кілька днів стиснення в грудях зменшилося, свідомість прояснилася й моє тіло стало легким. Я відчувала себе щасливою. Завдяки милосердю Вчителя я почала вдосконалюватися за Фалунь Дафа.
Якось удень у 2003 році я дивилася телевізор і побачила, як у нього втягуються незліченні чорні крапки, що світяться. По телевізору показували наклепницьку передачу про Фалунь Дафа. Я відправила сильні праведні думки, і чорні крапки зникли.
Я бачила безліч Фалунів різних розмірів на відео, знятому під час фестивалю феєрверків на річці Хан. Я також бачила, як прозорі Фалуні раптово заповнювали мою кімнату. Під час медитації я мала таке відчуття, ніби сиджу всередині яєчної шкаралупи й залишилася тільки моя головна свідомість. Іноді я бачила, як три китайські ієрогліфи «Чжуань Фалунь» світяться золотим світлом. В інший час я мала відчуття, ніби ширяю в повітрі.
Почавши практикувати Фалунь Дафа, я зрозуміла, у чому полягає сенс життя. Чудодійна сила Дафа зміцнила мою впевненість у вдосконаленні та рішучість практикувати Фалунь Дафа до кінця, хай би що трапилося. Раніше страждання були частиною мого повсякденного життя, але завдяки Фалунь Дафа я стала здоровою й тепер сповнена оптимізму.
Дякую, Учителю!
Дивитися в себе й впевнено йти шляхом удосконалення
Учитель залишив нам форму колективного вивчення Фа й виконання вправ. Ми вирішили виконувати вправи вранці на площі Мару перед станцією метро «Пучхон». Через цю площу проходять багато студентів університету й офісних співробітників. Церква щодня надає безплатні сніданки нужденним, тож збирається багато людей. Це гарне місце для поширення правди про Фалунь Дафа. Поблизу є багато бездомних і п'яних людей. Тут хороше місце для практики та самовдосконалення.
Учитель сказав:
«Чи подумали ви про те, що вдосконалення є найкращою формою відпочинку? Можна відпочити так, як не вийде навіть після сну». (Лекція Закону на першій конференції Фа в Північній Америці)
Вставати рано було для мене проблемою, тому я відправляла праведні думки, щоб подолати своє уявлення про те, що мені необхідно більше спати. Я стала вставати за будильником і незабаром легко впоралася із цією пристрастю.
Але я не дуже старанно виконувала вправи, й інші практикувальники зауважували, що мої рухи не зовсім правильні. Через скутість плеча я не могла добре виконувати другу вправу, хоча дивилася, як виконує вправи Вчитель, і намагалася виправити свої рухи. Я переживала, що не зможу навчити нових практикувальників, як правильно виконувати вправи.
Одного разу я вирушила на площу перед Чхонваде (колишня офіційна резиденція президента Південної Кореї), щоб виконати там вправи разом з іншими практикувальниками. Один зі співучнів спокійно підійшов до мене й допоміг виправити рухи. Гарячий потік енергії миттєво поширився моїм тілом, м'язи плечей розслабилися й розтягнулися, і мої рухи виправилися. Я зрозуміла, що Вчитель побачив моє серце й попросив цього практикувальника допомогти мені. Мої очі наповнилися сльозами.
У нашому районі мешкає не так багато практикувальників. Ми жили далеко один від одного й були зайняті, але однаково разом виконували вправи. Люди зупинялися, спостерігали за нами й брали інформаційні матеріали. Деякі повторювали за нами рухи. Були й ті, хто кланявся нам на знак поваги. Оскільки ми завжди наводили порядок перед тим, як почати виконувати вправи, то деякі люди допомагали нам у прибиранні території. Інші допомагали нам збирати плакати та інші речі. Якщо п'яний чоловік створював проблеми, перехожі зупиняли його; якщо виникала небезпека — допомагали нам і викликали поліцію. Ми й далі займалися там навіть під час Китайського нового року.
Але раптом нам стали створювати перешкоди, і наше мирне середовище було порушено.
Вранці 4 липня хтось, пробігаючи повз, зачепив ногою наш музичний плеєр і побіг далі, штовхаючи його, як футбольний м'яч. Я поспішила за ним, але він не зупинявся. Після того, як ми пробігли десятки метрів, музичний плеєр вдарився об стовп. Коли я спробувала схопити його, хлопець сильно вдарив мене ногою. Я впала горілиць і сильно вдарилася об землю. У мене запаморочилося в голові, але я, розуміючи, що на мене дивляться люди, одразу ж встала. На той час, як приїхали поліціянти, молодого чоловіка вже не було.
Я сказала поліціянту, що злочинцем був той наймолодший чоловік, який за десять днів до цього погрожував нам, катаючись поруч на велосипеді, а за день до цієї події порвав наш плакат, і що в нас є свідки, які бачили, як він це зробив.
Після цього мені було важко нахилятися й сідати на стілець через біль у стегні та нозі. Також я відчувала сильний біль у грудях і не могла кашляти. Я працювала як зазвичай, але мені було важко. З погляду практикувальниці, можливо, я мала кармічний зв'язок із тим молодим чоловіком, і мені потрібно було сплатити свій борг.
Я подивилася в себе, щоб зрозуміти, чи немає в мене якихось упущень або пристрастей, які дозволили цьому статися. Я зрозуміла, що не зосереджено читала Фа та виконувала вправи; не завжди надсилала праведні думки у встановлений час; гучно обурювалася, коли виникали конфлікти зі співучнями. Я була задоволена собою, коли допомагала в проєктах роз'яснення людям правди про Фалунь Дафа.
Найголовніше, я зрозуміла, що не асимілювалася з принципами Істина-Доброта-Терпіння (кит. Чжень, Шань, Жень) і не ставилася до живих істот із милосердям. Коли я тільки почала вдосконалюватися за Фалунь Дафа, одна християнка намагалася заважати нам. Одного разу вона не давала мені увімкнути музику для вправ, потім схопила іншу практикувальницю й сильно штовхнула її. Але сама християнка послизнулася на мокрій доріжці й мало не впала. Я відчула задоволення, тому що вважала, що це відплата. Але інша практикувальниця втримала її від падіння та нагадала, щоб вона була обережна. Мені стало соромно, і я побачила упущення у своєму вдосконаленні. Відтоді я намагаюся ставитися до живих істот із добротою.
Нещодавно на наше місце практики прийшов молодий чоловік і почав знімати нас на відео. Коли я зробила йому зауваження, він попросив вибачення. Але пізніше він кілька разів заважав нам. Я голосно обурювалася та щоразу проганяла його. Озираючись назад, я розумію, що мала поговорити з ним, щоб він побачив, що Фалунь Дафа — це хороша практика. Я не мала співчуття й не поводилася як практикувальниця.
Я не знала, які кармічні стосунки мала із цим молодим чоловіком, але цей інцидент допоміг мені зрозуміти, що частина мене ще не асимілювалася з принципами Істина, Доброта, Терпіння. Усе, що я відчуваю, чи то хороше, чи погане, заплановано так, щоб допомогти мені вдосконалюватися. Після того, як я усвідомила це, мої образи й невдоволення в серці зникли.
Через тиждень цей молодий чоловік із групою людей знову прийшов на наше місце практики й знову став нам заважати. Він сказав, що не дозволить нам виконувати там вправи. Я почала говорити йому, що Фалунь Дафа — це хороша практика, якою займаються люди в понад 100 країнах, і що переслідує її тільки компартія Китаю. Він не захотів слухати й пригрозив, що вб'є нас, якщо ми продовжимо виконувати там вправи.
Я повідомила про цей інцидент асоціацію Фалунь Дафа в Сеулі, і вони вирішили надіслати на нашу ділянку більше практикувальників. Ми надсилали сильні праведні думки, щоб усунути перешкоди, а також приготували відеокамеру й вирішили викликати поліцію, якщо щось трапиться.
Через тиждень цей хлопець знову прийшов з групою людей. Коли практикувальник почав знімати їх на відео, вони здійняли галас. Один практикувальник викликав поліцію, а решта стали відправляти праведні думки. Молодий чоловік підбіг до мене ззаду й схопив за шию. Хтось зупинив його. Приїхали поліціянти, опитали всіх і відпустили молодого чоловіка.
Я вирішила, що мені треба підвищити Сіньсін, і почала дивитися в себе, але не могла зрозуміти, чому виникають ці перешкоди та яких пристрастей мені потрібно позбутися. Я боялася, що молодий чоловік повернеться й знову нападе на нас.
За кілька днів зателефонували з поліції й повідомили, що молодий чоловік — учень старших класів. Його батько передав, що покарає сина й хоче побачити мене, щоб особисто попросити вибачення. Я сказала поліціянтам, що приймаю його вибачення, і попросила з'ясувати, чому цей хлопець так погано ставиться до Фалунь Дафа та чи не підбурює його хтось до таких вчинків.
Через 15 днів у мене зник біль у стегні, а через місяць зменшився біль у грудях. Молодий чоловік не приходив на наше місце практики протягом двох місяців. Я зустрілася з його батьком, який сказав, що син страждає на синдром дефіциту уваги й гіперактивності та три роки не відвідував школу через карантин, пов'язаний з епідемією COVID. Зараз він перебуває в колонії для неповнолітніх. Як колишній поліціянт, його батько висловив свій щирий жаль.
Молодий чоловік написав мені листа з вибаченнями, і я вирішила пробачити його. Я відмовилася від грошової компенсації й взяла тільки суму, достатню для виготовлення нового плаката та покриття моїх витрат на лікування. Батьки молодого чоловіка були дуже зворушені. Я скористалася цією можливістю, щоб розповісти їм про Фалунь Дафа; подарувала їм паперову квітку лотоса, книгу «Чжуань Фалунь» і побажала світлого майбутнього.
Після цих інцидентів я зрозуміла, що якщо хочу стати справжньою практикувальницею, якою захоплюються навіть Боги, то маю бути мужньою й проявляти терпіння. Після цього випадку ще більше практикувальників почали приходити на ділянку практики, щоб щодня виконувати вправи. Ми допомагаємо один одному, вчимося один в одного та старанно вдосконалюємося.
(Стаття подана для конференції Фа 2024 року з обміну досвідом удосконалення послідовників Фалунь Дафа в Південній Кореї)
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищено авторським правом Minghui.org.
