Батько й син відродилися завдяки Дафа

(Minghui.org) Цього особливого дня небо над Тайбеєм було ясним та яскраво-блакитним. Лю Дайоу супроводжував свого сина Юйчже на площу перед Меморіальною залою Чан Кайші, щоб подивитися, як він репетирує з командою барабанників, пракатикувальників Фалунь Дафа. Точні удари по барабанах викликали зворушливі звуки. Лю Дайоу відвернувся, щоб ніхто не міг побачити його зволожених очей, і подумав: «Юйчже сповнений життя, і жодними людськими словами неможливо висловити мою подяку Вчителю Лі Хунчжи, засновнику практики Фалунь Дафа».

Юйчже (другий зліва) з учасниками команди барабанників

Зустріч із Фалунь Дафа

Батько Лю Дайоу служив в армії у званні полковника. Він був суворою й серйозною людиною та виховував сина в строгості. Під його керівництвом Лю Дайоу з дитинства старанно вчився, але після вступу до університету змінився й перестав прислухатися до слів батька.

«Я весь час думав: хіба життя полягає лише у навчанні? Яким буде моє майбутнє? Що відбудеться в наступні роки? Тоді я був дуже пригнічений», — згадує Лю Дайоу.

Відслуживши в армії, Лю Дайоу багато чому навчився, працюючи в різних галузях, але на питання, що глибоко оселилися в серці, так і не отримав відповіді. Після роботи він часто ходив до бібліотеки, й одного разу його увагу привернула книга в золотій обкладинці, яка називалася «Чжуань Фалунь».

«Це був 1999 рік. Я прочитав „Чжуань Фалунь“, а потім побачив, як Учитель Лі у відеолекції виконує велику мудру. Моє тіло тремтіло від хвилювання, я не міг словами передати свої почуття. Дафа набагато перевершив мою уяву й відкрив свідомість. Це була не книга звичайних людей, а Істина, яку я шукав», — поділився своїми почуттями Лю Дайоу.

У той час його дружина завагітніла, і Дайоу був у нестямі від радості, знаючи, що ця дитина народилася для Фа, як і він. «Поки він перебував у животі матері, я до його народження щодня читав йому „Чжуань Фалунь“», — згадує Лю Дайоу.

З раннього віку син Дайоу разом із ним вивчав книги Фалунь Дафа і виконував вправи, оскільки батько сподівався закласти хорошу основу для його зростання. Однак, коли Юйчже пішов до школи, його оцінки завжди були незадовільними, хоча Дайоу намагався допомагати йому в навчанні.

Дайоу поділився: «Мене дивувала ця обставина: я завжди добре вчився, а мій син — ні. Однак він був у чудовій фізичній формі, і керівництво школи сподівалося, що Юйчже зможе стати членом команди з легкої атлетики. Але я не хотів цього допускати через його незадовільні оцінки й завжди наполягав на тому, що він має старанно вчитися, щоб досягти успіху в майбутньому».

Дайоу, що копіював військовий стиль виховання свого батька, лютував, коли Юйчже не виконував його вимог. У ті моменти він майже забував про те, що був практикувальником Фалунь Дафа, який має старанно намагатися посіяти насіння Істини, Доброти й Терпіння у свідомість сина.

І тільки коли Юйчже потрапив у небезпечну для життя аварію, батько, який так довго прагнув досягти свого, нарешті прокинувся.

Юйчже потрапляє в автомобільну аварію

У вересні 2018 року син Дайоу потрапив у небезпечну для життя автомобільну аварію, отримавши рвані рани голови й кінцівок, унаслідок яких виник сильний внутрішньочерепний крововилив. Коли Лю Дайоу приїхав до лікарні, він побачив на обличчі сина кисневу маску, усе його тіло було вкрите трубками й здригалося в неконтрольованих спазмах.

При першій же нагоді Дайоу прошепотів синові: «Юйчже, з тобою все буде добре; Учитель із тобою. „Фалунь Дафа несе добро! Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи!“ (кит. Фалунь Дафа хао! Чжень-Шань-Жень хао!)». Після цих кількох слів життєві показники Юйчже чудесним чином почали стабілізуватися. Однак лікарі видали Дайоу «повідомлення про критичний стан», у якому йшлося про те, що життя Юйчже може опинитися в небезпеці будь-якої миті.

Лю Дайоу в той момент у глибині душі чудово знав, що Юйчже безнапасно впорається із цим: Учитель дав життя цьому молодому чоловікові, і все залежало від Учителя.

Дивовижне відновлення після серйозного пошкодження мозку

У перші дні у відділенні інтенсивної терапії лікар використав слово «цунамі», щоб описати вкрай нестабільний стан мозку Юйчже. Дайоу й далі шепотів на вухо Юйчже: «Фалунь Дафа несе добро! Істина- Доброта-Терпіння — праведні принципи!»

Через кілька днів Дайоу виявив, що Юйчже почав моргати. Він нахилився до його вуха й запитав: «Після того, як ти одужаєш і вийдеш із лікарні, чи можемо ми разом поширювати Дафа серед твоїх однокласників? Якщо ти згоден, моргни». Юйчже моргнув, даючи батькові зрозуміти, що він чує його. Проте медичний персонал вважав, що це рефлекторна реакція тіла. Для подальшого підтвердження лікар попросив Юйчже підняти палець і здивувався, коли Юйчже повільно витягнув палець, як його просили! Лікар не очікував, що з такою важкою травмою мозку може прийти до тями всього за кілька днів.

Однак згодом у Юйчже виникли проблеми: розвинулася важка бактеріальна інфекція, почалися судоми, і йому знадобилася штучна вентиляція легень. Унаслідок цього Дайоу запропонували оформити згоду на паліативне ушпиталення. Фахівці з трудотерапії, фізіотерапії, логопедії й інші лікарі дійшли висновку, що, враховуючи складну ситуацію, Юйчже буде краще перебувати у відділенні паліативної допомоги, де забезпечують спеціалізований догляд за невиліковно хворими.

У Дайоу було повідомлення про критичний стан сина, і він дав згоду на догляд у хоспісі, але він вірив у Дафа й далі наполегливо повторював слова «Фалунь Дафа несе добро! Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи!» на вухо Юйчже. Коли Юйчже приходив до тями, Дайоу спонукав його напам'ять повторювати «Лунь Юй» із книги «Чжуань Фалунь», текст якого він знав.

Дайоу згадує: «Ми перейшли від одного слова до двох, а потім поступово до цілого речення. З часом, як Юйчже вимовляв слова все більш зв'язно й голосно, палата відгукувалася луною на звуки його голосу».

Незабаром Юйчже видалили назогастральний зонд (живильний зонд), і він за короткий час повернувся до своєї звичайної дієти. Дайоу згадує: «Спочатку лікар думав, що він не зможе їсти самостійно у своєму нинішньому стані, але швидкість, з якою Юйчже почав повноцінно харчуватися, здивувала персонал лікарні. Два або три дієтологи прийшли в палату, щоб дізнатися, як він зміг так швидко одужати».

Потім Юйчже почав виконувати вправи Фалунь Дафа: спочатку сидячи; потім, коли навчився стояти, рухав лише половиною тіла, але за кілька днів уже виконав усі п'ять вправ. Його ліва рука, спочатку зігнута, майже нерухома, нездатна розтягнутися, раптово витяглася нормально. Він зміг стати самостійно, чим просто приголомшив фізіотерапевта, що стояв поряд із ним.

Батько й син виконують другу вправу Фалунь Дафа

Під час ушпиталення Юйчже часто казав: «Все гаразд, я практикувальник і лікарня — не місце для мене, я скоро випишусь. Будь ласка, Учителю, допоможіть мені». «У той час я не думав про те, коли моє тіло відновиться, я просто хотів використати раціонально час для вивчення Фа й виконання вправ», — пояснює Юйчже.

Менш як за шість тижнів після аварії Юйчже зміг самостійно вийти з лікарні. Багато співробітників лікарні стали свідками дивовижного, чудового одужання Юйчже завдяки практиці Фалунь Дафа.

Розмірковуючи про цю страшну подію, Дайоу наповнюється смиренням і вдячністю. Він сказав: «У такому серйозному випадку, як у Юйчже, потрібно було б лікуватися не менш як рік, перш ніж у нього з'явився б шанс на одужання, але його виписали через шість тижнів. Лікарі не могли зрозуміти, як це могло статися. Випадок з одужанням мого сина пізніше використовували як приклад для вивчення й передавали до інших лікарень!»

Подяка за те, що вижив після аварії

У минулому Дайоу був запальним, схильним до боротьби з іншими й так само ставився до колег і членів своєї сім'ї. Після початку вдосконалення за Дафа він змінився й почав ставитися до людей зі смиренністю, став ввічливим і не виявляв агресії. Однак він бачив, що покращав лише на поверхні. Як тільки його глибоко вкорінену пристрасть було зачеплено, гнів і невдоволення довго не покидали його.

Дайоу згадує: «Раніше мені здавалося, що я всі сили докладаю для того, щоб добре вдосконалюватися, але мій Сіньсін підвищувався повільно. І це не випадково, що я зіткнувся з таким великим випробуванням. Я знаю, що тільки ставлячись до себе як до істинного практикувальника, я зміг допомогти Юйчже».

Нині, обіймаючи посаду начальника служби безпеки, Дайоу одного разу через якесь непорозуміння впродовж трьох місяців не розмовляв із колегою. Він ніяково сказав: «Після того, як я зрозумів, що таке справжнє вдосконалення, я відпустив своє его й спробував прийняти поради колеги з багатьох речей. Після цього ми мовчки доповнювали один одного, працюючи разом. Тепер ми стали хорошими партнерами, і він повністю довіряє мені не лише у робочих, а й в особистих питаннях».

Поки Юйчже був у лікарні, Дайоу добре дбав про нього й дивився в себе, шукаючи свої недоліки. Він знав, що якими б глибокими не були його страждання, це була хороша можливість повернутися до своєї істинної природи — сходи, якими можна йти вгору.Поступово й ці труднощі, здавалося б, нерозв'язні, також було подолано.

Юйчже сказав: «Батько сильно змінився, і його ставлення до мене також змінилося. Він готовий спілкуватися зі мною, і я готовий відверто розповідати йому про свої справи. Це було абсолютно неможливо в минулому. Зараз ми навіть спілкуємось як друзі. Я відчуваю полегшення, це приголомшливо».

Ще перебуваючи в лікарні, Юйчже якось спитав батька: «Тату, як ти себе зараз почуваєш?»

Той відповів: «Я воскрес із мертвих і знайшов те, що втратив».

Для Дайоу відродився не тільки Юйчже, і він знайшов знову не тільки сина, а й своє справжнє «Я», скинувши людську оболонку й став зовсім іншою особистістю. Тільки переживши велике нещастя, можна оцінити дорогоцінність Дафа й зрозуміти величину милосердя Вчителя.

Батько й син разом вивчають «Чжуань Фалунь»

Коли Юйчже одужав, вони знову разом почали вивчати Фа й виконувати вправи. Переродитися людиною нелегко, і втрачений час ніколи не повернеться. Батько та син хочуть дорожити цією унікальною можливістю вдосконалюватися, яка випадає раз у житті, і просуватися вперед мужньо й старанно, щоб віддячити Вчителеві за турботу та велике милосердя.