Подарунок Майстра

(Minghui.org) Мені пощастило почати вдосконалюватися за Фалунь Дафа (Фалуньгун), коли я ще був студентом. Вчитель почав піклуватися про мене ще до того, як я почав вивчати Фалунь Дафа. Моя сім’я і я отримали велику користь від моєї практики. Я глибоко вдячний Учителю.

Учитель піклувався про мене ще до того, як я почав практикувати Фалунь Дафа

Від народження я був кволим і хворобливим. Моя мати перепробувала всілякі методи, щоби поліпшити моє здоров’я, але я однаково був слабким. Оскільки я часто хворів, я познайомився з усіма великими лікарнями міста. Незабаром після того, як я вперше пішов із дому, щоб відвідувати окружну середню школу, у мене почалися проблеми із серцем. Лікар попросив маму відвезти мене додому та якнайшвидше ушпиталити.

Після того, як мене виписали з лікарні, мама відвезла мене в клініку, що була неподалік від нашого будинку. Там мені поставили крапельницю, щоб підтримувати мене, поки мама пішла на роботу. Через кілька хвилин після того, як вона пішла, я відчув, що моє серце б’ється все швидше й швидше, а біль стає все сильнішим і сильнішим. Мені стало важко дихати, а живіт почали зводити судоми. Мені було так боляче, що я не міг всидіти на місці, і мені здавалося, що я тону.

Я покликав медсестру так голосно, як тільки міг. Медсестра так злякалася, що одразу ж покликала лікаря. Лікар прийшов і розгубився. Я з усіх сил просив, щоб мені допомогли витягти голку з крапельниці. Можливо, злякавшись мого стану, ніхто не наважувався підійти до мене. Я відчував, що зараз помру, тому з останніх сил витягнув голку сам.

Після того, як голку було вийнято, я одразу ж зміг знову дихати. Пізніше я дізнався, що ймовірність алергічної реакції на живильний розчин становить 0,1 %, і я був одним із них.

Через рік я почав практикувати Фалунь Дафа. Мама розповідала, що в дитинстві я дивом вижив після кількох медичних процедур. Мабуть, я чекав на Вчителя й Дафа. Так, Учитель уже давно піклується про мене.

Учитель дав мені нове життя

Мама забрала мене зі школи, щоб краще піклуватися про мене, а потім перевела в міську середню школу. Лікар дав мені довідку, що я звільнений від уроків фізкультури через проблеми із серцем. На уроках фізкультури я міг тільки стояти в класі на четвертому поверсі й дивитися, як мої однокласники бігають на майданчику. Мені було сумно.

Під час літніх канікул мама почала практикувати Фалунь Дафа. Я прочитав «Чжуань Фалунь», основну книгу Фалунь Дафа, і зрозумів, що це дуже хороша книга. Я підтримав маму в її практиці. Можливо, мій час ще не прийшов, тому що я почав практикувати лише наступного літа. Як тільки я почав удосконалюватися, Учитель очистив моє тіло. Бувши тендітним і хворобливим, я вперше відчув радість бути здоровим. Коли школа знову відкрилася, я почав відвідувати уроки фізкультури.

Одного разу на уроці треба було пробігти 800 метрів. Після цього моє серцебиття стало прискореним, але я не хвилювався й вважав, що це нормально. Я повернувся до класу, щоб відпочити, і відчув, що моє серце б’ється все швидше й швидше, не сповільнюється. Мені стало важко дихати, здавалося, ніби я задихаюся. Я не хотів, щоб мої однокласники помітили щось незвичайне, тому поспішно поклав голову на стіл і сховав її під руки.

Я намагався заспокоїтися, але моє серце билося дуже швидко, а дихати ставало все важче. Я не міг чітко почути, коли зі мною розмовляла однокласниця. Здавалося, що її голос був далеко. Потім голоси інших однокласників навколо мене також ставали все далі й далі.

Я виявив, що моя свідомість почала слабшати, а відчуття смерті ставало все сильнішим і сильнішим. Я використав ту маленьку свідомість, щоб сказати собі: «Навіть якщо я скоро помру, я ніколи не скажу, що це тому, що я практикував Фалунь Дафа». Після цієї думки сталося щось дивовижне. Раптом я зміг нормально дихати, моє прискорене серце швидко заспокоїлося, і я повернувся до життя! «Учитель врятував мене!» Я схвильовано розплакалася.

Пролунав класний дзвінок. Я пішов на наступний урок, як зазвичай. Для інших між заняттями пройшло лише десять хвилин. Проте за цей короткий час я пережив випробування життям і смертю.

Вчитель подарував мені нову «маму»

Моя мама — людина, яка завжди хоче бути кращою. У молодості вона була здорова. Я завжди хворів, відколи народився, і був набагато слабший за звичайних дітей. Мій батько в той час працював далеко від дому, тож мамі довелося витрачати більше часу та енергії на догляд за мною, крім свого напруженого робочого графіка. Тривала перевтома погіршила її здоров’я, погіршився й характер.

Мама пробувала різні методи, у тому числі практику цігун, щоб поправити своє здоров’я. Кожного разу, коли вона виконувала ці жахливі вправи цігун, ми з батьком були так налякані, що ховалися в спальні. Попри це, не тільки тіло моєї матері не відновлювалося, але її психічний стан ставав усе гіршим і гіршим. Навіть коли вона потрапила в лікарню, не вдалося знайти причину хвороби, і її характер ставав дедалі агресивнішим.

Після того, як погіршилося мамине здоров’я, вона часто лаяла мене через дрібниці. Пам’ятаю, коли я був у другому чи третьому класі початкової школи, вона розлютилася, бо я не навів ладу у встановлений нею час. Вона викинула з вікна другого поверху всі речі, які були на моєму столі. Я спустився вниз, плачучи, зібрав свої речі й відніс до квартири. Пізніше вона побила мене за те, що я не зміг потрапити до середньої школи, яку вона вибрала.

Хоча я єдина дитина, мама мене ніколи не балувала. Вона була суворою до мене з дитинства. Заохочувала лише за відмінні оцінки в школі. Але поступово я зрозумів, що поки я хворію, мама буде дуже ніжною і виконуватиме прохання, про які я зазвичай не смів згадувати. У результаті, не пам’ятаю, з якого моменту, у мене почали формуватися нездорові думки — бажання бути хворим. Я відчував себе щасливим, хоча моє тіло страждало від хвороби.

Моя мама почала практикувати Фалуньгун під час літніх канікул, коли я захворів і змушений був залишити школу. Я чітко пам’ятаю, що того дня моя мама прийшла додому, співаючи, я чув її спів на сходах у вітальні.

Я дуже здивувався, тому запитав свою маму: «Ти щаслива?» Моя мама сказала: «Я почуваюся дуже розслабленою, ніби пливу. Мені ніколи не було так комфортно». Їй порекомендували практикувати Фалуньгун. Я миттєво занервував, бо повернулися жахливі спогади про те, що було раніше. Я швидко попросив маму дати мені почитати книгу. Тоді я думав, що якби в книзі був якийсь поганий зміст, я однозначно був би проти.

Коли я розгорнув «Чжуань Фалунь» і побачив фото Вчителя, мене раптом охопило знайоме відчуття, я сказав своїй матері: «Здається, я десь бачив автора на фотографії, але я не можу згадати, де». Моя мама сказала мені: «Це Вчитель». Тоді я почав читати книгу.

Прочитавши кілька сторінок, я зрозумів, що вона зовсім відрізняється від попередніх книжок моєї матері. Ця книга вчить людей бути добрими й виховувати в собі доброту, я сказав мамі: «Ця книга дуже хороша, і з нею можна вдосконалюватися». Мама хотіла, щоб я займався з нею, але я відмовився, вважаючи, що було б добре, якби займалася тільки вона.

Після того, як моя мама стала практикувати Фалунь Дафа, вона відчула, ніби переродилася. Насамперед її здоров’я ставало все кращим і кращим, і вона почала проявляти ініціативу, щоб узяти на себе більше хатньої роботи. У минулому, коли її здоров’я було поганим, більшу частину цієї роботи виконував батько.

Вона також стала життєрадісною. Раніше вона була строгою й холодною. Після початку вдосконалення за Фалунь Дафа її манера говорити змінилася. Раніше вона розмовляла зі мною й моїм татом у наказовому тоні. Тепер вона обговорювала з нами різні питання та часто говорила: «Ой, ой, добре, добре». Іноді я навмисно повторював її слова, але вона не сердилася й завжди усміхалася.

Раніше я не наважувався різко розмовляти, тому що, коли я це робив, мамин характер ставав ще гіршим, ніж мій, і вона навіть била мене. Після того, як вона почала практикувати Фалунь Дафа, щоразу, коли я втрачав самовладання, вона спокійно й терпляче спілкувалася зі мною і все пояснювала, змушуючи відчувати тепло й щастя, чого я ніколи не відчував раніше.

Я подумав: «Це моя мама? Неймовірно. Ця практика настільки хороша, що дала мені нову маму». Зараз, озираючись назад, я все ще відчуваю, що це дивовижно. Пізніше я зрозумів, що саме Вчитель і Дафа змінили її. Дуже дякую, Учителю.

Учитель повернув мою бабусю до життя

Одного ранку 2021 року наша сім’я зібралася снідати, але ми побачили, що бабуся не виходить зі своєї спальні. Ми подумали, що вона ще відпочиває. Мама пішла покликати її до кімнати. Раптом ми почули, що мама кличе на допомогу. Ми побігли в бабусину кімнату й побачили, що бабуся непорушно лежить біля ліжка, її обличчя було бліде; через нетримання сечі весь її матрац промок.

Батько обійняв бабусю й запитав маму: «Що сталося?» Мама сказала: «Швидше вимовляйте: „Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи“» (кит. Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао). Ми всі голосно повторювали знову і знову. Я просив Учителя про допомогу. Батько підніс руку до носа бабусі та виявив, що вона більше не дихає.

Батько занервував, хотів повідомити братів і пішов за мобільним телефоном. Ми з мамою не панікували й далі звали бабусю. Ми вірили в Учителя й знали, що бабуся видужає, адже вона знає правду про Дафа й часто повторювала: «Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао».

Якраз, коли батько вийшов у вітальню, щоб зателефонувати, сталося диво. Бабуся видала звук «у-у-у» і зробила довгий вдих. Її бліде обличчя поступово порожевіло, очі розплющилися, а дихання почало повільно відновлюватися. Вона повернулася до життя. Милосердний Учитель врятував її та дав змогу всій нашій сім’ї стати свідками чуда Фалунь Дафа. Приїхала швидка допомога й відвезла бабусю до лікарні. Виявилось, що вона перенесла інфаркт головного мозку.

Хоча бабуся прокинулася, вона не могла говорити й не могла поворухнути половиною тіла. Поки була в лікарні, вона наполегливо мовчки промовляла у своєму серці: «Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао». На третій день бабуся змогла говорити, рухати тілом і ногами. Лікарі сказали: «Дуже рідко буває, що дев’яностолітня людина так швидко одужує».

У мене є ще багато зворушливих і дивовижних історій, яких недостатньо, щоб показати турботу Вчителя до мене та моєї родини, і я не можу висловити свою вдячність Учителю словами! Я просто хочу ще раз подякувати Вчителю за милосердя й велич.