Драма, що тривала цілий рік, закінчилася, коли я подивився в себе

(Minghui.org) Співучню Чжен понад 80 років, і він досяг успіху в багатьох аспектах вдосконалення. Він читає напам’ять вірші Вчителя від «Хун Їнь» до «Хун Їнь-4». Чжен робить хорошу справу, коли роз’яснює правду й допомагає рятувати заарештованих практикувальників із поліційних дільниць. Однак стосунки з невісткою, яка теж практикує Фалуньгун, залишалися напруженими. Замість того, щоб дивитися в себе і вдосконалюватися, вони обидва вказували один одному на недоліки.

Чжен хотів створити для невістки умови для вивчення Фа в групі, тому запросив мене й ще одного співучня до себе додому, щоб вивчати Фа разом із ним і невісткою. Щоразу, коли ми приходили, то бачили одну й ту саму сцену: Чжен і його невістка вказували один одному на недоліки і проблеми у вдосконаленні.

Удосконалюватися, побачивши чужі недоліки

Я намагався спонукати їх подивитися в себе і вдосконалюватися, а також навчив невістку Чжена шукати відповідні лекції Вчителя і статті практикувальників на вебсайті Minghui. Чжен не вмів користуватися комп’ютером, тому я пояснив йому, які книги й розділи потрібно читати, і роздрукував для нього кілька статей з обміну досвідом.

Невістка Чжен добра, і стосунки між нею і Чжен більше нагадували стосунки батька та дочки, між ними не було перешкод, і вони вільно висловлювали один одному свою думку. Хоча невістка Чжена була новою практикувальницею, але щодня старанно вивчала Фа, читала статті з обміну досвідом і дивилася в себе. Але вона ще не прочитала всі книги Фа й не мала хорошого розуміння в деяких областях, що цілком зрозуміло, оскільки вдосконалення — це поступовий процес.

Щоразу, коли я приходив до них у будинок, вони обидва вказували один одному на недоліки, і я теж не дивився в себе. Це нагадало мені культуру боротьби компартії Китаю — схильність контролювати й критикувати інших. Я не усвідомлював, що насправді це відображало те, що мені потрібно було вдосконалювати в собі.

Під час великого спалаху COVID-19 наприкінці 2022 року я відчув деякі симптоми вірусу. Одного разу я згадав слова Учителя про те, що вірус компартії націлений на її членів, і це змусило мене подумати, що, мабуть, у моєму тілі все ще залишилася комуністична отрута. Я активно усував її шляхом читання «Дев’яти коментарів про комуністичну партію». Наступного ранку симптоми зникли.

У Чжена ж були серйозні симптоми COVID-19. Я запропонував їм обом прочитати «Дев’ять коментарів» і помітив, що невістка Чжен старанно працювала над собою і змінювалася на краще. Однак Чжен і далі скаржився на невістку й помічав лише її недоліки.

Я відчував, що Чжен усе ще не дивився в себе після того, як ми разом цілий рік вивчали Фа. Потім подумав, що мені слід відпустити це і, можливо, мені варто вдосконалюватися. Я знав, що в мені збереглися деякі залишки партійної культури, тому я відчував, що це нагадування про необхідність удосконалюватися. Крім того, щось трапилося із сусідами Чжена з квартири поверхом нижче, тому я обговорив це зі співученицею, що нам тимчасово не слід приходити сюди, і вона погодилася.

Під час наступного вивчення Фа ми обговорили тимчасове припинення наших відвідувань. Однак цього разу Чжен не скаржився на невістку, а радісно вигукнув: «Після того, як я подивився в себе, вона змінилася!»

Я теж подивився в себе і зрозумів, що Чжен дивився на невістку, так само як я постійно дивився на Чжена — ми були однакові. Вчитель влаштував це, щоб допомогти мені побачити мою звичку дивитися назовні. Весь цей сценарій призначався для того, щоб я зрозумів і подивився в себе. Я спостерігав за розвитком цієї драми цілий рік, не усвідомлюючи, що є головним її героєм. Щойно я подивився в себе, п’єса закінчилася!

Скільки зусиль доклав Учитель, щоб ми позбулися своїх пристрастей?! Це лише те, що я побачив на поверхні. Вчитель розповів нам про все у Фа, але людські уявлення блокують нас і заважають зрозуміти.

Дивитись у себе, помітивши недоліки в співучнів

Коли я запам’ятовував Фа напам’ять, то звернув увагу на пропозицію в дев’ятій лекції «Чжуань Фалунь»: «Якби сьогодні ти вже міг досягти цього, ти вже сьогодні був би Буддою». Це вразило мене, як блискавка, і я раптово зрозумів. Оскільки речення закінчується крапкою, яка вказує на твердження, то це не питання, як я раніше вважав. То чому ж мені не вдалося зрозуміти це з першого разу?

Чому я не виправлявся, коли бачив недоліки в співучня? Чому я дивився зовні і звертав лише на них увагу? Я згадав ще одну цитату з Фа Вчителя:

«Він щось побачив чи ні? Побачив. Але побачене ним не було справжньою картиною. Чому? Бо його рівень був недостатнім. Могло бути лише так, що йому показали втілення Закону Будди, яке йому належало бачити на його рівні» («Чжуань Фалунь», лекція перша).

Я зрозумів, що якщо я не бачив позитивних сторін практикувальника, це вказувало на мій низький рівень, а прояв їхніх недоліків — стан мого вдосконалення. Насамперед мені потрібно вдосконалювати себе, а потім із добротою нагадувати їм про це. Я досі не позбувся пристрасті дивитися на інших. Мені потрібно беззастережно самовдосконалюватись.

Я вдосконалююсь понад 20 років, а Виправлення Законом зараз добігає кінця і може закінчитися будь-якої миті. Тому твердо вирішив слідувати настановам Учителя. Мені потрібно виправдати очікування Вчителя.

Це розуміння на моєму рівні. Будь ласка, вкажіть на все, що не відповідає Фа.