(Minghui.org) Рідні Цзінь Хун не змогли відразу забрати її додому 3 грудня 2023 року, коли закінчився її чотирирічний термін ув’язнення за відданість Фалуньгун, духовній практиці самовдосконалення, яку з липня 1999 переслідує компартія Китаю. Натомість жінку передали співробітникам поліції, які відвезли її до відділку для оформлення документів, і того ж дня звільнили.

Коротка інформація в справі Цзінь

Цзінь (56 років) мешкає в районі Тесі міста Шеньяна провінції Ляонін. Її заарештували 4 грудня 2019 року за розповсюдження календарів з інформацією про Фалуньгун. У вересні 2020 року суд району Тесі засудив практикувальницю до чотирьох років позбавлення волі; 18 березня 2021 року її перевели до жіночої в’язниці № 2 провінції Ляонін.

За те, що Цзінь не відмовилася від своєї віри, вона зазнала жорстоких тортур у в’язниці, унаслідок чого в неї було серйозно пошкоджено ногу. Прохання членів її сім’ї притягнути винних до відповідальності, отримати копію медичного висновку про травму і відвідати її у в’язниці неодноразово відхилялися. Після ув’язнення їй дозволили лише чотири рази зустрітися зі своїми рідними й двічі поговорити з ними телефоном.

Попри безперервні жорстокі тортури, Цзінь упродовж усього терміну ув’язнення ніколи не вагалася у своїй вірі. Керівництво Політико-юридичної комісії (PLAC) району Тесі, позасудового органу, якому доручено здійснювати нагляд за переслідуванням Фалуньгун, наказало адміністрації в’язниці, 3 грудня 2023 року, коли закінчиться термін ув’язнення Цинь, передати її в поліційну дільницю Сінгун, яка була відповідальна за арешт у 2019 році. Потім поліція спільно з адміністрацією в’язниці домоглася переведення Цзінь, всупереч рішучим протестам членів її сім’ї.

Цзінь не написала заяви про відмову від Фалуньгун у поліційній дільниці, куди її доставили. Вона сказала, що продовжуватиме домагатися справедливості, оскільки її не повинні були ув’язнювати за її духовні переконання. Вона також залишила за собою право подати скарги на поліцію і PLAC за те, що її затримали в день звільнення.

Протистояння членів сім’ї Цзінь та поліції

Рідні і друзі Цзінь приїхали до в’язниці приблизно о 9 годині ранку 3 грудня 2023 року, щоб забрати її після чотирьох довгих років розлуки.

Рівно о дев’ятій годині раптово під’їхала поліційна машина і припаркувалась біля головних воріт. З неї вийшли троє чоловіків, і жінка і увійшли до в’язниці через бічні двері.

Рідні Цзінь бачили, як четверо людей розмовляли з охоронцями, але не могли розібрати, про що вони говорили. Потім ці четверо вийшли надвір і стали біля службової машини.

Члени сім’ї Цзінь стривожилися і запитали тих людей, хто вони такі. Виявилося, що двоє з них, Лю Сінь і Ван Юнган, це співробітники поліційної дільниці Сінгун; третій чоловік — Гао Ліньцзе, партійний секретар громади Хуабей, де мешкає Цзінь, а жінка Ван Лі — співробітниця апеляційного бюро вуличного комітету Сінхуа.

Ван Юнган, який відповідає за громадську безпеку в районі, де мешкала Цзінь, доручив Лю поговорити з рідними практикувальниці. Лю сказав, що вони приїхали за Цзінь. Її чоловік не міг цьому повірити. Обурений, він спитав: «На якій підставі ви забираєте мою дружину? Я подав багато скарг на вас, поліцію та адміністрацію в’язниці за те, що ви заарештували й катували її. Як ви могли з’явитися тут, навіть не повідомивши про це членів її сім’ї?»

Лю наполягав на тому, що Цзінь має поїхати з ними. Чоловік показав йому поштові повідомлення з різних державних установ про отримання скарг, поданих на її кривдників. Лю відмахнувся від нього і сказав: «Не треба мені їх показувати. У цьому немає сенсу. Можете подати на мене до суду, якщо хочете».

Ван втрутився: «Ми маємо її забрати сьогодні».

Потім чоловік Цзінь запитав у поліціянта, чому вони, перебуваючи при виконанні закону, не у формі. Лю відповів, що забрати Цзінь — це не означає виконувати закон.

Чоловік Цзінь попросив співробітників поліції показати службові посвідчення. Лю зізнався, що насправді він лише помічник поліціянта у відділку Сінгун. Ван показав своє службове посвідчення.

Чоловік зажадав пояснити, на якій законній підставі поліціянти заарештовують його дружину, коли термін її ув’язнення закінчився. Лю дістав свій телефон і показав вебсторінку про статтю 300 Кримінального закону, у якій йдеться про те, що будь-хто, хто використовує культову організацію для підриву діяльності правоохоронних органів, має бути притягнутий до відповідальності за всією суворістю закону. Він сказав, що цього достатньо, щоб забрати Цзінь.

Чоловік стверджував, що жоден закон у Китаї не криміналізує Фалуньгун і не називає його культом. Крім того, як могла Цзінь підірвати роботу правоохоронних органів у в’язниці? Він попросив Лю, Вана і двох інших не переслідувати Цзінь знову, оскільки вона ледве пережила чотири роки тортур і отримала серйозні травми.

Він благав відпустити дружину з ним додому. Лю, як і раніше, був непохитний у тому, що Цзінь має поїхати в поліційну дільницю.

Чоловік Цзінь зрештою вирішив поступитися, оскільки не хотів ще гіршого результату.

Ретельно продуманий план тюремної адміністрації щодо забезпечення передачі Цзінь до поліції

Відповідно до тюремних правил, ув’язнені, термін ув’язнення яких спливає у визначений день, мають бути звільнені о 9.30 ранку того ж дня. Однак 3 грудня 2023 року влада в’язниці звільнила всіх ув’язнених, які мають право на звільнення о 8.30 ранку, а Цзінь залишили всередині, щоб інші ув’язнені не помітили, що її переводять у поліцію.

Коли рідні Цзінь сперечалися з поліцією перед воротами в’язниці, звідти вийшли кілька охоронців у цивільному, змішалися з натовпом й прикинулися друзями практикувальниці. Вони стали кричати: «Давайте співпрацюватимемо з поліцією!» З в’язниці вийшли ще кілька охоронців у цивільному й стали за два метри позаду присутніх.

Коли головні ворота нарешті відчинилися для Цзінь, з них поспішно вийшли понад 20 охоронців і четверо озброєних поліціянтів, за ними йшла Цзінь, яку оточували ще кілька охоронців. Лише чоловікові й синові дозволили коротко привітати її, а інших членів сім’ї і друзів не підпустили.

Попри неодноразові прохання чоловіка Цзінь надати йому копію медичного висновку про оцінку травми дружини за останні кілька років, охоронці лише швидко показали йому висновок, не давши копії, після того, як його дружина залишила в’язницю.

Синові Цзінь дозволили супроводжувати матір у поліційній машині. Потім члени її сім’ї почули, як старший охоронець вигукнув: «Усім на свої місця!» Після цього всі охоронці як у формі, так і в цивільному повернулися до приміщення в’язниці.

Цзінь підтверджує свою невинність у поліційній дільниці

Під час поїздки Цзінь відчувала сильну спеку й спрагу. Її також стало заколисувати. Коли вона попросила вийти з машини, щоб трохи охолодитися і випити води, поліціянт Ван заблокував пасажирські двері праворуч, а партійний секретар Гао — ліворуч. Цзінь запитала, який злочин вона скоїла, що її не випускають із машини. Ван збрехав, що пасажирські двері зламані, але поступився, після її наполегливого прохання. Щойно вона вийшла, Ван та інші також вийшли з машини й уважно стежили, щоб вона не втекла.

Коли Цзінь відмовилася повертатися в машину, Ван пригрозив їй: «Скільки б Ви не відпочивали, сьогодні Ви маєте бути в поліційній дільниці».

Цзінь підкорилася. Як тільки вони приїхали, Ван одразу кудись пішов. Лю поскаржився, що Ван переклав відповідальність за «роботу» над Цзінь на нього, хоча він є працівником допоміжної ланки.

Потім Лю звелів Цзінь написати заяву про відмову від своєї віри і сказав, що всі щойно звільнені практикувальники Фалуньгун мають пройти через ці формальності, перш ніж повернуться додому. Цзінь написала: «Я не порушила жодного закону, але суд району Тесі засудив мене до чотирьох років ув’язнення. Мене жорстоко катували й принижували у в’язниці № 2 провінції Ляонін. Я зроблю все можливе, щоб притягнути винних до відповідальності». Її син попередив Лю, щоб той більше не турбував ні його матір, ні їхню родину.