(Minghui.org) У листопаді 2023 року мені зателефонувала сестра, повідомивши радісним голосом, що наш брат, який нещодавно переніс інсульт і не міг дбати про себе, почав ходити. Боячись повірити почутому, я вигукнув: «Це диво!»

Ми із сестрою практикуємо Фалунь Дафа, але наш 82-річний старший брат не хотів приймати правди про Дафа. Колись він працював учителем початкової школи в селі. Упродовж останніх двадцяти років при кожній зустрічі я розповідав йому про Фалунь Дафа, але він відмовлявся слухати, оскільки отруївся наклепом, що розповсюджується компартією Китаю. Він часто хвалив компартію, бо його дочка й зять — партійні чиновники. Крім того, побоюючись, що наша практика створить їм проблеми і вплине на їхню кар’єру, він став уникати нас. У нього одного з усіх наших братів і сестер було неправильне уявлення про Дафа.

У серпні 2023 року в брата на внутрішній стороні правої литки з’явилася шишка. Він постійно розтирав її, і за два дні вся нога розпухла. Син відвіз його до міської лікарні. Шишка загноїлася і її видалили, але через проблеми зі шкірою розріз завдовжки приблизно 16 см не змогли зашити. Щодня на рану накладали лікувальну мазь, робили перев’язку, ставили протизапальні уколи та вставляли дренажну трубку. З рани витікав гній, і брат дуже страждав.

Це тривало понад три тижні, але поліпшення не було. Брат так хвилювався через незагоєну рану, що в нього стався інсульт. Одна сторона його тіла оніміла, паморочилося в голові, і він ледве говорив. Його доводилося годувати з ложечки, він не міг ні ходити, ні дбати про себе. Щоб рана гоїлася і не кровоточила, йому потрібно було робити протизапальні уколи, але ці уколи виявилися несумісними з ліками, якими його лікували від інсульту. Лікар порадив братові лягти в іншу лікарню, щоб відновитися після інсульту й поки не звертати уваги на рану на нозі, тому брат повернувся до місцевої окружної лікарні. Після лікування, яке тривало понад три тижні, його стан не покращився. Рана на нозі не затягувалася, і доводилося постійно міняти пов’язку. У лікарні йому порадили виписатися і відновлювати сили вдома.

Дізнавшись про стан брата, я боявся, що він не слухатиме, якщо я спробую прямо поговорити з ним про Дафа. Я попросив старшу сестру, з якою він мав непогані стосунки, сказати йому: «Якщо дві лікарні не змогли вилікувати тебе, ти можеш повторювати фрази: “Фалунь Дафа несе добро. Істина, Доброта, Терпіння — чудові принципи!” (кит. Фалунь Дафа хао. Чжень, Шань, Жень хао”). Тільки Дафа може тебе врятувати». Брат послухав сестру й почав повторювати ці фрази. Незабаром він повернувся додому з повітової лікарні. Йому не змогли накласти мазь, але рана на нозі чудово зажила і вкрилася твердою кіркою.

Ситуація змінюється

Наприкінці вересня брат запросив нас із сестрою до себе додому. Я сказав сестрі: «Брат не хоче мене слухати. Зараз він погано почувається, і мені не слід приїжджати до нього, інакше він засмутиться через мене». Пізніше брат сам подзвонив мені і сказав: «Приїжджай!» Потім він розплакався. Я заспокоїв його. Раніше він завжди сперечався, коли я намагався сказати йому, що Фалунь Дафа несе добро. Цього разу він сказав: «Я вже старий і в такому поганому стані, що не буду засмучуватися. Я не збираюся з вами сперечатися».

Ми з дружиною відвідали його. Він заплакав, як побачив нас. Я попросив сестру нагадувати йому про повторення фраз: «Фалунь Дафа хао. Чжень, Шань, Жень хао». Я сказав: «Коли нікого немає поруч, нехай вимовляє це вголос. Коли є інші, можна повторювати про себе».

Перші кілька днів я не говорив із ним про Дафа, оскільки багато років йому не подобалося, коли ми розповідали йому про нашу практику. Іноді він падав духом, і я намагався його втішити. У день від’їзду, коли я повідомив, що збираюся додому, сестра запропонувала: «Іди поговори з братом». Я сказав: «Брате, ти хочеш вислухати мене?» Він відповів: «Так».

Я пояснив йому, чому ми з дружиною продовжуємо практикувати Дафа всі ці роки, попри переслідування. Дружина колись зазнала травми на роботі, але вона повністю одужала після того, як почала практикувати.

Я сказав, що багато років тому в мене також з’явилися симптоми інсульту. Моє обличчя було паралізоване, а очі й рот були перекошені. Обличчя було настільки деформоване, що я виглядав страшно. Але вивчаючи Фа і виконуючи вправи, я відновився. Це показує, наскільки чудовою є практика Фалунь Дафа!

Я сказав братові: «Читай книгу „Чжуань Фалунь“ і ти зрозумієш причину своєї хвороби». Він сказав, що не має книги й на запитання, чи хоче він її прочитати, брат відповів ствердно. Я дав йому книгу племінниці.

Через кілька днів після повернення додому мені телефоном повідомили, що брат може рухати паралізованою рукою. Біль в іншій руці минув, і він може сидіти!

Виявилося, що в лікарні, коли син брата допомагав йому ночами користуватися туалетом, підіймав його за здорову руку. Через це здорова рука почала боліти, і, якщо хтось до неї торкався, він скрикував від болю. Брат сказав, що, коли він почав читати «Чжуань Фалунь», у нього з’явилося відчуття, що ніби хтось б’є кулаком по найболючішому місці тієї руки, але з кожним днем біль зменшувався. Паралізована рука також відновилася, і він зміг самостійно одягатися.

Відбулася ще одна зміна. Після того, як він почав читати книгу, і його рука перестала боліти, він попросив Вчителя про допомогу: «Вчителю, я хочу самостійно встати. Будь ласка, допоможіть мені». Як тільки ця думка прийшла, він зміг сісти, і його рухи стали навіть спритнішими, ніж до інсульту.

Ці надзвичайні зміни сталися з моїм братом ще до того, як він закінчив читати «Чжуань Фалунь».

Прочитавши книгу один раз, він подзвонив сестрі і сказав: «Ця книга не лікує хвороби. Вона вчить удосконалюватися і бути гарною людиною. Усе, про що в ній говориться — це підвищення моральності!»Сестра зраділа і сказала: «Так, правда, ця книга вчить бути гарною людиною. Я така рада, що ти зрозумів».

Сестра часто розмовляє з братом по телефону. Вона нагадує йому читати книгу й поводитися відповідно до принципів «Істина, Доброта, Терпіння».

З ним відбулися ще більші зміни. Прочитавши до кінця «Чжуань Фалунь», він зміг підвестися з ліжка й ходити.

Він розповів, що якось покликав сина, щоб той допоміг йому дійти до туалету, але вдома нікого не було. Він раптом подумав, що зможе сам підвестися і піти. Він одягнув штани, підвівся з ліжка й пішов.

Ледве стримуючи сльози, брат сказав, що почувається чудово, і це був його найщасливіший день із того часу, як він захворів. Коли син повернувся додому, він із подивом побачив, що батько самостійно повертається до свого ліжка. Брат подзвонив сестрі й сказав: «Хочеш почути чудову новину? Я можу ходити!» Сестра запитала, чи тремтять у нього ноги й чи потрібна йому тростина. Він відповів: «Ноги в мене не тремтять і тростина мені не потрібна».

Сестра одразу зателефонувала мені й повідомила гарну новину. Я попросив її передати братові, щоб він подякував Учителю за порятунок життя. Оскільки брат не мав портрета Вчителя, він відкрив книгу «Чжуань Фалунь» на сторінці з портретом Учителя і вклонився Йому.

Мій 82-річний брат тепер може сам про себе подбати. Щодня він читає щонайменше одну лекцію із «Чжуань Фалунь». Його діти кажуть: «Фалунь Дафа проявив свої чудеса на нашому батькові!»