(Minghui.net) Я народився в маленькому гірському селі в 60-ті роки — в епоху «Культурної революції» (1966–1976 рр.). Хоча я був молодим, але мені подобалася ідея «обмежувати себе заради пристойності», яка на той час піддавалася критиці. Я з огидою ставився до таких соціальних явищ, як боротьба з багатими, правими й чотирма типами людей. У наступні роки тих, хто здавав чисті бланки, приймали в коледж і високо цінували керівники. Однак я не схвалював подібних речей. До того ж я жив у бідності й завжди мріяв вибратися зі злиднів, але безпорадно застряг у реальності.

Коли я подорослішав, сімейна етика, за якою чоловіки мають бути чесними й мужніми, а жінки ніжними та доброчесними, вкоренилася в моєму серці. Однак становище в моєму шлюбі не відповідало ідеї «дружина слідує за чоловіком», яку я сповідував. Ми з дружиною ровесники. Вона дотримується філософії «рівності між чоловіками й жінками» і «жінки тримають половину Неба». Вона дуже здібна, самовпевнена, але постійно всім незадоволена.

Моя робота була важкою і виснажливою. Вдома ми з дружиною не могли сказати одне одному навіть трьох слів, щоб не посваритися. Я постійно почувався фізично й морально виснаженим. Одного разу, не витримавши скарг і образ дружини, я побив її. Після цього, вона стала менше сперечатися.

На щастя, 1998 року я прочитав «Чжуань Фалунь», головну книгу Фалунь Дафа, з якої багато чого дізнався — мені відкрилися всі життєві таємниці. Я розхвилювався і подумав: «Фалунь Дафа — це практика, якою по-справжньому буду займатися». Відтоді всі мої проблеми зі здоров’ям зникли, тіло стало легким, і я відчуваю себе прекрасно. Тепер я вивчаю Фа і виконую п’ять вправ у вільний від роботи час і більше не сперечаюся з дружиною.

Дружина побачила в мені значні зміни й за підтримки співучнів теж почала практикувати Фалуньгун, читати книгу. Хоча ми обоє вдосконалювалися, але не змогли одразу усунути всі свої пристрасті.

Традиційна сімейна етика й моральні концепції справили на мене сильний вплив. На перший погляд, я слідував принципам Учителя: «Повернення до традиції — це шлях, що веде до Небес» («Хун Інь-5», вірш «Відтворення»).

Однак я не усвідомлював, що був егоїстом, коли вимагав від дружини чинити за моїми принципами.

Хоча минули десятки років, але ми так і не навчилися нормально спілкуватися. У нас були різні погляди практично на все. Ми рідко погоджувалися одне з одним у розмовах про вдосконалення, або під час розв’язання життєвих питань. Щоб уникнути конфліктів, я дбав тільки про важливі питання й рідко з нею розмовляв. Мені здавалося, що я чиню правильно.

Коли співучні сказали, що заздрять тому, що ми з дружиною вдосконалюємося разом, я розповів їм про нашу ситуацію. Вони пояснили: «У вас велика прив’язка до почуттів».

Це попередження протверезило, пробудило мене і змусило замислитися. Почуття походять від егоїзму, люди живуть заради них. Ті, хто вдосконалюється, повинні їх позбутися. Учитель наставляє нас самовдосконалюватися. Я зрозумів, що мені несила змінити чуже мислення. Своїм обуренням дружина змушувала мене зрозуміти, що мені потрібно вдосконалюватися, а не шукати причини наших конфліктів зовні. Багаторічні сімейні конфлікти були спричинені тим, що я не слідував настановам Учителя. Правильний шлях полягає в тому, щоб удосконалюватися за вимогами Фа.

Коли я став звертати увагу на відповідність своїх думок і уявлень вимогам Учителя і нормам поведінки з іншими людьми, то конфліктів між дружиною і мною ставало все менше.

Мені потрібно було давно усвідомити цю проблему. Хоча на це пішло багато часу, але я радий, що підвищився. Коли змінив поведінку, я відчув себе набагато спокійніше.

Я вдячний дружині за допомогу в самовдосконаленні й друзям по вдосконаленню за добрі нагадування, завдяки яким я позбувся егоїстичних уявлень про сім’ю. Одночасно я звільнився від похоті й глибоких почуттів до дружини, дітей і онуків. Тепер мене ніщо не тримає в цьому світі: я відкритий, ні до чого не прив’язаний, а моє серце належить Дафа. Я відчуваю велику відповідальність, коли виконую три справи.