Стародавні історії про терпіння та вміння прощати (частина 3)

(Minghui.org)

Частину 2 див. тут

Терпіння допомагає уникнути лиха й заслужити благословення. Можливо, терпіти важко, але, якщо, зіштовхнувшись із невдачею і приниженням, людина реагує спокійно, великодушно й розумно, то це часто змінює ситуацію на краще.

Лі Чень чекав понад 20 років, перш ніж стати імператором

Лі Чень, також відомий як імператор Сюань-цзун (роки життя 810 — 859), став одним із видатних імператорів епохи пізньої династії Тан. У юності Лі був сором’язливим і не мав вправності в ораторському мистецтві. Над ним часто знущалися. Хоча він був принцом, але йому довелося покинути столицю і жити в іншому місці.

У 820 році імператором став старший брат Лі Ченя — Лі Хен, але він помер через чотири роки. Потім на престол зійшов син Лі Хена — Лі Чжань, але він помер у віці 18 років. Після цього імператором став молодший брат Лі Чжаня — Лі Ан, а за ним — Лі Янь, молодший син. Усі ці 20 з гаком років Лі Чень тримався якомога далі від політики й перебував у тіні.

Хоча Лі Чень був дядьком трьох попередніх імператорів і водночас поводився стримано й не хизувався талантами, але племінники однаково йому не довіряли. Тому він, щоб уникнути підозр, покинув столицю і жив в інших місцях, часто відвідуючи храми. За будь-яких обставин Лі Чень був обережний у словах і вчинках.

У 846 році Лі Чень, нарешті, став імператором. До цього часу влада династії Тан уже ослабла. Імператор прагнув змінити ситуацію, старанно працював на благо країни, дбав про людей і приділяв особливу увагу вибору талановитих чиновників. Він був одним із небагатьох імператорів, які досягли помітних успіхів у другій половині епохи династії Тан. Навіть після падіння імперії Тан 907 року люди пам’ятали про Лі Чена й сумували за тими днями, коли він правив Китаєм і перетворив його на успішну країну.

Лі Чень уникнув лиха, тому що вистояв у складних обставинах. Тому в нього з’явилася можливість домогтися успіху. Тож із цього можна побачити, як важливо набратися терпіння і зробити крок назад. Лі Чень любив читати історичну працю «Чженьгуан Чженьяо» («Чженгуаньські сановники») з вибраними дискусіями імператора Тай-цзуна з високопоставленими чиновниками. Своїм девізом Лі Чень вважав слова імператора Тай-цзуна: «Хаос виникає, коли призначають [посадовими особами] поганих людей; процвітання досягається, коли призначають скромних і талановитих людей».

(Далі буде)