(Minghui.org) Якось один юнак зустрів чорне кошеня. Схоже, він сподобався кошеняті, яке йшло за ним всюди, і юнак теж полюбив кошеня. Хлопець подумав, що кошеня — це дар, даний йому Богом, тому він узяв його додому і дуже добре дбав про нього. Згодом цей юнак був благословенний у всьому.

Ще одна сучасна історія про кішку відбулася протилежним чином. Чорна кішка перебігла дорогу перед менеджером із продажу, який йшов на зустріч, щоб обговорити справи з клієнтом. Менеджер подумав, що це поганий знак і скасував зустріч. Клієнт вирішив, що він ненадійний, і в результаті менеджер із продажу втратив дуже вигідну угоду.

У всіх культурах є так звані добрі та погані прикмети. Азійці вважають, що надзвичайно красиві хмари, зірки, що падають, або ластівки, що гніздяться навколо їхнього будинку, є гарними ознаками; у той час, як ревучі собаки або величезні скупчення комах є провісниками чогось поганого.

Західні люди вважають, що чотирилиста конюшина (клевер) і веселка приносять удачу, тоді як зустріч із галасливими сороками або розбите дзеркало вважаються поганими прикметами. Люди схильні почуватися добре і чекати, що станеться щось хороше, коли вони зустрічають хороші прикмети, і навпаки починають боятися чи відчувати тривогу, коли бачать погані прикмети.

А як стародавні китайці ставилися до добрих і поганих прикмет?

«Демони не можуть зрівнятися з доброчесними людьми»

Стародавні люди вірили, що прикмети — це різні підказки Неба, і намагалися ставитися до них уважно, незалежно від того, чи ці прикмети говорять про хороше, чи погане.

Згідно з «Історичними записами — Інь Беньцзі» й «Кунцзи Цзяюй» (книга висловів Конфуція та його учнів), під час правління імператора Юна династія Шан почала занепадати. Васальні держави почали ігнорувати монарха й перестали платити данину уряду.

Після смерті імператора Юна його молодший брат Тай У зайняв престол як дев’ятий імператор династії Шан. Після того, як новий імператор призначив Ічжи прем’єр-міністром, сталося щось дуже дивне: за одну ніч у палацовому залі виросли тутове дерево та паперова шовковиця. Тай У злякався, вирішивши, що це погана ознака. Він спитав Ічжи, що це означає.

«Я чув, що демони не можуть зрівнятися з доброчесними людьми, — відповів Ічжи. — Можливо, Ваша Величність захоче перевірити, чи немає якихось провин, які Ви вчинили. Я сподіваюся, що Ви й далі будете накопичувати свою доброчесність».

Тай У послухався поради Ічжи й намагався чинити добре, щоб накопичити й примножити свою доброчесність. Він вивчав життя попередніх імператорів та їхні діяння, якими вони намагалися поліпшити добробут народу. Після цього дивні дерева поступово засохли й зникли.

За три роки його правління 16 держав із далеких країн надіслали посланців, щоб висловити повагу до династії Шан із поваги до її моральних норм. Династія Шан знову почала процвітати, а васальні держави знову підкорилися шанському двору. Оскільки Тай У відродив династію Шан, після смерті він був відзначений титулом «Чжунцзун» (що означає «предок Серединної держави» — Китаю).

Офіційні призначення та титули, зароблені завдяки чеснотам та заслугам

У Дін був 22-м імператором династії Шан. Згідно з «Історичними записами» Інь Беньцзі, того дня, коли У Дін проводив жертовні обряди на честь свого предка Чен Тана, на одну з церемоніальних посудин сів фазан і почав кричати. У Дін жахнувся і сприйняв це як погане знамення.

Його старший син Цзу Цзі, наслідний принц, заспокоїв батька: «Вашій Величності не варто турбуватися про це. Просто правильно ведіть державні справи й все буде добре».

«Коли божественні істоти перевіряють людей на Землі, вони звертають увагу на те, чи дотримуються вони норм моралі. Термін нашого життя, дарований нам Небом, може бути довгим чи коротким. Передчасна смерть настає не волею Небес — деякі люди самі гублять своє життя своїми провинами, — продовжував пояснювати Цзу Цзі. — Люди, які порушують моральні норми та відмовляються визнати свої гріхи, караються Небом, яке використовує це як спосіб виправити неправильну поведінку».

Він також нагадав батькові: «Ваша Величність успадкувала трон, але, будь ласка, поважайте людей, адже всі вони люди Неба. Ваша Величність також має часто приносити жертви, але утримуйтеся від надмірних ритуалів».

У Дін послухався поради Цзу Цзі й постарався покращити політику і використовувати доброзичливе управління. Він також реформував систему призначень і встановив правило, згідно з яким офіційні посади не повинні роздаватися нечесним шляхом, видаватися потайки і незаконно, а мусять даватися на основі таланту та здібностей, а титули мають присвоюватися не тим, хто чинить злі справи, а тим, хто доброчесний та талановитий.

Така політика управління ліквідувала привілеї старої знаті та придушила вторгнення північних кочових племен, таких як Ту Фан, Ше Фан, Бао Фан, Гуй Фан та Цян Фан. Усі люди в країні жили й працювали в мирі та достатку.

Династія Шан знову почала процвітати, і цей період відомий в історії як «Успішний період Діна».

Доля людини вирішується її власною поведінкою

Згідно з «Кунцзи Цзяюй» (висловлювання Конфуція та його учнів), вельможа, на ім'я Ай із провінції Лу одного разу запитав Конфуція: «Я вважаю, що долю держави визначають Небеса, а не люди. Чи правий я?»

«Доля людини залежить від неї самої, — відповів Конфуцій. — Стихійні лиха — не завжди є вирішальними».

Потім він навів приклад: «У минулому, за часів імператора Чжоу династії Шан на міській вежі з яйця маленького горобця вилупився великий птах. Віщун сказав, що таке явище є гарантією, що держава обов’язково процвітатиме. Повіривши в таку „сприятливу ознаку“, імператор Чжоу знехтував державними справами й став вкрай жорстоким і нерозумним, що врешті-решт призвело до знищення династії Шан».

«Це говорить про те, що через те, що він діяв проти правил Неба, тому передбачуване незвичайне благословення перетворилося на катастрофу, — продовжив Конфуцій.

Під час правління Тай У з'явилося погане знамення [про яке говорилося вище], і він був у жаху. Однак, оскільки він дотримувався чеснот і здійснював доброзичливе правління, нещастя перетворилися на благословення. Тому стихійне лихо — це лише попередження Небес для можновладців. Ці лиха не можуть вплинути на доброзичливе правління і не можуть зрівнятися з добрими справами».

Висновок

Ми часто думаємо, що стародавні люди були забобонні, але насправді вони ставилися до прикмет із побожністю і вдумливою обережністю. Вони вірили, що, дотримуючись чеснот і роблячи добрі справи перед обличчям невідомого майбутнього, можна перетворити нещастя на благословення.

В останні роки по всьому світу відбуваються природні та техногенні катастрофи. В одному січні 2023 року в Китаї спостерігалися сніжні бурі та лавини, спричинені наднизькими температурами, 10 землетрусів силою 4 бали та вище, а також 24 загоряння сухостою, унаслідок яких або загинули люди, або сильно постраждали посіви.

Стихійні лиха є попередженням про дію сил, що перебувають поза нашим контролем. Тим, хто перебуває при владі, варто було б повчитися в стародавніх людей і ставитися більш побожно і смиренно до стихійних лих. Їм треба дотримуватися чеснот і бути добрими до людей, замість того, щоб завдавати їм шкоди й змушувати їх страждати.