Чудеса відбуваються завдяки сумлінному вдосконаленню

(Minghui.org) Я почав практикувати Фалуньгун у 1997 році в юному віці. 20 липня 1999 року компартія Китаю санкціонувала переслідування Дафа й мої батьки, які теж практикують Дафа, були змушені залишити будинок і стати безпритульними. Так вони могли уникнути переслідування і ув’язнення. Тому я жив із тіткою, а потім вступив до коледжу в іншому місті. Поступово я розслабився в самовдосконаленні й вивчав Фа, коли батьки переконували мене робити це. Однак як і раніше, я роз’яснював людям правду про Фалунь Дафа щоразу, коли з’являлася така можливість.

Оскільки я мало вивчав Фа, то говорив із людьми, як звичайна людина. На щастя, до мене приїхав практикувальник з іншого міста й поділився досвідом удосконалення в нашій групі вивчення Закону. З цього я раптово зрозумів, що мені не можна розслаблятися в самовдосконаленні. Треба йти в ногу з прогресом Виправлення Законом Вчителя, йти за Вчителем, щоб повернутися до свого справжнього дому.

Ми з дружиною, яка теж практикує Дафа, створили в себе вдома пункт із виробництва інформаційних матеріалів. Милосердний Вчитель направив практикувальника, який поділився з нами досвідом, навчив мене користуватися комп’ютером і принтером. Тепер я щодня виконую три справи, які послідовники Дафа мають робити постійно й добре.

Ми з дружиною пройшли через безліч випробувань, коли повернулися до вдосконалення за Дафа. Наприклад, під час першої групової зустрічі з обміну досвідом у нашої трирічної дитини була висока температура й важка форма ларингіту. За сином потрібно було доглядати. Крім того, змінилася ситуація на роботі: колеги відвернулися від мене, а в начальника склалася про мене негативна думка. Крім того, у тестя стався серцевий напад, і він помер. Але жодне з цих випробувань не вплинуло на наше щоденне вивчення Фа й пояснення правди. Дружина страждала від втрати батька, але щодня вивчала Фа. В результаті ми пройшли через ці випробування з твердою вірою в Учителя і Фа. Ми дуже вдячні Вчителю за те, що він пробудив нас, використовуючи досвід товариша по навчанню і дозволив нам не відстати в позитивному середовищі групового вдосконалення.

Дивовижний досвід

Після того як я повернувся в Дафа зі мною стався дивовижний випадок, яким я хотів би поділитися з товаришами по вдосконаленню.

Одного ранку я їхав на роботу й зупинився на червоне світло. Раптом машина на сусідній смузі дала задній хід і з гуркотом врізалася в праві дверцята моєї машини. Одразу спало на думку: це натяк на проблеми в моєму вдосконаленні. Я задумався про те, чи виявлялися в мене лінь або прагнення комфорту в самовдосконаленні. Однак потім я вирішив: «Це неможливо, навіть якби я мав недоліки в самовдосконаленні». У той момент, я побачив, як жінка-водій вийшла з машини і зрозумів, що вона, мабуть, розумна істота з напередвизначеністю, яка хоче почути правду про Фалунь Дафа. І це було б дуже добре і для неї, і для мене. Попри те, що в мене залишалася невелика образа через велику вм’ятину на дверцятах моєї машини.

Учитель сказав:

«Якщо ти весь час зберігаєш милосердя, зберігаєш спокійний душевний стан, то коли трапиться що-небудь, вчиниш як слід, і твоя поведінка дозволить тобі пом’якшити конфлікт» («Чжуань Фалунь», лекція четверта).

Я згадав, що я практикувальник Дафа періоду Виправлення Законом. Моя відповідальність полягає в порятунку живих істот. Я підійшов до водія з посмішкою. За кермом була жінка, якій було понад 40 років. Вона, мабуть, відчула мою доброту і відмовилася від думки ухилитися від відповідальності за аварію: «Вибачте. Я розмовляла телефоном, тому що сьогодні мені потрібно доставити певні товари й не побачила зліва вашу машину. Зараз я зателефоную до страхової компанії і подам позов». Я заспокоїв її: «Все гаразд. Ми всі іноді поспішаємо». Жінка зателефонувала до страхової компанії і говорила нервово і схвильовано. Тому я сказав їй: «Все гаразд. Не хвилюйтеся. Дозвольте мені поговорити з ними». Після того, як я пояснив ситуацію і повідомив адресу страхової компанії, жінка несподівано похвалила мене: «Юначе, ви дуже добрі».

З розмови я дізнався, що раніше вона керувала дитячим садком. Вона сказала, що має великий досвід спілкування з батьками дітей. Хоча я намагався перекласти тему на роз’яснення правди, але вона говорила, не замовкаючи, не даючи мені вставити слово.

Страховик мав приїхати з хвилини на хвилину. Було б ще важче роз’яснити правду після його прибуття, тому я запитав її: «Ви чули про вихід із компартії і організацій, які їй належать?». Вона замислилася та відповіла негативно. Тепер я був остаточно впевнений, що вона тут, щоб дізнатися про факти. Я говорив про Фалунь Дафа, ніби я родич практикувальника, і сказав, що всі учні Дафа — добрі люди, які завжди найперше думають про інших. Потім я розповів їй про злу природу компартії і про причини переслідування Фалуньгун. Зрештою я сказав, що їй необхідно вийти з компартії, щоб залишитися в безпеці. Жінка повністю погодилася з моїми словами. Коли я запропонував їй використати псевдонім для виходу з партії, вона з радістю погодилася. Дивлячись на її щасливу посмішку, я відчув, що жива істота отримала порятунок.

Потім під’їхали дорожні поліціянти й попросили прибрати машини з дороги. Переставивши машину, я глянув на пошкодження. Сталося диво. Вм’ятина на дверях зникла, машина взагалі не постраждала, навіть пил на дверях залишився, тому одразу ж я сказав жінці, що в приїзді оцінювача немає потреби, бо це дуже клопітно. Я попросив її повідомити страхову компанію, що власник машини, яку вона вдарила, не вимагає компенсації за аварію. Жінка з усмішкою подякувала мені й на прощання сказала: «Юначе, сподіваюся, мені пощастить побачитись з вами ще».

Я відчув милосердя Вчителя завдяки чуду, яке сталося під час аварії. Наші тіла й інструменти, які ми щодня використовуємо, отримують користь від Дафа. Я вдячний Вчителю за милосердне визволення і буду твердо йти шляхом удосконалення в період Виправлення Законом.

Я також хотів би скористатися цією нагодою, щоб нагадати співучням, таким як я, які почали практикувати Дафа з батьками чи старшими, але заблукали в повсякденному житті людей, щоб вони терміново прокинулися. Родичі й живі істоти чекають, коли ми врятуємо їх. Вчитель теж чекає на наше пробудження, постійно даючи нам шанс для підвищення.

Послідовники Дафа не можуть навіть уявити собі, скільки Вчитель витерпів для нашого порятунку. Не піддавайтеся ілюзіям і не проґавте цю можливість. Ми не маємо впадати в депресію через помилки, зроблені в минулому.

Учитель сказав:

«Поки ця справа загалом не закінчена, то ти маєш шанс. Те, про що ви маєте думати, це як старанно вдосконалюватися, не втрачаючи жодної хвилини» («Лекція Закону на конференції Фа для консультантів у Чанчуні»).