Давні китайці виховували своїх дітей на власному прикладі

(Minghui.org) У стародавньому Китаї батьки виховували дітей власним прикладом, словами і вчинками. Тільки доброчесність і доброта по-справжньому принесуть користь дітям.

Китай є давньою цивілізацією, яка має 5000-річну історію. Стародавні китайці приділяли велику увагу вихованню дітей у сім’ї. Вони наставляли дітей насамперед вдосконалювати свою моральність і чесноти — лише так можна досягти гармонійного сімейного життя, успіху в управлінні нацією і здобути перемогу над ворогом. Таку давню мудрість побудовано на досвіді, який має велику цінність для майбутніх поколінь.

Чжуге Лян вчив своїх дітей бути благородними

Чжуге Лян (181–234 рр.) був відомим політиком і військовим стратегом у стародавньому Китаї, лояльним і мудрим. Він присвятив себе служінню країні і її громадянам, працював безкорисливо задля загального добробуту, й став прикладом для майбутніх поколінь. Він наставляв своїх дітей бути шляхетними.

У 54 роки Чжуге Лян написав книгу під назвою «Рекомендації для моїх дітей» і присвятив її своєму восьмирічному сину Чжуге Чаню.

У цій книзі він підсумував свій життєвий досвід і описав відповідальність, покладену на дітей. У книзі він просить своїх дітей бути миролюбними, постійно дивитися в себе й покращувати свій характер. Він сказав, що для того, щоб стати благородним і досягти морального благочестя, людина має вести скромний спосіб життя. Якщо серце людини не звільнилося від бажань, вона не зможе ясно зрозуміти мети свого життя, і, якщо свідомість людини не спокійна, вона не зможе досягти великих звершень. Щоб реалізувати амбіції, людина має постійно набувати знань; щоб досягти істинної мудрості, людині необхідно бути спокійною і старанною; щоб досягти успіху, людина мусить бути непохитною.

Чжуге покладав великі сподівання на своїх дітей. Його діти вірно служили країні. Вони зробили великий внесок у справу нації і суспільства завдяки тому, що вдосконалювалися і цінували моральність.

Мати Коу Чжуня наставляла його старанно працювати, вести просте життя і добре служити людям

Коу Чжунь (961–1023 рр.) був прем’єр-міністром за часів династії Північної Сун. Він був праведним, чесним і досяг великих успіхів в імперському дворі. Тому імператор дедалі більше довіряв йому.

Батько Коу Чжуня помер, коли Коу був ще зовсім юним. Його сім’я жила в злиднях. Мати навчала сина того, що йому могло б стати в пригоді в житті. У результаті, юнак був дуже старанним і досяг успіху в навчанні. Коу Чжунь поїхав до столиці складати іспит на цивільну службу й після успішного складання став кандидатом на посаду чиновника. Ці добрі новини дійшли до його рідного міста. На той час мати Коу Чжуня дуже хворіла. Перед смертю вона написала картину й передала її родичці Лю, сказавши: «Коу Чжунь скоро стане чиновником. Якщо він припуститься помилки, будь ласка, покажи йому цю картину!»

Коу Чжунь став прем’єр-міністром. Щоб відсвяткувати день народження, він найняв дві театральні трупи для розваги гостей. Лю подумала, що випала чудова нагода передати йому картину. Коу Чжунь подивився на картину під назвою «Настанова моїй дитині: старанно вчитися, попри бідність», і прочитав вірш, написаний на картині: «Ти вчився старанно при світлі свічки. Тому я сподіваюся, що ти будеш добре служити людям. Я наставляла тебе старанно працювати й вести просте життя, тому, коли станеш багатим, не забувай, що колись був бідним». То була воля його матері. Коу Чжунь знову і знову перечитував ці слова, й очі його наповнювалися сльозами. Він відразу скасував святкування Дня народження і після цього суворо контролював себе і дбав про людей. Він був чесним, безкорисливим і став мудрим прем’єр-міністром за часів династії Сун.

Сюй Мянь вірив, що бездоганна репутація — це кращий спадок для нащадків, аніж золото

Сюй Мянь (466–535 рр.) був політиком і мудрим чиновником, який жив за часів династії Лян. Упродовж усього життя, попри високу посаду при імператорському дворі, він суворо ставився до себе, був не корумпованим, чесним і уважним, вів простий спосіб життя і не прагнув накопичувати майно. Він віддавав більшу частину зарплатні бідним родичам, друзям і звичайним людям, не залишаючи собі заощаджень. Його знайомі й друзі рекомендували йому придбати власність для нащадків, а він відповідав: «Нехай інші люди купують власність нащадкам, а я залишу їм добру репутацію. Якщо мої онуки будуть доброчесними й здібними, то самі створять собі достаток».

Сюй Мянь наставляв своїх дітей підвищувати моральність, чинити благородно й гідно. Одного разу він написав листа синові Сюй Суну: «Батьки залишили нам незаплямовану, чисту репутацію. Вони ніколи не говорили про придбання і власність. Є приказка: „Наша найбільша чеснота полягає в тому, щоб залишити онукам книгу, де викладено їм важливе знання, а не в тому, щоб залишити їм мішок золота“. Обміркувавши ці слова, я побачив у них глибокий зміст. Хоча я не дуже талановитий, але маю надії. Я слідую мудрості стародавньої приказки, і живу, дотримуючись її змісту. Я не зупинюся на цьому шляху. Після тридцяти років служби на високій посаді в уряді, деякі мої учні і старі друзі вмовляли мене придбати землю і майно для вас, доки є робота і влада. Але я не прийняв їхніх порад. Я вірю, що ви всі отримаєте велику користь, якщо я залишу після себе добру репутацію». Нащадки Сюй Мяня стали відомими своїми чеснотами.

Дуже важливо батькам виховувати дітей на власному прикладі, словах і вчинках. Це впливає на дітей набагато більше, ніж матеріальні блага. Через те, що діти добре сприйнятливі, дуже важливо правильно виховувати їх. Діти можуть зустрітися з незрозумілими принципами, але набудуть життєвого досвіду. Тому дуже важливо вести їх у правильному напрямку. Усі батьки хочуть залишити дітям після себе найкраще. Гроші й багатство, незалежно від їх кількості, можуть зникнути в одну мить. Тільки доброчесність і доброта по-справжньому принесуть користь дітям. Тому батькимають виховувати й наставляти дітей бути порядними й добрими, мати добрі думки, відрізняти правильне від неправильного; щоб діти вибрали вірний життєвий шлях.