Сила альтруїзму змінює свідомість поліціянтів

(Minghui.org) У червні 2016 року ми зі співученицею вирушили до сільської місцевості розповсюджувати брошури, які роз’яснюють правду. Коли ми вже збиралися йти, моя супутниця підійшла до жінки середнього віку. Та не тільки відмовилася слухати, а й лаяла нас і жбурнула брошури на землю. Тоді я пояснила їй правду про «Інсценування самоспалення на площі Тяньаньмень», про те, як Дафа поширився у всьому світі, і чому важливо вийти з компартії Китаю (КПК). Вона, здавалося, щось зрозуміла, але сказала: «Вам треба швидше йти. Поліція скоро приїде, щоб вас заарештувати». Напевно, про нас повідомив її чоловік.

Коли ми виїхали на дорогу, нам перегородив дорогу поліціянт у цивільному. Він побачив, що ми їдемо дуже швидко й побоявся перехопити наш мотоцикл. Я почула, як він говорив телефоном: «Повертайся, вони тут!» За деякий час до нас під’їхала поліційна машина. Ми обернулися і побачили, що позаду дорогу перегородила інша машина. Нам закрили дорогу з обох боків.

Я сказала співучениці: «Не відповідай на жодне їхнє запитання, просто роз’ясни їм правду». Вона кивнула головою. Троє поліціянтів вийшли з машини, й один із них роздратовано закричав: «Ви тікали! Ви посміли тікати? Ви змусили нас гнатися за вами! Поліціянт обшукав мою сумку й запитав: «Де твій телефон?» Я відповіла: «У мене його немає».

Я думала: Що я зробила не так? Якщо я щось зробила не дуже добре, то виправлю свої помилки, ґрунтуючись на Фа. Я ніколи не дозволю старим силам використати поліціянтів для скоєння злочинів проти Дафа. Я маю врятувати їх!» Я поплескала його по руці: «Брате, ми не зробили нічого поганого. Тож не переслідуй нас. Це недобре для тебе». Він виглядав приголомшеним і, помовчавши, сказав поліціянту в цивільному: «Хай вона спочатку сяде в машину». Я сказала: «Я просто поїду слідом за твоєю машиною на мотоциклі». Він дуже чемно допоміг мені сісти в машину і сказав: «Хтось відвезе ваш мотоцикл назад у дільницю. Він не пропаде».

Я побачила, що поліціянти заштовхали практикувальницю в іншу машину. У цей момент повз проїжджали двоє літніх чоловіків на велосипедах. Поліціянти зупинили їх і сказали: «Ви двоє поїдете з нами й будете свідками». Велосипедисти відповіли: «Ми просто випадково проїжджали повз». Проте поліціянти силоміць посадили їх у машину разом зі мною, й один із поліціянтів сказав поліціянтові в цивільному: «Відвези їх у дільницю».

Дорогою я роз’яснила їм трьом правду. Поліціянт, який був за кермом, сказав: «Я не проти Фалунь Дафа».

Коли ми приїхали, я пережила страх і згадала про переслідування, яке зазнавала у 2013 році. У мене закрутилася голова, і я подумала: «Я вдам із себе хвору». Потім мені захотілося вирвати. У той момент я не могла зосередитися на повторенні Фа. Молодий поліціянт сказав: «Ви, практикувальники Фалунь Дафа, чому прийшли сюди в такому вигляді?» Це зауваження пробудило мене, і я сказала собі: «Так, хто я? Я учениця Дафа, якій заздрять навіть божественні істоти. Я не можу підвести Вчителя і маю поводитись як божественна істота. Я з гідністю підтверджуватиму Фа, Вчитель поруч зі мною». Як тільки це переконання спало мені на думку, я встала, ніби звільнилася від пут.

У цей час молодший поліціянт повернувся і наказав мені пройти до кімнати для допитів. Я увійшла до кімнати й побачила, що там встановлено камеру спостереження. Поліціянт запитав: «Як тебе звуть? Де ти живеш?» Я відповіла: «Якщо я повідомлю вам цю інформацію, ви чинитимете зло. Для вашого блага я вам нічого не скажу. Учитель Лі (засновник Дафа) сказав, що всі люди у світі колись були членами його сім’ї, тож ви теж член моєї родини. У циклі перевтілень ми були братами та сестрами. Перш ніж спуститися з незрівнянно прекрасного небесного царства в цей світ, ми сказали один одному: „Якщо один заблукає в цьому світі, інший має розбудити його!“ У цьому житті, у цій поліційній формі, ви повинні захищати учнів Дафа!»

Потім я розповіла йому правду про «Інсценування самоспалення на площі Тяньаньмень», про поширення Дафа по всьому світу та про судові позови, подані проти колишнього лідера КПК Цзян Цземіня. Я також пояснила, що добро і зло мають свої наслідки, і навела безліч прикладів про людей, які переслідували практикувальників Дафа, а потім дістали відплату.

Потім я подивилася на монітор і сказала: «Просто дозвольте камері спостереження записати те, що я сказала, щоб усі співробітники поліції могли це прослухати, зрозуміти правду, припинити переслідування Фалунь Дафа і вибрати для себе краще майбутнє».

Він сказав: «Навіть якщо ти не назвеш своє ім’я, я однаково зможу дізнатися». Він зайшов на вебсайт громадської безпеки, а я відправила думку для комп’ютера: «Фалунь обертається, Фалунь обертається». Він і далі шукав, а я продовжувала подумки повторювати цю фразу. Зрештою він не зміг знайти те, що хотів, і пробурмотів: «Це дивно. Чому я не можу знайти?» Він поспішно вимкнув комп’ютер, узяв зі столу брошуру Дафа й запитав: «Хто вам це передав?» Я відповіла: «Мого імені на ній не написано. Звідки мені знати, хто передав?»

У цей момент увійшов поліціянт, який вів співученицю. Я запитала: «Куди ви її відвели?» Він відповів: «Я збираюся відвезти її до лікарні». Тоді я вигукнула: «Ти вдарив її? Якщо вона постраждає, я не зможу тобі пробачити». Здавалося, він був дуже зляканий: «Я нічого їй не зробив. Вона в машині. Чому б тобі не поговорити з нею?»

Коли я вийшла, то побачила вісьмох поліціянтів, які оточили машину. Я сіла в машину та побачила, що практикувальниця плаче. Я взяла її за руку: «Не бійся, сестро, ці поліціянти — добрі люди. Я скоро допоможу тобі вибратися звідси!» Практикувальниця торкнулася моєї руки. Я зрозуміла, що поліціянти хотіли, щоб я розкрила ім’я співучениці. Вони сказали: «Виходьте. Чому ви обидві плачете? Що з ними робити?» Один із поліціянтів сказав мені: «Ти заходь у дільницю. Ми відвеземо її в лікарню до лікаря».

Увійшовши в дільницю, я сказала поліціянтові, який обшукував мою сумку: «Ви виглядаєте дуже добрим. Ви не схожі на ту людину, яка щойно переслідувала нас». Він сказав: «Сестро, це ти назвала мене братом, і твоя доброта торкнулася мене». Я пояснила: «Доля призвела до цієї зустрічі. Я не даю жодної інформації про себе, тому що це для вашого блага!»

Потім я почула, як поліціянт зняв слухавку і сказав: «Не бійтеся. Вона прикидається. Після огляду я відправлю її до центру ув’язнення». Потім він сказав мені: «Сестро, я відпущу тебе. Скажи мені номер телефону сім’ї, і я попрошу їх забрати тебе». Я суворо відповіла: «Якщо ви не відпустите співученицю, я не піду». Він сказав: «Мені просто не подобаються люди з північно-східним акцентом, як у неї». «Брате, на північному сході є хороші люди, і вона така ж добра людина, як і я», — відповіла я.

Я наполягала, що якщо він не відпустить співученицю, я не піду. Тоді він пішов, зателефонував і повернувся: «Ми вивеземо вас окремо і відпустимо там, де нікого не буде». Я злякалася, що він обманює мене й заперечила: «Я нікуди не піду. Ви приведете її сюди, і ми підемо разом». Він вийшов, щоб ще раз зателефонувати, потім повернувся і сказав: «Ти не хочеш назвати свого імені навіть перед відходом? Як я зможу зв’язатися з тобою в майбутньому, якщо щось станеться?» Я відповіла: «Якщо ви хочете переслідувати мене, то не зможете знайти. Але якщо ви хочете дізнатися правду про Дафа, ми зустрінемося».

«Сестро, просто скажи мені, як тебе звуть?» Я відповіла: «Я можу сказати тобі, але маю кілька умов. По-перше, ти не можеш переслідувати учнів Дафа; по друге, ти не можеш занести цей інцидент до банку даних; і якщо в майбутньому з’явиться повідомлення про учня Дафа, ти маєш захистити його». Він відповів: «Так, я гідна людина. Я не порушую обіцянок. Сьогодні я зроблю виняток і віддам належне твоїй доброті. Сестро, я відвезу тебе до лікарні, щоб знайти твою супутницю».

У цей момент із лікарні повернувся літній поліціянт і попрощався зі мною. Я сказала: «Брате, мені шкода, що ми завдали тобі неприємностей, змусивши працювати в неділю». Потім він наказав поліціянтові в цивільному завантажити мій мотоцикл у машину. Офіцер вмикав сирену всю дорогу до лікарні. Я сказала молодому поліціянту: «У майбутньому не переслідуйте учнів Дафа. Пам’ятайте, що Фалунь Дафа несе добро. Істина, Доброта, Терпіння — праведні принципи!» (кит. Фалунь Дафа хао, Чжень Шань жень хао) Він відповів: «Я пам’ятатиму».

Біля входу до лікарні він крикнув колегам, щоб вони зняли мій мотоцикл. Він сказав: «Сестро, недобре, якщо тебе побачать зі мною у формі. Іди вперед, побачиш чоловіка в поліційній формі із чотирма поліціянтами в цивільному та свою колегу. Іди та знайди їх. Будь обережна. Ніхто не переслідуватиме вас на зворотному шляху».

Я сказала: «Брате, мені шкода, що я змусила вас працювати в такий спекотний день. Дякую за вашу доброту. Ваші батьки проживуть довге та безпечне життя завдяки такому синові, як ви. Ваша дружина та діти пишатимуться вами. Уже темніє, тому не поспішайте назад. Зверніть увагу на безпеку. Я бажаю вам, добрі люди, безпечного життя. Будь ласка, пам’ятайте: „Фалунь Дафа хао, Чжень Шань Жень хао!“ й у вас буде світле майбутнє!» У поліціянта на очі навернулися сльози, і він не міг вимовити жодного слова. Він просто кілька разів кивнув головою.

Я побачила, що співучениця була в хорошому стані. Я сказала поліціянтові в цивільному: «Наш мотоцикл подряпав вашу машину. У мене 100 юанів. Грошей може бути недостатньо, але, будь ласка, прийміть їх як компенсацію». Вони відмовилися взяти гроші. Поліціянт у формі теж сказав «ні». Я пояснила: «Той, хто вдосконалюється, мусить бути гарною людиною скрізь. Якби я подряпала поліційну машину, коли ви переслідували мене, то не стала б платити, бо ви робили поганий вчинок. Але машина була подряпана, коли ви везли мене сюди, тож я маю за це заплатити».

Вони побачили, що я говорила щиро, і взяли гроші. Потім співучениця сказала: «Поліція заплатила 50 юанів за те, щоб я побувала в лікаря. Я маю повернути борг. Я не можу дозволити їм платити». Я усміхнулася і сказала поліціянтам: «Вибачте, що змусили вас працювати в неділю. Ведіть машину обережно по дорозі назад. Ви маєте пам’ятати, що Фалунь Дафа хао, Чжень Шань Жень хао! Бажаємо вам миру». Декілька поліціянтів у машині помахали нам рукою.

Післяпонад тригодинної битви між добром та злом вісім поліціянтів нарешті обрали добро. Дякую, Вчителю, що захищали та благословляли своїх учнів протягом усього шляху. Ми щиро вдячні Вам.