(Minghui.org) Я почала практикувати Фалунь Дафа в 2012 році, і зараз мені 37 років. Завдяки Дафа я стала по-справжньому доброю людиною і думаю в першу чергу про інших за будь-яких обставин. Я оцінюю свої вчинки, керуючись принципами Дафа «Істина, Доброта, Терпіння».

Усунути пристрасть до особистих інтересів

Всім відомо, що сьогодні в Китаї дуже поширена корупція. Коли я не мала жодних моральних обмежень, мені було легко «плисти за течією». Нечесним шляхом я щомісяця отримувала додатковий дохід у розмірі 10 000 юанів. Ставши практикувальницею Фалунь Дафа, я виправила свою поведінку відповідно до критеріїв Дафа і більше не брала ні копійки, якщо не заробила гроші чесною працею.

Я працюю у сфері зовнішньоторговельних продажів. Нині у відділах продажу компаній Китаю відбувається повний хаос. Зазвичай продавці змагаються між собою за прибуток. Почавши практикувати Фалунь Дафа, я перестала так чинити. А коли колеги стали наслідувати мій приклад, стосунки в офісі стали більш гармонійними.

На торговій виставці мені доручили клієнта, який пізніше зв'язався з моїм менеджером через програму WeChat. Я сказала менеджеру, що не хочу використовувати програму WeChat (оскільки її використовує КПК для стеження за нами), тому він попросив іншого співробітника зв'язатися з цим клієнтом. Попри все, йому не вдалося укласти угоду із цим клієнтом. Інший закупник для цього клієнта написав мені повідомлення електронною поштою, і, порадившись з менеджером, я зв'язалася з іншим співробітником, щоб дізнатися, що він думає щодо цього. Вони одноголосно погодилися зв'язати мене із клієнтом. Пізніше цей клієнт розмістив замовлення на 1,1 млн. юанів, що стало найбільшим разовим замовленням в історії нашої компанії.

На іншій виставці я дізналася, що у клієнта, із яким я вела переговори, був дуже великий бізнес, і замовлення від його компанії могло приносити мільйон юанів на місяць. Укладання такої угоди давало продавцю дохід у вигляді 30 000 юанів на місяць. Начальник доручив цього клієнта колезі, яка була його родичкою. Я практикувальниця Дафа, і я маю свої стандарти, тому я не стала оскаржувати рішення начальника. Навпаки, я була рада всім учасникам. У цієї колеги була іпотека на будинок, і їй, як і мені, потрібно дбати про літніх батьків та дітей. Тому я була рада, що вона зможе погасити швидше іпотеку. Ось так легко я поставилася до цієї ситуації.

Я працювала у корейській компанії. Мій новий генеральний директор, випускниця технікуму, раніше працювала на себе. Оскільки вона мала добрі стосунки з начальством, їй доручили керувати компанією. Наша компанія втратила багато грошей через недалекоглядні дії її попередника, але її справи пішли ще гірше. Вона створила кілька своїх компаній, використовуючи особисті стосунки з клієнтами корейської компанії. Проте її працівникам платила корейська компанія.

Я не схвалювала її поведінку і дивилася на неї зверхньо. Але раптом я задумалася: «Чому я так роблю? У нинішньому суспільстві існує добро та зло. Такий сьогоднішній світ».

Одна з її компаній потребувала продажу, тому вона доручила мені це завдання. Однак вона була надто помисливою, щоб довіряти будь-кому, і часто читала мої електронні листи. Оскільки вона не розуміла англійської, то просила мене перекладати для неї зміст електронних листів. Вона попросила мене надсилати їй копії кожного електронного листа і додавати до моїх відповідей інформацію про те, що вона є генеральним менеджером. Вона боялася, що я заберу її клієнтів собі. Її поведінка викликала в мене сильне невдоволення.

Як практикувальниця Дафа я завжди чинила чесно. Принципи «Істина, Доброта, Терпіння» набагато вищі за професійну етику. Але вона все ще підозрювала мене. Тому іноді я навмисно не ставила її в копію, спілкуючись з клієнтами електронною поштою.

Я знала, що це не відповідає принципам Дафа. Я мала подумати про це з її погляду. Моя нова начальниця мало знала про цей бізнес і боялася, що її можуть обдурити. Тому вона була такою настороженою. Зрозумівши це, мені стало її шкода. Я практикувальниця Дафа і спокійно ставлюся до особистих інтересів. Яка мені справа до того, що вона читає мої електронні листи і стежить за мною? Я вирішила ставитись до цього спокійно і просто виконувати її прохання незалежно від того, розумні вони чи ні.

Коли нещодавно я знайшла великого клієнта, моя начальниця взяла свого брата на роботу як мого «учня». Насправді я дізналася, що вона доручила своєму братові читати мої електронні листи. На поверхневий погляд, вона привела його, щоб він став моїм учнем і допомагав мені в роботі, але насправді він просто переймав досвід, щоб згодом взяти собі великих клієнтів.

Звичайно, я розуміла її справжні наміри та думки, тож організувала програму навчання для її брата і повідомила йому свій пароль від електронної пошти, щоб він міг читати мої листи будь-коли. Мене як практикувальницю зовсім не турбувало, чи вплинуть на мене його дії. Натомість я з радістю була готова допомогти їм обом.

Колеги, друзі та родичі знали, як менеджер ставилася до мене. Вони чудово розуміли, що я добре впораюся зі своєю роботою, і часто намагалися переконати мене працювати на себе. Одна колега сказала, що її подруга має торгову компанію, і вона хоче, щоб я допомогла їй з бізнесом, а прибуток ділитимемо навпіл. Мої родичі дуже хотіли, щоб я працювала вдома та більше часу проводила зі своїми дітьми.

Робота вдома завжди була моєю мрією. У мене двоє дітей, свекруха рано померла, а свекор часто хворів. Ніхто не міг допомогти мені доглядати дітей. Тому ця пропозиція була дуже привабливою. Якби я забирала своїх клієнтів із компанії, як це робили багато продавців, то це, безперечно, стало б величезною втратою для компанії. Як практикувальниця я не могла так вчинити.

Період Виправлення Законом добігає кінця, і час такий цінний. Якби я працювала самостійно, мені довелося б витрачати на роботу більше часу й зусиль. Для того, хто вдосконалюється, це не мета. Поки мені вдається заробляти на життя на своїй колишній роботі, цього цілком достатньо. Вдосконалення — це відмова від особистих інтересів. Як я можу потурати своїй пристрасті до жадібності та бажань?

Якою б великою не була спокуса, я виконую свою роботу відповідно до того, що вимагає Учитель. Це все, що я маю робити. Я маю в основному зосередитися на вдосконаленні.

Наполегливо пояснювати правду

Перші два роки мого вдосконалення я роз'яснювала правду про Дафа по телефону. Пізніше я побачила, як моя тітка розмовляла з людьми про Дафа, і я сказала їй, що хочу робити так само. З тих пір у вихідні я виходжу розповідати людям факти про Дафа і допомагаю їм вийти з компартії Китаю (КПК) та організацій, що належать їй.

Коли я була вагітна другою дитиною, у мене почалася кровотеча. Близько місяця я лежала в ліжку й нікуди не виходила. Тітка поділилася зі мною розумінням, що як практикувальниця Дафа я маю виконувати свою місію. Мені стало соромно, і на наступні вихідні я поїхала електричним велосипедом говорити з людьми про Дафа, щоб у них було світле майбутнє. Але приблизно через годину я відчула себе погано, у мене запаморочилось в голові, почалась нудота. Я не змогла продовжувати спілкування, тому вирушила додому. Наступного тижня я знову вийшла, але цього разу не відчувала втоми. Із того дня кровотеча припинилася. Я знала, що це Вчитель піклується про мене.

Коли я була десь на четвертому місяці вагітності, практикувальники з нашої групи вивчення Закону вирішили відправляти праведні думки поряд із тим місцем, де має відбуватися судове слухання справи практикувальника. Я взяла вихідний на пів дня і разом із товаришами по навчанню поїхала до будівлі суду.

Я припаркувала машину просто біля тюремних воріт. Пізніше ми побачили, що там також були співробітники з «Офісу 610» та місцевої поліційної дільниці. Ймовірно, вони впізнали нас, коли ходили довкола нашої машини.

Поліціянт у цивільному постукав у вікно моєї машини і сказав, що хоче перевірити моє посвідчення особи. Я сказала, що я не маю його з собою. Він наказав мені показати посвідку прав водія. Я сказала, що покажу її лише інспектору дорожнього руху. Інший поліціянт у цивільному одязі був роздратований і сказав: «Ну, добре», він підійшов до БМВ без номерів, припаркованому через дорогу, дістав спеціальну уніформу й одягнув її. Потім він підійшов до моєї машини і запитав: «Цього достатньо?» Я сказала: «Ви не можете змінити особу поліцейського на патрульного, чи не так?» Я просто проігнорувала його запитання.

Я ніколи раніше не була в такій ситуації і трохи нервувала. Але я чітко розуміла, що не буду з ними співпрацювати. Вони попросили мене відкрити вікна машини, тому я прочинила їх зовсім трохи і замкнула всі двері. Коли вони побачили, що не можуть дістати нас, то припаркували дві машини перед моєю, щоб перегородити нам дорогу.

Коли жорстка тактика зазнала невдачі, вони почали використовувати м'які методи. Один із поліціянтів привітав практикувальницю на пасажирському сидінні та попросив її вийти з машини, щоб поговорити. Вона не рухалася. Усі їхні спроби були вичерпані. Приблизно семеро людей, включаючи голову «Офісу 610» та начальника місцевого відділку поліції, одночасно підійшли до моєї машини, фотографували та знімали нас на відео та погрожували нам. Ситуація була дуже напруженою.

Я сказала: «Ми поговоримо з вами, але ваші співробітники мають погані наміри. Якщо вони всі підуть, ми з вами поговоримо». Я вказала на найближчого поліціянта в цивільному з трохи кращим настроєм. На мій подив, вони погодилися, відступили і стали неподалік. Співучні в машині відправляли праведні думки, поки я розмовляла з тим чоловіком.

Потім із в'язниці вийшли адвокат та родина затриманого практикувальника. Ми підійшли до них, щоб пояснити ситуацію, і адвокат переговорив із поліціянтом. Він попросив негайно забрати машини, які блокували наш виїзд. У цей момент рідні інших практикувальників також підійшли та почали спілкуватися з іншими членами групи, тому мені вдалося без перешкод виїхати.

Ми без перешкод повернулися додому. Пізніше ми дізналися, що кілька практикувальників в інших машинах допомагали нам праведними думками.

Під час вагітності я продовжувала у вихідні роз'яснювати правду до самого народження дитини. Через місяць я попросила свекра доглядати за дитиною дві години на день, три дні на тиждень, щоб у мене був час виходити й розповідати людям факти про Дафа.

Коли дитині було шість місяців, місцеві практикувальники запланували поїхати до сільської місцевості за 20 км від мого житла, щоб поширювати інформаційні матеріали про Фалунь Дафа. У грудні занадто холодно їхати туди електровелосипедами, тому я попросила свекра посидіти з дитиною і повезла співучнів на своїй машині. Ми приносили матеріали в кожний будинок.

Один практикувальник і я побачили декількох людей, які грілися на сонці. Ми підійшли і заговорили з ними про Фалунь Дафа. Вони були щасливі дізнатися правдиву інформацію. Потім ми всі разом повторили: «Фалунь Дафа несе добро. Істина, Доброта, Терпіння — праведні принципи». Це незабутні спогади.

Якось двоюрідна сестра мого чоловіка сказала, що чула, як її мати розповідала, що «люди говорять», нібито я слухаю радіо Фалуньгун удома. Вона сказала, що викличе поліцію, щоб мене заарештували. Я розповіла їй факти про Фалуньгун, але вона не захотіла слухати й пішла.

Я подумала, що час поговорити з її матір'ю, тіткою мого чоловіка. Увечері я пішла до неї додому. Коли вона почула, що я хочу поговорити з нею про Фалунь Дафа, то занервувала й сказала: «Не розповідай мені про Фалунь Дафа. Один мій колега практикував Фалунь Дафа і був заарештований. Тобі не слід цим займатися. Ти принесеш біди своїй сім'ї».

Я сказала: «Скажений собака кусає людину, але ви не можете сказати, що це людина винна». Я докладніше розповіла їй про Фалунь Дафа та переслідування. Нарешті вона сказала: «Тепер я зрозуміла. Я більше ніколи не скажу, що Фалуньгун — це погана практика».

Тієї ночі мені наснився сон, нібито великий фенікс забрав мене та інших друзів по навчанню на небо. Я думаю, що Вчитель хотів цим сказати, що я вчинила правильно.