Фалунь Дафа Мінхуей www.minghui.org ВЕРСІЯ ДЛЯ ДРУКУ

Секретар партійного комітету: «Ми маємо подякувати практикувальникам Фалуньгун, які живуть у нашому селі»

11 червня 2023 р. |   Практикувальниця Фалунь Дафа з Китаю

(Minghui.org) Мені 78 років, і я живу в сільській місцевості. Мій чоловік помер, коли мені було 42 роки. Мені довелося одній виховувати трьох дочок і обробляти поле площею майже 0,5 га. Роботи було дуже багато, тиск був високим і тому мені було тяжко. Душевний біль та фізичне навантаження призвели до численних проблем. У мене виникла грижа міжхребцевого диска, тож я зігнулася буквально під прямим кутом і майже не могла ходити. Усе тіло боліло, і мені важко було навіть готувати їжу. Життя здавалося безнадійним.

Багато жителів мого села в 1998 році почали займатися Фалунь Дафа (Фалуньгун). Хтось порадив мені почати практикувати, і в серпні того ж року я приєдналася до практикувальників Дафа. Я вивчила всі п’ять вправ за день і купила головну книгу вчення «Чжуань Фалунь». Після цього я виконувала вправи в групі зранку, а в другій половині дня читала в групі книги Фалуньгун.

Незабаром біль у спині минув, і я знову змогла стояти прямо. Біль у ногах та в інших частинах тіла також зник. Я відчула себе новою людиною, наповненою енергією.

Мешканці мого села

1999 року голова компартії Китаю (КПК) Цзян Цземінь розв’язав репресії проти Фалуньгун. Після цього ми зі співучнями почали розповідати людям правду про Дафа, щоб їх не ввела в оману наклепницька пропаганда КПК.

Я і ще двоє практикувальників Дафа спочатку поговорили з партійним секретарем села. Ми навели правдиві факти про Фалуньгун і розповіли про те, як дотримуємося принципу «Істина, Доброта, Терпіння» у своєму житті. Коли ми прийшли до нього втретє, він сказав: «Я прочитав усі ваші матеріали і зберіг їх». Він погодився вийти з лав компартії.

На фермерському ринку ми поговорили з директоркою федерації жінок села і вона вийшла з організацій КПК. Коли вона звільнилася з роботи, я прийшла до нової директорки і вона теж вийшла з партії.

Якось колишній партійний секретар села наказав кільком членам КПК вирити канави з обох боків головної дороги. Хоча їм платили 60 юанів на день, але за кілька днів вони звільнилися, оскільки працювати було надто спекотно та втомливо. Директорка жіночої федерації попросила нас, практикувальників Фалуньгун, про допомогу і запропонувала таку саму плату. Ми сказали, що обов’язково допоможемо, а грошей не візьмемо. Ми старанно працювали і зробили все, як треба. Пізніше секретар парткому селища похвалив наше село за виконану нами велику роботу.

«Ми маємо подякувати практикувальникам Фалуньгун нашого села», — заявив він.

«Кого? Фалуньгун?» — насупившись, запитав секретар райкому селища.

Мешканці села, що стояли поряд, усміхнулися. Подивившись на них, секретар парткому селища теж усміхнувся.

У сніжні дні ми часто ходили на сусідній фермерський ринок, щоб розчищати дороги. «Нам дуже подобається приходити сюди — тут усе доглянуто», — говорили продавці. За деякий час у селі накопичувалося сміття, і ніхто його не прибирав. Ми зібрали гроші, щоб найняти вантажівку, яка б вивезла сміття. Жителі села були дуже задоволені.

Декілька історій

Одного разу, коли я прала білизну в загальній пральні, поряд сіла жінка похилого віку. Її рука постійно тремтіла, і я запитала, чи все в неї гаразд. Жінка виглядала немічною і виснаженою. Вона тихим голосом розповіла, що має безліч хвороб і їй щодня потрібні ліки. Декілька разів на рік вона потрапляє до лікарні. На лікування витрачено багато грошей, але вона однаково страждає.

«Я знаю секретний засіб. Він відмінно працює і не коштуватиме Вам грошей. Хочете спробувати?» — запропонувала я.

«Правда?» — схвильовано запитала жінка.

Я пояснила їй, що в школі ми всі вступали до піонерії та комсомолу. Водночас нас змушували присягатися, що ми присвятимо життя партії. За останні кілька десятиліть КПК здійснила багато непробачних гріхів, тому Небеса закликають партію до відповіді. Якщо вийти з організацій КПК та повторювати чудодійні фрази «Фалунь Дафа несе добро» та «Істина, Доброта, Терпіння — хороші принципи» (кит. Фалунь Дафа хао, Чжень Шань жень хао), то можна отримати благословення, безпеку та міцне здоров’я.

Жінка подякувала мені та погодилася вийти з партії. Наступного дня я сказала те саме її чоловікові, і він теж вийшов з організацій КПК.

Потім я довго не зустрічала ту жінку. Навесні наступного року, побачивши мене, вона дуже зраділа і одразу підійшла до мене. Взявши мене за руку, вона сказала: «Я Вам дуже вдячна!»

«Я нічого не зробила, — відповіла я. — Подякуйте засновнику Фалунь Дафа Вчителю Лі».

«Дякую, Вчителю Лі!» — сказала жінка.

Пройшло кілька років, і я часто бачу її, коли вона ходить за покупками чи гуляє в парку. Якось я її запитала, чи повторює вона ті чудодійні фрази. Жінка відповіла: «Я пам’ятатиму їх усе життя».

Пізніше ми з дочкою переїхали до міста. Там я і далі за будь-якої нагоди розповідала людям про Фалуньгун.

Якось, зустрівши знайому Хуа, я помітила, що вона сильно схудла. Вона сказала, що в печінці виявили каміння і їй зробили вже дві операції. Хуа підняла одяг, і я побачила в неї на животі кілька прикріплених мішечків.

«Тепер тільки Фалуньгун може тебе врятувати. Ти вийшла з організацій КПК?» — запитала я.

Вона відповіла негативно. Я пояснила знайомій, як важливо вийти з лав партії, і вона вийшла. Пізніше всі дев’ять її родичів зробили те саме.

Пізніше я знову зустріла Хуа, і вона була здорова. Її рідні, які вийшли із КПК, також отримали благословення. Діти знайшли гідну роботу та були здорові, а чоловік-пенсіонер улаштувався сторожем. Зараз у них стабільний дохід, і їм нема про що турбуватися.

Якось, коли я молола своє зерно на селі, несподівано відключили електрику.

«У нас ніколи раніше не відключали електроенергію», — сказав один із працівників млина.

Почувши його слова, я зрозуміла, що це натяк для мене — розповісти їм про вихід з організацій КПК заради безпечного майбутнього. Невдовзі дев’ять працівників млина погодилися вийти з компартії. Одна з робітниць була дочкою колишнього партійного секретаря села. Вона була членом КПК та працювала вчителькою.

Іншим разом практикувальник Дафа на ім’я Лань поїхав зі мною на мотоциклі до села, розташованого за три кілометри. Перед поїздкою я відправила праведні думки, щоб мешканці села зібралися разом та отримали матеріали Дафа. Діставшись туди, ми побачили, що всі люди зібралися, наче чекали на нас.

«Вітаю. У мене є щось чудове для вас. Будь ласка, підійдіть та візьміть», — сказала я.

«А що це? — спитав один чоловік. — О, які гарні календарі!».

Я пояснила мешканцям села, що потрібно дбайливо ставитися до традиційних цінностей, а також розповіла, як важливо вийти з організацій КПК. Один за одним вони погодилися відмовитися від членства в компартії. А ми дарували їм календарі та давали матеріали Фалуньгун.

Якось ми з Ланем пішли на фермерський ринок роздавати матеріали. Ми трохи запізнилися, і ринок уже зачинявся. Побачивши людей, що розмовляють, я підійшла до них і розгорнула плакат із новорічним побажанням: «Пам’ятаючи про Істину, Доброту, Терпіння, людина буде благословенна й буде здоровою і щасливою». Усім сподобався напис, і вони попросили по примірнику. Наш велосипед обступило стільки людей, що я насилу зійшла з нього на землю.

У 2015 році багато практикувальників Дафа подали судові позови на Цзяна, який розпочав переслідування Фалуньгун. Приїхавши до свого села, я дізналася, що кілька співучнів не подали позовних заяв, оскільки не знали, як це зробити. Я розповіла їм, як сама це зробила, і підготувала, як приклад, один примірник для практикувальника. У результаті ще 16 співучнів подали судові позови.

Ставши свідком чудес

У мене на подвір’ї росте китайський фінік. Якось я побачила на його листі священні квіти удумбара. Я знаю, що це Вчитель мене надихав. Кілька співучнів теж побачили квіти удумбара, що розпустилися.

Коли я працювала у квітковому магазині, одна подружня пара купила в мене кілька квітів та пішла. Вийшовши пізніше надвір, я з подивом виявила, що вони все ще тут — стоять біля свого велосипеда.

«Не знаю, що трапилося, але ключ чомусь не працює сьогодні», — сказав чоловік.

Я нічого не відповіла та підійшла ближче. Вказавши пальцем на велосипедний замок, я сказала: «Відчинися». Замок відразу повернувся з клацанням.

«Ви практикуєте Фалуньгун?» — запитав чоловік.

Я нічого не відповіла, і, усміхнувшись, подивилася на нього.

«Ви така добра, як моя мама», — сказала його дружина.

Коли вони пішли, я зрозуміла, що сама не знаю, як таке сталося. Напевно, це Вчитель дав мені надздібність, щоб я допомогла людям.

Тепер усі члени моєї родини — три дочки, три зятя та чотири онуки — щасливі і живуть добре. Робота у всіх також хороша. Рідні підтримують мене і завжди приклеюють на двері двовірш із фразами про Дафа [вішати на двері двовірші є традицією у Китаї]. Я знаю, що Дафа дарував їм благословення.