(Minghui.org) У 1996 році, коли я жив у лісгоспі, мені довелося пережити найбільше горе у своєму житті: смерть мами та 22-річного сина. Мама мала проблеми зі здоров'ям, а син загинув, потонувши. Він був дуже гарною людиною і моєю улюбленою дитиною. Можна тільки уявити, що я пережив, як важко мені було змиритися з їхньою смертю. Почалися проблеми з психікою, і я часто впадав у транс. На той час я очолював фабрику з виробництва пиломатеріалів. Щодня в офісі я дивився на кут даху, думаючи, що син повернеться, куди б він не пішов. Коли я кликав своїх колег, то ім'я сина часто злітало з моїх уст замість їхніх імен. Ніхто не наважувався говорити про це.

У грудях, пахвах і горлі весь час щось давило. Я майже нічого не їв, тихенько ховався в кімнаті й плакав. Але, зрештою, я був опорою сім'ї. Щоб моя сім'я могла повернутися до нормального життя, я щосили намагався вдавати, що щось їм, і що зі мною все гаразд. Але насправді ця трагедія дуже підкосила мене як морально, так і фізично. Я навіть втратив здатність читати.

Наприкінці 1997 року одна практикувальниця Фалунь Дафа попросила мене послухати та почитати Фа. Я сказав, що не можу читати, тому вона принесла мені записи лекцій Вчителя, книги Дафа та фотографію Вчителя. Тієї ночі я не міг заснути, тому взяв книгу Дафа. Коли я відкрив її, то побачив фотографію Вчителя і зненацька знову зміг читати. Потім всі місця в тілі, де я відчував тиск, раптово відкрилися, і я відчув, що все моє тіло стало прозорим. Я ніколи в житті не відчував такого комфорту та легкості. Це було неймовірно.

Було приблизно опівночі. Оскільки наступного дня мені треба було йти на роботу, я незабаром заснув із книгою на грудях. Коли прокинувся, мені здалося, що я спав дуже довго, але, подивившись на годинник, зрозумів, що минуло всього десять хвилин. Проте я відчув приплив енергії. Наступного дня я приніс книги Дафа в офіс і почав читати їх щодня.

Згодом усі мої хвороби зникли, і я викинув усі ліки, які приймав раніше. Раптом я перестав сумувати через втрату матері та сина. У мене почалося нове життя, в якому справді не було жалю. Я дуже добре розподілив свій час: багато читав Фа щодня і водночас багато працював, при цьому не докладаючи особливих зусиль.

Захист і турбота Вчителя − тут все існує заради Фа

Наша фабрика переробляє деревину, і я директор з моменту заснування фабрики. Після того, як я почав практикувати Дафа, ми почали експортувати нашу продукцію. Дивним було те, що мені ніколи не треба було шукати покупців. Вони завжди першими зверталися до мене. Що було ще дивніше, то це те, що кожного разу, коли обсяг нашого виробництва збільшувався, це відбувалося тому, що до нас звертався новий покупець. Мені справді не доводилося турбуватися, коли справа стосувалася продажу, починаючи від продукції, що виготовляється у цеху, і закінчуючи закупівлею деревини та інших матеріалів.

Якось, коли я читав Закон в офісі, раптом у вухах пролунав голос: «Контейнери прибули!» Я зрозумів, що це Учитель підказує мені. Я зняв трубку і зателефонував до торгового центру на залізничний вокзал. Звичайно ж, мені відповіли, що контейнери прибули і вказали, де вони. Тоді було дуже важко знайти контейнери. Тільки я міг їх отримати. Коли я вийшов на пенсію, на фабриці ніколи більше не могли отримувати контейнери. Я знав, що Учитель оберігає мене, тому я міг приділяти більше часу самовдосконаленню.

Я займався експортним бізнесом протягом десяти років, і я часто мав можливість виїжджати за кордон. Однак, оскільки витрати на проїзд оплачувала фабрика, я не хотів використовувати важко зароблені гроші робітників на поїздки. Таким чином, я відмовився від багатьох можливостей, таких як поїздки до Японії, Сінгапуру, Малайзії та Таїланду. Іноді провінція давала мені квоту на виїзд за кордон, але я відмовлявся і від того. Це заощаджувало багато грошей для лісгоспу. Усі знали про це.

За всі ці роки ведення бізнесу покупці не заборгували нам ані юаня, і я не був винен робітникам. У мене також не було боргів департаментам підприємництва, промисловості та торгівлі, податковій адміністрації чи департаментам лісоматеріалів. Усі робітники були щасливі, і менеджери вищого рівня також були дуже задоволені. Вони шанували мене. В окрузі у мене склалася чудова репутація. Усі ці фактори заклали для мене гарну основу для підтвердження Закону у майбутньому.

Учитель сказав:

Небо — це завіса, Земля — сцена
Рух Всесвіту — відкривається Небо та Земля
Довгі історичні події — все призначено для Фа
Фалунь обертається — створюються три нові Початки

(«Драма», зі збірки «Хун Інь 2», неоф. переклад).

У той час, незалежно від рівня керівництва, я завжди розповідав тим, хто відвідував фабрику, як Дафа врятував мені життя, і всі, слухаючи, погоджувалися.

Якось один керівник приїхав на нашу фабрику і сказав: «Тут так вільно і просторо, що мені не хочеться йти». Іншого разу під час китайського Нового року барабанщик, який брав участь у виступі, посидів якийсь час у моєму кабінеті й сказав: «Директоре, тут у вас так комфортно». Я знав, що це тому, що я практикую Дафа і живі істоти можуть відчувати величезне енергетичне поле.

Я також на фабриці скрізь розклеїв листівки та плакати Дафа, наприклад, на верстатах, дверях, вікнах, стінах, телефонних стовпах тощо. Усі працівники знали, що Дафа несе добро. Після того, як комуністична партія Китаю (КПК) почала переслідувати Дафа, на фабрику приїхали з перевіркою, щоб з'ясувати, звідки взялися ці плакати. Проте всі робітники захистили мене, сказавши, що вони про них нічого не знають.

Я був директором заводу кілька десятиліть. За час мого перебування на цій посаді, хоч що відбувалося, не було жодного нещасного випадку, в якому постраждали б робітники. Вчитель уже давно оберігає мене.

Я не був жадібним і ніколи не брав хабарів. Я дбав про робітників і особисто шукав страховку і надавав її робітникам. Тоді вони не вважалися офіційними службовцями держави, отже оплачувати їхню страховку чи ні, залежало від фабрики. На той час у цих працівників не було страховки для людей похилого віку, але я виявив ініціативу, щоб переконатися, що у них є все необхідне. Отже, коли робітники виходили на пенсію у віці 50 років, вони могли отримати страховку на суму до 7000 юанів. На той час це були великі гроші, тому що місячна зарплата робітника тоді становила лише близько 100 або 200 юанів. Я також щомісяця виплачував їм гроші в рахунок їхньої пенсії, тому, коли вони виходили на пенсію, їхня пенсія була майже такою самою, як їхня звичайна зарплата. Багато людей справді цінували мене. Тепер я розумію, що це було зроблено для того, щоб закласти основу для порятунку людей у майбутньому. Завдяки загальній вдячності та довірі, мені стало набагато легше роз'яснювати людям правду.

Вчитель захищав мене під час переслідування

Режим Цзян Цземіня почав відкрито переслідувати Фалуньгун (Фалунь Дафа) у липні 1999 року. Наше середовище самовдосконалення змінилося і стало жорстокою реальністю. 2000 року поліція боялася, що я поїду до Пекіна подавати апеляцію, і двоє поліціянтів сиділи в моєму кабінеті, спостерігаючи за мною щодня. Я просто змусив їх прочитати книги Дафа. Ця всепоглинальна злісна пропаганда і переслідування анітрохи не похитнули моєї твердої віри в Дафа. Я подолав усі перешкоди та труднощі, і різними способами роз'яснював правду та підтверджував Закон.

Наприкінці 2000 року я дізнався, що в прилеглому лісгоспі не було інформаційних матеріалів Дафа, які пояснювали правду. Я знайшов таксі, щоб відвезти туди друзів по навчанню, які змогли б поширити матеріали. Оскільки ми там жодного разу не були, то нічого не знали про місцеву ситуацію. Ми розділилися на дві групи. Одна група стартувала з північного боку гори, а інша — з південної. Співучні південної групи роз'яснили правду людині, яка повідомила про нас у поліцію.

Моя група не знала про це, і ми продовжували у звичайному режимі. Увечері ми дісталися двору поліційної дільниці. Співробітники поліції вже шукали нас. Вони одразу ж затримали нас, як тільки ми підійшли до дверей. У серці я був спокійний і не боявся. Я побачив, як Фалунь обертається на стелі, і в глибині душі сказав Вчителю: «Вчителю, не хвилюйтесь, у нас обов'язково все буде добре».

Поліція почала вести протокол і телефонувати начальству. Я просто пояснював їм правду. Близько півночі вони без жодних умов відпустили нас додому. Через кілька днів начальник департаменту поліції та заступник директора Бюро лісового господарства приїхали до лісгоспу, щоб поговорити зі мною. Водночас начальник поліційної дільниці повів своїх співробітників обшукати мій будинок. Але виявилося, що дорогою до мене додому у дуже сонячний день раптово пішов сильний дощ. Начальник поліційної дільниці був вражений і сказав: «Я не можу піти проти волі небес». Діставшись мого будинку, вони просто спокійно озирнулися на всі боки та повернулися назад.

Коли пізніше начальник департаменту поліції розмовляв зі мною в моєму кабінеті, в глибині душі я попросив Учителя про допомогу. Начальник сказав: «Усі ці роки у вас все йшло дуже добре. Ви відома людина в провінції, і вас всіляко вшановували». Я відповів: «Мені вдалося досягти успіху в житті, тому що я дотримуюся принципів „Істина, Доброта, Терпіння“, щоб бути доброю людиною. Навіщо вам заарештовувати добрих людей? Чи не є КПК злом? Ви також винні в тому, що злі люди використовували вас для переслідування добрих людей! Як тільки я промовив ці слова, у начальника перехопило подих. Він почав кашляти й взагалі не міг говорити, і йому довелося просто жестом попросити мене піти. Таким чином, переслідування, що здавалося загрозливим, було припинено.

Іншим разом водій з Бюро лісового господарства попросив у мене березову кору. Я сказав: «Зараз у нас її немає, але через кілька днів ви зможете її отримати». Потім я дав йому картку, на якій було надруковано «Істина, Доброта, Терпіння». Рано-вранці наступного дня з поліційного управління приїхали дві машини. Поліціянти з однієї машини обшукали мій будинок, тоді як поліціянти з іншої машини − мій офіс. Вони забрали фотографію Вчителя з мого кабінету та відвезли мене до поліційного управління. Секретар комітету з політичних та правових питань був переведений туди лише двома днями раніше.

Він розмовляв зі мною дуже ввічливо і не сказав нічого поганого про Вчителя та Дафа. Після розмови директор поліційного управління спитав його, що робити. Секретар наказав відпустити мене додому. Коли мене заарештовували, я захопив із собою зубну щітку та предмети першої необхідності, але весь час спрямовував праведні думки на директора та інших поліціянтів. В результаті Учитель знову захистив мене, і я щасливо повернувся додому. Не можна описати словами мою вдячність Вчителю.

Було так, як сказав Учитель:

«Моє коріння пущене в усьому Всесвіті. Хто зазіхне на тебе, той зазіхне на мене. Відверто кажучи, він зазіхне на весь Усесвіт» («Чжуань Фалунь», лекція перша).

Поки ми дотримуємося Закону, Учитель і Дафа з нами, і зло насправді ніщо, воно не може торкнутися практикувальників Дафа.

Завдяки своїй роботі я часто зустрічався з багатьма високопосадовцями й завжди роз'яснював їм правду. Партійний секретар лісгоспу − хороша людина. Він прийняв правду і часто просив у мене нові роботи Вчителя. Більше ніхто зі співучнів лісгоспу не зазнав арешту. Я також пояснив правду керівникам місцевої поліційної дільниці та інших робочих місць та допоміг їм вийти з КПК та її молодіжних організацій. Я часто заходив у поліційну дільницю в неділю, щоб принести їм матеріали Дафа, і вони не відмовлялися від них. Я також відвіз матеріали додому начальнику поліційної дільниці. Усі вони зрозуміли правду про переслідування.

У лісгоспі, де я жив, три чи чотири рази змінювалося керівництво, і щоразу я ходив до них в офіс, щоб пояснити правду. Більшість із них погодилися вийти з організацій КПК. Випадки переслідування у нашому лісгоспі були дуже рідкісними. Одного разу співученицю, яка давно практикувала, доставили до поліційної дільниці після того, як вона роздала матеріали біля воріт школи. Дізнавшись про це, я пішов поговорити з головою лісгоспу. Він сказав: Не хвилюйтеся. Її скоро звільнять». Він також додав: «Незалежно від того, хто прийде за вами в майбутньому, не зустрічайтеся з ними, поки я не дізнаюся про це». Коли співробітник місцевого «Офісу 610» прийшов до мене і сказав, що хтось на мене доніс, я пояснив йому правду. Він подякував мені й пішов.

Коли я рятую живих істот, Учитель захищає мене.

Учитель сказав:

«Особисте підвищення, як і раніше, залишається першочерговим; я мав на увазі, що у підтвердженні Фа, у тих справах, які ви повинні виконувати, найголовніше − це порятунок живих істот, і з урахуванням сьогоднішньої ситуації це є дуже терміновим» («Проповідь Фа на конференції в Нью-Йорку 2007 р.»).

Ці слова Учителя завжди у моєму серці. Куди б я не пішов, я ніколи не забуваю підтверджувати Дафа і рятувати живі істоти. Перед тим, як піти на пенсію, я допоміг усім робітникам вийти з організацій КПК. Вийшовши на пенсію, я став роз'яснювати правду людям віч-на-віч. Моя сім'я жила у маленькому містечку. Я розповсюджував матеріали та роз'яснив правду кожній родині у цьому місті. Потім за планами Вчителя я переїхав до іншого місця. Там я щодня виходив, щоб пояснювати правду. Щотижня я допомагав 80-100 людям вийти з організацій КПК.

Коли я ходив на ринок купувати продукти, то завжди використовував паперові гроші з інформацією про Дафа. Якось чоловік років сорока попросив мене обмінятися з ним частиною цих грошей. Коли наступного дня я приніс йому пачку купюр, він, тримаючи гроші обома руками, вигукнув: «Фалунь Дафа несе добро!» (кит. «Фалунь Дафа хао»)

Було також кілька місць, де збиралося багато людей, сподіваючись знайти роботу. Коли вони бачили, що я роздаю DVD, вони шикувалися в чергу, щоб отримати диск із виступом трупи Shen Yun. Іноді люди наприкінці черги боялися, що їм не дістанеться, і намагалися вийти вперед. Знаюча сторона живих істот справді чекає на порятунок.

Я щодня виходжу на вулицю, щоб роз'яснювати правду, і практично обійшов усі найближчі місця. Одного разу на стіні в моїй кімнаті я раптом побачив своїм небесним оком людину з візком, запряженим ослом. Я зрозумів, що Учитель натякав мені вирушити до сільської місцевості. Я взяв матеріали, які роз'яснюють правду, але не знав точно, куди йти. Тому я просто сів до автобуса і сказав, що зійду, коли ми приїдемо до села. Коли я вийшов з автобуса, то роз'яснив правду багатьом людям у селі. Я поговорив із християнином, який заплакав, дізнавшись про факти переслідування.

Я не знав, як повернутися додому, але опівдні приїхала маленька машина. Я привітався з водієм і запитав, куди вони прямують. Вони відвезли мене на залізничний вокзал, і я допоміг вийти з КПК. Я розплатився за подорож. Вони не хотіли брати гроші, але я наполіг. Вчитель організував для мене шлях, яким я зміг вирушити туди й повернутися назад. Мені так пощастило, що маю Учителя!

Одного ранку я поїхав автобусом до іншого села. Було майже 2 години дня, коли я перестав роздавати матеріали. Потім я повернувся до того місця, де вийшов з автобуса, і почав чекати на його прибуття. Проте я не знав, що автобус назад у місто вирушав зовсім з іншої станції. Коли я роз'яснював правду в селі того ранку, я зустрів хлопчика, який попросив мене допомогти йому вийти з рядів юних піонерів. Я спитав його, чи розуміє він, про що йдеться, і він сказав, що зрозумів, почувши, як я розмовляю з іншими. Близько 3 годин, чекаючи на автобус, я знову побачив цього хлопчика. Він пояснив, що треба йти на іншу автостанцію. Він пройшов зі мною більше кілометра, щоб дістатися потрібного місця, а потім повернувся до села. Я знав, що Учитель зробив так, що дитина допомогла мені повернутися додому. Дякую Вам, Вчителю, за те, що завжди дбаєте про мене!

Вчитель у «Хун Інь 2» сказав:

«Він приходить з Істиною
Вільно і легко обходить «чотири моря»
По всьому світу поширюючи принципи Фа
Човен Фа, наповнений живими істотами, вирушає в дорогу»
(«Жулай», «Хун Інь 2», неоф. переклад).

Зберігаючи у своєму серці принципи Закону Вчителя, я завжди ходжу радісний і роз'яснюю правду про Фалунь Дафа кожному, кого зустріну. Я знаю, що всі ці люди мають певні стосунки зі мною, і вони матимуть шанс врятуватися, коли я поговорю з ними. Це нелегко, але я сприймаю труднощі як радість, оскільки відчуваю спорідненість з усіма живими істотами.

Я не відчуваю страху, коли роз'яснюю правду, тому рідко стикаюся з якимись перешкодами. Проте маю інші труднощі. Хоча більшу частину свого життя я працював менеджером, вищої освіти так і не здобув. Тому така справа, як навчання на комп'ютері, була для мене справжнім випробуванням. Коли опублікували «Дев'ять коментарів про комуністичну партію», я попросив друзів по навчанню зробити для мене 500 екземплярів. Всі були готові допомогти, і я отримав 1500 екземплярів. Я не турбувався про те, щоб роздати їх усі, але де їх зберігати? Вчитель знову допоміг мені: мій племінник запропонував залишити їх на складі. Вони надійно зберігалися там, поки я їх не роздав. Внаслідок цього племінник отримав благословення, і його бізнес став процвітати.

Декілька років тому у мого сина виявили кишкове захворювання. Я не турбувався з цього приводу, а відправляв сильні праведні думки, щоб припинити переслідування моєї родини старими силами. Після того, як я три дні поспіль відправляв сильні праведні думки, вихор раптово підняв скляну кришку з банки з-під соусу в повітря, а потім жбурнув на землю, де вона розбилася вщент. Я знав, що злі фактори було знищено. Незабаром після цього мій син одужав. Дякую Вам, Вчителю, за захист!

У минулому мені довелося випробувати сильний біль та страждання. Саме Вчитель подарував мені зовсім нове життя, і саме завдяки Вчителю та Дафа я зараз живу без жалю! Все в цьому світі приходить і йде, і тільки те, що дає нам Дафа, буде для нас вічно прекрасним майбутнім! Дякую Вам, Вчителю! Дякую, Дафа! У цей останній момент Виправлення Всесвіту Законом я добре вдосконалюватимусь і старанно рятуватиму живих істот!