Осмислення важливості старанного вдосконалення

(Minghui.org) Сяолінь (псевдонім) нещодавно принесла мені сюрприз. Оскільки вона єдина практикувальниця у своєму районі, тому часто приходить до мене за інформаційними матеріалами з роз'ясненням правди. Вона завжди бере багато буклетів, але цього разу Сяолінь захотіла взяти два види публікацій із сайту «Мінхуей».

Вона знає, як виготовляти матеріали, тому ми обидві взялися до роботи. Коли я ввімкнула принтер, то попередила: «Папір у цьому лотку пошкоджено. Давай натомість скористаємося папером із заднього лотка». Сяолінь запитала мене, що трапилося, і я розповіла їй. Я не очікувала, що вона витягне лоток і скаже: «Виглядає чудово. Це просто проблема Сіньсін». Я відповіла: «Він зруйнований. Лоток було пошкоджено два місяці тому». Вона попросила: «Дай мені спробувати».

Потім я поклала кілька аркушів пошкодженого паперу в лоток, вона встановила операційне завдання, і принтер успішно запрацював. Копії виглядали дуже добре. Я була водночас здивована і рада, коли побачила це, бо при пошкодженні переднього лотка загубилася невелика деталь. Технічний фахівець не зміг це виправити. Він сказав мені, що лоток не підлягає ремонту і запропонував використовувати задній лоток. Тому протягом останніх двох місяців я використовувала лише задній лоток для друку матеріалів.

Після успішного експерименту ми почали використовувати передній лоток із папером для друку. Я налаштувала принтер, і він почав чудово друкувати. Сяолінь раптом сказала мені: «Як я вже помітила, принтер і лоток для паперу не пошкоджені, правда? Проблема полягає у твоєму Сіньсіні. Ти не підтримуєш свій Сіньсін і не дивишся в себе, коли стикаєшся з конфліктами, а завжди дивишся на недоліки інших. Ти чиниш різко і нерозумно».

Її слова прямо торкнулися моєї душі, і хвиля енергії, яка відчувалася як електричний струм, заповнила мій мозок. Мене кинуло в жар, обличчя почервоніло. Я їй відповіла: «Якби ти мені так дорікнула два роки тому, я б точно з тобою посперечалася». Вона сказала: «Навіть якби ти вступила зі мною в бійку, я все одно мала б сказати це. Хіба не так? Я не помилилася, вірно?» Я визнала свою провину і сказала: «Ти правильно побачила все». Сяолінь усміхнулася: «Ти справді стала кращою».

За два місяці до цього опублікували вірші Учителя «Хун Інь 6». Практикувальники у нашій місцевій ділянці з виробництва матеріалів почали виготовляти книжки. Приїхав головний координатор, який відповідає за інформаційні матеріали, щоб підтвердити кількість книг, які мали бути випущені. Після того, як кілька років тому була опублікована збірка віршів Вчителя «Хун Інь 5», збірка, яку я отримала, мала дефектну першу сторінку. Я змогла лише обернути її обкладинкою збірки поезій. Через це я була незадоволена місцевим координатором і почала злитися на нього. Я була незадоволена тим, що він дав практикувальникам у нашому селі збірки віршів з друкарськими помилками або з традиційним китайським шрифтом. Оскільки практикувальники в нашому селі не мають достатньої освіти, вони не знають, як читати традиційні китайські ієрогліфи. Я склала для них таблицю, щоб допомогти їм зіставити слова, написані традиційними китайськими ієрогліфами зі словами, написаними спрощеною китайською мовою, щоб вони могли читати збірку поезій.

Всі ці роки я почувала себе незадоволеною з цього приводу. Цього разу я збиралася розповсюджувати книги з віршами Вчителя «Хун Інь 6» і хвилювалася, що подібна ситуація повториться. Я попередила головного координатора, який відповідає за друк: «Будь ласка, скажіть практикувальникам, які видають книги, робити це відповідально. Ця книга — Фа Вчителя. Якщо ми не будемо чинити правильно, це неповага до Вчителя та Закону». Практикувальник відповів: «Не всі книги виготовляються на одній виробничій ділянці». Я наполягала на своєму: «Ви можете поговорити з відповідальними практикувальниками, і попросити їх перевірити, чи правильно оформлені книги. Якщо їх не зроблено акуратно, їх не можна поширювати».

Ставлення практикувальника було не дуже хорошим. Я зрозуміла, що він належить до тієї групи, що й відповідальна практикувальниця. Мій гнів почав накопичуватися: «Я знаю, що у вас гарні стосунки з цією практикувальницею, тому ви добре до неї ставитеся. Ви відправили всі книги з дефектом до нашого села. Ти добра і неконфліктна людина. Вона бачить, що ти надто чесний. Тому вона дала нам книги, які мали проблеми. Цього разу, якщо ще прийдуть такі книги, мені не треба буде...» Я тараторила і тараторила. Практикувальник просто продовжував слухати, не кажучи ні слова.

Як то кажуть: щоб ляснути в долоні, потрібні дві руки. Хоча я звинуватила цього практикувальника, але він не став сперечатися. Я також побачила, що помилилась. Зрештою, я просто пішла. Тієї ночі Учитель Лі (засновник Дафа) підказав мені: проблема, на яку я вказала, була правильною, але моє ставлення було неправильним. Крім того, зрозуміла, що коли розпалююся під час розмови з практикувальником, це прояв демонічної природи. Тому негайно визнала свою помилку перед Учителем.

За кілька днів після цього головний координатор доставив гроші з надрукованою інформацією, яка роз'яснює правду. Я попросила вибачення перед ним. Він засміявся і сказав: «У тебе є свої переваги. Ти робиш те, чого я не здатний». Він мав на увазі мою здатність писати статті.

На цьому все мало закінчитися. Однак удосконалення — справа серйозна. Ми маємо відповідати стандартам Закону. Якось, коли я виготовляла матеріали, то почула гучний звук із принтера, і він одразу перестав працювати. Ретельно перевіривши його, я зрозуміла, що проблема була у лотку для паперу. Мені нічого не залишалося, крім як використовувати лише задній лоток для продовження друку.

Миттю пройшло понад місяць. Я не могла постійно використовувати задній лоток, оскільки це скорочувало термін служби головки принтера. Відповідальний практикувальник запропонував мені змінити принтер на новий. Проблема не в тому, щоб витрачати гроші, але я відчувала, що відколи цей принтер з'явився в моєму будинку, він надрукував багато життєво важливих матеріалів для місцевих практикувальників і для мене. Пунктам із виробництва матеріалів нелегко допомагати практикувальникам підтверджувати Фа. Принтер — це життя, яке прийшло заради Закону, і це також дуже хороша істота, тож шкода його кидати. Тож я не хотіла відмовлятися від нього.

Приїзд Сяолінь допоміг принтеру відновитись без ремонту. Це справді було дивом, яке виконало моє бажання. Це вияв сили Дафа.

Протягом останніх двох місяців я використовувала кожну вільну хвилину для вивчення Закону. Я читала лекції Вчителя з різних регіонів та книги, принаймні один раз. Крім того, також читала та запам'ятовувала «Хун Інь 6» щодня. Щоразу, коли я не могла подолати негаразди, то запам'ятовувала вірші Вчителя, а якщо стикалася з проблемами, то шукала свої недоліки й завжди могла їх знайти. Я також розуміла, з чим пов'язані вчинки іншої сторони, і намагалася бути терпимою до людей, що оточують мене.

У минулому сусідка образила мене. Після того як я почала практикувати Фалунь Дафа, я зовні добре ставилася до неї, але образа все ще залишалася в моєму серці. Коли вона приходила до нас і просила допомоги, я завжди знаходила причини відмовити їй. Нещодавно вона прийшла просити нас допомогти їй з'їздити у віддалене село за зеленою цибулею. Вона хотіла, щоб мій син відвіз її туди, але він відмовився. Її власний син не живе поряд з нею, і, бачачи, яке тяжке життя цієї жінки, якій вже за 70, я розуміла, що їй важко вийти за покупками й щиро пожаліла сусідку, вмовивши сина: «Будь ласка, відвези її, нам теж потрібно трохи зеленої цибулі». Сусідка була рада, і ми також. Після того, як вони повернулися з поїздки, ціни на зелену цибулю на місцевому ринку злетіли до неба.

Якось практикувальниця, яка живе поруч із нами, впала і пошкодила собі ребра. Вона не могла встати з ліжка і навіть потребувала допомоги, щоб повернутися в ліжку. Усі практикувальники з нашої невеликої групи пішли провідати її та допомогти їй праведними думками. Я теж приєдналася до них і принесла їй сухе молоко та фрукти. Практикувальниця була дуже зворушена, і сказала, що вона не приносила мені жодних поживних продуктів, коли я переживала хвороботворну карму. Тому хотіла дати мені грошей, але я щиро сказала: «Я не можу взяти ваші гроші. Коли я проходила через негаразди, ви допомагали мені робити матеріали та робили багато роботи. Ви також зробили свій внесок».

Крім того, вона мала проблеми з ногою, тому вона не могла нормально ходити. Одного вечора вона прийшла допомогти мені друкувати матеріали. Коли ми закінчили, було вже пізно. Я дивилася, як вона важко йде в темряві ночі. Це було справді непросто. Коли я згадую цю сцену зараз, мені сумно і течуть сльози. Така гарна практикувальниця! Жодних ліків вона не приймала. Просто вивчала Фа, виконувала вправи та відправляла праведні думки. Тепер із травмованою ногою стало набагато краще, і ця практикувальниця може самостійно вставати з ліжка.

Тепер, коли я обмінююся думками про вдосконалення зі співучнями, то намагаюся говорити тихіше і намагаюся не використовувати пронизливий стиль гучної розмови, як робила це в минулому. Я практикувальниця Дафа, а практикувальники повинні стежити за своєю поведінкою. Завдяки вивченню та запам'ятовування Закону я дізналася про важливість старанного вдосконалення. Згадуючи свою минулу поведінку у вдосконаленні, мені справді соромно за себе.

Вищевикладене — мій недавній досвід удосконалення. Завдяки моєму старанному вивченню Закону та намаганню вдосконалювати Сіньсін, принтер відновився без ремонту. Я дійсно зрозуміла глибший зміст того, що сказав Учитель:

«За вдосконалення відповідаєш ти, за Гун відповідає Вчитель» («Чжуань Фалунь», лекція перша).

Дякую, милосердний Вчителю!

Вищевикладене — це розуміння на моєму рівні. Будь ласка, вкажіть на невідповідність з Фа, і з милосердям порадьте, як мені підвищитися.