Як онук позбувся залежності від відеоігор

(Minghui.org) Мені б хотілося поділитися торішнім досвідом вдосконалення. Тоді моєму онукові виповнилося 14 років. З раннього дитинства я піклувалася про нього і брала з собою в групу для вивчення Закону. Також ми разом ходили роз'яснювати правду і виконувати три справи. Я навчила його відправляти праведні думки, і ми часто читали на сайті Minghui.org статті юних практикувальників з обміну досвідом вдосконалення. Коли онук підріс, то він переїхав до батьків, бабусі й дідуся по материнській лінії. Хлопчик поступово відійшов від Дафа. Він приїжджав до мене на канікули, і я помітила в нього пристрасть до відеоігор і мобільних телефонів. Син і невістка не звернули уваги на моє занепокоєння.

Наприкінці червня мені наснився сон. Я стою високо і бачу групу підлітків віком приблизно 14-15 років. У всіх на маківці круглий предмет, у руках вони тримали коробки. У коробці лежали дві дорогоцінні речі. Я побачила, що цей предмет упав з голови мого онука і коштовності зникли. Його головна свідомість шукала мене, долаючи часи-простори.

Того ж дня зателефонувала невістка. Виявляється, хлопчик так захопився відеоіграми, що купив собі п'ять стільникових телефонів на суму 1000 юанів (близько 145 доларів США). Потім усю ніч грав із друзями. Його успішність у школі впала. Вчителі в школі, а також мій син і невістка, не знали, що робити. Онука відшльопали. Поведінка підлітка викликала великий стрес у всіх. Перше, що робив мій син щодня, приходячи з роботи, так це вичитував хлопчика. Від цього у підлітка виникла образа на вчителя, батьків, бабусю і дідуся по материнській лінії. Це все так непокоїло онука, що він хотів утекти.

У нього перехідний вік, статеве дозрівання, і від цього емоційний стан не дуже стабільний. Невістка зателефонувала мені й попросила подбати про онука на час літніх канікул. Він не ходитиме до школи, і нам нічого не завадить проводити час удвох. Я прочитала кілька статей на сайті Minghui.org про юних практикувальників Фалунь Дафа, які позбулися залежності до відеоігор, і почала відправляти праведні думки на усунення негативних чинників.

Хоча онук все ще мені довіряв, але періодично я стикалася з його запальністю і боротьбою. Мій син, невістка і вчителі в школі різними способами намагалися захистити хлопчика від відеоігор, але безрезультатно. Коли ніхто не бачив, він знову грав. Я теж забороняла, але онук протестував. Це вивело мене з себе, і я надавала йому ляпасів. Шкодуючи про це, я пізніше вибачилася. Я вчинила не за принципом Істина-Доброта-Терпіння і пообіцяла хлопчикові більше не бити його.

Я читала онукові «Лунь Юй», а коли видавалася вільна хвилинка, ми разом читали «Чжуань Фалунь» (основну книгу Фалунь Дафа). Перед сном я вмикала музику Дафа Пуду і Цзіші. Одного разу він сильно втомився, і я запропонувала відпочити в мене на колінах. Я гладила онука по голові, і хлопчик заснув. Я співала пісню «Фалунь Дафа несе добро», і сльози котилися по щоках. Я згадала, як у дитинстві часто малюк засинав у мене на руках. Як могла ця спокійна і милосердна дитина зазнати так багато лиха?! Прокинувшись, він радісно вигукнув: «Бабусю, я так добре виспався. Мені так добре!»

Цього дня ми вивчили всі п'ять комплексів вправ Фалунь Дафа. Через двадцять днів онук раптом сказав: «Бабусю, завтра я востаннє пограю у відеоігри, а потім видалю програму».

Наступного дня він сказав: «Бабусю, я щойно грав востаннє, і неважливо, виграв я чи ні. Я більше не буду грати». На моїх очах хлопчик видалив усі ігри зі свого телефону. Іноді він дивився короткі відео, але поки я дозволяла.

Ще через двадцять днів онук сказав: «Бабусю, я довго думав і вирішив, що віддам тобі свій телефон. Я більше не буду дивитися відео».

Наступного дня я сказала: «Учора я бачила сон і…»

Хлопчик перервав мене і вигукнув: «Бабусю, я теж учора бачив сон. Мені наснилося, що ми з тобою в якомусь місці. Там стояла машина, повна ляльок. Я заліз у машину і дістав прямокутну дерев'яну дошку з різьбленням».

Я відповіла: «Це прекрасно. Давай я закінчу... Мені наснилося, що ти маленька дитина, схожа на ляльку. Ти грався в прекрасному саду, де росли дивовижні квіти і дерева. Я дала тобі фрукт, що світився. Коли ти їв, сік потрапив тобі на обличчя і швидко вбрався».

Після цього дня стан онука значно покращився. За два місяці він підріс і поправився. У школі у нього покращилися оцінки з кожного предмета. Одного разу він отримав одразу два найвищі бали. У родині запанувала гармонія, і вдома знову чути сміх.

Одного разу, відкриваючи пляшку газованої води, онук випадково поранився відкривачкою. На обличчі утворився синець близько 3 см. Ще через кілька хвилин він подряпав обличчя застібкою від рюкзака. Права сторона обличчя сильно опухла. Хлопчик засмутився, адже за півгодини йти до школи.

Я поклала його на ліжко, а голову собі на коліна. Ми повторювали: «Фалунь Дафа несе добро. Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи». Через деякий час пухлина зникла. Я сказала: «Можеш іти до школи, все добре». Він не повірив і побіг до дзеркала.

«Це правда, бабусю. Це справді чудово!» Він схвильовано склав долоні в Хеши (прояв поваги), подивився вгору і повторив: «Дякую, Учителю!» Ми взяли таксі і приїхали до школи вчасно.