Милосердя розчиняє образи

(Minghui.org) Синівська шанобливість займає особливе місце у традиційній культурі Китаю. Згідно з Конфуцієм — це незаперечний принцип Неба й Землі і вказана Небесами соціальна норма для людства. Таким чином, Конфуцій розглядав синівську шанобливість як основу правильної поведінки людини.

Є безліч історій як минулих часів, так і теперішнього часу про те, як китайці застосовували синівську шанобливість у повсякденному житті. Ми хотіли б поділитись однією з них.

Фен Шумей із міського повіту Ліньцзян провінції Цзилінь після заміжжя жила з чоловіком та свекрухою. Тільки через те, що її перша дитина була дівчинкою, а не хлопчиком, свекруха почала на неї ображатися і часто чіплялася до неї без жодної причини. Вона всюди погано відгукувалася про Шумей і веліла синові бити її й навіть розлучитися з нею. Шумей ніколи не сперечалася зі свекрухою, але дуже боялася її.

У 1986 році Шумей народила сина і, коли свекруха чіплялася до неї, намагалася зупиняти її. Літня жінка лютувала і починала ображати Шумей, погрожуючи навіть побити її. Це стало початком довгої сварки між жінками. Щоразу, коли свекруха лаяла Шумей, вони сперечалися одна з одною. Шумей навіть поливала двір водою, сподіваючись, що свекруха послизнеться, впаде і розіб'ється на смерть.

Її чоловік тоді був начальником місцевого відділення поліції, і конфлікт між двома жінками в будинку став предметом неприємних розмов серед оточення. Зрештою, він купив будинок, щоб його мати могла переїхати туди й жити окремо від його родини.

Навесні 1999 року Шумей почала займатися Фалунь Дафа і невдовзі почала розуміти, чому вона має так багато проблем і у чому полягає справжній сенс життя. Вона змінила своє ставлення до свекрухи і часто приносила їй частування. Після того, як вони купили власне житло, Шумей запросила свекруху жити з ними. Її доброта запала в серце літньої жінки.

Пізніше у свекрухи розвинулася атрофія мозочка, через що вона була майже прикута до ліжка. Оскільки в будинку Шумей не було опалення, вона зняла невеликий одноповерховий будинок для свекрухи, щоб та почувала себе більш комфортно, хоча це означало, що їй доводилося більше працювати: непросто було утримувати цей будинок у чистоті, бо в ньому не було туалету.

Якось до них у гості приїхав друг чоловіка. Він не міг не похвалити Шумей, коли побачив, як добре вона дбає про свекруху.

«У тебе незвичайна дружина! — сказав він чоловікові Шумей. — Насправді я прийшов сьогодні не тільки для того, щоб побачити твою матір, а й подивитися, як у тебе справи. Я повинен сказати, що Фалунь Дафа — справді дивовижна практика!»

Наступної осені родина Шумей переїхала до нового будинку. На той час у свекрухи почали проявлятися симптоми недоумства — вона залишала свої фекалії по всьому будинку і навіть розмазувала їх по стінах. Пізніше, коли вона вже не могла самостійно випорожнюватися, Шумей за допомогою маленької ложечки допомагала літній жінці випорожнитись. Щоб підтримувати свекруху в чистоті й комфорті, вона дуже часто прала постільну білизну та пелюшки, які забруднювала жінка похилого віку.

2008 року брат чоловіка Шумей приїхав на день народження матері. Самовідданість Шумей захопила його. «Ти така чудова людина!» — сказав він.

«Це тому, що Фалунь Дафа несе добро. Я змінилася на краще завдяки Фалунь Дафа», — з усмішкою відповіла Шумей.

У 2008 році, 23 числа дванадцятого місяця за місячним календарем, свекруха Шумей природно померла. Коли її родичі прийшли допомогти з організацією похорону і побачили велику купу випраних і вибілених пелюшок, один із них вигукнув: «Літній жінці так пощастило з такою гарною невісткою!»

На поминках після похорону чоловік Шумей підняв келих із вином та зі сльозами на очах промовив тост на честь своєї дружини.

«Дуже дякую! — сказав він. — Ти дбала про мою матір усі ці роки. Навіть ми, її рідні діти, не змогли б зробити для неї те, що зробила ти».