(Minghui.org) Вітаю Вчителя! Привіт співучням!
Я австралійська практикувальниця Дафа польського походження. У віці 17 років, коли я ще мешкала у Польщі, для мистецького конкурсу я вирішила написати картину, яка зображує Бога, який змінив світ. Я працювала всю ніч, щоб закінчити її, хоча знала, що викладач мистецтва був комуністом і не вірив у Бога, тому, швидше за все, не прийме мою картину. Він справді висміяв мою роботу та вилучив її.
2003 року я стала практикувати систему Фалунь Дафа.
Через 35 років після закінчення мистецької школи я повернулася до Польщі на зустріч випускників. На зустрічі я розповіла про жахливу подію, яка сталася зі мною до того, як я почала практикувати Фалунь Дафа, і про своє чудове зцілення після прочитання «Чжуань Фалунь». Я розповіла про репресії практики в Китаї, навчила однокласників вправ Фалунь Дафа, роздала їм листівки та зібрала підписи під петицією, що закликає покласти край переслідуванню. Старий викладач малювання підписав петицію, як директор школи. Потискуючи мені руку, він написав своє ім'я. Викладачка історії заплакала та перепросила за всю брехню, яку вона розповідала учням про комунізм. Вона також підписала петицію.
Багато років я не цікавилася живописом. Божевільне мистецтво сучасного світу поширилося всюди, і я не хотіла мати з ним нічого спільного. Однак одного разу у 2007 році я прочитала журнал «Милосердя», й мене глибоко зворушила історія Чень Айчжуна. Я розуміла, що це не випадковість і все ретельно заплановано для учнів Дафа.
Я прочитала, що Ченя повісили на хресті, і він помер у 33 роки, як Ісус, бо відмовився зректися віри у Фалунь Дафа. Шістьох членів родини Ченя теж було закатовано до смерті. Я захотіла розповісти цю історію так, щоб зворушити серця людей. Щоб краще зрозуміти, як ми маємо створювати витвори мистецтва, я вивчила канон «Лекція Фа та дискусія з питань художньої творчості» 2003 року Майстра Лі Хунчжи. Це мені дуже допомогло.
«Безмежне Терпіння. Катування Чень Айчжуна, практикувальника Фалуньгун»
Малювати розп'яття на снігу було непросто. Мені треба було ідеально передати порочність його гнобителів та відтворити сцену на полотні. Поки один із мучителів накидує сніг на ноги Ченя, він стоїть навколішки перед практикувальником. Найскладніше було намалювати обличчя Ченя. Я не знала, як зобразити на його обличчі страждання від болю. Подивившись в середину себе, я згадала про свої страждання. Багато разів я перебувала на межі смерті й знаю, що іноді, коли ви відпускаєте все, включно з питанням життя та смерті, біль перестає існувати. Я назвала картину «Безмежне Терпіння. Катування Чень Айчжуна, який практикує Фалуньгун».
Коли я навчалася китайською писати його ім'я на хресті, один практикувальник розповів мені, що його ім'я означає «людина, яка любить свою країну і віддана їй», а ієрогліф «любляче серце» компартія Китаю видалила з китайського алфавіту. Це було дивовижно.
Мою картину не прийняли на художній конкурс Дафа, але мене це не дуже турбувало. Я повісила її вдома і перестала малювати. У той період я мала сильну пристрасть до часу. Не знаючи, скільки часу залишилося, я працювала над іншими проєктами в Австралії та за кордоном. Думаючи про свою картину, я знала, що люди ще не готові до такого жорстокого порівняння.
Через п'ять років моя подруга з польського художнього товариства запитала мене, чи є в мене картини для виставки. У мене була лише одна, тому я запитала її про тематику виставки. «Заборона» — відповіла вона. Я подякувала Вчителю за організацію цієї можливості й прийняла пропозицію. Я знала, що з праведними думками та милосердям у серці я можу витримати перешкоди зла.
Більшість поляків є переконаними католиками, та це було б добрим випробуванням для мене. Тільки залишаючись із Фа, не визнаючи зло, звертаючись до доброти людей та бажаючи допомогти їм врятуватися, я досягну позитивного результату.
Учитель сказав:
«Тільки якщо відповідати волі Неба, все влаштується само собою...» (Лекція Закону на конференції Фа в Х'юстоні).
Моя картина була прийнята, хоча вона не була призначена для продажу. Це була важлива виставка у відомій художній галереї у центральному діловому районі Мельбурну. Спочатку мені не подобалося місце, де хотіли розмістити картину, але я швидко відкинула цю людську думку. Я довірилася плану Вчителя й була винагороджена — картину розмістили у центрі, за промовцями. На виставку прийшли люди з мистецької спільноти, а також багато поляків та чиновників. На всіх фото та відео спікерів на задньому плані було видно мою картину.
Деякі люди були зворушені до сліз, китайські студенти з подивом читали опис. Завдяки присутнім на цьому заході практикувальникам зі ЗМІ історію Чень Айчжуна та історію мого швидкого одужання опублікували на сайті «Мінхуей». Статтю також розмістили в інтернеті та у друкованій версії газети «Велика Епоха» в Гонконгу. Це дозволило багатьом китайцям дізнатися правду про жорстокі тортури та вбивства злісним режимом шести членів прекрасної родини практикувальника Фалуньгун Чень Айчжуна. Деякі люди писали про це у соціальних мережах. Я дякую Вчителеві за цю можливість.
В одному з рядків свого вірша «Вибір» у 2012 році Вчитель каже:
«Хіба ж учні Дафа чимось відрізняються від Ісуса?»
У 2017 році я стояла на роздоріжжі, не знала, що робити далі й не розуміла, чи виконую я свої присягання? Якось уночі я побачила дуже яскравий сон. Я збиралася спуститися на Землю, коли сильний голос запитав мене, ким я хочу бути? У той момент я згадала про численні страждання, які перенесла, як художниця в одному з попередніх життів, але все ж таки відповіла: «Художником», — і одразу прокинулася.
Я завжди думала, що слава чи гонитва за наживою для мене не дуже важливі, тому знехтувала художнім даром, яким мене наділили. Тепер я була сповнена жалю. Милосердя Вчителя величезне. Картини, які я хотіла намалювати, але так і не почала, стали з'являтися в моїй свідомості.
Щоб показати красу Дафа та учнів Дафа, я почала малювати практикувальницю, яка медитує. Мені треба було вибрати знайому старанну практикувальницю з добрим серцем, щоб це показати в моїй роботі. Практикувальник з відкритим небесним оком побачив людей, що літають у просторі над головою цієї практикувальниці, яких вона допомогла врятувати. То була цікава ідея. Я завжди хотіла зобразити силу милосердя, з якою ми прийшли в цей світ.
«Милосердне серце»
Коли я роздумувала, як показати милосердне серце практикувальниці, то промінь світла заблищав із її серця. Це було чудово, оскільки був похмурий день, й вікна в кімнаті були навпроти мольберта. Я зробила фотографію і подякувала Вчителеві за допомогу. Я намалювала практикувальницю перед шторами, щоб нагадати нам, що ми стоїмо на сцені, і за нами постійно спостерігають не тільки Вчитель та оточення, але й незліченні істоти в інших просторах, добрі божества, які можуть нам допомогти, а також зло, яке чекає, щоб ми зробили помилку.
Я згадала рядки з вірша Вчителя 2010 року:
«Усі Небеса стали ясними
Учні Дафа йдуть землею,
Несучи милосердя»
(Зворушений глибоким роздумом) зі збірки «Хун Інь-4»
Люди, яких вона допомагає рятувати, перебувають у її енергетичному полі. Годинник на зап'ясті нагадує про дорогоцінний час, який минає. Зображена біля неї жовта троянда символізує надію, стійкість, мудрість та силу. Я закінчила картину незадовго до 13 травня, Всесвітнього Дня Фалунь Дафа. Фотографію картини розмістили на веб-сайті Мінхуей в день святкування Дня Фалунь Дафа. Назва картини «Милосердне серце».
Море страждання
Свою наступну картину «Море страждання» я написала на честь мовчазних страждань дітей практикувальників Фалуньгун, які загинули чи постраждали від переслідування. Деякі стали сиротами чи втратили своїх близьких. На картині зображені діти, що сидять на білих лотосах, що сягають горизонту. Дехто з них веселиться на Небесах. Я закінчила картину незадовго до 20 липня, готуючись до відзначення 19-ї річниці початку переслідування Фалуньгун. Того дня, коли я закінчила картину та вийшла на вулицю, я побачила в небі прекрасну веселку.
Живопис є частиною мого вдосконалення. Мені потрібно вкладати в картини своє серце, удосконалювати моє терпіння, Сіньсін та художні навички. У процесі створення картин я постійно шукаю чисті кольори, справжнє вираження та найкращу композицію. Сподіваюся, якщо завдяки моїм картинам люди зможуть краще зрозуміти Фалунь Дафа й отримати порятунок, значить моя робота не була марною.
Як і багато інших практикувальників, я також зрозуміла, що успіх нашої роботи залежить від удосконалення. Ми прийшли в цей світ з величезною відповідальністю — допомогти Вчителю врятувати всіх живих істот. Вчитель завжди поруч з нами, надихає та підтримує нас. Нам дали Закон, щоб вести нас у вдосконаленні, також нам дали потужну силу Праведних Думок, яку ми повинні використовувати.
Зміст Закону безмежно глибокий. Саме так я розумію це зараз, перебуваючи на своєму рівні вдосконалення.
Дякую, Вчителю! Дякую, товаришам по навчанню!
Всі матеріали, опубліковані на цьому веб-сайті, захищено авторським правом Minghui.org.
