(Minghui.org) До того, як я почала практикувати Фалунь Дафа в 1998 році, у мене було безліч проблем зі здоров'ям, зокрема запаморочення, ревматизм, невроз, проблеми зі шлунком та набряканням шиї.
Вийшовши заміж, я переїхала з холодної північної провінції до південного Китаю, де теплий клімат. Я не могла їсти жирну їжу, мене періодично нудило. Чоловік вирішив, що я знову вагітна. Турбуючись, що він втратить роботу, якщо народиться ще одна дитина, він повідомив про це свого начальника й отримав вихідний, щоб відвести мене на аборт.
Лікарка, яка робила операцію, не мала ні медичної освіти, ні будь-якого медичного досвіду. Вона стала лікарем завдяки своїм зв'язкам. Коли вона приймала пацієнтів або робила операції, ніколи не призначала жодних аналізів, а судила про необхідність операції лише за самопочуттям пацієнта та своїми спостереженнями.
За кілька днів до того, як мене змусили зробити аборт, вона подряпала матку іншої пацієнтки, що викликало сильну кровотечу в тієї жінки, й вона померла. Всього через 10 хвилин після початку операції у мене почалася рясна кровотеча. Побачивши, що в матці нічого немає, лікарка злякалася і сказала: «Ідіть додому! Приходьте, якщо кровотеча не зупиниться.
Після процедури я пролежала в лікарні більше ніж 20 днів, але мені не стало краще, а навіть гірше. Мені здавалося, що я ось-ось помру. Я попросила чоловіка підготуватися до похорону. Матка зрештою загоїлася, але живіт сильно надувся.
Як би погано я себе не відчувала, у мене були батьки, про яких треба було дбати, і дитина, про яку треба було піклуватися. Тому я мала працювати. На той час моє життя було дуже важким.
Моя доля змінилася
Минуло двадцять п'ять років. Моя дитина виросла, моя доля теж змінилася. На початку осені 1998 року мені пощастило дізнатися про Фалунь Дафа!
Я прочитала книгу «Чжуань Фалунь» за один раз і почала вивчати Фа та виконувати вправи з іншими товаришами по навчанню. Я також їздила в сільську місцевість зі співучнями, які давно займаються, щоб розповісти людям про Фалунь Дафа та показати їм вправи.
Якось о 10-й вечора, перебуваючи в напівсні, я побачила небесним оком божественну істоту в золотих обладунках. Він узяв мою ліву руку і перевірив пульс, а потім усунув усі мої хвороби, якими я хворіла понад 20 років. Прокинувшись, я зрозуміла, що Учитель Лі очистив моє тіло. З того часу я не хворію. Хоча тоді мені було вже за 50, я почувала себе так, наче мені 20 років.
Я була така щаслива й щиро вдячна милосердному Вчителю за те, що він мене врятував! Я вирішила від щирого серця слідувати за Фа Вчителя й повернутися в свій справжній дім.
Ми виступили на захист Фалунь Дафа на площі Тяньаньмень
В 1999 році всі у Китаї вже знали про Фалунь Дафа, а багато людей практикували цю систему. Із заздрощів до її популярності, колишній лідер КПК (компартії Китаю) розпочав переслідування Фалуньгун.
Є стара приказка: «Якщо батька обмовили, а син не захистив його, значить він поганий син». На початку вересня 1999 року ми з кількома місцевими товаришами по навчанню вирушили до Пекіна, щоб виступити на захист Дафа. На площі Тяньаньмень нас заарештувала поліція. Щоб не нашкодити родичам, ніхто з нас не назвав своїх імен та адрес.
Мене тримали у великій кімнаті разом з практикувальниками, які приїхали з усієї країни. Охоронці внесли до кімнати товариша по навчанню приблизно 30 років й поклали його на довгу лаву. Його катували жорстоко, що він не міг говорити, а тільки кричав. Коли ми побачили це, у багатьох з нас полилися сльози.
Однак ми підбадьорювали один одного, а пізніше нас відпустили. Ми й далі роз'яснювали факти про переслідування і підтверджували Дафа у нашому рідному місті.
Роз'яснення фактів працівникам поліції
О 9-й ранку ми стояли зі співученицею біля входу до школи й роздавали матеріали Дафа, щоб допомогти людям відмовитися від членства в КПК. Хтось повідомив про це, й нас відвезли до поліційної дільниці. Там я сіла в позу лотоса, відправила праведні думки, просячи Вчителя допомогти посилити мої надприродні здібності.
Поліціянти обшукали мою сумку, але знайшли лише збірку поезій «Хун Інь». Я забрала її говорячи: «Учитель наставляє нас бути добрими людьми, дотримуючись принципів Істина, Доброта, Терпіння. Коли я бачу, що комусь потрібна допомога, то одразу ж допомагаю, якщо можу. Якось я побачила молодого чоловіка, що лежить на вулиці. Я допомогла йому піднятися, запитала, що трапилося. Він сказав, що вмирає з голоду, не їв уже п'ять днів. Я принесла йому миску рисової локшини, але він був такий слабкий, що не міг її утримати, і я нагодувала його. Він щиро подякував та попросив залишити мої координати, пообіцявши розплатитися зі мною пізніше».
Я продовжила: «Я сказала йому, що він не повинен дякувати мені, нехай краще подякує нашому Учителеві. Я також подарувала йому оберіг із написом: „Фалунь Дафа несе добро!“ і „Істина, Доброта, Терпіння — праведні принципи!“ Я запитала скільки грошей йому потрібно на дорогу додому. На той час я не мала ні роботи, ні доходу. Він відповів, і я віддала йому гроші, які син дав мені на купівлю взуття».
Я також сказала: «Коли одного разу я розповідала людям правду, мене заарештували поліціянти. Я сказала їм, що практикую Фалунь Дафа, і Вчитель наставляє нас завжди ставити інтереси інших на перше місце, що ми й робимо».
Я додала: «Ви не звертаєте уваги на поганих людей, а заарештовуєте лише добрих, які роблять добро». Поліціянт відповів: «Робити добро? Я не знаю як це. Ми вміємо робити лише зло».
Під захистом Вчителя я зберегла свої праведні думки й не підписала жодного паперу. Поліціянти багато разів заарештовували мене, але щоразу я робила прорив завдяки своїм праведним думкам. Я ніколи не підписувала жодних гарантійних заяв.
Я вдячна Вчителю за те, що він наділив мене надзвичайними здібностями й допоміг піднятися у вдосконаленні. Я не знаю скільки зусиль доклав Вчитель, допомагаючи мені пройти цей шлях. Щоразу, коли я думаю про нього, на мене навертаються сльози.
Коли вибухнула пандемія Covid-19, я вирушила до центру ув'язнення, щоб передати нову статтю Вчителя «Розумність» практикувальникам, які були там ув'язнені. Моя сім'я і товариші по навчанню вважали мене сміливою, але я вірила, що Вчитель захистить мене, і я без проблем передам нову статтю. Я попросила Вчителя допомогти, і мені це вдалося.
Під час пандемії порятунок людей є терміновою справою. Ми з товаришами по навчанню й далі робимо все можливе для порятунку людей, а також старанно практикуємо!