Конференція Фа у Сінгапурі: Дивовижний досвід у процесі просування ЗМІ

Головна > Удосконалення > Конференції з обміну досвідом

(Minghui.org) Вітаю шановного Вчителя! Вітаю співучнів!

У липні 2020 року через вплив пандемії Covid місцева газета Epoch Times перейшла від безплатного розповсюдження газет до їх продажу. Ми з іншими практикувальниками шукали газетні кіоски, рекламували їх та продавали газети.

Знайомство з різними людьми

Коли я вперше почала шукати газетні кіоски, то не знала з чого почати. Після співпраці з практикувальниками я стала більш впевненою і поступово ми разом знайшли спосіб. Ми вивчили карту, де показано магазини. Потім йшли за картою і запитували в кожному кіоску. Деякі кіоски погоджувалися розмістити наші газети, а деякі — ні.

У процесі продажу газет ми зустрічали різних людей з різним ставленням до нас. Деякі лаяли чи ігнорували нас, а деякі вітали та підтримували. Це було справді схоже на те, що Вчитель написав у книзі «Чжуань Фалунь» про самовдосконалення під час поневірянь. Деякі люди були категорично проти газети Epoch Times. І відразу після цього я зустрічала людину, яка була дуже прихильною і доброзичливою.

Пам'ятаю, як одного разу, коли я продавала газети біля газетного кіоску, чоловік вказав на газету, а потім на мене і голосно вилаявся. Як тільки він перестав лаятись і відійшов, інша людина тут же купила у мене екземпляр. Мовчки він віддав гроші, взяв газету і пішов.

Учитель сказав:

«Я часто казав, що одночасно існують підтримка і непідтримка, віра і невіра, добрі люди й погані, істина і брехня — таке людство, це також є принципом взаємопородження та взаємознищення» («Лекція Закону на конференції Фа в Новій Зеландії»).

Щоб стабілізувати продажі в газетних кіосках, ми вибирали кіоски, розташовані в людних місцях, наприклад біля ринків. Я зустрічала багатьох читачів, яким подобалася серія статей «Грандіозний погляд на історію Китаю», і вони купували кожен номер нашої газети, щоби читати цю серію.

Люди прокидаються після того, як я змінюю свої уявлення

Я мала глибокий досвід під час цього процесу, і я зрозуміла, що коли наші уявлення змінюються, це викликає великі зміни в інших просторах. Якось увечері, готуючи газети для продажу наступного ранку, я поклала в сумку 20 екземплярів. Пізніше я подумала, що стільки продати не вийде, та й сумка була дуже важка. Я вийняла 10 екземплярів. Але, подумавши про це пізніше, я зрозуміла, що це було неправильно. Учні Дафа повинні мати праведні думки й не обмежувати себе, тому я поклала 10 газет знову в сумку. Коли я прокинулася наступного ранку, то почувала себе не дуже добре. Я не встала зарано і не зробила вправ, як планувала. У мене були дуже негативні думки, і я думала, що оскільки моє вдосконалення сьогодні погане, газети не будуть добре продаватися. Я відразу зрозуміла, що це була розумова карма та негативне мислення.

У машині я повторювала: «Чжу-іши має бути сильним» («Чжуань Фалунь»). У міру того, як я цитувала Фа, дискомфорт у тілі поступово слабшав і негативні думки в голові поступово зникали. Того ранку я продала 22 екземпляри газет, що було безпрецедентно (всі екземпляри, які я принесла, були розпродані, і я навіть допомогла господарці кіоску продати додатково). У міру того, як я розповідала кожній людині про пандемію, дедалі більше людей купували газети.

Власниця кіоску — індійка, і одна з її подруг прийшла поспілкуватися з нею. Я не розуміла, про що вони говорять. Через деякий час її подруга підійшла до мене, дала долар і купила екземпляр газети. Я подивилася на неї з цікавістю, тому що тоді я продавала Epoch Times тільки китайською мовою. Вона сказала мені англійською: «Я підтримую правдиві повідомлення про Covid-19!» Виявилося, що власниця кіоску почула, що я говорю про пандемію, і розповіла про це своїй подрузі. Подруга взяла газету і швидко віддала китаянці, що проходила повз. Оскільки вона не вміє читати китайською, то купила газету, щоб підтримати мене.

Того ранку ставлення людей, які купували в мене газети, дуже відрізнялося від колишнього. Їхня сторона, здавалося, прокинулася. Раніше, коли вони бачили газету, то просто махали руками й не хотіли її брати, але того ранку вони купували у мене газети. Власниця кіоску пожартувала з покупцем, який купив газету: «Я продаю цю газету щодня. Ви купуєте газету не в мене, а в неї! Власниця запитала мене: «Чому вони купують у тебе після того, як ти сказала кілька слів? Я вивчила слова, які ти кажеш, але чому вони не купують у мене?» Вона була дуже спантеличена. Цей газетний кіоск зазвичай продавав лише одну чи дві наші газети кожного номера. Після успішного просування власниця спромоглася продавати близько 10 газет кожного номера.

Біля будинку з державним житлом багато газетних кіосків, але мало людей. Щоб рекламувати продаж газети, ми ходили будинками, щоб розповідати про неї. Якось ми з практикувальником підійшли до будинку, і одна жінка була дуже агресивна до нас і голосно лаялась. Я запитала практикувальника, можливо, треба спочатку відійти, щоб відправити праведні думки, але практикувальник сказав: «Продовжмо!»

Потім ми зустріли побожного християнина. Його син відчинив нам двері. Він сказав, що чув про газету Epoch Times, і що його мати щодня читає газету англійською мовою. Він швиденько попросив матір підійти. Вона радісно сказала: «Я читаю Epoch Times в Інтернеті щодня» — і запитала, чи газета пов'язана з Фалунь Дафа.

Я пояснила, що Epoch Times є засобом масової інформації. Багато людей вважають за краще ходити до шкіл, якими керують християни, тому що вірять, що люди з вірою є високоморальними, і це заспокоює їх. Так само практикувальники Фалунь Дафа є людьми, що самовдосконалюються, і газета видається самовдосконалювальниками, їй можна довіряти. Вона повністю зі мною погодилася. Я раптом зрозуміла, що якщо ми будемо просто сліпо роз'яснювати людям правду, деякі люди, особливо побожні вірянини, не слухатимуть нас, бо вони довіряють своїм переконанням. Однак ця жінка читає Epoch Times щодня і, природно, дізналася правду про Дафа.

Іншим разом один чоловік вказав на комп'ютер у своїй кімнаті, сказавши: «Бачите, що я дивлюся». Стоячи у дверях, ми могли бачити екран комп'ютера в кімнаті. Виявилося, що він дивився програму NTDTV ведучого Лі Муяна. Так ми дізналися, що у Сінгапурі багато глядачів NTDTV і читачів Epoch Times.

Робимо крок назад

Я часто зустрічаю тих, хто критикує Epoch Times. Один чоловік раніше розміщував рекламу у цій газеті, але пізніше йому не сподобалося те, що там критикують КПК. Він вважав, що компартія має рацію. Ми йому розповіли правдиві факти, але він не прийняв пояснень і наполягав на своїй точці зору.

Чоловік ставав все більш неспокійним і сердитим. В цей час ми стояли перед його будинком, і я не знала, як бути: йти було негарно, але й продовжувати розмову не мало сенсу. Він був дуже знервованим і дуже не люб'язно ставився до газети і до нас.

Я подумала, що ми маємо зробити крок назад. Тому я ввічливо сказала йому: «Це доля, що ми зустрілися сьогодні. Якщо наші слова образили вас, будь ласка, вибачте нам». Несподівано, як тільки я сказала це, чоловік раптом склав долоні разом і попросив вибачення: «Я теж. Якщо я образив вас, будь ласка, вибачте мені!» Він продовжував перепрошувати перед нами. Я раптом зрозуміла, що означає зробити крок назад!

Вчитель влаштував так, що я зустріла людей з напередвизначеністю

Відійшовши від будинку цього чоловіка, ми зустріли молоду китаянку. Практикувальники розповіли їй правду про Фалуньгун. Коли вона була в Китаї, то прочитала книгу «Дев'ять коментарів про комуністичну партію» і знала, наскільки партія погана і з яким нещастям зіткнулися учні Дафа в Китаї. Коли ми згадали про переслідування, вона заплакала. Я зрозуміла, що вона дуже добра і розуміє правду про Дафа і переслідування. Тому я розповіла їй про книгу «Чжуань Фалунь». У мене в сумці була книга «Чжуань Фалунь», і я запропонувала її китаянці. Вона схвильовано прийняла книгу і сказала, що купить її якнайшвидше і поверне мені мою.

За кілька днів вона зв'язалася зі мною, щоб повернути книгу. Коли ми зустрілися, вона сказала, що після зустрічі з нами того дня вона сподівалася, що дві сусідки, які живуть з нею, зможуть відвести її до книгарні, щоб купити книгу. Вона рідко виходить на вулицю, окрім роботи, тому не знає, як дістатися до книгарні. Однак ці дві китаянки дуже чинили опір, категорично заперечували проти Дафа і не хотіли, щоб вона починала практикувати. Вони відмовляли її цілий день. Їй нічого не залишалося, як піти самій. Дивно, але після тривалих пошуків вона знайшла книгарню та купила книгу «Чжуань Фалунь». Дівчина дуже щаслива і читає книгу, коли має час. Оскільки читати в гуртожитку незручно, вона спускається вниз, щоб вивчати Фа. Ми порадили їй піти на майданчик для занять, і вона погодилася!

Коли ми знову зустрілися, вона сказала, що Дафа приголомшливий! Виявилося, що її дворічний син перебуває у Китаї, і про нього піклується її мати. Однак він мало говорив, навіть коли досяг віку, в якому діти повинні вже говорити. Вона завжди дуже турбувалася через це. Але незабаром після того, як вона прочитала Закон, їй наснився сон, у якому син заговорив із нею. Пізніше, коли вона зателефонувала додому, мати сказала: «Твій син останнім часом дуже добре говорить, і він багато чого навчився». Вона зрозуміла, що то була карма сина, і Вчитель допоміг йому, бо вона почала практикувати Фалунь Дафа. Вчитель каже, що коли одна людина практикує Фа, вся родина отримує користь!

Ще один збіг: я згадала, що вперше зустріла цю дівчину у вівторок. У неї зазвичай на вівторок випадає вихідний. Того дня, у вівторок, вона виявилася вдома сама. Ми стояли біля дверей і довго розмовляли. Якби ми не пішли з газетами у вівторок, то могли б з нею не зустрітися. Здається, все було заплановано.

Під час пошуку газетних кіосків і продажу газет практикувальник їде машиною, а ми вчотирьох чи п'ятьох ходимо разом і шукаємо кіоски. Зазвичай знаходимо чотири газетні кіоски, незалежно від того, скільки часу ми витратили. Це було неймовірно. Якийсь час ми щоразу знаходили по чотири газетні кіоски. Практикувальники говорили, що ми маємо прорвати ситуацію, щоб знайти п'ять газетних кіосків. Того дня ми справді знайшли п'ять. Але коли ми закінчили пошук п'ятого, у нас виникли проблеми. В результаті знайшли лише п'ять. Раніше щоразу, коли ми з практикувальником йшли пішки, щоб знайти газетні кіоски, то незалежно від того, наскільки шлях був довгим чи коротким, ми вдвох завжди знаходили два кіоски. Число практикувальників та газетних кіосків фактично збігалося.

Деякий час я продавала газети разом із практикувальником. Зазвичай ми працювали разом, і я виявила, що ми продаємо вдвічі більше газет, ніж я продаю сама, і витрачаємо вдвічі менше часу, ніж поодинці. Це також неймовірно. Я зрозуміла, що ті, хто нас підтримує, також є особливими людьми і заплановані Вчителем, попри те, що старі сили різними шляхами блокують нас. Я розумію, що коли практикувальники співпрацюють, результат буде набагато потужнішим, ніж в однієї людини. Є така приказка: «Одне дерево ще не ліс».

У процесі пошуку газетних кіосків та продажу газет я зрозуміла: «За вдосконалення відповідаєш ти, за Гун відповідає Вчитель» («Чжуань Фалунь», перша лекція).

Насправді нам просто потрібно докласти трішки зусиль, ворушити ногами, руками та відкривати рота. Насправді все робить Вчитель. Він приводить до нас певних людей.

Моя дитина

Довгий час мені було важко тримати Сіньсін в стосунках з дитиною. Дитина впливає на мої емоції. Коли син поводиться добре, я щаслива. Коли він неслухняний, то не можу вберігати Сіньсін. Інші практикувальники нагадали мені, що я надто прив'язана до нього, але я цього не усвідомлювала.

Одного разу, коли я розмовляла телефоном з практикувальницею, вона сказала, що я надто прив'язана до своєї дитини. У цей момент я раптом зрозуміла, що насправді живу у маленькому світі. Дитина займала весь мій простір. Я жила у світі своєї дитини. І я раптом зрозуміла, що якщо не зможу відпустити пристрасть до дитини, то не зможу вибратися з цього маленького світу та не зможу займатися іншими справами. Я сказала собі, що маю відпустити турботи й тривоги про дитину і зайнятися чимось більш значущим.

Поклавши слухавку, я сіла у медитацію. Довгий час під час медитації я перебувала у сонному стані, але не усвідомлювала цього. У середині медитації я спробувала випрямитись і зберегти ясність свідомості. У цей момент тіло раптом затремтіло. З мого тіла вирвалася якась постать. Я бачила цю форму лише із заплющеними очима. В той час я виявила, що зробила великий прорив і перестала відчувати сонливість в медитації. Я стала раціональнішою і можу контролювати свою демонічну природу. Хоча буває я злюсь, але порівняно з минулим можу контролювати свої емоції. У минулому я була повністю під контролем демонічної природи й не могла тримати Сіньсін.

До того ж, водночас із тим, як я продовжую вдосконалюватися і більше вивчати Фа, все більше й більше усвідомлюю цінність Дафа, а також розумію серйозність вдосконалення. Я сподіваюся, що зможу подолати всілякі людські уявлення та перешкоди, асимілюватися з Дафа, добре робити три справи, виконати свою доісторичну обітницю, бути старанною та повернутися додому з Учителем.

Дякую, Вчителю! Дякую вам, співучні!

(Статтю подано на Сінгапурську конференцію Фа 2022 року з обміну досвідом в удосконаленні)