Войовнича в минулому, я тепер прагну бути гідною милосердного порятунку Вчителем

(Minghui.org) Після того, як 2006 року я народила дитину, у мене розвинулася неврастенія. Я зверталася по медичну допомогу в різні місця, але стан не покращувався. Якось я пішла до старшої сестри, щоб переглянути відеолекції Вчителя. Вчитель відрегулював моє тіло, і я нарешті змогла заснути. Я була в нестямі від радості. Із цього моменту я почала практикувати Фалунь Дафа.

Поліпшувати характер

Я погано поводилася до того, як почала практикувати Фалунь Дафа. Під час сварок із мамою я вказувала їй пальцем на чоло й ображала її. Ще в мене була звичка брехати, і я робила все можливе, щоб отримати те, що хотіла. Я нікого не поважала й часто перебивала всіх, перш ніж вони встигали договорити. Я була егоїстична й зосереджена на особистих інтересах. Я докладала всіх зусиль, щоб відшкодувати навіть найнезначнішу втрату.

Після початку практики по Фалунь Дафа я зрозуміла, наскільки погано поводилася. Я зрозуміла необхідність стримувати себе відповідно до принципів Істина, Доброта, Терпіння. Одного разу я купувала вугілля, і продавець назвав ціну 1,25 юаня. Я скоса глянула на нього й холодно сказала: «Округліть це». Продавець вигукнув: «О, Боже мій, ви досить напориста!» Я була вражена і відразу визнала: «Вчителю, я не права».

Раніше мені були властиві впертий дух суперництва, недружній тон і схильність до самоствердження. На мене сильно вплинула культура компартії Китаю. Особливо важко було позбутися звички говорити недоброзичливим тоном. Багато разів, навіть маючи хороші наміри, з моїх губ зривалися грубі слова. Попри труднощі з культурою мови, я докладала всіх зусиль, щоб стримувати себе і прагнула досягти більшого. Я розуміла, як важливо не злитися, зберігати Сіньсін і усвідомлювати, коли тон підвищується. Я навчилася стримуватися.

Я виявила, що, вивчаючи по три лекції на день, відправляючи праведні думки й роз’яснюючи правду, я стала м’якшою і спокійнішою.

Я навчилася позбуватися пристрастей до особистої вигоди. Якщо щось не належало мені, я не прагнула цього. Раніше я насилу контролювала свою мову, часто говорила, не подумавши. Однак, у міру просування у вдосконаленні, я виявила, що після усунення пристрастей до особистих інтересів у мене зникло прагнення бездумно говорити.

Пройти через випробування життям і смертю

З дитинства я страждала від дерматиту — свербіж від пояса до литок був такий сильний, що, здавалося, краще б померти. Після того, як я почала практикувати Фалунь Дафа, я стала бачити в інших просторах поганих сутностей, схожих на личинок. Я відправляла праведні думки, щоб знищити їх, і поступово мій стан покращився.

Я подарувала своєму племіннику, який працював таксистом, книгу «Кінцева ціль комунізму». Він залишив книгу в машині і хтось доніс на нього. Понад 12 співробітників місцевого відділення поліції прийшли до мене додому, щоб заарештувати мене.Мене відвезли в лікарню на обстеження, і я роз’яснила їм правду. Я попросила поліціянтів і лікарів не брати участь у переслідуванні й пам’ятати: «Фалунь Дафа несе добро. Істина, Доброта, Терпіння — праведні принципи! (кит. Фалунь Дафа хао. Чжень, Шань, Жень хао)». У мене виявили анемію. Я не відповідала критеріям центру ув’язнення, тому мене відмовилися прийняти. Поліціянти відвезли мене до іншої лікарні. Там вони домовились із лікарем, і він видав підроблені результати аналізів. Мене відвезли до ізолятора.

На третій день у мене почалася менструація. Серед ночі я раптом відчула, як щось пронизало живіт. Біль був нестерпним. Лікар прописав ліки, але я відмовилася їх приймати. Співкамерники бачили, як мені боляче, і вмовляли прийняти ліки. Я сказала: «Не прийматиму. За мною наглядає Вчитель». Я виконувала вправи і відправляла праведні думки. Коли біль ставав сильним, я зверталася по допомогу до Вчителя. Я також зверталася до тієї істоти, яка завдавала мені страждань: «Будь ласка, прийми Дафа. Якщо ти й далі втручатимешся, то будеш знищена». Зрештою, хвороботворна карма, що проявилася у вигляді болісної менструації, зникла.

Одного дня я була одна вдома. О шостій вечора, відправляючи праведні думки, я раптом відчула, що в мене оніміла голова. Близько сьомої години я лягла спати і, як тільки вимкнула світло, мене вирвало через рот і ніс, і я знепритомніла. Між восьмою годиною вечора й північчю я зрозуміла, що покинула цей світ. В іншому просторі я побачила істот, які не мають людської форми, з довгими ногами, схожими на комах. У мене була лише одна думка: «Без згоди Вчителя ніхто не зможе мене забрати!» Я пережила ніч, повторюючи про себе цю фразу.

Наступного ранку о шостій годині я захотіла зателефонувати співучениці. Телефон лежав поруч із подушкою, але я не могла знайти в собі сили дотягнутися до нього. Після довгих зусиль мені вдалося його дістати й подзвонити їй. Практикувальниця сказала, що в неї відкрито небесне око, і вона побачила, що я померла. О 9 годині ранку вона приїхала до мене додому. Я насилу змила із себе блювотні маси й за допомогою Вчителя встала, щоб відчинити двері. Але я навіть не пам’ятаю, як мені це вдалося зробити. Практикувальниця запитала: «Як ти почуваєшся?» Я відповіла: «Я відчуваю, що мене немає в цьому світі».

Я почула голос: «Коли ти лежиш, ти просто людина; коли ти сидиш, ти — Бог». Я підклала подушку під лікоть і сіла. Коли о четвертій годині до мене знову прийшла практикувальниця, я сказала: «Я повернулася з іншого світу».

Третього ранку я виконала вправи, хоча все ще відчувала слабкість. Повністю я відновилася за три-чотири дні.

Учитель завжди дає настанови і веде до просвітлення

Якось в іншому просторі я побачила, що їду на білому коні і спускаюся у світ людей. Я була маленькою дівчинкою років десяти; ліворуч від мене сидів літній чоловік. Попереду мчали два коні з крилами. Раптом я опинилася в темному провулку і спустилася до Трьох Сфер.

Коли я прийшла у світ людей, то твердо вирішила не дозволити «брудним речам» поховати мене. Я побачила, як Учитель помістив мене у величезне море, щоб очистити; довкола мене було багато співучнів. Я сказала: «Вчителю, я не зможу це зробити одна у величезному морі людства». Якийсь голос наказав мені почекати. Потім Учитель розпорядився, щоб зі мною був мій чоловік.

Коли чоловік підписав гарантійну заяву, щоб мене звільнили після арешту, я плакала й питала: «Учитель, де я припустилася помилки у вдосконаленні, яка змусила чоловіка підписати цю заяву?» Вчитель зазначив: «Це для того, щоб твій чоловік отримав Дафа». Згодом чоловік почав практикувати Фалунь Дафа. На шляху вдосконалення чоловік як практикувальник виявляв безмежне терпіння до мене й поступався у всьому. Коли я відчувала труднощі у вдосконаленні, чоловік говорив: «Щоб по-справжньому добре вдосконалюватися насамперед ти маєш удосконалюватися вдома. Інакше це не справжнє вдосконалення». Коли мене заарештували, чоловік активно намагався мене врятувати. Він справжній практикувальник. Завдяки вдосконаленню я навчилася не нав’язувати йому свою волю.

Коли я виконую другу вправу, мені зрозумілі деякі принципи Фа. Виконуючи другу вправу впродовж години, я почуваюся дуже комфортно — музика проходить через кожну клітинку мого тіла. Коли я виконую третю вправу, я вже не відчуваю свого тіла. Це неймовірні відчуття!

Уві сні я побачила відкриті Небеса й учнів 3–4 класів, що йдуть до школи. Я була в першому ряду.

Під час випробування життям і смертю я бачила, як Учитель особисто захищав мене. Я це бачила ясно. Коли Вчитель очищав моє тіло, я спостерігала за тим, як він відкриває мої груди й перевертає моє серце, очищуючи його шар за шаром. Нарешті, стоячи поруч із Вчителем, я побачила, що моє серце дуже, дуже чисте й біле.

Під час усунення хвороботворної карми в мене не було сил навіть випити води. Однак я ніколи не думала про хворобу й не шукала допомоги в інших. Я була створена Вчителем, і доки Вчитель піклується про мене, я ніколи не визнаю існування старих сил. Іноді проходити ці випробування надзвичайно важко. Уві сні якась істота сказала мені: «Більше не вдосконалюйся, це занадто складно». Я взяла в руки книгу «Чжуань Фалунь» і відповіла: «Ні, я буду твердо вдосконалюватися до кінця, я буду слідувати за Вчителем до самого останнього моменту». Ця істота подивилася на мене й пішла.

На кожному моєму кроці Вчитель захищає мене й направляє на шляху вдосконалення. Хоча на цьому шляху я зазнала і зльоту, і падіння, Вчитель ніколи не залишав мене. Тільки постійно вивчаючи Фа, я можу звільнитися від усіх пристрастей. Я буду співвідносити з Фа кожну свою думку й кожну мить удосконалювати себе, і жити так, щоб бути гідною милосердного порятунку Вчителем.