(Minghui.org) Мені 80 років і я практикую Фалунь Дафа. Хочу розповісти вам про дивовижну подію, яка сталася зі мною нещодавно.

Падіння на пішохідному переході

Якось у листопаді 2022 року я поспішала перейти вулицю пішохідним переходом до того, як загориться червоне світло. Несподівано я невдало впала. Мені здалося, що я ось-ось знепритомнію, але відразу згадала, що я практикувальниця Фалунь Дафа, й зі мною все буде гаразд. Я повільно підвелася.

Поруч опинилася дівчина, яка допомогла мені встати. Мені було дуже боляче йти, тому я мусила присісти на бордюр. Я постійно нагадувала собі, що я практикувальниця Дафа. Я подумки просила Вчителя допомогти мені. Обережно підвівшись, роблячи крок за кроком, я дісталася до під'їзду свого будинку. Коли я хотіла спертися на поручень, щоб піднятися нагору, то зрозуміла, що не можу підняти ліву руку від жахливого болю. Тоді я, спираючись правою рукою на стіну, повільно піднялася до своєї квартири.

Множинні переломи

Коли я подивилася на себе в дзеркало, то побачила, що ліве плече нижче правого: схоже, воно було вивихнуте. Я подумала, що просто піду до лікарні, лікар вправить плече, і я зможу виконувати вправи Фалунь Дафа.

Я проживаю сама, мій чоловік помер кілька років тому, а всі діти роз'їхалися. Зі мною до лікарні пішла подруга. Лікар, подивившись рентгенівський знімок, сказав, що маю перелом верхньої частини лівої руки в кількох місцях. Він сказав, що з огляду на мій вік мало що можна зробити, крім того, як приймати ліки, знерухомити руку та дати їй зростися самій. Я сказала своїй подрузі, що лікуватимуся вдома, й пішла з лікарні, не отримавши ніякого лікування.

Рука зажила за 45 днів

Я не стала розповідати своїм дітям про те, що сталося, бо не хотіла їх турбувати. Я згадала, що читала історію про те, як одному практикувальнику Фалунь Дафа зламали ногу в кількох місцях, коли його катували у в'язниці. Тюремний лікар не став вправляти зламану кістку і просто наклав гіпс на ногу. Попри страшенний біль, практикувальник продовжував виконувати сидячу медитацію зі схрещеними ногами. У результаті нога загоїлася без жодних наслідків. Я сказала собі, що ми з ним практикуємо одне й те саме вчення та маємо одного й того самого Вчителя. Якщо він зміг це зробити, то я зможу також.

Ліва рука боліла в будь-якому положенні, а все тіло тремтіло від болю. Я не могла лежати, могла тільки сидіти, притулившись до стіни. Я продовжувала безперервно повторювати: «Фалунь Дафа несе добро; Істина, Доброта, Терпіння – праведні принципи» (кит. Фалунь Дафа хао, Чжень Шань Жень хао), потім засинала. Коли я прокидалася від болю, продовжувала повторювати ці фрази.

Всупереч перелому руки, я продовжувала передавати іншим практикувальникам інформаційні матеріали, у тому числі тижневик Minghui. Читання Тижневика Minghui стало для нас основним зв'язком із сайтом Minghui, оскільки більшість із нас не можуть виходити на сайт зі свого комп'ютера. Одна практикувальниця живе далеко, і мені доводилося добиратися до неї автобусом. Мені було нелегко, але з допомогою Вчителя я впоралася.

Інші практикувальники приходили до мене додому, щоб забрати матеріали. Побачивши, що моя ліва рука стала фіолетового кольору, вони приносили мені булочки та пельмені на пару. Їхня доброта придавала мені сил.

Через біль я через силу виконувала вправи. Але я сказала собі, що маю сумлінно продовжувати. Мені потрібно робити вправи, щоб змінити своє фізичне тіло. Я спробувала робити вправи тільки правою рукою, але біль все одно був нестерпним. Я нагадувала собі, що Вчитель спостерігає за мною, що маю продовжувати. Через десять днів я могла вже трохи поворухнути лівою рукою. Тоді я почала виконувати вправи обома руками, хоча ліва рука ще не повністю підіймалася. Поступово ліва рука почала краще рухатися та рухи стали точнішими.

Через 45 днів моя ліва рука була повністю в порядку. У той день, коли я змогла повністю підняти ліву руку під час виконання другої вправи, я не могла стримати сліз.