Щодня впродовж 20 років я намагаюся добре робити те, що маю робити

(Minghui.org) Якось 1998 року, коли я відвідував храм у Сіднеї, мою увагу привернула книга «Чжуань Фалунь», що лежала на столі. Я взяв цю книгу тому, що маю двох друзів, які були редакторами цього видавництва. Я приїхав із Пекіна і брав участь у русі «Четвертого червня». Я глибоко розумію злу природу компартії Китаю (КПК), тому не міг повірити, що партія дасть змогу опублікувати книги, присвячені вдосконаленню. Ці думки мало не позбавили мене можливості отримати Фа.

Після повернення додому я взяв у руки «Чжуань Фалунь» і не міг відірватися, прочитавши її за один присід. Я був вражений і важко міг повірити в те, що читав; моє хвилювання неможливо описати словами. Я хотів побачити Вчителя і зв’язався з друзями в Пекіні. Я дізнався, що в Пекіні всюди є місця практики, але Учитель більше не проповідує Фа. Я не знав, що в Сіднеї люди практикують Фалунь Дафа (Фалуньгун) і не знав, де я можу навчитися вправ. На жаль, я не пошукав це в інтернеті. Мої думки знову зупинили мене. Я думав, що розмістити буддійські вчення в інтернеті неможливо.

Тоді я відчував себе дуже пригніченим і не знав, як вивчати Фа, і лише зрідка заглядав у книгу. Тепер я думаю, що, якби хтось із практикувальників був поруч і підбадьорював мене, це дійсно дуже допомогло б. Я витратив так кілька місяців, поки наприкінці 1998 року не побачив у газеті оголошення одного практикувальника. Я зв’язався з ним і приєднався до місцевої групи вивчення Фа. Я почав регулярно практикувати.

Ні про що, крім Фа, я не думав, хоч і не був упевнений у тому, що зможу пройти через випробування й негаразди. Вчитель дозволив мені здобути дивовижний досвід за 25 років удосконалення.

Невдовзі після початку занять Фалунь Дафа я зміг просидіти в позі повного лотоса пів години. Коли я намагався прорватися і просидіти в позі лотоса одну годину, мені не вдавалося. Я медитував довше, коли ноги не боліли й менше, коли ноги боліли. Я відчув, що це неправильно, і поставив собі за мету. Я вирішив сидіти на п’ять хвилин довше, ніж міг. Хоч би як сильно боліли ноги, я не здавався. Якось ноги почали боліти задовго до призначеного часу. Я не здавався, але біль посилювався з кожною секундою. Я почав потіти, тіло тремтіло, але я не опускав ноги. У критичний момент, коли я вже не міг терпіти, біль раптом зник. Я відчув себе так комфортно й чудово. Я зрозумів, що Вчитель зі мною і дбає про мене.

Хоча я нічого не бачив небесним оком, і мені нічого не снилося, цей досвід подвоїв мою впевненість у вдосконаленні. Я знаю, що немає такого випробування, яке я не міг би пройти, якщо захотів його пройти. З того часу, як я почав практикувати Фалуньгун, у мене з’явилася звичка вивчати Фа, схрестивши ноги.

Роз’яснення правди

Мирне звернення «25 квітня» в Пекіні відбулося за кілька місяців після того, як я почав практикувати Фалунь Дафа. Я відвідав Конференцію з обміну досвідом у Сіднеї. Мені пощастило побачити Вчителя. Незабаром після цього, 20 липня, розпочалося переслідування. Практикувальники розпочали вдосконалення в період Виправлення Законом. Я двічі їздив до Пекіна. Уперше я поїхав, щоб пояснити правду родичам і друзям. Вдруге я поїхав до Чжуннаньхай, комплексу центрального уряду КПК. У поліційній дільниці я зустрів молодого місцевого практикувальника. За кілька років я побачив його в одному зі ЗМІ. Нині він добре відомий серед практикувальників. Дивно, наскільки сильним є зв’язок між практикувальниками. Нам справді треба цінувати цей особливий час.

Після того, як КПК депортувала мене назад до Сіднея, я почав підтверджувати Фа в Австралії. Тоді практикувальники погано взаємодіяли в роз’ясненні правди. Більшість із нас робили це індивідуально. Дехто об’єднався, щоб після роботи з понеділка по п’ятницю виконувати вправи й роз’яснювати правду людям біля міської ради. Я провів там два роки за будь-якої погоди. Практикувальників мало, й іноді я був єдиним.

Тоді ми перебували під величезним тиском. Ми зустрічали найрізноманітніших людей і зазнали холоду людських сердець. Тепер навколишнє оточення зовсім інше. Але тоді зло керувало деякими поганими істотами, щоб ті створювали перешкоди. Однак Учитель організував, щоб багато людей приходило вивчати вправи й підтримати нас. Відбувалися дивовижні події.

На мене справили велике враження деякі із цих новачків. Вони багато не говорили. Вони прийшли, сіли в повний лотос із самого початку й сиділи так до кінця. Здавалося, вони вже знають, як робити жести руками. Вони були один раз, але більше не приходили. Я був дуже спантеличений. Пізніше з лекцій Вчителя я дізнався, що вони спустилися на землю з гарною природною основою.

Працюючи у «Великій Епосі» понад двадцять років

Після народження дітей у мене було багато роботи вдома, і не було вільного часу, щоб виходити на вулицю й розповідати людям про Фалунь Дафа. У цей час у Сіднеї було відкрито офіс ЗМІ «Велика Епоха». 2003 року я почав працювати для цього ЗМІ з дому.

Ніколи раніше я не думав, що колись писатиму статті. У юності мене часто карали за те, що я погано писав твори. Я почав із нуля, навчаючись самостійно: шукав матеріали, знаходив інформацію, ілюстрації, писав статті, верстав і публікував в інтернеті. Усе, від початку до кінця, я робив сам. Взагалі, кожен практикувальник має різнобічні навички. Я пропрацював у ЗМІ «Велика Епоха» понад 20 років.

У нас четверо дітей, але батьки нам не допомагали. Члени сім’ї не практикують Фалунь Дафа. Життя не може бути відокремлене від грошей. Для істинного практикувальника неважко байдуже ставитися до грошей, але навколишні люди думають інакше. І, зрештою, тиск повернувся до мене. Щодня був схожий на битву, але це було гарне середовище для вдосконалення.

Щоб все добре збалансувати, я став таксистом. Коли я не працював у газеті, я працював таксистом по 12 годин на день. У мене не було відволікаючих чинників, я просто водив машину, пояснював правду пасажирам і заробляв гроші.

Водити таксі було однаково, що бродити в суспільстві, як чернець. Я зустрічав найрізноманітніших людей. У мене з’явилося глибше розуміння того, що сказав Учитель про природність. Я зіткнувся з багатьма чудовими речами.

Якось зустрів людину, яка шість місяців працювала у звичайному суспільстві, а решта шість місяців удосконалювалася в горах. Я зустрічав багато людей, чиє небесне око було відкрите і вони хотіли знати правду. Люди з передвизначеним зв'язком приходили послухати правду й залишалися в моєму таксі понад пів години. Багато людей було зворушено до сліз, слухаючи роз’яснення правди.

Я мав мало вільного часу, і я довгий час не міг відвідувати місцеві заходи. Багато практикувальників турбувалися про мене й переживали, чи не відстаю я у вдосконаленні. Я запевняв їх, що і далі практикую. Сенс мого життя лежить на цьому шляху, і я обов’язково завершу цей шлях. Коли діти підросли, умови для вдосконалення стали кращими. У мене з’явилося більше часу для спілкування зі співучнями.

Деякі практикувальники питали мене, як я вистояв і пропрацював у Великій Епосі 20 років. Я не відчував, що намагався виявити наполегливість. Навпаки, я вважав, що це моя відповідальність, мій життєвий шлях і сенс існування. У мене не було жодної думки про те, щоб здатися. Насправді я дуже вдячний Великій Епосі. Участь у цьому проєкті дала мені можливість не розслаблятись, бо газета має виходити вчасно.

Роз’яснення правди через соціальні мережі

Після того, як вибухнула пандемія COVID, практикувальників закликали роз’яснювати правду через соціальні мережі. Спершу мені це було нецікаво. Пізніше одна співучениця поділилася досвідом під час вивчення Фа у великій групі й сказала, що це займає лише п’ять хвилин щодня. Так я приєднався до команди з просування в соціальних мережах. Однак я зрозумів, що п’яти хвилин недостатньо, якщо ми хочемо досягти хороших результатів. Я використав просту функцію обміну лише якийсь час, і вона не дала добрих результатів. Потім я перейшов на рекламне просування. Десятки співучнів приєдналися до цього проєкту й досягли хороших результатів. Незабаром у нас виникли перешкоди. Головні сторінки й наші облікові записи майже всі було заблоковано. Роботу проєкту було паралізовано.

Але я відчував, що таке просування дуже ефективне, тому не здавався. Я почав із того, що зробив головну сторінку й сам завантажував відеоролики. Спочатку було складно. Мій обліковий запис заблокували без жодної причини. Я питав поради в досвідчених практикувальників. Усі вони хитали головами й не могли запропонувати жодного рішення.

Але я однаково не здавався. Я почав відправляти праведні думки впродовж тривалого часу. Щоразу це було схоже на битву, і я навіть сильно пітнів. Зрештою, ситуація стабілізувалася. Я зміг проводити на цій платформі п’ять хвилин щодня і охопити безліч людей. Я був щасливий бачити, що так багато живих істот дізналися про Фалунь Дафа, і відчував, що мої зусилля того варті.

Потім я представив цей проєкт місцевим практикувальникам у групі вивчення Фа. До нього приєдналося ще більше практикувальників. Ми досягли найкращих результатів. Через два роки наш відеоролик, який знайомить із Фалунь Дафа, переглянуло понад 24 мільйони людей. Головна сторінка досягла 100 мільйонів відвідувачів.

Я вперто йтиму цим шляхом, тому що вважаю його ефективним. Зараз багато практикувальників приєдналися до проєкту в соціальних мережах. Будь-які проєкти з роз’яснення правди матимуть ті самі проблеми. Щоб урятувати живі істоти, нам потрібно робити прориви крок за кроком. Коли ви нарешті здійсните прорив, то дійсно виявите:

«Блукавши довго серед гір, натрапив раптом на тінисті верби і яскраві квіти. І, врешті-решт, — попереду село» («Чжуань Фалунь», лекція дев’ята).

Тільки постійно вивчаючи Фа, я можу асимілюватися з Фа

Мені є що сказати, і я міг би навіть написати книгу про вдосконалення, займаючись ним понад 20 років. Насправді кожен практикувальник міг би написати книгу, чудову книгу, яка докладно описує їхній серцевий шлях до Божественності.

Я зміг пройти цей шлях завдяки Фалунь Дафа. Вчитель майже в кожній лекції нагадує нам про необхідність більше й краще вивчати Фа. Я хотів би поділитися своїм розумінням важливості вивчення Фа. Чи знаєте ви, наскільки великий Всесвіт? Те, що ми можемо собі уявити про його розміри, це лише порошинка. Він величезний настільки, що жодна людина не може його описати. Ті, хто має людські тіла в період Виправлення Законом, належать до високих рівнів. Практикувальники Дафа належать до ще вищих рівнів. Скільки рівнів нам потрібно подолати, перш ніж ми зможемо повернутися до своїх справжніх домівок?

Скільки секунд у 25 роках? Майже 800 мільйонів секунд. Допустимо, ми проходимо один рівень за одну секунду. Ви подумаєте, що я перебільшую? Це лише метафора. Коли ми досягаємо певного рівня, відокремлюється та частина, яка вже асимілювалася з Фа. Інші частини ще не асимілювалися з Фа. Тому важливо і далі вивчати Фа й розуміти Фа. Щоденне вивчення Фа дуже важливе. Я вивчаю Фа щодня незалежно від того, наскільки зайнятий.

Дивитись у себе стає звичкою

Вивчення Фа означає асиміляцію з Фа, яка спрямовує наше вдосконалення. Що найскладніше у вдосконаленні? Різні практикувальники дають різні відповіді. Для мене найскладніше — це позбутися пристрастей, яких я не усвідомлюю. Якщо я не розумію, що це неправильно, як це можу виправити?

Вчитель дбає про нас на шляху нашого вдосконалення. Бог не скаже нам, у чому наші проблеми, але дає нам підказки. Я розглядаю ці натяки як божественну мову й спосіб спілкування. Таке спілкування дозволяє нам розпізнати наші людські серця. Це те, що ми зазвичай називаємо «дивитися в себе».

Не треба чекати на виникнення конфліктів, щоб подивитися в себе. Якщо конфлікти стають інтенсивними, то в нас проблеми є вже давно. Я чесно й щиро перевіряю себе, коли трапляються дрібні проблеми, бо великі проблеми накопичуються з маленьких.

Поступово в мене сформувалася звичка дивитися на себе. Чиясь реакція чи поведінка нагадують мені про необхідність подивитися в себе й перевірити, чи не зробив я щось не так. Щоразу я знаходжу свою власну проблему. Уже не важливо, правий я чи ні.

Подумайте про це: якщо в наші дні люди прийшли з високих рівнів, то ті, хто завдає нам неприємностей, ще до того, як приходять сюди, знають, яку роль вони відіграватимуть. Я запитую себе: чи готовий відігравати роль, яка створить проблеми для практикувальників? Якщо ми зможемо досягти Повної Досконалості, то ті, хто завдав неприємностей, будуть вважатися тими, хто допомагає нам. Якщо ми перестанемо вдосконалюватися, їхня поведінка буде розцінена як перешкода й заподіяння шкоди. Що на них чекає в майбутньому? З цієї точки зору, наше вдосконалення, добре чи погане, вирішує їхню долю.

За ці роки ми пережили суворі випробування й безліч негараздів. Ми знаємо, що це було організовано старими силами. Хто такі старі сили? Чи є ті частини нас, які не асимілювалися з Фа, частиною старих сил? Чи були ми до того, як здобули Фа, старими силами в процесі спуску на нижчі рівні? Чи сильно наші думки і уявлення відрізнялися від думок і уявлень старих сил? Тому, коли ми маємо негаразди, нам не треба ображатися чи скаржитися. Вчитель контролює все. Ми маємо діяти відповідно до принципів Фа. Ми маємо подолати негаразди й відкинути плани старих сил.

Вищевикладене — моє особисте розуміння. Будь ласка, вкажіть із добротою, якщо щось не відповідає Дафа.