(Minghui.org) 12 травня 2022 року, під час карантину, я вийшла на вулицю і помітила, що за мною стежать щонайменше дві людини. Я повернулась і попрямувала до них, але вони втекли. Я розсердилася, бо розуміла, що це агенти компартії Китаю. Я подумала: «Чому б тобі [компартія] не розвалитися?» Моє обурення ставало все сильнішим.

Я подивилася в себе, щоб зрозуміти, чому це так сильно на мене подіяло, і побачила великі проблеми. Хоча я вивчала Фа багато років, але надто прив'язувалася до поточного стану справ у світі й марнувала дорогоцінний час замість того, щоб зосередитися на вивченні Фа.

Коли думки про образу і гнів стали мене турбувати, я подумала про свою поведінку.

Учитель Лі сказав:

«Це тому, що деякі люди думають, що їхня хвороба зникне завдяки практиці Дафа, і що над ними знаходиться захисний щит: „Якщо я увійшов у середовище учнів Дафа, у мене не буде хвороб, і мені нічого боятися“. Яка сильна людська пристрасть! Однак у такому разі чи займалася ця людина справжнім удосконаленням? Чи він розглядав Дафа як захисний щит? Навіть якщо спочатку людина так і не думала, це однаково пристрасть!» (Лекція Закону на Конференції Фа в Нью-Йорку, 2010 р. (Неофіційний переклад)).

Моє обурення випливало з думки, що я вдосконалююсь уже довго, тому негараздів не повинно бути. Я розглядала питання високого рівня з позиції звичайної людини.

Джерело мого нещастя

Одного разу хтось доніс на мене за те, що я поширювала матеріали про переслідування та розповідала людям про Дафа. Мене заарештували, посадили до в'язниці, звільнили з роботи й змусили розлучитися.

На серці мені часто було неспокійно. У результаті сформувалася думка: я намагалася бути гарною людиною, але ви — звичайні люди — погано зі мною поводилися. Я хотіла врятувати вас, але ви заважали мені та переслідували мене!

Через це я не роз'яснювала правду у своєму районі, щоб не ризикувати, і часто виїжджала кудись далі, щоб там розповідати людям про переслідування.

Якось мені наснився сон, у якому індійська принцеса сорока років приїхала до маленької країни. Красива жінка в традиційному одязі тієї країни, схожої на Таїланд чи Шрі-Ланку, підійшла до неї й вручила подарунки. Принцеса багато говорила про культуру, етикет і одяг, але вкрай зарозумілим тоном.

Тоді жителі цієї країни подарували принцесі свій національний скарб, який був віршем про династію Тан, виставленим у чудово вишитій бісером коробці. Принцеса двічі глянула на неї, а потім помахом руки перекинула коробку. Ймовірно, вона заздрила, бо боялася, що культура цієї країни перевершує її власну.

Я спостерігала за сценою, що розгортається, і почувала себе погано через поведінку принцеси. Я знала, що принцеса — це я. Вона надовго зіпсувала майбутнє тієї країни.

Цей сон нагадав мені, що неприємності, які завдавали мені люди в моєму районі, виникли недарма. За мною стежили й мене переслідували. І я не могла поїхати, навіть якби захотіла. Цьому має бути причина. Я життя за життям збирала карму, і її всю треба погасити!

Я згадала ще один випадок, який також мені нагадав про кармічні причини моїх нещасть. У 1999 році (мені було 22 роки, і я навчалася в коледжі) я поїхала до Пекіна, щоб виступити на захист Дафа. Пізніше мене заарештували в будинку однієї співучениці. Двох інших практикувальників Дафа та мене взяли під суворий нагляд.

До нас зайшов п'яний чоловік, мабуть, поліціянт. Здавалося, він був злий на мене. Цей чоловік дав мені такого сильного ляпаса, що в мене іскри пішли з очей. Але інших практикувальників він не зачепив.

Невдовзі я побачила сцену (в іншому просторі), де принцеса династії Цін шмагала солдата.

Вона поводилася грубо й безрозсудно. Я знала, що ця жінка — я, а той солдат — п'яний поліціянт. Побачивши це, я перестала ображатися на нього.

Ці дві події допомогли мені заспокоїтись. Я зрозуміла, що мої негаразди в процесі самовдосконалення обумовлені кармою, яка накопичувалася життями. Проходячи випробування, я розплачувалася із боргами.

Самовдосконалення — серйозна справа

Я вже давно так серйозно не дивилася в себе. Раніше я не шукала витоку багатьох своїх думок. Чи належали вони моєму істинному «Я»? Чи виходили з уявлень, що формувалися упродовж багатьох життів, чи це життя з різних сфер створювали мені перешкоди?

Вчитель усунув дуже багато нашої карми. Він спрямовує та захищає нас на нашому шляху вдосконалення. Наші негаразди — це лише крапля в порівнянні з тим, що Вчитель для нас зробив. Я, мабуть, тисячу разів прочитала книгу Чжуань Фалунь. Але тільки тепер я зрозуміла, як багато Учитель зробив для нас і скільки витерпів заради нас. Милосердя Вчителя безмежне!

Учитель сказав:

«Незалежно від того, з якими справами ви зустрічаєтеся в самовдосконаленні — хорошими чи поганими, — усе є добрим, тому що це проявляється тільки через те, що ви вдосконалюєтеся» (Канон «Конференції Фа в Чикаго» зі збірки «Суть старанного вдосконалення (3)» (Неофіційний переклад).

Вчитель подбав про те, щоб ми виплатили всі свої кармічні борги. Усі мої негаразди спричинені моїми боргами. Усе призначалося для того, щоб я повернула борги та підвищила Сіньсін.

Подолати страх

Переживши репресії, я почала боятися. Мені було страшно знову опинитися в суворих умовах і переносити знущання та тортури. Як практикувальниця Дафа, я знала, що маю виходити й розповідати людям правду про Дафа, щоб їх врятувати. Але темна тінь переслідувань, які я пережила, усе ще залишалася в моїй пам’яті.

Подивившись у себе, я зрозуміла, що мій шлях вдосконалення не завжди буде гладким і комфортним; мені доведеться проходити через негаразди.

Учень Дафа має старанно вивчати Фа, щоб із праведними думками дивитися в обличчя випробуванням. Дафа охоплює все і зміцнює наші праведні думки. Відтепер я всім серцем слідуватиму принципам Фа. Я дивитимусь у себе і старанно вдосконалюватимусь до самого кінця!