(Minghui.org) Китайський імператор Кансі очолював імперію Цін (XVII століття) 61 рік. Це рекордно серед китайських імператорів. Упродовж цього періоду він уміло керував державою, проявляючи далекоглядність і безліч чеснот.

Портрет імператора Кансі

Імператор Кансі

Як один із наймудріших правителів пізнього періоду імперського Китаю, Кансі також піклувався про виховання своїх нащадків. Багато хто з них досяг неабияких успіхів у різних дисциплінах і на різних теренах. Один із його 24 синів Іньчжень, який зійшов на трон після нього, зібрав повчання свого батька і склав збірку «Батьківські настанови» («庭训格言»), для виховання наступних поколінь. Нижче розглянемо загальні принципи, викладені в цій праці.

1. Виправляти свої вчинки

Кансі надавав великого значення нормам поведінки своїх дітей й застерігав від потурання і вседозволеності. Він говорив: «Якщо дитину надто балувати, вона не лише втратить будь-які норми щодо їжі й пиття, але також не зможе протистояти холоду і спеці, а коли виросте, коїтиме дурниці».

Імператор забороняв курити, пити спиртне й мати прихильність до будь-якої їжі. Сам він також суворо дотримувався цих правил.

Він говорив:

«Однак це не означає, що я не вмію курити. У дитинстві, коли я жив у будинку моєї прийомної матері, то залюбки курив. Однак тепер якщо я забороняю іншим, а сам курю, то як можу бути переконливим? Тому я більше ніколи цього не робитиму».

«Первісно вино використовували для поклоніння Богам, підтримки тонусу людей похилого віку, шанування гостей і радісних подій. У таких випадках без нього не обійтися. Однак не можна заглядати в чарку без міри й з будь-якого приводу».

«Якщо ти приохотився до алкоголю, твій розум помутніє, або це призведе до хвороби».

«Я щиро наставляю вас, ніколи не пристращайтеся до алкоголю. Пристрасні до випивки люди шкодять своєму організму й погано володіють собою».

Щодо їжі й одягу, Кансі наставляв, що треба «задовольнятися тим, що є», а також що «хоч навіть ти й син Неба (імператор), носи скромний одяг; маєш безліч багатств, але твоя щоденна їжа має містити не лише вишукані страви, а й просту несмачну їжу».

Тож при вихованні своїх дітей Кансі вчив їх на власному прикладі.

Імператор також наставляв дітей не вдаватися до непристойних слів: «Брудні слова легко виходять з вуст, але шкода від них велика».

Щодо зовнішнього вигляду й манер Кансі говорив так: «Коли людина йде, стоїть, сидить або лежить, їй ні до чого озиратися назад і дивитися скоса». Очі — це вікно душі, якщо людина часто дивиться косо, це вульгарно й непристойно.

Імператор також наставляв: «Не смійтеся з людей з інвалідністю, калічними», «Будьте чистими й охайними, коли перебуваєте далеко від дому».

2. Контролювати навчання

Кансі надавав великого значення навчанню своїх дітей академічним знанням. Він особисто відбирав учителів, а самі уроки проводилися в південно-східній частині палацу, де перебував і він сам. Тож він міг часто відвідувати клас і контролювати навчальний процес.

Імператор вважав, що розумна й піднесена людина неодмінно має суворо виховувати своїх дітей. Тому його діти вставали на світанку й навчалися до пізнього вечора. Так проходив рік за роком «безперервно, у спеку й холод». Зміст предметів, які вони вивчали, був дуже широким. Крім китайської класики, вони вивчали каліграфію, живопис, музику, геометрію, астрономію, а також навчалися верхової їзди, стрільбі з лука, плавання тощо.

Кансі був упевнений, що люди найбільш здібні до навчання саме коли вони молоді, тому він наполягав на ранній освіті: «У дітей розум чистий і зосереджений; у дорослої людини думки розсіюються». Він також вказував: «Найважливіше в навчанні — це розуміння принципів. Коли зрозумілі принципи, у серці є стрижень, і людина сама може правильно судити, що добре, а що погано». Тобто навчання проводилося не задля впровадження у свідомість будь-яких догм, а з метою помістити в серце людини правильні критерії добра і зла.

Імператор наставляв своїх дітей більше читати класичні твори, зокрема поезію, і менше читати пусті романи: «Не можна дозволяти дітям читати художні романи. У таких розповідях усі події вигадані й не мають нічого спільного з реальністю. Вірити у все це й навіть намагатися цьому слідувати можуть лише непутящі люди».

Щодо опановування навичками, Кансі спонукав своїх дітей бути на цьому шляху старанними й наполегливими. Він говорив: «Якщо в людини є непохитний намір, якщо вона старанна й наполеглива, проявляє сталість у своїх прагненнях і не відступає перед труднощами, то як може якась навичка їй не скоритися?»

3. Удосконалювати душу

Найголовніше в людині — це її природна доброта. Кансі вважав, що поки ти робиш добрі справи, тебе захищатиме Небо. Він говорив: «У житті людини найважливішим є творіння добра. У священних книгах, залишених Святими, висловлено їхнє єдине бажання: люди мають бути добрими. Настанови Богів і Будд також зводяться до того, щоб спрямовувати людей до доброти». «Найважливіше для людини — слідувати шляхом добра. Докладайте всіх сил, щоб дотримуватися п'яти основних норм людських відносин (між правителем і придворними, батьком і сином, старшим і молодшим братами, чоловіком і дружиною та між друзями) і всім серцем прагніть робити добрі справи. Тоді Небо благословить вас і винагородить успіхом».

Імператор також наставляв терпінню: «У світі немає нічого, що не можна було б подолати. Якщо ви проявите терпіння, то все налагодиться». Сам він також був прикладом у цьому. Під час сильної червневої спеки він не користувався віялом і не знімав монарший головний убір.

Кансі вчив своїх дітей постійно контролювати й виправляти свої думки. Він вважав, що «скороминущі помисли в людському серці ґрунтуються не на небесних принципах, а на людських бажаннях», тому слід «усувати такі думки й бажання у мить їхнього виникнення». Усі бажання мають відповідати небесному Шляху-Дао. «Лише коли серце не перебуває під владою вух, очей, рота й носа, можна бути спокійним», — стверджував він. — Душа людини унікальна, і в ній народжуються думки й переживання. Праведна чи неправедна думка може виникнути в одну мить. Якщо думка неправедна, і ти зможеш миттєво розпізнати й виправити її, то ніколи не відхилишся від Шляху-Дао».

4. Мати праведну віру

Багато людей у сучасному світі ніби вірять у Бога, але вся їхня віра часто обмежується лише проханнями отримати якісь матеріальні блага й комфортне життя. Чимало людей витрачають величезні суми грошей на пожертвування храмам і спалювання ладану, сподіваючись, що Бог винагородить їх за це, простить їхні гріхи і пошле їм щастя. Однак такий підхід, по суті, нічим не відрізняється від використання зв'язків та чорного ходу для розв’язання своїх проблем.

Люди не вивчають священні книги, тому зовсім не розуміють, як ставляться до таких вчинків Боги. У ході історії вони поступово забули справжнє значення поклоніння Богам. Імператор Кансі попереджав своїх нащадків: «Проявляти повагу до Богів і духів слід не заради набуття щастя, а заради збереження праведності в серці».

Він говорив: «Кожну людину, яка має добрі думки, Небо винагородить щастям. Сьогодні люди щодня перебирають чотки й повторюють ім'я Будди, але якщо не усунуті злі думки, то який від цього толк?» І ще: «Глибока повага до Богів і Будд — це мій природний стан».

Висновок

Імператор Кансі був мудрецем у душі та правителем зовні. Маючи глибоке розуміння традиційних цінностей, які, своєю чергою, ґрунтуються на шануванні Неба й Землі, він з мудрістю наставляв майбутнє покоління, навчаючи їх правил, виправляючи їхні думки та устремління, а також зміцнюючи їх фізично. Водночас він показував своїм дітям особистий приклад того, як треба втілювати в життя всі ці знання й чесноти. Він залишив нащадкам «закон серця» («心法»), інтегрований у китайську культуру, яка сьогодні є ключем до відновлення цінностей традиційної освіти.