(Minghui.org) У Китаї є стара приказка про те, що стосунки між свекрухою і невісткою найскладніші. Але моя свекруха, коли була жива, хвалила мене перед усіма, кажучи, що вона благословенна моїм добрим ставленням до неї. Мешканці села знали про мою шанобливість і говорили, що всі свекрухи скаржаться на своїх невісток і тільки моя свекруха весь час хвалить мене. Мені хочеться розповісти дещо про наші з нею стосунки.

Труднощі

У 1993 році мій чоловік помер від ураження електричним струмом під час будівництва нового будинку для сім’ї. Я, наш 14-річний син і моя 70-річна свекруха опинилися в дуже скрутному становищі, тому що чоловік був головним нашим годувальником.

Було дуже важко жити із цим горем. Але я розуміла, що якщо зламаюся, то це стане крахом для сім’ї, тому намагалася не падати духом і всіх підтримувати. На будівництво будинку ми взяли гроші в борг, і щоб погасити його, я здала в оренду свій магазин. Без чоловіка мені доводилося займатися всім — робити всю жіночу і чоловічу роботу по дому й у дворі. Було дуже важко.

Але ще більших неприємностей завдавали мені чотири сестри чоловіка, які часто приходили до нас і чіплялися до мене, намагаючись змусити мене піти з дому, щоб отримати наше майно. Вони очорняли мене перед моїм сином, говорили, що я жахлива людина, що знову вийду заміж і в нього з’явиться вітчим тощо. Вони навіть підбурювали його бити мене.

За життя чоловіка наш син отримував чудові оцінки й був старостою класу, а після смерті батька в нього різко погіршилася успішність. Він часто був розгублений і міг проїхати потрібну автобусну зупинку, а потім і зовсім перестав ходити до школи. Під впливом своїх тіточок син часто бив і лаяв мене й одного разу навіть замахнувся на мене сокирою.

Я була в розпачі й не бачила іншого виходу, окрім як відвезти сина в психіатричну лікарню, де в нього виявили шизофренію. Не знаю, які ліки йому давали, але він більше не кричав на мене, став тихим і неговірким. Вийшовши з лікарні, син уже не міг нормально спілкуватися з людьми, тож кинув школу й перебував удома.

Ця низка важких ударів долі ледь не зламала мій дух, і я щодня проливала сльози, звинувачуючи Небеса в тому, що вони так несправедливі до мене.

Побачивши мене такою сумною, моя подруга повела мене в танцювальний зал, щоб відвернути від поганих думок. Відтоді я багато часу проводила там і, танцюючи, почувалася щасливою, забуваючи про біль і страждання.

Книга «Чжуань Фалунь» пробудила мене

1 жовтня 1997 року став поворотним днем у моєму житті. Я ніколи не забуду, як цього дня моя сестра дала мені «Чжуань Фалунь», головну книгу вчення Фалунь Дафа.

Я закінчила тільки чотири класи початкової школи й не прочитала жодної книги, але синя обкладинка «Чжуань Фалунь» викликала в мене дивовижне почуття. Розгорнувши книгу і побачивши назву першого розділу першої лекції «Справді вести людей на високі рівні» («Чжуань Фалунь»), я відчула хвилювання, проте не розуміла, чому. Увечері я почала читати «Чжуань Фалунь». Іноді під час читання я засинала, але прокидаючись продовжувала читати.

Я прочитала книгу за три дні й відтоді читала її постійно, знайшовши в ній сенс життя людини, дізнавшись, що «Чжуань Фалунь» допомагає людям повернутися до свого споконвічного, істинного «Я», а це було те, що я шукала. Мені стало зрозуміло, чому в житті так багато страждань і чому в мене так багато нещасть — це розплата за карму, яку я накопичила, роблячи неправильні вчинки у своїх попередніх життях. Мені захотілося слідувати принципам Дафа «Істина, Доброта, Терпіння», бути хорошою людиною, самовдосконалюватися, спокутувати карму і, ставши істинним, первісним «Я», повернутися у свій справжній дім.

Після того як мені дали книгу «Чжуань Фалунь», я перестала ходити в танцювальний зал. Мої давні партнери по танцях дивувалися, чому я раптом перестала танцювати. Практика Фалунь Дафа показала мені справжню мету життя і навчила, як треба жити. У мене з’явилося бажання попрощатися зі своїм минулим і почати нове життя, у якому треба чинити за принципами «Істина, Доброта, Терпіння».

Я проявляла доброту до свекрухи, повернула кармічні борги й підвищила Сіньсін

Після смерті чоловіка свекруха жила зі мною. Я дбала про неї та сина, готувала для них їжу, прала та займалася іншими домашніми справами. Почавши вдосконалюватися за Фалунь Дафа і знайшовши душевний спокій, я стала ще краще піклуватися про них.

Чотири сестри чоловіка не підтримували матір матеріально і не дбали про її здоров’я, не доглядали за нею, але часто приходили до нас, щоб пообідати зі свекрухою за мій кошт і познущатися наді мною. Раніше мене переповнювала образа на них.

Під час вдосконалення за Дафа мені стало зрозуміло, що в усьому є кармічний зв’язок. Можливо, я погано поводилася з ними в минулому житті й тепер маю віддати борги, тому вирішила відкрити своє серце і ставитися до них із добротою.

Після цього сестри покійного чоловіка поступово перестали наді мною знущатися й ображати мене. Їх зворушило те, що через багато років я не вийшла заміж повторно й добре дбала про їхню матір і свого сина, який хворіє на шизофренію. Вони зізналися, що погано ставилися до матері.

Син отримав благословення

У 1999 році компартія Китаю (КПК) почала переслідувати Фалунь Дафа, але син і свекруха підтримували мене в моєму вдосконаленні й добре знали, що таке Фалунь Дафа і що пропаганда КПК — брехня. Вони й далі підтримували мене навіть після того, як мене незаконно відправили до виправно-трудового табору, а потім засудили до тюремного ув’язнення.

Вийшовши з в’язниці, я навчилася користуватися комп’ютером і організувала в нашому будинку виробництво інформаційних матеріалів. Син допомагав мені друкувати матеріали й купувати папір, чорнило та інші витратні матеріали.

Він постійно перебував удома й майже ні з ким не спілкувався, але йому дуже подобалися практикувальники Фалунь Дафа. Коли вони приходили до нас, син радів, ходив за продуктами й спеціально для них готував деякі страви.

Після того як 2003 року мене незаконно відправили до виправно-трудового табору, син весь день плакав: «Боже мій! Я хочу, щоб мама повернулася». Свекруха була немолода, а син не вмів вести домашнє господарство, тому в домі був безлад. Без моєї турботи свекруха почувалася самотньою. Пізніше вона допомогла знайти дівчину, яка вийшла заміж за сина й перебрала на себе мої обов’язки: прибирала в домі, готувала, прала і дбала про сина та свекруху.

За кілька місяців після їхнього одруження я повернулася додому і здивувалася тому, який у домі порядок. Я раділа, що син одружився з такою гарною жінкою, і знала, що це було благословенням, яке син отримав за підтримку Дафа.

Однак у них не було дітей. Вони лікувалися, приймали ліки, але це не допомагало.

Мені хотілося розповісти невістці про Фалунь Дафа, але я боялася, що вона не прийме мої слова. Я пам’ятала, як вона злякалася, коли після мого повернення з трудового табору побачила мене під час медитації. Можливо, невістка була отруєна пропагандою КПК, а також на неї подіяли поліціянти з трудового табору, які приходили в наш дім і погрожували їй і синові. Моя сестра, побачивши, як вона переживає через те, що не може завагітніти, запропонувала їй почитати книги Фалунь Дафа і вивчити вправи. Дивно, але невістка погодилася і почала читати «Чжуань Фалунь».

Пізніше вона з хвилюванням розповіла мені, що після переїзду в наш будинок у неї завжди паморочилося в голові, але після прочитання «Чжуань Фалунь» її свідомість стала ясною, запаморочення припинилося, і з’явився внутрішній спокій. Вона не тільки читала книгу, а й ходила зі мною поширювати матеріали з правдивою інформацією про Дафа. Невдовзі невістка завагітніла і народила здорового та розумного хлопчика. Зараз йому 16 років, і він навчається в професійно-технічному училищі.

Свекруха постійно повторювала слова «Фалунь Дафа несе добро»

У свекрухи завжди було гарне здоров’я, бо вона вірила у Фалунь Дафа і щиро повторювала слова «Фалунь Дафа несе добро. Істина, Доброта, Терпіння — праведні принципи» (кит. Фалунь Дафа хао, Чжень Шань Жень хао). Наприкінці 2009 року в неї виявили рак прямої кишки. Лікар сказав, що жити їй залишилося небагато. Щодня я їздила в лікарню і доглядала за нею.

У лікарні свекруха, викликавши нотаріуса, склала заповіт, за яким будинок діставався моєму синові. Вона також сказала, що я доглядала за нею багато років, тому після її смерті все майно теж перейде моєму синові.

Тоді їй було 89 років. Повернувшись додому з лікарні, свекруха постійно лежала в ліжку, оскільки сама могла пройти лише кілька кроків. За моєю порадою вона і далі повторювала слова «Фалунь Дафа несе добро. Істина, Доброта, Терпіння — праведні принципи» (кит. Фалунь Дафа хао, Чжень Шань Жень хао) і прожила ще рік.

У 2011 році свекруха мирно пішла із життя у віці 90 років. Вранці перед смертю вона попросила викликати до нас поліцію і розповіла двом поліціянтам, які прийшли, як добре я до неї ставилася і скільки років доглядала за нею. Хоча вона була стара і втратила сина, але завжди відчувала турботу невістки.

Після паузи свекруха розповіла те, про що я не знала. Коли вона лежала в ліжку через рак прямої кишки, одного разу прийшли доньки й намагалися змусити її поставити відбиток пальця під заздалегідь написаним ними за неї заповітом, за яким наш будинок діставався б їм. Але вона відмовилася.

Свекруха звернулася до поліціянтів: «Коли я була в лікарні, дочки не відвідували мене. Тільки невістка ставилася до мене добре. Я покликала вас сюди, щоб попросити дати відповідні свідчення, якщо буде необхідно. Після моєї смерті мій будинок належатиме моєму онукові — синові невістки. Боюся, що, коли я помру, вони прийдуть і стануть створювати проблеми моїй невістці, яка не зможе самотужки впоратися з ними. Ви маєте свідчити на користь моєї невістки».

Поліціянти все записали й підписали, запевнивши нас, що цей документ буде зберігатися в архіві відділу поліції і його можна буде знайти за необхідності. Свекруха була дуже рада і заспокоїлася. Об 11 годині вечора вона мирно померла.

Фалунь Дафа змінив мене. Раніше я часто скаржилася на несправедливість у своєму житті, а зараз стала людиною, яка знайшла душевний спокій, думає про інших і має ясну свідомість. Принципи «Істина, Доброта, Терпіння» очистили мене й усунули всі негативні почуття, які були в мене раніше.