Відпустити страх й роз'яснювати правду поліцейським

(Minghui.org) Місія учнів Фалунь Дафа полягає у роз'ясненні правди й порятунку живих істот. Серед тих, кого слід рятувати, є і співробітники поліції. Якщо вони зрозуміють правду, це припинить чи послабить переслідування практикувальників Дафа. Тому я надаю великого значення роз'ясненню правди поліціянтам, з якими зустрічаюся.

Звернення до директора відділу внутрішньої безпеки

12 вересня 2009 року я дізнався, що у директора Вана нашого місцевого відділу внутрішньої безпеки діагностували рак печінки через кармічну відплату. На той час він уже був госпіталізований. Говорили, що керівники поліціянтів управління наполягали на тому, щоб це питання трималося у суворому секреті.

Я засуджував Вана. Він привів 18 поліціянтів незаконно обшукати мою оселю 25 жовтня 2007 року. Вони забрали понад 20 000 юанів готівкою та конфіскували нову машину.

Після цього вони насильно забрали мене та сина у відділення поліції. Я встиг п'ять разів прокричати «Фалунь Дафа несе добро!» (Фалунь Дафа хао), перш ніж мене заштовхали в поліційну машину.

Ван зажадав, щоб моя дочка і дружина сина заплатили йому 10 000 юанів за моє визволення. Я суворо засудив його як «бандита» і заборонив дочці та невістці давати йому гроші. Але вони, бажаючи мене врятувати, дали Вану 4000 юанів, після чого він мене відпустив. Проте вони перевели сина до центру ув'язнення, де його катували: закували руки та ноги у кайданки вагою понад 15 кг, а ланцюг від них обмотали навколо шиї. У такому стані він був цілий місяць.

26 листопада 2007 року мене та сина засудили до 18 місяців ув'язнення у виправно-трудовому таборі. Ми побачились у трудовому таборі №2 провінції Шаньдун. Я роз'яснював правду ув'язненим та охоронцям і закликав затриманих практикувальників зберігати й об'єднувати наші праведні думки. Тому, оскільки вони боялися, що я буду позитивно впливати на інших, мене відпустили достроково. Ван сам відвіз мене додому із центру ув'язнення 7 грудня 2007 року. Я роз'яснив йому правду, і він, схоже, був зворушений.

Почувши, що у Вана діагностували рак, я подумав: «Я учень Дафа і маю ставитись до живих істот з великою терпимістю, включаючи поліціянтів, які переслідували мене». Тому я вирішив піти до лікарні, щоби поговорити з ним.

Я вирушив до лікарні 13 вересня 2009 року. Коли я увійшов до палати, Ван одразу впізнав мене і заплакав. Підійшовши до нього, я сказав: «Я прийшов врятувати вас. Сподіваюся, ви скоро видужаєте», і простяг йому буклет з роз'ясненням правди. Він відповів зі сльозами на очах: «Надто пізно, надто пізно, я вмираю…»

Поліціянт у цивільному раптово закричав: «Як вас звати? Забирайтеся звідси!» Я спокійно назвав своє ім'я. Оскільки я більше не міг роз'яснювати правду, то мені довелося піти. Я подумав: «Вони ще намагаються приховати його важку хворобу. Ван справді страждає від кармічної відплати за свою роль у переслідуванні».

Я повернувся додому, а о 9 годині наступного ранку я побачив у своєму дворі дев'ятьох поліцаїв. Один із них підійшов до мене з двома DVD-дисками з роз'ясненням правди і крикнув: «Що це?» Я не звернув на це увагу, і він знову закричав: «Куди ви ходили вчора?». Я спокійно відповів: «До лікарні до Вана».

Поліціянт продовжував: «Як ви дізналися, що Ван госпіталізований? Хто вам це повідомив?» Я спокійно відповів: «Я не хочу вам цього говорити», — розвернувся і пішов.

Поліціянт сів у машину і наздогнав мене. Я тричі вигукнув: «Фалунь Дафа несе добро!» (Фалунь Дафа хао) Але вони заштовхали мене до своєї машини.

Коли ми приїхали до поліційної дільниці, троє поліціянтів сіли навпроти мене. Вони мовчали, а високий дивився в стелю. Тоді я звернувся до нього: «Чому ви мовчите?» Він не відповів. Я продовжив: «Я працював у цій лікарні та пішов на пенсію. Я можу вільно входити до будь-яких палат і кабінетів».

Нарешті високий поліціянт запитав: «Чому ви відвідали Вана?» Я відповів: «Я пішов, щоб урятувати його». Він засміявся: «Навіть лікарі не можуть його врятувати, а ви думаєте, що зможете?». «Ні, я не зможу, але великий Закон Будди зможе!» — сказав я. Троє поліціянтів були шоковані.

Потім я продовжив: «Добрі справи винагороджуються добром, а за зло слідує покарання». Високий поліціянт схопився і закричав: «Ви прокляли мене!» Я спокійно відповів: «Якщо ви не чините злочинів, а я прокляну вас, то понесу кармічну відплату. Але якщо ви чините злочини, мені не потрібно вас проклинати. Вас покарає Небо».

Поліціянт, який сидів поруч зі мною, сказав: «Я вас записую на відео!» Я відповів: «Переслідування Фалунь Дафа, розпочате Цзян Цземінем, є незаконним. Поліціянти, які беруть участь у переслідуванні, свідомо вчиняють злочини, і на всіх їх чекає кармічна відплата. Ван — один із них. Сподіваюся, що ви всі припините робити злі справи, щоб уникнути поганих наслідків».

Високий поліціянт сказав: «Добре, можете йти додому. Ми відвеземо вас».

Коли ми сіли в машину, високий поліціянт простяг мені пляшку з водою і приязно сказав: «Ви багато говорили, будь ласка, випийте трохи води». Я продовжував роз'яснювати правду. Перед тим, як вийти з машини, я нагадав поліціянтам, що повторення фраз «Фалунь Дафа несе добро» та «Істина, Доброта, Терпіння — праведні принципи» (Фалунь Дафа хао, Чжень Шань Жень хао) допоможе уберегтися від усіх бід.

Пізніше я дізнався, що багато поліцаїв подивилися відео, на яке мене записали раніше. П'ятеро знову прийшли до мене додому 11 листопада 2011 року.

Я використав шанс, щоб пояснити їм правду: заспівав пісню, яку сам написав. Там такі слова: «Небеса знищать комуністичну партію Китаю (КПК), катастрофа неминуча, тільки вихід із КПК і організацій, які їй належать, допоможете вам залишатися в безпеці». Начальник почав тремтіти. Я зрозумів, що з нього вийшла погана істота.

Ван помер пізно вночі 17 вересня 2009 року у віці 48 років.

Я написав у поліції пояснення, чому подав до суду на Цзян Цземіня

15 листопада 2015 року перед лазнею, де ми з сином працювали, зупинилася поліційна машина. З неї вискочило п'ятеро поліцаїв, вони увірвалися в лазню і закричали на мого сина: «Вся ваша сім'я судиться із Цзян Цземінем!» Син відповів: «Так, Цзян почав переслідування Фалунь Дафа. Це порушення закону і привело мою сім'ю до величезних втрат і страждань. Це наше громадянське право подати на нього до суду, що є абсолютно законним. Тепер ви прийшли до мене на роботу? Будь ласка, покажіть мені ваші посвідчення особи та відповідні юридичні документи». Поліціянти втратили мову.

Наступного ранку я пішов до дисциплінарного комітету, щоб повідомити про ситуацію, і попросив їх розв'язати питання відповідно до закону.

Співробітники порадили мені спочатку звернутися до міської поліції, сказавши, що якщо вони відмовляться цим займатися, я можу повернутися до них.

Коли я звернувся до міської поліції, співробітники порадили мені піти до районного відділення, сказавши, що якщо вони відмовляться з цим розбиратись, то я можу повернутися до них. У районному відділенні поліціянт з ідентифікаційним номером 050694 допоміг мені пройти до апеляційного відділу. Прослухавши моє повідомлення, він усміхнувся: «Я зараз зателефоную до поліційної дільниці, про яку ви повідомляєте, але ви повинні піти туди».

Коли я прибув туди, поліціянти сказали, що не знають, куди пішов начальник і коли повернеться. Тоді я попросив аркуш паперу, ручку й написав таке пояснення: 1) чому ми подали до суду на Цзян Цземіня і які закони порушив Цзян; 2) як поліцаї, які брали участь у переслідуванні, свідомо порушили закон; 3) відмова мого сина від арешту — обґрунтований захист, тому що поліцаї не пред'явили своїх посвідчень особи та юридичних документів; 4) висловив сподівання, що кожен поліціянт об'єктивно і всебічно дізнається правду про Фалунь Дафа і зрозуміє, чому практикувальники відпускають страх смерті та продовжують роз'яснювати правду живим істотам.

З того часу наша родина має нормальні стосунки з поліціянтами з місцевого відділення поліції. Вони більше не переслідують нас і повернули гроші, які забрали у практикувальників з нашого села.

Порятунок двох співучениць

У жовтні 2017 року двох практикувальниць з нашого села заарештували поліціянти в цивільному, коли вони йшли роз'яснювати правду. Я привів їхніх дітей до відділу внутрішньої безпеки, щоб вимагати звільнення їхніх матерів. Декілька співучнів також пішли з нами, щоб відправляти праведні думки перед поліційною дільницею.

Дізнавшись про мету нашого візиту, начальник відділу внутрішньої безпеки сказав: «Я не хочу з вами розмовляти». «Але я хочу поговорити з вами, — сказав я. — Поясніть, чому ви заарештували їхніх матерів?» Начальник сказав: «Ми проведемо розслідування». На запитання «скільки днів це займе» він відповів: «Щонайменше п'ять днів». Я продовжив: «Добре, якщо ви не відпустите їх за п'ять днів, ми повернемося». Потім ми пішли. Як і очікувалося, практикувальників звільнили на четвертий день.

Це питання вирішилося добре. Однією з основних причин було те, що багато поліціянтів зрозуміли правду завдяки багаторічному роз'ясненню правди практикувальниками Дафа. Крім того, заарештовані практикувальники також змогли позбавитися страху, коли зіткнулися з поліцаями і рішуче відмовилися співпрацювати з ними.

Коли ми відпускаємо страх і роз'яснюємо правду з праведними думками й чинимо праведно, ніхто не зможе переслідувати нас. Учитель Лі, засновник Фалунь Дафа, багато разів пояснював нам цей принцип.