(Minghui.org) Параліч — це втрата здатності рухати кінцівками або всім тілом. Більшість паралізованих людей до кінця життя змушені пересуватись на інвалідних візках. Параліч завдає величезних страждань не лише самим хворим, а і їхнім сім'ям. Завдяки Фалунь Дафа, давній практиці вдосконалювання, також відомій як Фалуньгун, багато паралізованих людей змогли знову стати на ноги і тепер живуть оновленим життям. Нижче наведено кілька таких історій.

Частина 1 див. тут.

25-річна аспірантка одужала від невиліковної хвороби

Ляо Пей-цзу родом із міста Таоюань у Тайвані. Відразу після китайського Нового 2004 року вона почала відчувати біль у пальцях та зап'ястях. Протягом двох місяців біль поширився на лікоть, плече, верхню частину спини та коліно. Щоранку вона прокидалася від болю близько другої години ночі.

Тоді вона була аспіранткою університету Пердью в США (штат Індіана) і спочатку звернулася за допомогою до студентської поліклініки. Легше їй не стало і її направили до лікарні поза університетом, де серйозно обстежили й сказали, що ці симптоми схожі на симптоми ревматоїдного артриту. Однак лікарі не змогли точно поставити діагноз і тому не змогли запропонувати цілеспрямоване лікування.

Ляо дізналася з інформації в інтернеті, що ревматоїдний артрит спочатку вражає суглоби, внаслідок чого суглоби сильно деформуються. Потім хвороба вражає серце та інші внутрішні органи. Після десятиліть болю зрештою хворий вмирає.

Стан Ляо погіршувався, і незабаром вона втратила можливість ходити. Турбуючись про батьків, яким доводилося доглядати за нею, а також нести величезні медичні витрати й утримувати двох молодших братів і сестер, Ляо в розпачі вирішила накласти на себе руки. Їй було лише 25 років.

Написавши передсмертну записку, Ляо купила квиток на літак до Гранд-Каньйону, де планувала стрибнути назустріч своїй смерті. Перш ніж вимкнути комп'ютер, вона востаннє переглянула в інтернеті інформацію про ревматоїдний артрит.

Раптом у результатах пошуку вона побачила статтю: «Пацієнт з ревматоїдним артритом дивожним чином зцілився». Це був досвід, яким поділився практикувальник Фалуньгун. Ляо провела подальше дослідження й виявила, що багато людей зі смертельними захворюваннями вилікувалися завдяки практиці Фалуньгун. Вона побачила проблиск надії і теж захотіла спробувати практикувати Фалуньгун.

Вона знайшла «Чжуань Фалунь», головну книгу Фалуньгун, на сайті «Minghui.org» і завантажила відеозаписи з інструкціями вправ Фалуньгун. На другу ніч після того, як вона почала робити вправи, Ляо відчула, що її тіло стало дуже теплим. Наступного дня зник сильний неприємний запах із рота, який постійно супроводжував її під час хвороби. Тієї ночі Ляо добре спала, а наступного дня у неї з'явився апетит. Вона була вражена! Це була надія всього її життя, і Ляо вирішила повернутися на Тайвань, де багато людей практикували Фалуньгун.

У ніч на 13 квітня 2004 року Ляо прибула на Тайвань в інвалідному візку. В подальшому батьки відвезли її до лікарні Чан Гун. Ляо поставили діагноз «ураження суглобів» — невиліковне захворювання, що потребує болезаспокійливих засобів та постійної фізіотерапії. Люди, які страждають на це захворювання, також повинні до кінця життя носити бандажі на зап'ястях, налокітники, наколінники й бандаж для спини. Їм також не можна підіймати важкі предмети або виконувати важку роботу.

Виписавшись із лікарні, Ляо сказала батькам: «Я хочу практикувати Фалуньгун». Батько одразу купив їй книгу «Чжуань Фалунь».

Через три дні, рано вранці 17 квітня, Ляо стала о 4:30 ранку і деякий час переглядала сайт «Minghui.org», а потім повільно, по одному маленькому кроку, пішла до місця проведення групових занять неподалік від свого будинку. До 28 квітня 2004 року Ляо вже могла нормально ходити! Після відчуття повного розпачу та безнадійності навіть важко уявити, яку радість і подяку вона відчувала до Вчителя Лі (засновника Фалунь Дафа) і Дафа. І неможливо уявити, якими щасливими були її рідні, які стали свідками цілющої сили Фалунь Дафа.

Пізніше вона стала викладачем англійської мови в Тайванській середній школі Шулінь і вийшла заміж. Багато її родичів та друзів стали свідками цього дива, і самі почали практикувати Фалуньгун.

Побачивши зміни, що відбулися з Ляо Пейчжу (у центрі), її мати (ліворуч) та сестра (праворуч) також почали практикувати Фалуньгун

Паралізована вчителька зцілилася за три місяці

Нгуєн Тхі Май Туат живе у місті Вінь (провінція Нгеан) у В'єтнамі. Раніше вона працювала вчителькою.

В один із днів наприкінці 2014 року Нгуєн раптово відчула, що не може нормально ходити. Їй поставили діагноз «гострий інфекційний полірадикулоневрит» (синдром Гієна) — серйозне захворювання нервової системи. Завдяки своєчасним заходам вдалося запобігти загрозі для життя і уникнути повного паралічу. Проте їй довелося відтоді пересуватися в інвалідному візку. Вона не могла повірити, що до кінця життя не зможе ходити.

Нгуєн випробувала всілякі способи лікування своєї хвороби, зокрема західну і китайську медицину, акупунктуру та масаж, але безрезультатно. Вона не розуміла, чому на неї раптово звалилася така хвороба, і чому вона так страждає. Вона майже щодня плакала.

Але щаслива нагода несподівано змінила її життя. Якось їх відвідав друг її чоловіка і побачив, що Нгуєн перебуває у відчайдушному стані. Він розповів їй про Фалуньгун і наступного дня прийшов із кількома практикувальниками Дафа. Вони поговорили з нею про Фалуньгун і розповіли про чудовий оздоровчий ефект практики.

Спочатку Нгуєн не повірила їм і не зацікавилася практикою. «Це звучить надто загадково, — сказала вона. — Якщо читання книги може вилікувати людину від тяжкої хвороби, тоді навіщо потрібні лікарні?» З ввічливості її чоловік почав читати «Чжуань Фалунь» разом із практикувальниками, Нгуєн теж приєдналася до них. Якимось чином у неї виникло відчуття надії.

За кілька днів Нгуєн захотіла вивчити вправи. «Чому б мені не спробувати? — подумала вона. — Якщо не спробую, то як я дізнаюся, працює це чи ні?» Вона попросила чоловіка відвезти її на місце групової практики.

Ще через кілька днів Нгуєн відчула зміни у тілі, хоча точно не могла визначити, які. Вона просто відчула себе краще, і їй було легше сидіти в ліжку. Тоді вона попросила чоловіка допомогти їй підвестися. Він завагався, але вона наполягала. Він став позаду неї й міцно обхопив, боячись, що вона впаде. З підтримкою чоловіка Нгуєн змогла стояти й не впасти і виконала два комплекси вправ Фалуньгун. Раніше вона навіть не сміла мріяти про таке.

З того часу Нгуєн з кожним днем ставало все краще і краще. Вона підбадьорилася і стала впевненіше дивитися в майбутнє. Незабаром її стан значно покращився. Вона була дуже щаслива й дивувалася тим змінам, що з нею сталися.

Через три місяці Нгуєн поверталась додому з майданчика для занять Фалуньгун уже здоровою людиною. Вона плакала від радості й щастя. Вона сказала: «Практика Фалунь Дафа дала мені нове життя й нове тіло! Це схоже на сон. Це приголомшливо! Я сподіваюся, що ті, хто зараз страждає, як страждала я, теж спробують практикувати Фалунь Дафа».

Нгуєн Тхі Май Туат виконує п'ятий комплекс вправ Фалуньгун

(Далі буде)

Частина 1