Дотримання клятви завжди вважалося серйозним як у Східній, так і в Західній традиційній культурі. Якщо людина дає клятву, то вона створює нерозривнi вузли для себе. Дотримання клятви матиме хороші наслідки, а її порушення — погані. Наступна історія записана у священній книзі китайського даосизму «Тайшань Ганьїн Пянь» («Трактат найвищого наставника про причину і наслідок»).

Дружина Янь Дяна вкрала у сусіда хустку і вчинила перелюбство з іншим чоловіком. Коли сусід вилаяв її за проступок, Янь Дянь вступився за свою дружину: «Якщо моя дружина вкрала вашу хустку і вчинила перелюбство, нехай мене вб'є блискавка. Якщо ні, то нехай вас спіткає така ж доля». Незабаром після цього Янь Дянь дійсно був убитий блискавкою, а на його грудях знайшли напис: «Дурень захищав свою дружину».

Його дружину також незабаром вразила блискавка, а на її грудях було написано «Перелюбниця і злодійка».

Янь Дянь не розібрався в цьому питанні й, щоб зберегти своє обличчя, нерозсудливо заприсягнувся власним життям. В результаті за це він поплатився своїм життям.

У Стародавньому Китаї люди дуже серйозно ставилися до своїх слів, про що свідчать численні крилаті вислови. Такі вислови передаються з покоління в покоління: «Вимовлене слово не наздожене й четвірка відмінних скакунів», «Слово людини таке ж важче, як дев'ять котлiв», «Цар не кидає слів на вітер» і «Обіцянка коштує тисячі таелів* золота».

*таель — міра ваги в Східній Азії, приблизно 40 г.

Зараз, здається, багато хто, не розуміє, чому в давнину дуже серйозно ставилися до своїх слів. Сучасні люди схильні щось обіцяти, i при цьому не замислюються над сказаним. Деякі люди з егоїстичних мотивів навіть дають обіцянки, які не збираються виконувати.

Ось приклад. Чоловік зрадив своїй дівчині. Вона дізналася про це і під час обіду з друзями розповіла, що їй вiдомо про це. Чоловік все заперечував і навіть лаявся: «У мене не було нiяких стосункiв з іншими жінками. Якщо я брешу, нехай помре мій батько, а маму відправлять у табір примусової праці!» Почувши таку серйозну клятву, дівчина перестала сперечатися і повірила його словам. Всі присутні друзі стали свідками цих слів. Через три місяці юнак отримав телефонний дзвінок з повідомленням про те, що його батько помер. Він поспішно прибув до будинку батька і йому сказали, що він помер від серцевого нападу на кухні кількома днями раніше. Коли приїхала швидка, він уже був мертвий.

Незабаром після похорону поліція зупинила фургон, в якому їхала його мати, і знайшла в ньому багато підроблених цигарок. Жінку засудили до двох років позбавлення волі. Про цю історію дізналися всі друзі того юнака. Вони хитали головами й говорили, наскiльки вірно сказано, що «божества перебувають у метрі над головою!»

Історія про те, як Пан Цзюань порушив присягу

В період Міжцарських війн (475—221 рр. до н.е.), Сунь Бінь і Пан Цзюань разом вивчали військову стратегію під керівництвом відлюдника-мудреця Гуйгу-цзи. Пізніше Пан Цзюаня запросили служити у вiйську королівства Вей.

Перед тим як розпрощатися Пан і Сунь запалили пахощі, і Пан поклявся: «Якщо я чогось досягну, я відправлю когось за тобою, щоб поділитися з тобою своєю славою. Якщо я порушу цю обiтницю, то нехай стріли проб'ють мені серце!»

Військові досягнення Пана були блискучими, і правитель царства Вей, Хуей, підвищив його до звання генерала. Але Пан не запросив Суня поділитися з ним славою, як він обіцяв, тому що він заздрив талантам Суня.

Цар Хуей дізнався про таланти Суня і наказав Пану запросити його в царство Вей. Пан зробив це неохоче.

Він замислив вбити Суня після того, як той прибув до Вей i неправдиво звинуватив його у зраді. Суню вiдсiкли колінні чашечки i на обличчя нанесли клеймо злочинця.

Посланець від царства Ці допоміг Суню втекти в царство Ці, де йому запропонували посаду військового стратега і помічника генерала Тянь Цзі.

Пізніше, під час битви між царствами Ці та Вей, Пан потрапив у засідку і був убитий стрілами в серце. Так справдилася його давня обiтниця.

У китайській традиційній культурі клятва або обітниця — це дуже урочисте і священне дійство.

Молодята вклонялися перед небом і землею i давали обiтницю добре ставитися один до одного до кінця життя; коли друзі ставали названими братами чи сестрами, вони спалювали пахощі, ставали на коліна і давали клятву. Виконуючи ці священні ритуали, люди просили Богів Неба і Землі підтримати їх за дотримання обітниці і покарати за її порушення.

У «Романі про династії Суй і Тан» Цінь Цюн і його двоюрідний брат Ло Чен пообіцяли навчити один одного методу «булави сім'ї Цінь» і «Списа сім'ї Ло», а також поклялися не мати жодних таємниць один від одного.

Цінь Цюн поклявся: «Якщо я щось приховаю, то нехай я буду блювати кров'ю і помру від стріл, які пронизуватимуть моє тіло!»

Однак кожен з них приховав один-однісінький таємний майстерний спосiб своєї сім'ї, і в результаті один вмер від блювання кров'ю, а інший від стріл.

Імператор Цяньлун продовжив своє життя, виконавши свою обіцянку.

Боги Неба і Землі стежать за добрими і злими вчинками людей, тому обітниця — серйозна справа. Абсолютно всіх, зокрема імператорів, генералів, високопоставлених придворних, героїв і простих людей, судять за одним законом. Кожна людська думка відома Небу і Землі — і вона однакова для всіх.

Iмператор Цяньлун династії Цін правив 60 років; він також був імператором-довгожителем останньої династії в історії Китаю. Вiн переодягався так, щоб його не впiзнавали i шість разів їздив у мiсця на південь від річки Янцзи i перевiряв, як там живуть люди.

Говорили, що під час однієї поїздки він побачив вiщуна в Нанкіні. Той стверджував, що знає минуле і майбутнє імператора Цяньлуна і знає, чому вiн звернувся до нього. Він навіть сказав імператору, що той проживе ще три місяці.

Iмператор Цяньлун подумав, що віщун говорить дурниці і зі сміхом пішов. Потім він вирішив, що віщун задумав щось недобре, і наказав помічникам повернутися і вбити його. Але на той час віщун вже пішов, залишивши після себе послання: «Я зоряний бог з Неба. Коли ви зійшли на престол, ви сказали, що будете царювати не довше 60 років. Це 60-й рік вашого правління. Якщо ви не зречетеся престолу і не передасте престол наступнику, то вже будете царювати довше, ніж ваш дід. Якщо ви, як імператор, не виконаєте свою обіцянку, вас засудить небо! Будь ласка, не порушуйте свою обіцянку і будьте пильні!»

I справдi задовго до цього імператор Цяньлун присягнув усім придворним чиновникам, що він не буде правити довше, ніж його дід, імператор Кансі. А той просидів на троні 61 рік.

Вiщун лише нагадав імператору про його клятву. Тому, коли імператор Цяньлун повернувся в столицю, то передав трон п'ятнадцятому принцу Юн Яню, відомому як імператор Цзяцін.

Вихід iз КПК (комуністичної партії Китаю) дозволить вам завжди перебувати у безпеці

Багато вихiдцiв з Китаю можуть згадати, що вони теж давали клятви, коли вступали в організації комуністичної партії Китаю, такі як молоді піонери, комсомол або в саму партію. Вони поклялися «все життя боротися за комунізм» і «віддати своє життя партії і ніколи не зраджувати її».

Правління КПК призвело до смерті понад 80 мільйонів людей, які загинули під час її політичних кампаній. Ця партія є повністю корумпованою. Вона переслідує людей за їхні переконання, наприклад, послiдовникiв Фалуньгун. За наказом комуністичної партії у багатьох практикувальникiв Фалуньгун було примусово вирiзано органи.

Як мовить прислів’я: «Вбивці повинні розплачуватися життям за життя» і «Добро винагороджується добром, а зло карається». Люди, які є членами КПК, посередньо причетні до корупції та вбивств невинних людей. Ті, хто дав клятву «присвятити своє життя партії», прив'язали себе до неї назавжди. Коли Боги вимагатимуть вiд компартії вiддати борги за її злочини, то ці люди також будуть нести відповідальність за все скоєне. Покарання може прийняти форму стихійних лих або епідемій.

Але люди можуть захистити себе, коли вийдуть з організацій КПК. І робити це потрібно щиро, а не формально. Кожен, хто брав участь у переслідуванні практикувальникiв Фалуньгун, чи вступив у змову з КПК з корисливих міркувань, або з політичної вигоди, повинен зупинитися і знайти спосіб спокутувати свою провину.

Звiльнитися від такої клятви як «вiддати своє життя за КПК» — це не порожні слова. Такий життєво важливий крок визначить долю людини в найкритичніший період історії.