(Minghui.org) 20 липня 1999 року Цзян Цземінь, колишній голова комуністичної партії Китаю, розпочав переслідування Фалуньгун, і з цього дня партія поширює наклепницьку пропаганду, щоб виправдати свою жорстоку кампанію придушення цієї практики. Серед пропагандистських трюків є так звані «1400 смертей».
Смерть Сінь Фенцін, жінки-фермера з провінції Хейлунцзян, яка померла від раку, була вказана як один із цих 1400 випадків і використовувалася як доказ у судовому процесі над Лі Чанем та трьома іншими членами дослідницької асоціації Фалуньгун.
Смерть від раку
43-річна Сінь жила у селищі Юхао міста Нехе провінції Хейлунцзян. У жовтні 1998 року їй поставили діагноз пізньої стадії раку ротової порожнини, 21 грудня того ж року вона померла.
Багатьом, хто знав Сінь Фенцінь, на той час, коли їй поставили діагноз, вже було відомо, що її ракове захворювання вже на пізній стадії. Один із її знайомих з Морін-Дава-Даурського, автономного регіону Внутрішньої Монголії, розповів їй про Фалуньгун. Однак Сінь не повірила і відмовилася робити вправи, бо мала дуже сильний біль. Вона хапалася за будь-яку нагоду, щоб отримати медичну допомогу.
Сінь помістили до міської народної лікарні Нехе, де було визначено, що її захворювання невиліковне. З того часу, як їй поставили діагноз, до її смерті минуло менше двох місяців.
Збір інформації про Фалуньгун
Незабаром після апеляції практикувальників Фалуньгун у Пекіні 25 квітня 1999 року департамент поліції міста Нехе, як і департаменти інших міст Китаю, направив поліціянтів у цивільному стежити за практикувальниками Фалуньгун, які колективно виконували вправи. Поліціянти також записували їх кількість та імена. Про кожну людину таємно збирали інформацію, яка могла бути використана як доказ проти Фалуньгун, незалежно від того, практикує вона чи перестала практикувати.
Вся зібрана інформація передавалася до комітету з політичних та правових питань й до управління поліції вищого рівня. Ім'я Сінь Фенцінь було в їхньому списку, хоча вона померла ще 1998 року.
Показання для телебачення
«Офіс 610» у провінції Хейлунцзян вирішив подати приклад, використовуючи смерть Сінь. Співробітники «Офісу 610», комітету з політичних та правових питань та департаменту поліції міста Нехе почали загрожувати чоловікові та дочці Сінь. Дочку змусили в телевізійній передачі дати свідчення про те, що її мати померла, тому що Фалуньгун не дозволяє практикувальникам приймати ліки. Ці свідчення були використані для розпалювання суспільної ненависті проти Фалуньгун.
За словами конфіденційних осіб, Ю Хуянь, колишній заступник секретаря комітету з політичних та правових питань міста Нехе, попросив Цзян Чженаня, чоловіка Сінь, поїхати з ним до Пекіна, щоб виступити свідком у справі чотирьох членів дослідницької асоціації Фалуньгун.
Ю також хотів, щоб як другий свідок виступила Цзян, лікар Сінь з міської народної лікарні Нехе. Головний лікар лікарні Ван Чженьшен сказав лікарю Цзян, що за згоду на інтерв'ю зі співробітниками центрального телебачення Китаю їй буде надано безкоштовну туристичну поїздку до Пекіна. Вони хотіли, щоб лікар Цзян засвідчила, що Сінь відмовилася приймати ліки, бо практикувала Фалуньгун. Дізнавшись про мету поїздки, Цзян відхилила цю пропозицію під приводом, що має дбати про свою дитину.
Тоді Ван зателефонував Чжан Сяовей, молодому лікарю з кардіологічного відділення, і запитав, чи не хоче вона поїхати. Лікар Чжан нещодавно закінчила навчання і ніколи не зустрічалася з Сінь, проте вона відразу погодилася поїхати і дати свідчення по телебаченню. Повісивши слухавку, лікар Чжан сказала колегам, що рада можливості поїхати до Пекіна, бо ніколи не була там.
Ю Хуянь відвіз Цзян Чженаня, чоловіка Сінь, і лікаря Чжан Сяовей до Пекіна. Згідно з добре поінформованими джерелами, їх привезли в невідоме місце і не дозволили виходити на вулицю.
У той час як вони перебували під свого роду домашнім арештом, їм було дано докладні інструкції про те, як відповідати на питання, які стосуються смерті Синь. У них не було іншого вибору, окрім того, як робити те, що їм наказали. Вони з'явилися на судовому засіданні, щоб надати «показання» під час суду над членами дослідницької асоціації Фалуньгун. Програма центрального телебачення Китаю транслювалася увечері. Багато глядачів помітили, що лікар Чжан Сяовей увійшла до зали суду з низько опущеною головою й помітно горбилась.
Коли лікар Чжан повернулася на роботу, колеги почали розпитувати її про дані нею свідчення та огляд визначних пам'яток у Пекіні. Вона виглядала дуже схвильованою й відмовилася щось говорити. Після поїздки Чжан перебувала у пригніченому стані.