Правосуддя може бути запізнілим, але воно завжди невідворотне

(Minghui.org) У китайській традиційній культурі завжди вважали за велику чесноту вшанування Неба, яке дає заступництво. Конфуцій сказав: «Бути політиком означає бути праведним». У стародавньому Китаї чиновників, які правили етично й на благо народу, називали «цінь тянь» за їхнє чисте сумління й чесність — «чисті, як небо». Чиновників, які порушували закон і несправедливо поводилися з людьми, вважали зрадниками.

За легендою, колись у Китаї імператор Шунь (2294 — 2184 рр. до н.е.) призначив Гао Яо міністром правосуддя. Він вважав «дев'ять чеснот» своїми керівними принципами. За час його правління нікого не засудили несправедливо. Тому люди його поважали.

Після того як у 221 році до н.е. держава Цінь об'єднала Китай і заснувала першу імперську династію Китаю, в офіційному документі цієї імперії «Посадові обов'язки чиновників» чітко зазначалося, що «чиновники мають подавати людям приклад», дотримуючись п'яти принципів: бути вірними й шанобливими, чесними і справедливими, поводитися належно, прагнути робити добрі справи, бути ввічливими й великодушними. Вони також мали уникати п’яти видів неетичної поведінки: перебільшення, зарозумілості, зловживання владою, образливого ставлення до начальства й цінування грошей більше, ніж талановитих людей. Чиновники не мали права несправедливо поводитися з невинною людиною або вбивати невинну людину. Вони мали карати за зло і підтримувати добро.

В епоху «процвітання Чженгуань» (627—649 рр.) під час правління імператора Тайцзуна з династії Тан введено в дію «Танський кодекс», керівними принципами якого були «моральні засади й доброзичливість». «Танський кодекс» був кримінальним кодексом, доповненим цивільними законами і правилами. Кодекс Тан вважався одним із найбільших здобутків традиційного китайського права й мав великий вплив на наступні династії, а також на Східну Азію. Він проіснував понад тисячу років. Його широко застосовували до династії Цін (останньої в династичній історії Китаю).

Впродовж усієї історії Китаю в кожній династії були чиновники, які були прикладом чесності й порядності, водночас були й такі, які зловживали своєю владою заради особистої вигоди й завдавали зло простим людям. Зрештою, такі корумповані чиновники дуже часто отримували покарання на яке заслуговували. Як то кажуть: «Добро буде винагороджено добром, а за зло послідує покарання» або «Що посієш, те й пожнеш». Нижче наведено кілька таких прикладів.

Історія Чжан Ченсяня

В «І Цзянь Чжи» («夷堅志»), збірнику оповідань Хун Мая, письменника й державного діяча часів династії Південна Сун (960—1279), записано, що в Ченьчжоу провінції Хенань жив чиновник Чжан Ченсянь. Коли він виконував обов'язки окружного судді в повіті Ваньцю, було схоплено дві окремі банди грабіжників, загалом 15 розбійників. Коли суддя повернувся, він хотів об'єднати ці дві справи в одну, щоб кількість спійманих злочинців в одній справі була досить значною. Таким чином він хотів отримати підвищення й бути переведеним у столицю.

Коли справу передали губернатору округу, губернатор спитав думку Чжан Ченсяня. Чжан сказав: «Я не проти того, щоб завдяки цій справі окружного суддю винагородили й підвищили на посаді, але якщо ви попросите мене змінити факти й об'єднати дві окремі справи в одну, я цього не робитиму. Це однаково що вигадування історій і фабрикування звинувачень».

Через двадцять років, коли Чжан служив чиновником у департаменті судноплавства Цзянхуая, йому наснився сон, у якому він увійшов у великий зал і побачив, що в центрі сидить Володар Пекла.

«Ви пам'ятаєте, що трапилося в Ченьчжоу?» — запитав Чжана Володар Пекла.

«Так, добре пам'ятаю, але я не маю з собою справи, щоб показати вам», — відповів Чжан.

«Не має значення, — сказав Володар Пекла. — У нас тут усе записано. Вам непотрібно нічого подавати».

Коли Чжан виходив із зали, кожен із двох чиновників пекла простягнув Чжану рулон парчі. Вони сказали: «Це нагорода, на яку ви заслуговуєте».

Раніше Чжан був бездітним, але того року в нього народилися близнюки — хлопчик і дівчинка. Через сім років він став високопоставленим придворним чиновником і залишався ним до самої своєї смерті.

Історія Цінь Ді

В «І Цзянь Чжи» також є історія про Цінь Ді, молодшого брата Цінь Хуея, сумнозвісного віроломного чиновника династії Південна Сун. Цінь Хуей змовився з державою Цзінь (ворогом династії Сун), щоб підставити і стратити шанованого генерала Юе Фея.

Коли Цінь Ді був губернатором Сюань Чжоу, він послав посадових осіб заарештувати кількох людей у селі Хе, які таємно виготовляли спиртні напої. Жителі села прийняли посадових осіб за бандитів і, схопивши їх, доправили до кабінету губернатора. Цінь Ді негайно звільнив затриманих і наказав заарештувати трьох мешканців однієї родини (дідуся і двох онуків), яких звинуватили в таємному виготовленні спиртних напоїв. Усіх трьох зв'язали й били по 100 разів кожного. Коли їх розв'язали, вони були мертвими.

Місцева влада знала, що старший брат Цінь Ді був канцлером, тому ніхто не насмілився заперечити проти тортур і загибелі трьох сільських жителів, але через рік Цінь Ді раптово помер.

Через рік у Сюань Чжоу призначили нового губернатора — Ян Юаньчжуна. Одного ранку, коли він займався державними справами у своєму кабінеті, двоє чоловіків привели ув'язненого, закутого в кайдани. Один чоловік сказав: «Ми прийшли за досьє у справі села Хе». Ян Юаньчжун нічого не знав про цю справу, і коли підняв очі, щоб спитати, трійця безслідно зникла.

Здивований незвичайним випадком, він викликав діловода і спитав про досьє. «О, цією справою займався попередній губернатор Цінь», — сказав той і пішов за досьє. Ян був настільки вражений, коли прочитав файл, що наказав діловоду ще раз акуратно переписати справу. Потім він купив десять тисяч юанів ритуальних грошей і спалив їх разом із копією досьє. Він зрозумів натяк від побаченого в кабінеті: справу розглянуто несправедливо, тож трьох мешканців села побили до смерті неправомірно.

Здавалося, несправедливість, скоєна в людському світі, може бути виправлена у підземному світі. Цінь Ді помер, але однаково отримав відплату і страждав від наслідків за несправедливе жорстоке покарання сільської родини.

Несправедливі суди й вироки в комуністичному Китаї

За останні 20 років суди в Китаї під контролем компартії Китаю (КПК) судили безліч безневинних послідовників Фалуньгун і засуджували їх несправедливо. Нижче наведено лише кілька прикладів.

5 вересня 2003 р. суд району міського підпорядкування Цзютай провінції Цзілінь таємно судив сімох практикувальників Фалуньгун. Їм не дозволяли говорити чи захищатися. Якщо практикувальник намагався щось сказати, поліціянт бив його електричною палицею. Лу Ясюаню вибили зуб, усі практикувальники отримали чисельні травми від ударів струмом. Іноді поліціянти били їх одразу двома електричними палицями чи кийками. Від сильних ударів по практикувальниках навіть ламалися палиці.

Вранці 12 вересня 2005 року районний суд Сінлунтай незаконно судив практикувальника Сінь Міндуо. Докази проти нього містили 1100 компакт-дисків, які, як стверджувалося, було знайдено в його будинку, а також список вилученого, який Сінь нібито підписав.

«Ви це підписували?» — запитав адвокат. «Ніколи. Я ніколи нічого не підписував відтоді, як мене незаконно заарештували», — відповів Сінь.

Потім поліціянт надав фотографію компакт-дисків, які, як він стверджував, знайшли в будинку Сіня.

«Це підроблені докази, — зазначив Сінь. — У моєму будинку підлога викладена плиткою, а ці компакт-диски лежать на дерев'яній підлозі. Це не мій дім».

Ні суддя, ні поліціянт не відповіли на заперечення. Сіня таємно засудили до 13 років ув'язнення на підставі сфабрикованих звинувачень.

Справедливість переможе

З початку переслідування в 1999 році Дун Беньцзюнь, колишній директор відділку поліції району Цінхе в місті Цзіань міського округу Тунхуа в провінції Цзілінь, дотримувався наказів Цзян Цземіня (колишнього голови КПК) у переслідуванні Фалуньгун.

Він особисто незаконно заарештував щонайменше 12 практикувальників. Кількох із них арештовували неодноразово, а їхні сім'ї часто переслідували. Декого кілька разів засудили до тюремного ув'язнення, а хтось навіть помер від переслідувань. Дун заявив заарештованим практикувальникам: «Ми не звертаємо уваги на тих, хто займається проституцією чи іншою незаконною діяльністю. Ми заарештовуємо лише практикувальників Фалуньгун!»

Одним із постраждалих був Цуй Вейдун, на той час молодий студент університету. Цуй поїхав до Пекіна, щоб домогтися справедливості щодо Фалуньгун, де його незаконно заарештували. Дун бив Цуя мітлою, примовляючи: «Я заб'ю тебе до смерті! Я тебе сьогодні вб'ю!»

Пізніше Цуя кинули за ґрати в центр ув'язнення Цзянь, де він помер внаслідок тортур. Йому був 31 рік. Не витримавши втрати єдиного сина, його батьки незабаром захворіли й померли.

Ло Січжень через переслідування покинула свій будинок і понад десять років залишалася бездомною. Її тричі засуджували до тюремних термінів загалом на вісім із половиною років.

Іншого практикувальника Пяо Цзінвеня кілька разів заарештовували й ув'язнювали. Весь цей час двоє його маленьких дітей залишалися без нагляду. Переслідування Фалуньгун призвело до страждань величезної кількості сімей, багато людей змушені жити у страху.

У 2006 році у згаданого поліціянта Дун Беньцзюня, який брав участь у незаконному переслідуванні практикувальників Фалуньгун, з'явилися симптоми невралгії, і він багато років жив із нестерпним болем. Якось він потрапив під суд за перепродаж деревини, а його дружина рано померла від хвороби. У червні 2021 року, після 15 років боротьби з невралгією, Дун помер у внутрішньому дворі будинку свого знайомого.