(Minghui.org) Сє Ге, який нині живе в США, подав позовну заяву проти колишнього китайського диктатора Цзян Цземіня, який наказав у липні 1999 року почати переслідування Фалуньгун.
Сє заарештували, кинули до виправно-трудового табору, де протягом трьох років жорстоко катували за те, що він не зрікався віри у Фалуньгун.
Сє навчався у Шанхайському університеті. У січні 1998 року він почав практикувати Фалуньгун, завдяки чому позбавився безсоння та прискореного серцебиття.
У травні 2015 року в Китаї набув чинності новий закон, який зобов'язує Верховний народний суд Китаю реєструвати та розслідувати всі кримінальні та цивільні позови. Використовуючи своє законне право, тисячі практикувальників Фалуньгун подали позовні заяви проти Цзян Цземіня, звинувативши його в тому, що він почав переслідування, яке завдало їм великої шкоди й величезних страждань.
23 липня 2015 року Сє відправив кримінальний позов поштою до Верховного народного суду та Верховної народної прокуратури Китаю.
Арешт Сє та спроби поліції отримати від нього інформацію за допомогою насильства
Сє написав у своєму позові: «Мене заарештували 4 грудня 2001 року, коли я йшов вулицею. Чотири чи п'ять поліціянтів у цивільному накинулися на мене ззаду і збили з ніг. Потім заломили руки за спину, одягли кайданки, накрили голову чорним мішком і заштовхали в машину. Ніхто не пред’явив жодних документів. Пізніше я дізнався, що вони були з відділення поліції району Січен управління поліції Пекіна».
Сє заявив у своєму позові, що у відділенні поліції Січен його відвели до секретної кімнати для допитів, де офіцер використовував металевий прут із гумовим покриттям, щоб душити його, не дозволяючи кричати. Одночасно інший поліціянт таким же металевим прутом бив його по спині та стегнах.
«Вони намагалися змусити мене назвати імена та адреси практикувальників Фалуньгун, але я відмовився. Вони жорстоко били мене протягом двох годин, використовуючи металевий прут [з гумовим покриттям]. Я відчував гострий біль, коли вони завдавали ударів, але спочатку ніяких слідів на тілі не було видно. Лише за два дні на спині та стегнах з'явилися синці», — пише Сє.
Примусове годування
Наступного дня, 5 грудня 2001 року, Сє відправили до центру «юридичної освіти» (який насправді був центром «промивання мозку»), де він перебував до 23 лютого 2003 року.
У позовній заяві Сє йдеться: «Я вважав, що це незаконно — заарештовувати та катувати мене за мою віру, і 5 грудня оголосив голодування на знак протесту. 12 грудня 2001 року мене почали насильно годувати.
Мене прив'язали до залізного стільця. Якщо я трохи рухався, сім чи вісім поліціянтів починали бити мене. Через ніздрю мені вставили у шлунок гумову трубку діаметром 1 сантиметр.
Коли ввели трубку, я відчув різкий біль у носі. Її витягли, і потекла кров. Іноді мучителям не виходило відразу ввести трубку, і вони кілька разів вставляли й виймали її».
Начальник поліції сказав йому: «Ти жахливо почуваєшся, правда? Ми будемо використовувати цей метод тортури доти, доки ти не робитимеш те, що тобі кажуть».
Сє пише: «Кілька разів трубка входила не в шлунок, а в легені. Я ледве не помер від цієї тортури».
Під час ув'язнення його насильно годували понад 200 разів.
Ілюстрація тортур: примусове годування
Катування холодною водою, морозом та позбавленням сну
Ілюстрація тортур: ув’язненого обливають холодною водою на морозі
Голодування Сє тривало понад 50 днів, до січня 2002 року, через що він дуже ослаб. Погода в Пекіні була морозною. Якось близько 8 години вечора кілька поліціянтів увійшли до камери й наказали Сє довго стояти.
Вони почали при ньому лаяти пана Лі Хунчжи, засновника Фалуньгун. Після цього поклали на підлогу його фотографію й наступили на неї.
Потім поліціянти вилили на голову Сє холодну воду і відчинили вікно. Сє тремтів від холоду. Три дні йому не давали спати.
Через три дні він почав блювати кров'ю.
Катування «ліжко мерця»
У квітні 2002 року за те, що Сє не зрікався віри у Фалуньгун, начальник відділу внутрішньої безпеки Ху Цзіхуей наказав застосувати до нього метод тортури під назвою «ліжко мерця».
Ілюстрація тортур: «ліжко мерця»
Співробітники управління поліції Пекіна співпрацювали з пекінським жіночим виправно-трудовим табором, щоб катувати Сє. Лі Цзіжун, начальник четвертого загону пекінського жіночого виправно-трудового табору, наказала ув'язненим забрати дерев'яне ліжко Сє і поставити металеве.
Сє написав у своєму позові: «Мене прив'язали за руки та за ноги до чотирьох кутів ліжка. У такому положенні я перебував 24 години на добу і не міг навіть поворухнутися. Мені доводилося випорожнюватися в одяг.
Лі Цзіжун наказала ув'язненим обзивати мене, а інших змушувала, накривши мені рот рушником і затиснувши носа, лити на рушник воду. Я задихався, а вона казала: «Ми даємо дуже потрібну тобі воду».
Попри жорстоке катування, Сє не зрікався своєї віри. Тоді Лі максимально розтягнула тіло Сє і ще більше прив'язала його, завдаючи йому сильного болю.
«Я був прив'язаний до залізного ліжка з квітня до грудня 2002 року. Через жорстокі тортури я дуже схуд і ослаб. Мої м'язи атрофувалися, серце билося слабко, кров'яний тиск впав до 70/40. Я був на межі смерті», — написав Сє.
Хоча Сє був у дуже поганому стані, поліціянт Ху Цзіхуей та інші били його й далі: били по обличчю, грудях, штовхали ногами.
Ху кричав: «Я не вірю, що не зможу тебе зламати! Як тільки ти здасишся, я відв'яжу тебе від цього ліжка. Інакше ти помреш на ньому. Ти знаєш хто я? Я диявол!»
«Мене тримали у центрі „юридичної освіти“ до 25 лютого 2003 року. Я намагався подати апеляцію і хотів знайти адвоката, але мої вимоги відхилялися», — написав Сє у своєму позові.
«Промивання мозку»
«На другий день мого ув'язнення в центрі „юридичної освіти“ Пекіна поліціянти, які працювали там, охоронці Пекінського виправно-трудового табору та близько десяти ув'язнених почали застосовувати до мене методи ідеологічної обробки. Вони використовували різні способи, щоб змусити мене зректися моєї віри», — пише Сє.
Щодня, по багато годин, охоронці та в'язні змушували його слухати й дивитися програми з наклепом та нападками на Фалуньгун і його засновника. Вони також казали йому, що якщо він не зречеться своєї віри, то не вийде звідти.
Жінка-охоронець Чен Цуй із Пекінського жіночого виправно-трудового табору наказала ув'язненим прикріпити до стін, підлоги та ліжка аркуші паперу зі словами наклепу на засновника Фалуньгун та саму практику.
Катування у виправно-трудовому таборі
4 квітня 2003 року Сє перевели до виправно-трудового табору Туаньхе в Пекіні, де він перебував до 24 січня 2004 року.
Його закріпили за п'ятим загоном. Ув'язнені донесли охоронцям, що Сє розмовляв з іншим практикувальником Фалуньгун, і тому його посадили в одиночну камеру. За те, що Сє був твердим у своїй вірі, його перевели до спеціального відділення під назвою «відділення інтенсивного тиску».
«У „відділенні інтенсивного тиску“ мене тримали в окремій камері, де за мною постійно спостерігали інші в'язні. Мені давали мало їжі: на одне приймання їжі невелику китайську булочку і трохи юшки», — написав Сє у своєму позові.
«Мене змушували сидіти на стільці заввишки 20 сантиметрів із щільно стиснутими колінами й руками, складеними на колінах. Спина та шия мали бути прямими. Якщо я трохи рухався, ув'язнені били мене. Може здатися, що таке катування легко винести, але насправді це дуже жорстоке катування. Вже за кілька днів шкіра на сідницях потріскалася, вкрилася пухирями та виразками. До кінця дня ломило гомілки, коліна, руки та спину. Мене катували у такий спосіб понад 20 днів», — написав Сє.
Історія питання
У 1999 році Цзян Цземінь, який тоді був головою компартії Китаю, ігноруючи думку інших членів Постійного комітету Політбюро, почав жорстоке придушення Фалуньгун.
10 червня 1999 року під його власним керівництвом компартія Китаю створила позаправовий орган безпеки — «Офіс 610». Ця організація скасовує рішення поліції та судів, здійснюючи директиви Цзяна, спрямовані на переслідування практикувальників Фалуньгун: «Зганьбити їхню репутацію, розорити фінансово і знищити фізично».
За роки переслідування загинули тисячі практикувальників Фалуньгун. Багатьох катували за віру і навіть убивали, щоб вирізати їхні органи на продаж. Цзян Цземінь безпосередньо відповідає за те, що почав це жорстоке переслідування і сприяв його продовженню.
Закон Китаю дозволяє громадянам бути позивачами у кримінальних справах, і багато практикувальників, користуючись цим правом, подають кримінальні позови проти колишнього диктатора Цзян Цземіня.
Всі матеріали, опубліковані на цьому веб-сайті, захищено авторським правом Minghui.org.
