Терпіння — це не боягузтво, тим паче не смиренна покірність злу. Терпіння учнів Дафа — це щось благородне, це втілення незламної, алмазної твердості великих живих істот; прояв великодушності задля утвердження істини; прояв милосердя і порятунок тих життів, які ще не втратили своєї людської природи та праведних думок. Терпіння зовсім не означає повного потурання тим мерзенним життям, які остаточно втратили свою людську основу та праведні думки й нестримно вчиняють злочини. Маючи таке терпіння, людина може зректися всього заради істини. Однак терпіння не означає, що потрібно проявляти великодушність до тих мерзенних життів, які вже втратили людську природу та праведні думки, ігнорують і людські, і небесні закони, руйнують живих істот і саме існування Дафа на різних рівнях. Терпіння також не означає, що можна заплющувати очі на вбивство та підпал. Чжень-Шань-Жень — це Фа! Це втілення Великого Закону Всесвіту на різних рівнях, але це в жодному разі не якась людська ідеологія або керівні принципи для звичайного людського життя, як це розуміють люди. Якщо якісь низькі життя зіпсувалися до такого стану, коли їх уже неможливо врятувати й зберегти, то можна використовувати найрізноманітніші способи на різних рівнях, щоб зупинити зло та ліквідувати їх.
«Перевищення межі терплячості» — це один із принципів Фа. Я не казав про цей принцип раніше лише тому, що в процесі вдосконалення учні мусили пройти через певні випробування, їхній Сіньсін мав підвищитися, і вони повинні були позбутися всіх пристрастей у суспільстві звичайних людей. Якби я порушив цю тему раніше, це неодмінно створило б перешкоди для учнів, які перебувають у процесі вдосконалення. Зокрема, це завадило б їм поводитися гідно, особливо в розпал випробувань Дафа, які влаштувало зло. Однак, судячи з нинішніх проявів зла, лихі люди вже повністю втратили людську подобу й праведні думки, тому не можна більше дозволяти їм репресувати Закон.
Повна ліквідація зла має здійснитися заради процесу Виправлення Закону, а не задля особистого вдосконалення учнів. В особистому вдосконаленні зазвичай і не стоїть питання про «перевищення межі терплячості».
Лі Хунчжи
1 січня 2001 року