Я навчилася думати про інших завдяки Дафа

(Minghui.org) Озираючись на мій двадцятирічний шлях удосконалення, можу сказати, що Дафа та милосердний Учитель врятував мене й дав мені друге життя. Учитель наставляв мене на шляху вдосконалення дотримуватися принципів «Істина-Доброта-Терпіння» (кит. Чжень-Шань-Жень) — і ставити інших на перше місце в усьому, що я роблю. Це перетворило мене з людини, обтяженої хворобами, на людину зі здоровим розумом і тілом, вільну від недуг та з високими моральними якостями.

Сумлінно працювати

На своїй роботі я відповідала за купівлю, відшкодування й планування бюджету їдальні для персоналу, а також за придбання канцелярського приладдя. Керівництво й колеги знали, що я практикую Дафа. Я поводилася на основі принципів удосконалювальника, утримувалася від необдуманих витрат, поважала колег та уникала суперечок заради особистої вигоди. Тому, коли я передавала справи перед виходом на пенсію, окрім фінансових звітів, обладнання та інших предметів, я передала майже 8 000 юанів готівкою, накопичених упродовж деякого часу завдяки моїй ощадливості, зокрема бонус у 50 юанів, виданих мені на купівлю обладнання. Я передала ці гроші людині, яка прийшла на моє місце.

Коли про це дізналося керівництво, мене викликали до кабінету менеджера, який сказав: «Ви чудово працювали всі ці роки. Ви були старанною, працьовитою й без нарікань бралися за будь-яке завдання. Після обговорення керівництво вирішило винагородити вас грішми, які ви заощадили». Я подякувала їм за довіру й турботу, але не могла взяти гроші, тому що я вдосконалююся за Дафа, і в усьому, що я роблю, я дотримуюся принципів «Істина-Доброта-Терпіння». Якщо їм було важко із цим впоратися і вони хотіли зробити щось хороше із цими грошима, вони могли б використати їх для покращення харчування в їдальні для персоналу. Керівники були дуже здивовані, бо не очікували, що хтось відмовиться від премії. Я пояснила, що мій Вчитель навчив мене бути хорошою людиною, яка насамперед думає про інших. Вони щиро подякували мені.

Пережити нещасний випадок

Я дізналася, що літня практикувальниця перенесла інсульт і потрапила до лікарні в листопаді 2022 року. Коли її виписали й вона повернулася додому, я планувала її відвідати. До її будинку було близько години їзди на електровелосипеді, а в той час заходи з профілактики й боротьби з пандемією були дуже суворими. Вимагали, щоб кожен, хто входив у житловий квартал або виходив із нього, сканував QR-код із допомогою мобільного телефону. Перед тим, як вирушити в дорогу, я запалила пахощі й попросила Вчителя про захист.

Всю дорогу туди відбувалося якесь диво. Коли я підійшла й увійшла у ворота житлового кварталу, охоронець, здавалося, не помітив мене. Коли я наблизилася до будинку, один із мешканців приклав свою картку, щоб відчинити двері, тож я пішла за ним у будинок. Піднімаючись нагору, я зустріла чоловіка практикувальниці, який виносив сміття. Усе пройшло надзвичайно гладко, наче все це організував Учитель.

Ми зі співученицею добре провели час, вивчаючи Фа й обмінюючись досвідом. Знаючи про свої проблеми, вона щиро поділилася розумінням. Вона сказала, що має зберігати твердість, навіть зіштовхнувшись із труднощами, бо Учитель спостерігає за нами! Чоловік підтримує її в практиці.

Дорогою додому я відчула надзвичайну легкість. На роздоріжжі я раптом побачила, що назустріч мчить велика вантажівка. В одну мить мій велосипед винесло на лівий бік дороги, прямо туди, де їхала вантажівка. Пролунав гучний тріск, наче велосипед розлетівся на шматки. Я подумки промовила: «Учителю, будь ласка, врятуйте мене».

Я лежала на землі, але не відчувала болю. Вставши на ноги, я побачила, що вантажівка зупинилася приблизно за 20 метрів від мене. Водій вискочив і запитав: «Чому ти не дивилася, куди їдеш?» Побачивши, що я можу стояти й не постраждала, він повернувся, збираючись йти. Я попросила його затриматися і сказала: «Підійдіть сюди, я хочу вам дещо сказати. Я вдосконалююся за Фалунь Дафа й не стану вас обманювати. Ви чули про вихід із компартії Китаю? Це для вашої безпеки». Він сказав, що не хоче нічого знати й пішов.

Я поворушила руками й ногами. Начебто все було добре, за винятком чорної плями в куточку правого ока, через яку відчувала дискомфорт. Дивлячись на електровелосипед, що лежав на землі, з розкиданими навколо речами, я побачила лише дві глибокі подряпини на спинці заднього сидіння. Коли я підняла велосипед і перевірила його, на ньому не було жодних пошкоджень, що було справжнім дивом. Це нагадало мені слова Вчителя:

«Добрий чи поганий буде результат, залежить від однієї думки» («Чжуань Фалунь», лекція четверта)

Те, що сказав Учитель — абсолютно вірно, адже я випробувала це на власному досвіді! Зі сльозами на очах я подякувала Вчителю за порятунок мого життя! Якби не захист Учителя, мене б сьогодні не було в живих. Спасибі Вам, Учителю, за те, що дали мені другий шанс на життя! Ви допомогли мені віддати кармічний борг і залагодити стосунки образи з іншими людьми.

Як учениця Дафа, я можу тільки старанно вивчати Фа, добре вдосконалюватися, допомагати Вчителеві рятувати людей, виконати свою обітницю і повернутися додому разом з Учителем.