Управління сімейним готелем надає можливості для вдосконалення

(Minghui.org) З 2019 до 2023 року я займалася невеликим готельним бізнесом і за цей час прийняла понад 2500 гостей із 20 країн, включно зі США, Канадою, Францією, Данією, Індією, Непалом, Пакистаном, Польщею, В'єтнамом, Південною Кореєю, Сінгапуром, Китаєм, Гонконгом, Філіппінами, Італією, Німеччиною, Мексикою, Австрією й Туреччиною.

Зима — не сезон для цього бізнесу, тому в січні 2020 року я вирішила поїхати на 40 днів до Флориди в США, щоб брати участь у просуванні шоу Shen Yun. Напередодні від'їзду в моєму будинку перестав працювати котел і стало прохолодно. Майстер, який приїхав наступного дня, оглянув котел і, не виявивши жодних проблем, запропонував замінити плату. Я відразу зрозуміла, що з моїм Сіньсін щось не так.

Дізнавшись, що мене не буде понад місяць, він сказав: «Зараз так холодно, що труби можуть замерзнути й лопнути. Тоді вам доведеться витратити тисячі доларів на ремонт».

У цей момент зателефонував мій діловий партнер, через якого постояльці мого готелю бронюють апартаменти, і повідомив, що сім'я з Китаю хоче залишитися в мене на два тижні. Китайські гості, які складають невелику частину моїх клієнтів, зазвичай хочуть витрачати менше грошей, пред'являючи водночас високі вимоги до обслуговування. Якщо їм щось не подобається, вони залишають погані відгуки, що може вплинути на бізнес.

Я завжди хвилювалася, приймаючи китайців, а цього разу ситуація складалася ще гірше: мені не тільки треба було виїхати надовго, але ще й з'явилася проблема з котлом. Якщо все не владнати, це може призвести до неприємностей. Я твердо вірила, що просування вистави Shen Yun — найправедніша справа. Поки я вірю в Учителя й Фа, Учитель обов'язково допоможе мені.

Водночас мені, як практикувальниці, треба ставитися до своїх гостей зі щирою добротою. Тому я купила красиву коробку шоколадних цукерок і написала записку: «Ласкаво просимо! Дякую, що ви обрали мій дім. На жаль, я вже запланувала поїздку в іншу країну. Якщо вам що-небудь знадобиться, напишіть мені, і я зроблю все можливе, щоб допомогти вам. Бажаю вашій родині приємного відпочинку. Дякую за розуміння!» Я також попросила сусіда розчистити сніг на під'їзній доріжці.

Владнавши всі ці справи, я від щирого серця звернулася до Вчителя за благословенням. Проблема з котлом була перевіркою моєї віри в Учителя й Фа. Ці поверхневі перешкоди не могли перешкодити мені допомагати в поширенні інформації про вистави Shen Yun. Я поїхала, твердо вірячи, що якщо моє серце наповнене Фа, то не повинно виникнути жодних проблем. Усе пройшло добре. Гості надіслали мені повідомлення про те, що їм сподобалося в мене.

Найважливіше, що я зрозуміла в цій ситуації, полягало в тому, що усунення пристрастей — це ключ до духовного піднесення. Нам треба відмовитися від людських уявлень, наша поведінка має відповідати вимогам Фа, а не принципам суспільства звичайних людей.

Страх перед брудом

Через кілька днів після відкриття нашого сімейного готелю гість поскаржився на те, що в нього забився туалет. Коли я відкрила кришку унітаза й побачила випорожнення, мене мало не вирвало.

Усе моє колишнє життя минуло в комфорті й чистоті, тому тривалий час одна тільки думка про те, як я того дня мила туалет, спричиняла в мене огиду.

Для практикувальника не буває нічого випадкового; те, що сталося, повинно бути якось пов'язане з моїм вдосконаленням і пристрастями. Учитель сказав:

«Чи знаєте ви, що таке жовтий ґрунт (жовтозем), який покриває поверхню Землі? Насправді це фекалії істот, які перебувають на рівень вище простору звичайних людей. Ось чому раніше боги говорили, що люди живуть у брудному світі. Саме це і малося на увазі» (Лекція Фа на Конференції Фа на Заході США).

Будь-яка пристрасть робить нас людьми. В очах Бога в нашому світі все нечисто. Заглянувши в себе, я виявила, що боюся бруду. Насправді брудно це чи ні — питання психології, а крайнощі — це пристрасть. Чи не слід усунути таку серйозну пристрасть? Якщо подивитися глибше на наш страх перед брудом, то ми побачимо, що насправді це результат нетерпимості й прискіпливості. Почавши усувати цю пристрасть, я помітила, що вона стала слабшою.

Виявляти доброту до людей, які вчинили шахрайство

Одного разу в мене оселилися гості на п'ять днів. На четвертий день їхнього перебування я, прийшовши додому, побачила недалеко від гостьових апартаментів закривавленого дохлого сірого щура. Я була трохи налякана, тому пішла до своєї кімнати, вирішивши прибрати щура вранці.

Наступного дня мені зателефонував діловий партнер: «Спустися вниз. Твій гість повідомив мені, що в тебе в будинку щур». Я відчинила двері й побачила мертвого щура, після чого пішла до гостей запитати їх, де вони знайшли його. Вони відповіли, що він був під шафою у ванній. Потім вони зажадали відшкодувати їм суму, яку вони заплатили моєму партнеру, і суму за проживання в мене й за прибирання, інакше вони залишать негативний відгук і заявлять, що знайшли в моєму будинку щура. Загальна сума склала понад 700 доларів. Я усміхнулася й запитала одного гостя, чи можна не повертати суму, яку вони заплатили моєму партнеру. Він сказав, що йому потрібно запитати в матері. Того вечора на кількох машинах приїхало багато людей, на вигляд небагатих і не дуже освічених, за винятком молодого чоловіка, який розмовляв зі мною. Він сказав мені, що його мати погодилася не брати гроші з мого партнера. Я повернула їм понад 600 доларів, і молодий чоловік сказав: «Це не ваша вина. Щури, напевно, прогризли дірку за комодом».

Я знала, що в стіні за комодом немає дірок, і раніше ніхто з моїх гостей ніколи не бачив тут щурів.

Весь цей час я зберігала спокій, усміхалася, а коли вони поїхали, помахала їм рукою. Молодий чоловік та його батько покидали готель останніми. Вони повільно від'їхали й помахали мені рукою, немов вибачаючись.

Мені було їх шкода, бо вони зробили це заради невеликого прибутку. Як практикувальниця Дафа, я хотіла, щоб вони поїхали, знаючи, що Фалунь Дафа несе добро.

Пізніше мої родичі сказали мені, що це були лабораторні щури.

Розповідати гостям правду про Дафа

Розуміючи, що всі мої численні гості мають зі мною заздалегідь визначені стосунки, я не могла втратити можливість врятувати їх. Але я усвідомлювала, що всі мої вчинки мають відповідати правилам суспільства, тому поставила біля каміна невеличку полицю, на яку поклала журнал, що випускають практикувальники Фалунь Дафа, і примірник газети Epoch Times.

Я принесла в дім зроблені практикувальниками Фалунь Дафа маленькі квіти лотосів, до яких були прикріплені закладки зі словами «Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — це добре» (кит. Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао) й адресою вебсайту Minghui. Ці кришталево чисті квіти були схожі на прекрасне дорогоцінне каміння й стали єднальною ланкою між мною та моїми гостями, яким я дарувала їх, коли ті від'їжджали. Усі були задоволені й дякували за подарунок.

Одного разу в мене зупинилися шестеро молодих південноамериканців. У них не було машини, і коли закінчився термін проживання, вони тихо покинули будинок. Побачивши у вікно, що вони вже перейшли через дорогу, я швидко вибігла до них й подарувала кожному квітку лотоса, побажавши щасливої дороги. Вони подякували мені й сказали: «Ваш будинок — п'ятизірковий готель». Пізніше до мене приїхали їхні друзі й подарували мені красиву чашку.

Якось до мене приїхала сім'я американців, і поки глава сім'ї проходив реєстрацію, усі інші залишалися в машині. Він був високим, міцним і впевненим у собі чоловіком. Коли вони їхали, він поскаржився, що в будинку було жарко. Я перепросила й відповіла, що, якби мені повідомили про це, я б увімкнула кондиціонер. Обома руками простягнувши йому маленьку квітку лотоса, я побажала їм щасливої дороги. Чоловік зрадів і з широкою усмішкою на обличчі дістав своє посвідчення. Виявилося, що в США він служив поліціянтом, ось чому його поведінка відрізнялася від поведінки інших. Він так дбав про свою безпеку, що в мене не було можливості побачити його дружину й дітей.

Китайським студентам я не тільки дарувала квітку лотоса, але також розповідала правду про Фалунь Дафа й пропонувала вийти з компартії Китаю та молодіжних організацій, що їй належать. Більшість із них дотримувалися моєї поради. Тільки один студент залишив негативний відгук і порадив людям не мати зі мною жодних справ. Його відгук не вплинув на мій бізнес, і кількість моїх гостей не зменшилася навіть під час пандемії.

Удосконалюватися, не розслабляючись

Я почала свій бізнес не випадково, а за порадою однієї практикувальниці, з якою ми надалі рідко бачилися. Бізнес розв'язав мої фінансові проблеми, а також у всьому допоміг мені краще вдосконалюватися й надав можливість роз'яснювати людям правду про Фалунь Дафа.

Беручи участь у проєкті з порятунку китайців за допомогою телефонних дзвінків, я постійно телефоную до Китаю вранці й ввечері.

Щодня я вставала о 3:10 (о 2:10 взимку) і робила вправи, після чого відправляла праведні думки й півтори години вчила Фа напам'ять. Вранці й ввечері я вивчала Фа, а вдень робила прибирання.

Я також граю в духовому оркестрі Тянь Го, і так траплялося, що час проведення парадів (зокрема й тих, що проходили за містом) не заважав моїй роботі.

За ці роки я не пропустила жодного параду, а також брала участь у більшості автомобільних парадів під час пандемії. Коли на день відбувалося по два паради, я після ранкового параду мчала додому, щоб зробити прибирання й привітати гостей, а потім поспішала на наступний парад.

Поступово я зрозуміла, що прибирання — це ще й процес вдосконалення та підвищення. Спочатку, коли гість казав, що на підлозі було волосся або дверну ручку не протерли як слід, я дивилася в себе, щоб побачити, чи маю я елементи культури компартії Китаю, такі як схильність до безладного ведення справ.

Я розуміла, що як практикувальниця Дафа, я маю дотримуватися високих норм і в обслуговуванні гостей робити все ретельно. Я мила підлогу тричі, протираючи в кожному кутку, а коли дозволяла погода, провітрювала подушки й ковдри на вулиці. Деякі гості зазначали, що подушки й ковдри в мене були ароматними. Незалежно від того, користувалися гості рушниками чи ні, я всі їх перепирала, тому часто отримувала чудові відгуки. Одного разу мене навіть оцінили, як чудову господиню, і до мене стало приїжджати ще більше гостей, навіть узимку.

На прибирання апартаментів у мене зазвичай ішло близько п'яти годин, що стомлювало фізично. Я використовувала цей час для прослуховування радіо Minghui. Історії практикувальників зворушували мене до сліз і надихали бути ще стараннішою. Час дорогоцінний, а в добі не так багато годин. Оскільки я прийшла сюди заради Фа, то не можу відкладати виконання трьох справ практикувальника Дафа. Я веду просте життя й готую для себе просту їжу.

Нещодавно з різних причин я закрила цей бізнес, і коли прощалася з останніми гостями, махаючи їм рукою, у моїх очах стояли сльози, а в серці я бажала їм якнайшвидше почати вдосконалюватися за Фалунь Дафа.

Я знаю, що для мене відкриваються нові можливості вдосконалення. Я буду дорожити всім, що Вчитель влаштував для мене, буду ще більш старанною й гідною милосердя Вчителя.