Щодо фрази «побачу — повірю»

(Minghui.org) «Якщо я не бачу чогось, отже, цього не існує, і я не вірю в це», — такої думки дотримуються сьогодні багато людей. З огляду на це, багато хто заперечує існування інших просторів і божественних істот. Чи не правда, це досить безглузда логіка? Учитель Лі сказав:

«Деякі люди кажуть, що зовнішній вигляд об'єктів є результатом світла, і це містить те, як на картині з'являються світло й тінь, і як виникають кольори. Це не так, об'єкти зберігають таку ж саму форму, незалежно від того, є світло чи немає світла, світло лише дає людині відчуття яскравості або темряви в її зоровому сприйнятті, якщо колір піддати інтенсивній зміні світла, то може виникнути хибне сприйняття кольору, але насправді це не змінює колір або форму предмета. Говорячи мовою практикувальників, світло може заблокувати очі людини й створити для людей хибний образ» («Лекція Закону на зборах, присвячених обговоренню питань художньої творчості»).

Розгляньмо найпростіший приклад. Якщо ми заплющимо очі чи залишимося в повній темряві, то не зможемо нічого бачити. Проте все навколо залишиться таким самим, як і було. Нічого не зникне через нашу нездатність бачити. Хіба не абсурдно вірити лише в те, що ми можемо бачити? Саме наші очі дають нам хибне уявлення про навколишній світ.

Сучасна наука показує, що видимий для людини діапазон хвиль світла становить від 380 до 780 нанометрів (один нанометр дорівнює одній мільярдній частині метра), що є надзвичайно невеликою частиною світлового спектра. Усе, що виходить за межі цього діапазону, наприклад, інфрачервоне світло, ультрафіолетове випромінювання, рентгенівські промені, радіохвилі, магнітні поля і т. д., невидимі для людського ока. Уявіть, що ви спостерігаєте за світом за допомогою мікроскопа високої роздільної здатності або рентгенівських променів. Чи світ виглядатиме так само як і тоді, коли ми бачимо його неозброєним оком? Безперечно, це буде абсолютно новий світ.

Проведімо аналогію. Припустимо, що наша сучасна наука є мікроскопом із потужністю N. Наше нинішнє розуміння світу, це тільки те, що ми можемо побачити за допомогою цього мікроскопа. Якби ми могли посилити цей мікроскоп на N x N потужностей, що б ми побачили? Чи виглядав би наш світ так само під ще потужнішим мікроскопом з N x N x N потужністю?

Хіба не смішно наполягати на тому, що насправді існує тільки те, що людина бачить під мікроскопом потужності N? Наука постійно розвивається, але її усталені уявлення про життя й типи матерії не завжди вірні.

Учитель Лі навчає нас:

«Люди ніколи не зможуть по-справжньому пізнати реальну картину Всесвіту. Якщо людство хоче зрозуміти таємниці Всесвіту, простору-часу й людського тіла, єдиний спосіб — це самовдосконалюватися за істинним Законом, досягти Справжнього Пробудження, підвищити свій рівень живої істоти. Самовдосконалюючись, ти також можеш підвищити свої моральні якості. Коли ти вже відрізнятимеш справжнє добро і зло, добре та погане й вийдеш за межі рівня людства, лише тоді зможеш побачити справжній Усесвіт, істот різних рівнів і просторів, а також зможеш спілкуватися з ними» (Лунь Юй).

Чому багато сучасних учених, які займають передові позиції в науці, досі захоплюються глибоким розумінням давніми людьми меридіанів і зірок? Цей підхід подібний до методу, який застосовували древні в дослідженні життя й космосу. Практика вдосконалення дала змогу їм увійти в контакт з істотами високого рівня в інших просторах, побачити справжнє існування Богів і стати свідками сили кармічної відплати й причинно-наслідкових зв'язків.

Фалунь Дафа — це справжня практика вдосконалення згідно із Законом Будди. Вона відкриває новий шлях до розуміння життя й Всесвіту. Захоплені цією практикою й своїм особистим досвідом, багато експертів і науковців у різних дисциплінах по всьому світу тепер сприймають Дафа як справжню форму науки.