62 жінки, які практикують Фалуньгун, загинули внаслідок тортур у жіночих в'язницях провінції Ляонін

(Minghui.org) Жінок-практикувальниць Фалуньгун у провінції Ляонін, які відмовляються зректися своєї віри, піддають тортурам у жіночій в'язниці провінції Ляонін, також відомої як жіноча в'язниця Дабей, що розташована у місті Шеньяні. Фалуньгун вчить людей слідувати принципам «Істина, Доброта, Терпіння». З липня 1999 року послідовників цієї практики переслідує комуністична влада Китаю.

Щоб змусити практикувальників зректися своїх духовних переконань, тюремна влада вживає різні методи тортур, спрямовані на те, щоб придушити їхню волю. Серед цих тортур обливання окропом або крижаною водою, ін'єкції або насильницьке годування токсичними препаратами та речовинами, ураження струмом електричних палиць, введення гострого перцю в статеві органи, підвішування за наручники. Практикувальників також змушують виконувати важку роботу, стояти тривалий час, їх зв'язують у болісних положеннях, позбавляють сну та їжі.

У більшості випадків практикувальникам не дозволяють користуватися туалетом, митися та купувати предмети першої необхідності. Їм також часто відмовляють у побаченнях з родичами.

До кінця 2023 року підтверджено інформацію про смерть 62 практикувальників, у тому числі 19 загинули від тортур у в'язниці. Дві практикувальниці померли того ж дня, коли їх доправили до в'язниці. Інші померли внаслідок тортур після звільнення, у тому числі деякі —упродовж кількох днів після звільнення. Тюремна влада часто, щоб уникнути відповідальності, звільняла практикувальників, як тільки розуміла, що ті вмирають.

Через жорстку інформаційну цензуру в Китаї багато залишається невідомим, і реальна кількість практикувальників, які загинули в результаті переслідування, ймовірно, набагато більша.

Серед 62 померлих практикувальників: Сунь Хун'янь, Лю Ліюнь, Сунь Юйхуа, Цзоу Ціньюй, Лі Хунцзен, Юй Фенхуа, Лі Гуанчжень, Лі Лін, Юй Лі, Ні Шуцинь, Ши Шен'їн, Ван Сюся, Лю Ліхуа, Цзян Сюхуа, Цун Пейлянь, Чжан Гуйчжи, Ван Шуся, Ван Хунмей, Ши Інчунь, Чжан Фенчжень, Дін Чженьфан, Ван Чуньсян, Ван Цзе, У Шуянь, Ян Чуньлін, Лю Лю Лусян, Ван Мінь, Сюй Чунься, Сунь Цзінмей, Ген Женьє, Ван Яньцю, У Ефен, Лен Дунмей, Сунь Мінь, Лі Яньцю, Лю Цзіньюй, Лань Ліхуа, Лі Гуйжун, Лі Гоцзюнь, Чжун Шуцзюань, Чень Юнчунь, Чжу Юйлань, Ван Сумей, Го Хун'янь, Ху Яньбо, У Найїн, У Сюфан, Е Чжунцю, Лю Юйкунь, Юн Фан, Чжан Юйлань, Ван Гуйлань, Ду Цзінцінь, Чжоу Гайцін, Лю Сіньін, Го Цін, Ван Сібінь, Ван Сянцзюй, Ван Гуеймінь, Ван Хуеймінь, Лі Фенмей, Цзян Яньлін і Ян Шувень.

Щойно практикувальники потрапляють до в'язниці, тюремне керівництво призначає двох ув'язнених для цілодобового спостереження за кожним практикувальником. Охоронці навчають ув'язнених методів тортур, спрямованих на «перетворення» практикувальників, і, якщо ув'язненим вдається змусити практикувальників зректися своєї віри, як заохочення їм скорочують терміни ув'язнення. Водночас деяким практикувальникам за відмову зректися Фалуньгун були продовжені терміни ув'язнення.

Нижче наводиться коротка інформація про деякі випадки смерті.

Ув'язнені, підбурювані охоронцями, змушували Лі Лін приймати токсичні препарати, піддавали насильницькому годуванню, били і, врешті-решт, задушили її подушкою.

За вказівкою охоронців шість ув'язнених безперервно били Ван Шуся. Вона померла в перший же день ув'язнення.

Ши Інчунь упродовж трьох годин били вісім ув'язнених, і того ж дня, після того, як її доправили до лікарні, вона померла.

Сюй Чунься померла від кишкової непрохідності через п'ять днів після ув'язнення. Під час операції лікарі виявили, що її кишківник розірваний і всередині нього утворилася пухлина. При цьому жінка постійно була в наручниках і кайданах.

Сунь Мінь насильно годували сіллю і піддавали насильницькому годуванню невідомими препаратами після того, як вона оголосила голодування. Це призвело до серйозних серцево-судинних захворювань і довело її до виснаження.

Лікарі тюремної лікарні зробили Сунь Хун'янь ін'єкцію невідомих препаратів, після чого її паралізувало, а шкіра вкрилася виразками. Вона померла в страшних муках.

Охоронці підвісили Юй Лі й били доти, доки вона не впала в стан коми. Щоб перевірити, чи вона жива, на неї вилили окріп. У результаті вона отримала сильний опік грудей та спини.

Під час тортур насильницької годівлі в Лю Ліхуа був травмований стравохід. Коли жінка була на межі смерті, членам сім'ї дозволили забрати її додому. Однак поліціянти продовжували стежити за нею доти, доки вона не померла, а її тіло не було кремоване.

Ян Чуньлін померла внаслідок жорстокого побиття та насильницького годування невідомими препаратами. Їй зламали праву руку, а на грудях утворилися гнійники. Від жорстокого поводження вона втратила розум.

Декілька в'язнів по черзі били Сунь Цзінмей дерев'яними табуретами доти, доки вона не впала на підлогу, знепритомнівши. Їй зламали хребет і скалічили ноги. Вона також частково втратила зір.

Смерті у в'язниці

Загалом 19 практикувальників було замучено до смерті, коли ще перебували у в'язниці. Одна з них померла у 2002 році, три у 2003 році, по одній у 2004 та 2005 роках, три у 2008 році, дві у 2011 році, дві у 2014 році, по одній у 2015, 2018 та 2019 роках, дві у 2020 та одна у 2021 році.

Дві практикувальниці померли в день ув'язнення, одна — через п'ять днів, одна — через 14 днів, п'ять — протягом року та вісім — від року до п'яти років. Час смерті двох практикувальників невідомий.

На час смерті практикувальникам було від 37 до 78 років. Двом із них було понад 30 років, трьом — понад 40, п'ятьом — понад 50, чотирьом — понад 60 і одній — понад 70 років. Вік чотирьох практикувальниць невідомий.

Нижче наведено кілька випадків смерті в ув'язненні.

1) Лі Лін померла від удушення.

Лі Лін, практикувальниці з міста Цзіньчжоу, ув'язнені, підбурювані охоронцями, давали невідомі препарати, піддавали насильницькому годуванню, били і зрештою задушили подушкою у в'язниці. Вона померла 2004 року у віці 51 року.

Лі заарештували вдома 28 травня 2002 року приблизно 8 години вечора. Жінку доставили до центру ув'язнення №1 міста Цзіньчжоу та засудили до чотирьох років позбавлення волі в жіночій в'язниці провінції Ляонін.

Лі Лін

За розповіддю свідка в листопаді 2004 року близько 2 години ночі одна з ув'язнених штовхнула Лі Лін на ліжко обличчям вниз. Вона накрила її голову товстою ковдрою, а зверху щільно притиснула подушкою. У результаті Лі померла від удушення.

Керівництво в'язниці близько 3 години ночі вивезло тіло Лі. Членам її сім'ї вони сказали, що вона померла від серцевого нападу.

Лі обіймала посаду директора департаменту праці району Гута міста Цзіньчжоу. Після початку переслідування її двічі заарештовували та тримали під вартою: в 1999 та 2002 роках.

26 жовтня 1999 Лі разом з іншими практикувальниками прийшла на площу Тяньаньмень, де була заарештована співробітниками Управління поліції Пекіна. Її засудили до півтора року позбавлення волі, а у квітні 2000 року перевели до жіночої в'язниці провінції Ляонін.

Під час ув'язнення охоронці по черзі розмовляли з Лі та намагалися «промити їй мізки» теоріями, що спотворюють сенс вчення Фалуньгун. Лі була спантеличена й написала заяву про відмову від практики Фалуньгун. Пізніше Лі заявила, що всі заяви вона вважає недійсними.

Після цього охоронці почали поводитися з Лі жорсткіше. Вони змушували її приймати препарати, які пошкодили її центральну нервову систему. У неї почалися сильні головні болі, від яких вона непритомніла. Якось при падінні вона вдарилася головою об радіатор опалення; з рани на голові текла кров.

Охоронці тримали Лі в одиночній камері й не давали їй постільної білизни. Її розділи догола і змусили сидіти на холодній сирій підлозі. Шістьом ув'язненим було доручено по черзі стежити за нею. Лі відмовилася писати заяви про зречення Фалуньгун і на знак протесту проти переслідування оголосила голодування. Охоронці силоміць відкривали їй рота, піддаючи примусовому годуванню. Унаслідок цих тортур у неї розхиталися зуби, з рота текла кров.

Лі звільнили 26 квітня 2001 року. На той момент вона була сильно виснажена і страждала від корости.

2) Ван Шуся побили до смерті в день ув'язнення

Ван Шуся з міста Дяобіншаня, не перестаючи, били шість ув'язнених, підбурюваних охоронцями. Вона померла того ж дня, коли її ув'язнили.

Ван Шуся

Ван була заарештована в листопаді 2007 року співробітниками поліційної дільниці Хунфан та міського Управління поліції. 15 січня 2008 року суд міста Дяобіншаня засудив її до трьох років позбавлення волі, а 3 червня її перевели до жіночої в'язниці провінції Ляонін.

У в'язниці двоє охоронців скували їй руки наручниками за спиною та пристебнули до каркаса ліжка. За вказівкою шість ув'язнених без зупинки били її. Ван померла 3 червня близько опівночі. О 4-й годині ранку наступного дня її тіло вивезли з в'язниці. Тюремний охоронець зателефонував членам її сім'ї та повідомив, що вона померла від інсульту.

Рідні побачили її тіло 5 червня 2008 року. Вона була в ранах; навколо рота були порізи, а на шиї та грудях — синці.

Адміністрація в'язниці виплатила членам родини Ван 190 000 юанів та сплатила всі витрати на похорон. Згодом двом в'язням, що побили її, скоротили терміни ув'язнення, а один з охоронців, який спровокував побиття, отримав підвищення по службі.

3) Додаткова інформація про Ши Інчунь, яку побили до смерті в жіночій в'язниці провінції Ляонін

Ши Інчунь із міста Хулудао упродовж трьох годин били вісім ув'язнених. Жінка знепритомніла. Вона померла того ж дня, коли її доправили до лікарні.

Ши заарештували 2 серпня 2008 року й наступного дня відправили до центру ув'язнення Хулудао. Її таємно засудили до семи років ув'язнення.

Ши Інчунь

22 жовтня 2008 року Ши відправили до жіночої в'язниці провінції Ляонін. За те, що вона відмовилася зректися своїх духовних переконань, двоє охоронців відділення №8 змусили одну ув'язнену так побити її, щоб вона підкорилася. Ця ув'язнена та ще семеро людей били Ши 17 березня 2010 року з 23 години до 2 години ночі наступного дня. На той час Ши була вже непритомна, й ув'язнені витягли її надвір і облили водою. Через 30 хвилин жінку терміново доправили до тюремної лікарні, а потім до лікарні №739 міста Шеньяна, де констатували її смерть. Їй було 60 років.

4) Сюй Чунься загинула; сімома погрозами змушують мовчати

У Сюй Чунься з міста Шеньяна через три дні після ув'язнення почалася кишкова непрохідність. Під час операції лікарі побачили, що її кишківник був розірваний і всередині утворилася пухлина. Тоді вона все ще була в наручниках і кайданах. Сюй померла 2 грудня 2014 року, через п'ять днів після того, як її перевели до жіночої в'язниці Ляонін. Їй було 58 років.

Сюй заарештували 8 грудня 2013 року за розповсюдження календарів з інформацією про Фалуньгун. Її помістили до центру ув'язнення міста Шеньяна. Через шість місяців, 16 травня 2014 року, суд району Хуньнань засудив Сюй до чотирьох років ув'язнення і 26 листопада її перевели до жіночої в'язниці Ляонін.

Усього через день Сюй у критичному стані була доставлена до лікарні №739. Через два дні, 29 листопада, тюремна влада повідомила членів сім'ї Сюй, що в неї кишкова непрохідність і їй необхідна операція. Рідні підписали всі необхідні документи на операцію.

Розкривши черевну порожнину, лікарі побачили, що стінки її кишечника згнили і злиплися, а всередині утворилася тверда пухлина. Вони зрозуміли, що хворій уже нічим не допоможеш і просто зашили живіт. Незважаючи на її стан, вона все ще була в наручниках і кайданах. Сюй померла 2 грудня 2014 року.

5) Сунь Мінь померла через п'ять місяців після переведення до в'язниці

Після того, як Сунь Мінь оголосила голодування на знак протесту проти переслідування, її примусово годували сіллю і давали невідомі препарати. У неї з'явилися серйозні проблеми із серцево-судинною системою і різко знизилася вага. Вона померла через п'ять місяців після того, як її помістили до жіночої в'язниці провінції Ляонін.

28 червня 2016 року співробітники Управління поліції району Лішань заарештували Сунь у місті Аньшані. Під час обшуку в будинку вони забрали 60 000 юанів, а її помістили до жіночого центру ув'язнення міста Аньшаня. 28 червня 2017 року суд району Лішань засудив Сунь до семи років ув'язнення та штрафу в 5000 юанів.

Сунь Мінь

У центрі ув'язнення її прикували наручниками до металевого кільця, вмонтованого в підлогу, і їй доводилося весь день залишатися в зігнутому положенні, що було вкрай болісно. На знак протесту Сунь оголосила голодування, і охоронець підмішував їй у кукурудзяну кашу невідомі препарати, сіль, сечу та фекалії та насильно годував її цією сумішшю. Він також підбурював інших ув'язнених бити її. Вага Сунь впала приблизно до 35 кілограмів.

5 жовтня 2017 року в неї почався біль у грудях, а пульс упав до 43 ударів на хвилину. Жінку терміново доставили в центральну лікарню міста Аньшаня, де в неї виявили низьку частоту серцевих скорочень і низький рівень калію в крові.

10 жовтня Сунь перевели до жіночої в'язниці провінції Ляонін, де тортури тривали. Наприкінці жовтня два старші наглядачі відділення №12 прийшли додому до її батька. Вони сказали, що його дочка перебуває в критичному стані, у неї ішемічна хвороба серця, низький пульс, гіпертонія та пневмонія. Вони дозволили батькові відвідати її.

Через три місяці, 7 лютого 2018 року, батько та сестра Сунь відвідали її в жіночій в'язниці провінції Ляонін. На побачення її винесли на руках, бо вона не могла ходити. Сунь виглядала виснаженою і ледве могла говорити. З її правого вуха виходив гній, і вона погано чула. Її зір також погіршився.

Співробітник в'язниці зателефонував її батькові 8 березня 2018 року о 10.20 ранку і повідомив, що його дочка знепритомніла після сніданку і перебуває в реанімації в лікарні. Коли через 30 хвилин члени її сім'ї приїхали до лікарні загального профілю тюремного бюро Шеньяну, вона вже померла. Їй було 50 років.

6) 78-річна практикувальниця померла у в'язниці, відбуваючи покарання за дотримання принципів Фалуньгун

78-річна жінка померла в жіночій в'язниці провінції Ляонін у середині січня 2020 року, усього за кілька тижнів до закінчення п'ятирічного терміну ув'язнення за відмову зректися віри в принципи Фалуньгун.

Лі Гуйжун, колишню директорку початкової школи із міста Шеньяна провінції Ляонін, заарештували 7 лютого 2015 року. У поліцію повідомили, що вона поширювала інформаційні матеріали про Фалуньгун.

24 червня 2015 року Лі постала перед судом району Хуньнань і була засуджена до п'яти років позбавлення волі.

Охоронці, намагаючись змусити її зректися своїх духовних переконань, підбурювали інших ув'язнених бити її. Вони з силою наступали на руки черевиками з твердою підошвою. У результаті жорстокого побиття все її тіло та обличчя було в синцях та ранах. Якось ув'язнені схопили жінку за волосся і тягли волоком по камері, вирвавши їй багато волосся.

Охоронці змушували її цілими днями сидіти з босими ногами на цементній підлозі. Упродовж цього часу їй не дозволяли їсти, спати та користуватися туалетом. Таке положення спричиняло нестерпний біль, і жінку майже паралізувало. Після таких тортур вона могла лише повзати по землі. Лі померла 13 січня 2020 року у віці 78 років.

Останній арешт Лі стався лише через 15 місяців після семирічного ув'язнення. Вирок винесено після арешту 17 жовтня 2006 року за розмови з людьми про Фалуньгун. 14 травня 2007 року суд району Хепін виніс їй вирок.

7) Лі Яньцю померла через 14 днів після ув'язнення

Лі Яньцю

Лі Яньцю до пенсії працювала в готелі «Ліньсі» в місті Цзіньчжоу. 14 грудня 2018 року її заарештували за розповсюдження календарів з інформацією про Фалуньгун. Поліціянти під час обшуку у квартирі Лі вилучили комп'ютер, книги Фалуньгун та інші особисті речі. Її помістили до жіночого центру ув'язнення міста Цзіньчжоу.

Вранці 21 січня 2019 року, коли Лі через перенесені тортури була настільки слабка, що не могла ясно висловлювати свої думки, суд району Тайхе провів слухання в справі в центрі ув'язнення. Вона була засуджена до п'яти років позбавлення волі.

19 лютого 2019 року її перевели до жіночої в'язниці провінції Ляонін. 4 березня, через 14 днів — її закатували до смерті, їй було 52 роки.

Смерті практикувальників після визволення

Загалом 43 практикувальники померли внаслідок тортур чи іншого переслідування у в'язниці, коли їх звільняли під заставу або закінчувався термін ув'язнення. Дев'ять із 43 практикувальників померли в період із 2001 по 2009 рік, 17 — з 2010 по 2019 рік та 16 — з 2020 по 2023 рік. Дата смерті однієї практикувальниці невідома.

Шестеро практикувальників померли впродовж 10 днів після звільнення, 8 — упродовж року, 16 — від одного до трьох років та 9 — від трьох до шістнадцяти років.

На момент смерті вік практикувальників варіювався від 20 до 80 років; одній із них було 28 років, семи — за 40 років, дванадцяти — за 50 років, сімнадцяти — за 60 років, чотирьом — за 70 років, а найстаршій — 80 років. Вік однієї практикувальниці невідомий.

Нижче наводиться короткий опис кількох випадків смерті практикувальників після їхнього звільнення. Більшість із них отримали серйозні фізичні травми внаслідок тортур, яких вони зазнавали у в'язниці. Деяких після звільнення влада, як і раніше, піддавала переслідуванню, зокрема, й фінансовому, що в кінцевому підсумку призвело до смерті практикувальників.

1) Паралізована, з виразками на тілі жінка після визволення померла через 10 днів

У тюремному шпиталі Сунь Хун'янь вводили ін'єкції невідомих препаратів. У результаті її паралізувало, а шкіра вкрилася виразками. Вона померла, страждаючи від нестерпного болю через 10 днів після звільнення.

Сунь із району Ляочжун міста Шеньяна була заарештована в липні 2000 року. Її тримали в центрі ув'язнення Луншань, а потім у лютому 2001 року перевели до тюремного шпиталю Дабей, де в одиночній камері, розташованій у підвалі, робили ін'єкції невідомих препаратів.

Сунь Хунъянь

Родичі кілька разів відвідували її в лікарні. У той час вона вже не могла ходити, і її вносили в кімнату для побачень на руках. Вона також страждала на нетримання сечі. Через два тижні її нижню частину тіла паралізувало.

У березні 2001 року, усього через місяць після ув'язнення Сунь, членам її сім'ї наказали забрати її. На той момент вона була ледь жива та вкрита виразками. Через два тижні після повернення додому вона померла.

2) Обливання окропом і побиття під час тортур у підвішеному стані

Юй Лі до пенсії працювала в Управлінні рибальського господарства міста Даляня. Вона була заарештована у 2001 році. Її піддали жорстоким тортурам у жіночій в'язниці провінції Ляонін і у вересні 2005 року вона померла.

Юй Лі

У жовтні 2000 року вона поїхала до Пекіна, щоб подати апеляцію на захист Фалуньгун. Коли вона повернулася в Далянь, хтось повідомив про неї в місцеве Управління поліції. Пізніше вона знайшла в інтернеті інформацію, що її розшукує поліція.

У травні 2001 року Юй поїхала відвідати хвору матір до міста Далянь, де поліціянти заарештували її та доставили до місцевого центру ув'язнення. Через кілька місяців їй винесли вирок і помістили до жіночої в'язниці провінції Ляонін.

Щоб змусити Юй відмовитися від Фалуньгун, охоронці били її залізними прутами, обтягнутими гумою, які не залишали видимих слідів на тілі, але могли призвести до серйозних пошкоджень внутрішніх органів.

Охоронці підвісили Юй за наручники і били сталевим прутом доти, доки вона не знепритомніла. Щоб перевірити, чи жива вона, її спустили на підлогу та облили окропом. У результаті вона отримала серйозні опіки грудей та спини.

У жовтні 2003 року охоронці, побачивши, що вона може померти, звільнили її за медичними показаннями, оскільки не хотіли брати на себе відповідальність за її смерть. Після повернення додому вона кілька разів кашляла кров'ю. Наприкінці вересня 2005 року її вирвало великою кількістю крові, і через три дні вона померла.

3) Повернулася з в'язниці додому дезорієнтованою, виснаженою, з роздутим животом і набряклими ногами

Після майже чотирьох років жорстоких тортур у жіночій в'язниці провінції Ляонін Ван Сюся з міста Шеньяна померла 24 січня 2006 року у віці 41 року.

Ван Сюся

Ван заарештували 6 лютого 2002 року, у її будинку пройшов обшук. Після вироку до чотирьох років ув'язнення її перевели до жіночої в'язниці провінції Ляонін. Під час ув'язнення жінку жорстоко били, змушували спати на цементній підлозі, обливали холодною водою та примушували виконувати важку роботу.

У жовтні 2005 року керівництво в'язниці веліло родичам забрати її додому. У той час вона була виснажена з роздутим животом і набряклими ногами, вона не могла ні ходити, ні сидіти, у неї випали всі передні зуби, а груди були вкриті слідами від уколів голками. У лікарні №10 міста Шеньяна в неї діагностували туберкульоз обох легень, плеврит, серцеву недостатність та анемію. Незабаром після визволення вона померла.

4) Жінка з розкритим стравоходом померла через десять днів після звільнення

Лю Ліхуа з міського повіту Чжуанхе було заарештовано 27 липня 2001 року та засуджено до семи років ув'язнення. Пізніше її перевели до жіночої в'язниці провінції Ляонін. Для примусового годування їй у ділянці стравоходу було зроблено надріз. Коли вона перебувала в критичному стані, родичам дозволили забрати її. Охоронці супроводжували їх до будинку й залишалися в них доти, доки вона не померла і її тіло не було кремовано.

Лю Ліхуа

У жіночій в'язниці провінції Ляонін Лю змушена була щодня виконувати важку роботу. Їй часто доводилося працювати з першої до четвертої години ночі або навіть усю ніч. На знак протесту проти переслідування вона оголосила голодування. Охоронець Ван Цзянь помістив її в одиночну камеру, де піддавав насильницькому годуванню.

Здоров'я Лю швидко погіршувалося, і 17 січня 2006 року керівництво в'язниці зажадало від членів сім'ї оплати за її дострокове звільнення за медичними показаннями. Чиновники не дозволили відвезти Лю додому до міста Чжуанхе. У в'язниці близькі Лю побачили, що її стравохід розрізаний. Троє охоронців спостерігали за тим, як її перевозили до будинку сина в місті Даляні.

27 січня 2006 року через десять днів, вона померла у віці 61 року. Охоронці поїхали лише після кремації тіла.

5) Від побиття та ін'єкцій невідомих препаратів до перелому руки та психічного розладу

Жінка померла у віці 40 років після того, як її піддавали жорстоким побиттям та вводили невідомі препарати. У неї була зламана права рука, а на грудях утворилися гнійні нариви. Після звільнення з в'язниці вона була сильно виснажена і не могла зв'язно мислити.

5 вересня 2005 року Ян Чуньлін та інші практикувальники міста Даляня підключилися до кабельного телебачення міста Ляояна та показали 90-хвилинне відео, у якому розкривалися справжні факти про переслідування. У квітні 2006 року її було заарештовано і засуджено до семи років ув'язнення. Під час арешту поліціянти зламали їй руку.

Весільне фото Ян Чуньлін та її чоловіка Ян Беньляна

У жіночій в'язниці провінції Ляонін старший охоронець підбурював ув'язнених бити Ян. Четверо карних злочинців били її доти, доки вона не знепритомніла. Вони наносили їй удари ногами в груди, а також щипали її. Від звірячих побиттів вона не могла поворухнути ногами, а права рука була знову серйозно травмована. Під час звільнення було ще помітно випирання кістки через зміщений перелом.

Вона страждала від недоїдання, важкої форми анемії (кількість тромбоцитів впала до небезпечного рівня), дефіциту цинку та калію. У результаті вона опинилася в інвалідному візку, і їй була потрібна допомога при пересуванні. Через побиття і щипання, яким її піддавали ув'язнені, на її грудях утворилися гнійні рани, що кровоточили. Перед звільненням у грудях Ян виявили три ущільнення.

Після повернення додому вона страждала на психічні розлади і часто здавалася зайво настороженою. Вона весь тиждень не їла й не спала і часто посеред ночі вибігала на вулицю, стверджуючи, що хтось намагався отруїти її чи вирізати її органи.

Здоров'я Ян і далі гіршало, і 2 квітня 2014 року вона померла. Їй було 40 років.

Її чоловіка Ян Беньляна, який теж був практикувальником заарештували одночасно з нею, і засудили до 11 років ув'язнення. Її свекруха, Цао Ючжень була заарештована, коли прийшла відвідати Ян та свого сина. Жінку тримали в центрі ув'язнення Ляоян і пізніше засудили до дев'яти років ув'язнення.

6) Жінка померла після восьми років ув'язнення та тортур за відмову зректися віри в принципи Фалуньгун

Сунь Цзіньмей із міста Даляня після початку переслідування тричі заарештовували і на сім років ув'язнювали. Її здоров'я погіршилося після нелюдських тортур, яким її піддавали під час ув'язнення. Вона померла 16 квітня 2017 року у віці 61 року.

Сунь Цзіньмей із міста Даляня провінції Ляонін

19 січня 2006 року співробітники відділення національної безпеки міста Даляня заарештували Сунь та її чоловіка, Чжу Беньфу, теж практикувальника Фалуньгун. Пізніше подружжя засудили до семи років позбавлення волі. У жіночій в'язниці Ляонін, куди доставили Сунь, її роздягнули й побили, а потім на 42 дні помістили в одиночну камеру.

Якось жінку 14 днів позбавляли сну. Її часто били до втрати свідомості, бо вона засинала під час тортур. Охоронці змушували її довго сидіти навпочіпки або стояти без руху, а коли вона присідала, били. Ноги Сунь сильно набрякли. Охоронці підбурювали ув'язнених бити її, у результаті вона отримала перелом ноги, і три місяці не могла ходити. Якось узимку ув'язнені розділи Сунь і облили холодною водою, унаслідок чого вона впала в стан шоку.

Влітку 2006 року начальник в'язниці наказав кільком ув'язненим по черзі бити Сунь. Вони били її дерев'яними табуретками доти, доки вона не впала, вони продовжували завдавати ударів, заявляючи, що вона прикидається. У результаті їй пошкодили хребет, скалічили ноги, і вона частково втратила зір. Крім тортур Сунь також змушували із 6 ранку до 9 години вечора виконувати важку роботу.

У січні 2013 року її звільнили. Постійний психічний тиск і жорстокі тортури, яким її піддавали у в'язниці, позначилися на здоров'ї Сунь. У неї з'явилися проблеми з травленням. Її фізичний стан гіршав з кожним днем, поки врешті-решт вона не померла.

7) Жінка з провінції Ляонін померла через три роки після десяти років ув'язнення та постійних тортур

На той час, коли 21 липня 2018 року Ван Сумей звільнили після десяти років ув'язнення за практику Фалуньгун, її волосся посивіло, сильно погіршився зір, чотири зуби випали, а сім розхиталися.

Незважаючи на її стан, поліціянти продовжували турбувати практикувальницю, вимагаючи підписати заяви про відмову від Фалуньгун. Після майже трьох років страждань жителька міста Шеньяна провінції Ляонін померла 12 березня 2021 року, через день після того, як син забрав її додому. Їй було 59 років.

Катування, яким її піддавали в жіночій в'язниці провінції Ляонін, включали в себе: тортури голодом, тривале стояння без руху, побиття, її надовго зв'язували у хворобливому положенні, позбавляли сну, катували холодом, піддавали примусовому годуванню, одиночному ув'язненню, сковували одночасно наручниками й кайданами, катували водою, били по спині, змушували виконувати важку роботу по 12 годин і більше, позбавляли можливості користуватися туалетом, приймати душ і купувати предмети першої необхідності, а також забороняли побачення з рідними. Її вага знизилася до 35-40 кілограмів.

8) Колишня вчителька англійської мови померла 11 грудня 2019 після кількох років переслідування за свою віру в принципи Фалуньгун. Їй було 53 роки.

Колишня вчителька англійської мови померла 11 грудня 2019 року після багатьох років переслідування за свою віру в принципи Фалуньгун. Їй було 53 роки.

Лі Фенмей

Лі Фенмей викладала англійську мову в середній школі селища Сюн'юе міста Інкоу. Вона відмовилася зректися своєї віри і була звільнена з роботи. У липні 2002 року після чергового арешту, коли вона перебувала на другому місяці вагітності, жінку, незважаючи на її сильний опір, відправили в лікарню на аборт. Незадовго до операції їй вдалося втекти з лікарні, але її ненароджена дитина померла в утробі матері через важкі умови, у яких практикувальниця опинилася під час поневірянь.

Після арешту в серпні 2003 року вона перебувала в центрі ув'язнення Байюцюань і зазнавала тортур, які довели її майже до смерті. Лікар двічі додавав у її їжу препарати, що ушкоджують нервову систему, що призвело до втрати пам'яті та випадання волосся. Їй було важко дихати, вона не могла ходити, і в неї почалося нетримання сечі. Вона також втратила різні сенсорні функції та не відчувала ні холоду, ні спеки, ні голоду.

Бачачи, що вона не повністю втратила пам'ять, лікар увечері ввів їй невідомий препарат перед ув'язненням у жіночу в'язницю провінції Ляонін.

У в'язниці відмовилися прийняти Лі за станом здоров'я. Охоронці центру ув'язнення вступили в змову з тюремною владою і у вересні 2004 року Лю все-таки помістили до в'язниці.

Після того, як у серпні 2007 року Лі повернулася додому, роботодавець відмовився прийняти її на роботу і нічого не виплатив. Їй доводилося розраховувати лише на допомогу родичів та трохи підробляти репетиторством.

Проживши роки в страшних муках від переслідувань, Лі померла наприкінці 2019 року.